«Кохання та звичаї різних народів світу»

1  13 лютого в переддень Дня усіх закоханих у Хмельницькому політехнічному коледжі відбувся святковий відеолекторій для студентів та викладачів. Психолог міського Центру соціальних служб для сім ї, дітей та молоді Джал А.А та викладач коледжу в цікавий нестандартний спосіб запропонували усім присутнім поміркувати над сутністю любові, її різноманітних проявах, розпізнаванні любові та закоханості, відповідальності сторін за тривалість і серйозність стосунків, висловити власне міркування про ці поняття, а також усвідомити просту істину, що любов – це дар, який потрібно берегти та творити щодня.

2  Студенти переглянули відеоролики і ознайомилися з історією виникнення свята, способами святкування Дня закоханих в різних країнах світу, дізнались про жестову мову кохання, брали участь у вправах, на спостережливість, красномовство та дотепність у стосунках з коханою людиною. Перевірили за допомогою психологічного тесту свій спосіб взаємодії у парі. Поезія, романтична музика і навіть спільне караоке-виконання пісень популярних українських виконавців про любов доповнили захід невимушеною атмосферою позитивного гарного настрою та відпочинку. Щира подяка усім присутнім за допомогу в організації та активну участь у заході!

Новели чинного законодавства з протидії булінгу

Популярні

48423517_2338667769495153_4157058816703201280_n  Нагадуємо, що 23 січня 2019 року набрав чинності Закон України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)” від 18 грудня 2018 р. № 2657-VIII. Даним нормативним актом було внесенi зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушенн та Закону України “Про освіту”. У сьогоднішній публікації проаналізуємо зміни, які торкнулися останнього. В статті 1 до визначення поняття булінгу додалися його типові ознакаи: систематичність (повторюваність) діяння; наявність сторін – кривдник (булер), потерпілий (жертва булінгу), спостерігачі (за наявності); дії або бездіяльність кривдника, наслідком яких є заподіяння психічної та/або фізичної шкоди, приниження, страх, тривога, підпорядкування потерпілого інтересам кривдника, або спричинення соціальної ізоляції потерпілого.

  Частина 3 статті 26 до повноважень керівника закладу освіти відноситься забезпечення та створення у закладі освіти безпечного освітнього середовища, вільного від насильства та булінгу (цькування), у тому числі:

  • з урахуванням пропозицій територіальних органів (підрозділів) Національної поліції України, центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, головного органу у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну правову політику, служб у справах дітей та центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді розробляє, затверджує та оприлюднює план заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) в закладі освіти;
  • розглядає заяви про випадки булінгу (цькування), їхніх батьків, законних представників, інших осіб та видає рішення про проведення розслідування; скликає засідання комісії з розгляду випадків булінгу (цькування) для прийняття рішення за результатами проведеного розслідування та вживає відповідних заходів реагування;
  • забезпечує виконання заходів для надання соціальних та психолого-педагогічних послуг здобувачам освіти, які вчинили булінг, стали його свідками або постраждали від булінгу (цькування);
  • повідомляє уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України та службі у справах дітей про випадки булінгу (цькування) в закладі освіти.

  Стаття 25 Засновник закладу освіти або уповноважена ним особа здійснює контроль за виконанням плану заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу в закладі освіти; розглядає скарги про відмову у реагуванні на випадки булінгу (цькування) за заявами здобувачів освіти, їхніх батьків, законних представників, інших осіб та приймає рішення за результатами розгляду таких скарг; сприяє створенню безпечного освітнього середовища в закладі освіти та вживає заходів для надання соціальних та психолого – педагогічних послуг здобувачам освіти, які вчинили булінг (цькування), стали його свідками або постраждали від булінгу.

  Стаття 30 Заклади освіти, що мають ліцензію на провадження освітньої діяльності, зобов’язані забезпечувати на своїх веб-сайтах (у разі їх відсутності – на веб-сайтах своїх засновників) відкритий доступ до такої інформації та документів: правила поведінки здобувача освіти в закладі освіти; план заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) в закладі освіти; порядок подання та розгляду (з дотриманням конфіденційності) заяв про випадки булінгу (цькування) в закладі освіти; порядок реагування на доведені випадки булінгу (цькування) в закладі освіти та відповідальність осіб, причетних до булінгу (цькування).

  Статтею 55 Передбачено право батьків здобувачів освіти отримувати інформацію про діяльність закладу освіти, у тому числі щодо надання соціальних та психолого-педагогічних послуг особам, які постраждали від булінгу (цькування), стали його свідками або вчинили булінг (цькування), про результати навчання своїх дітей і результати оцінювання якості освіти у закладі освіти та його освітньої діяльності; подавати керівництву або засновнику закладу освіти заяву про випадки булінгу (цькування) стосовно дитини або будь-якого іншого учасника освітнього процесу; вимагати повного та неупередженого розслідування випадків булінгу (цькування) стосовно дитини або будь-якого іншого учасника освітнього процесу.  В свою чергу, вони зобов’язані сприяти керівництву закладу освіти у проведенні розслідування щодо випадків булінгу (цькування); виконувати рішення та рекомендації комісії з розгляду випадків булінгу (цькування).

  Стаття 71 Передбачає громадський нагляд (контроль) у сфері освіти якості результатів навчання, у тому числі моніторинг випадків булінгу в закладах освіти та заходів реагування на такі випадки, вжитих керівництвом закладу освіти або його засновником.

  Стаття 73 Освітній омбудсмен здійснює перевірку заяв про випадки булінгу (цькування) в закладі освіти, повноту та своєчасність заходів реагування на такі випадки з боку педагогічних, науково-педагогічних, наукових працівників, керівництва та засновника закладу освіти; аналізує заходи для надання соціальних та психолого-педагогічних послуг здобувачам освіти, які постраждали від булінгу (цькування), стали його свідками або вчинили булінг (цькування).

  Стаття 76 Соціально-педагогічний патронаж у системі освіти сприяє взаємодії закладів освіти, сім’ї і суспільства у вихованні здобувачів освіти, їх адаптації до умов соціального середовища, забезпечує профілактику та запобігання булінгу (цькуванню), надання консультативної допомоги батькам, психологічного супроводу здобувачів освіти, які постраждали від булінгу (цькування), стали його свідками або вчинили булінг (цькування). Соціально-педагогічний патронаж здійснюється соціальними педагогами.

Практика на базі міського Центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді

студ  Протягом тривалого часу студенти ВНЗ м. Хмельницького мали можливість пройти практику на базі міського Центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді. За час психолого-педагогічної, виробничої та переддипломної практики студенти ознайомились із структурою Центру, з видами та формами роботи практичних психологів, соціальних педагогів, фахівців із соціальної роботи. Практиканти допомагали в підготовці й проведенні лекційно-просвітницьких, профілактичних та інших заходів.

  Дякуємо студентам за активність та включність у роботу:

Клопотюк Марії (ХНУ);

Логвин Юлії (ХГПА);

Мельник Ользі (ХІСТ ВМУРоЛ Україна);

Павлюк Жанні (МАУП);

Статкевич  Владиславу (МАУП);

Чорній Іванні (ХІСТ ВМУРоЛ Україна).

Актуальні питання співпраці міського Центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді та інклюзивно-ресурсного центру №1

ф3  5 лютого 2019 року відбулась зустріч в Хмельницькому інклюзивно-ресурсному Центрі №1 з метою налагодження співпраці та ознайомлення з основною специфікою роботи центру.

  Під час зустрічі директор центру Рибак О. А. ознайомила присутніх: з основною метою створення, завданнями ІРЦ, за якими напрямами проводиться комплексна оцінка, як формуються висновки про комплексну психолого-педагогічну оцінку розвитку дитини.

ф2  У зустрічі прийняли участь директор ІРЦ Ольга Рибак, директор ХМЦСССДМ Мар’яна Любецька, психолог Ольга Захожа та студенти-практиканти ВНЗ м. Хмельницького.

ф1

Профілактика інтернет – залежності

Популярні

computer_i  Інтернет-залежність, це психологічний феномен, який полягає у тому, що у людини виникає нав’язливе бажання постійно перебувати у всесвітній мережі. Більш точним, є визначення М.І. Дрепи, яка розглядає інтернет-залежність як різновид технологічних адикцій, що виявляються зміщенням цілей особистості у віртуальну реальність для заповнення фрустрованих сфер реального життя. Сьoгoдні інтeрнeт є нeвід’ємнoю складoвoю частинoю нашoгo життя бeз якoї більшість людeй прoстo нe уявляє свoгo існування. Спілкування з друзями, пeрeгляд нoвин відбувається завдяки інтeрнeту, який прoпoнує свoї правила та пoради щoдo будь-якoї ситуації. Мeрeжа як частина нашoгo життєвoгo прoстoру, призвoдить дo свoєріднoгo «звикання», змушує радитися з нeю та прислухатися дo її пoрад щoдo кoжнoї дрібниці. Інтeрнeт пoчинає диктувати мoду на пeвні культурні, сoціальні ціннoсті, фoрмує сприйняття, внаслідок чого виникає залежність від мережі. Також сьогодні чітко простежується різкий спад інтересу до читання не тільки студентів, але й серед дітей підліткового віку, адже з’явилась велика кількість аудіо- та відео- ресурсів, які задовольняють їх інформаційні потреби та набагато спрощують процес сприйняття потрібної для них інформації. Саме в такі моменти чітко визначаються негативні риси мережі інтернет, яка містить масив інформації абсолютно непотрібної для підростаючого покоління. Відповідно, наслідки такого процесу відображаються на культурі мовлення такого покоління, які не тільки не засвоюють елементарної грамотності і все більше використовують у повсякденному житті сленг, нецензурну та знижену лексику. Інтернет, як і все у житті, має два боки – чорний і білий. Окрім переваг, інтернет приніс певні незручності.

  Факт, що діти проводять в інтернеті багато часу, засмучує більшість батьків. Спочатку дорослі вітали появу Мережі, вважаючи, що вона – безмежне джерело нових знань. Незабаром з’ясувалося, що підлітки не користуються інтернетом для виконання домашніх завдань або пошуку корисної інформації. Замість цього вони спілкуються в чатах і грають в онлайнові ігри. Підтримка розумної рівноваги між розвагами та іншими заняттями у дітей завжди було випробуванням для батьків; інтернет зробив це ще більш важким завданням. Спілкування в інтернеті та інтерактивні ігри настільки затягують дітей, що вони втрачають відчуття часу.

  Кілька порад допоможуть дітям не впасти в інтернет-залежність Перш за все, варто знати, які симптоми прояву інтернет-залежності та чи є вони у дитини: чи впливає час, проведений в Мережі, на навчання і сон, чи є у нього достатньо друзів в реаль-ному світі, не заміняють йому онлайнові ігри реальне життя. Не менш важливим чинником є кількість часу, проведеного в Мережі, – воно має бути дозовано. Якщо у дитини з’являються ознаки інтернет-залежності, не варто категорично відлучати його від улюбленої іграшки – інтернету. Це не вирішить проблему. Варто регламентувати спілкування з мережею, встановивши час, допустимий для проведення в Мережі. Комп’ютер повинен перебувати у вітальні або загальній кімнаті – ні в якому разі не в кімнаті дитини. Встановивши правила, батьки не повинні їх порушувати. Якщо дитина відчуває нездорову тягу до інтернету, краще звернутися до психолога. Будь-яка залежність, в тому числі й інтернет – залежність, – це тільки один з видів прояву психологічних проблем, якими можуть бути низька самооцінка, дратівливість і розвивається на тлі цього депресія. Якщо дитина відчуває труднощі у спілкуванні, потрібно постаратися допомогти їй. Відвідування секцій, додаткові заняття після школи можуть частково вирішити проблему. Слід частіше запрошувати інших дітей додому і ходити в гості до друзів, у яких є діти такого ж віку. Захоплення онлайновими іграми потрібно замінити реальними аналогами. Не варто забувати про спеціальні контролюючі програми, за допомогою яких можна відстежувати, чим дитина займається в Мережі.

  Отже, інтернет-залежність є дійсно дуже важливою і актуальною проблемою сьогодення. Проблема швидко поширюється і набуває світового значення. Завданням оточуючих і батьків є виявлення цієї залежності і всебічна допомога для її подолання. На наш погляд, потребують подальшого дослідження чинники та наслідки виникнення комп’ютерної та інтернет-залежності, її форми, особливості розповсюдження у сучасному середовищі.

«Сім’я та сімейні цінності»

0-02-05-c3a7d9a7122d89b9e5486e4c2119e8b9d81839700ac0b240213b92f0fcceaa6e_full  Продовжується співпраця Хмельницького міського Центру соціальних служб для смі’ї, дітей та молоді за участю Хмельницького МРВ філії Державної установи «Центра пробації».

  6 лютого 2019 року, соціальний педагог Центру Степанюк В. Ю. та психолог МРВ з питань пробації Глуховським М. Б. провели бесіда з елементами тренінгу для умовно засуджених на тему «Сім’я і сімейні цінності».

  Метою бесіди було, продемонструвати процес побудови хороших взаємин і майбутньої сім’ї, допомогти замислитися над тим, від чого необхідно відмовитися заради досягнення цієї життєвої мети. Стимулювати роздуми про сімейні цінності та їх значущості у сім’ї, визначити чинники які впливають на створення щасливої родини.

«Для чого нам емоції та як навчитися ними керувати?»

emotion-640x394  У нашому житті емоції відіграють вагому роль, адже за допомогою них ми формуємо власне світосприйняття, забарвлюємо події відтінками. Палітра емоцій у людини є унікальною, вона включає в себе як негативні, так і позитивні переживання, які віднаходять своє місце у павутинні міжособистісних стосунків. Уміння розрізняти та розуміти власні емоції є основою, на якій тримається внутрішнє щастя людини. Володіючи цим умінням, ми можемо правильно пояснити свій стан, простежити хід нав’язливих думок, і надати підтримку тим, хто опинився в пастці неспокою.

  Наші емоції – мов маленькі стежинки, якими ми крокуємо назустріч навколишньому світу. Тому важливо йти крок за кроком, витримуючи баланс. Але час від часу керування власними емоціями постає непосильним завданням. Нам здається, що виказувати те, що хвилює душу, є недоречним, непотрібним, зайвим. Так ми стримуємо сльози, стримуємо сміх тоді, коли нам украй необхідно ними поділитися.

  Щоб стати повноправним володарем свого внутрішнього світу та навчитися керувати власними емоціями, потрібно дослідити їх природу та простежити їх прояви залежно від виниклих ситуацій у житті. Ось декілька порад, які допоможуть вам віднайти стійку опору під час так званих «емоційних штормів»:

  1. Ви маєте право на емоції.

  Щодня ми реагуємо на зміни в нашому оточенні за допомогою емоцій. Це є однією з форм нашого самовираження. Тому ви можете ділитися своїми переживаннями в обраний вами спосіб і в комфортних для вас обставинах.

  1. Відстежуйте закономірності виникнення емоцій.

  Наприклад, улюблена іграшка дитинства дарує вам радість, у той же час темрява може вас злякати. Віднайшовши зв’язок між певною емоцією та причиною її виклику, ви зможете проаналізувати історію виникнення реакції на об’єкт і, за потреби, мінімізувати її прояв.

  1. Намагайтеся пояснити свої емоції.

  Ваше ставлення до дійсності є тільки вашим особистісним баченням, тому воно може бути несприйнятим людьми з вашого оточення. Щоб уникнути непорозуміння, поясніть свій емоційний стан. Ви заслуговуєте на підтримку!

  1. Ваші емоції – це ваша відповідальність.

  Ми є учасниками так званого «емоційного кругообігу» і щодня ділимося з іншими своїми емоціями, як то щастя або смуток. Коли у нас виникає відчуття емоційного перенавантаження, ми починаємо несвідомо «скидати» свої емоції на близьких людей. Наприклад, конфлікт на роботі може бути перенесений на власну дитину у вигляді сварки через незначну дрібницю. Для того, щоб попередити такий «сплеск емоцій», потрібно навчитися методам емоційного розвантаження.

  1. Мистецтво як традиційний спосіб самовираження.

  Розкрийте в собі нові таланти! Заняття музикою, гра в театральній групі, малювання пейзажів у скетчбуці, дизайн інтер’єру, вишивання шовковими стрічками, знайомство з йогою або ведення літературного щоденнику – і це тільки маленька частина можливих варіантів для проведення дозвілля. Ви обов’язково знайдете собі заняття, яке допоможе вам звільнитися від надмірних емоцій, набутих упродовж дня, зняти внутрішню напругу та відчути спокій і насолоду від життя.

  1. Довіряйте собі та не бійтеся звертатися по допомогу.

  Якщо ви помічаєте суттєві зміни у своєму емоційному фоні (наприклад, тривале «застрягання» в одній емоції, перепади настрою, прояви раптової агресії та ін.), і вони значно впливають на ваше життя – візьміть консультацію у психолога або психотерапевта. У співпраці зі спеціалістом ви зумієте виявити причину таких змін і складете план дій і заходів, у результаті яких ви зможете керувати власною емоційною сферою та досягнете внутрішньо-особистісної гармонії!

Навчись самореалізовуватись на ринку праці

51371530_232469184356667_3074337435857977344_n  Психологічна робота Центру соціальних служб з особами, які мають тривалу перерву в роботі та перебувають на обліку у Хмельницькому міському центрі зайнятості.

  5 лютого в Хмельницькому міському центрі зайнятості, практичним психологом Хмельницького міського центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді Слободян О. А. було проведено тренінгове заняття на тему: «Пізнання своїх ресурсів для самореалізації себе на ринку праці».

51919827_249238919309377_7381716470083878912_n  Метою заходу було розширення діапазону самореалізації, ознайомлення із сучасним станом ринку праці та пошуком власного ресурсу, який допоможе визначити  пріоритетні цілі у працевлаштуванні, шляхи їх досягнення.

  Учасники були активними у процесі тренінгового заняття та навчилися трансформувати негативну енергію власних страхів у позитивну енергетику бажань. Заняття дало можливість навчитися приймати власні переваги і недоліки, а також подивитися зі сторони на свої потенційні можливості у вирішені питань працевлаштування.

«Підліткова криза»

Популярні

  Тимчасові рамки підліткової кризи коливаються в межах від одинадцяти до шістнадцяти років у дівчаток і від дванадцяти до вісімнадцяти – у хлопчиків. Як правило, у дівчаток криза протікає в більш м’якій формі, ніж у хлопчиків. Імовірно, це пов’язано з тим, що у сучасного суспільства традиційно вимоги до чоловіків вищі, ніж до жінок.

Суть підліткової кризи.

  Головною метою підліткової кризи вважається самоствердження підлітка, визнання себе як повноцінно сформовану особистість. В цей період відбувається найчастіше радикальна зміна поведінки підлітка. Правила поведінки, які встановлені в родині, були до цього часу застарівають, їм необхідно шукати альтернативу.
Цей період є одним з найбільш важливих у формуванні особистості і від того, як підліток подолає кризу, які уроки він винесе, залежить його подальше життя.

Характеристика підліткової кризи

  Вкрай неправильно вважати, що підліткова криза – це виключно негативне явище. Звичайно, це період боротьби за незалежність особистості, але боротьба здійснюється виключно на безпечних умовах. В умовах кризи відточуються навички підлітка у формуванні моделі поведінки, яку необхідно використовувати в складних ситуаціях, як знаходити компроміси або відстоювати власну думку.

Найбільш типові ознаки кризи підліткового віку:

  • Для кризи незалежності характерні наступні прояви – негативізм, упертість, свавілля, норовливість, зневажливе ставлення до оточуючих, знецінювання думки дорослих, прояв власництва, бунти та протести.
  • Криза залежності менш типова для підлітків, але тим не менше зустрічається приблизно в 15% випадків, для неї характерні – надмірний прояв послуху, повернення до звичок дитинства, дитячих форм поведінки, інтересів і навіть смаковим пристрастям.

  Іншими словами, криза у підлітків проявляється двома напрямками – незалежністю або залежністю. Щоб зробити перехід до дорослого життя менш болючим, дитині необхідно забезпечити максимально психологічно комфортні умови.

Як допомогти підліткові пережити вікову кризу.

  На щастя для батьків, бунтарські особливості підліткової кризи проявляються не постійно, а час від часу. Але, не слід забувати, що виявлятися вони можуть досить часто, тому модель поведінки доведеться коригувати, а не закривати на неї очі, як на тимчасове явище.
  Найбільш підходящим у цей період вважається авторитарний стиль поведінки з боку батьків, який передбачає суворий контроль поведінки підлітка, але не приниження його гідності.

  Правила поведінки повинні встановлюватися в ході обговорення з усіма членами сім’ї, в тому числі і з підлітком. Це дає можливість підвищити ступінь самостійності та ініціативності у підлітка, вчить його самоконтролю і дисципліни. У свою чергу, така поведінка батьків допомагає виховати у підлітка впевненість у собі, відповідальність за власну поведінку, а в подальшому і за своє життя.

Поради щодо адаптації дітей з особливими потребами в навчальному закладі та соціумі

Популярні

  В наш час інклюзивна освіта це щось нове та незвичне, а як відомо усе нове лякає  та насторожує. Тому актуальність звернень на Службу «Телефон довіри 15-50» сьогодні зростає. Постають такі запитання від батьків: «Як реагувати на поведінку «особливих» дітей..», «Чи не загрожують вони своїм перебуванням іншим..», «Чому вони навчаються з нами…».

  В  свою черга інша сторона батьків звертаються з протилежними питаннями:  «…Як захистити дитину від образ, насміхань….», «…Як адаптуватись дитині та батькам у соціумі..», «…Що робити, коли дитині важко та немає результату в інклюзивному класі…» тощо.

  Як бачимо, запитання прості та зрозумілі, адже кожен дорослий любить свою дитину, піклується про неї, хвилюється, але головне те, що для усіх батьків їх діти найкращі та найдорожчі, саме тому дорослі інколи не задумуються над тим, що ображаючи інших дітей, ви робите боляче не тільки дітям, але й дорослим. Своєю гіперопікою та бажанням захистити дитину від усього, ви позбавляєте її досвіду від спроб та помилок, від висновків та аналізу дій, від адаптації дитини до життя. Як наслідок, ми отримуємо агресію від дітей та не сприйняття усіх порад.

  Зміни відбуваються тоді коли є усвідомлення проблеми та вирішення її. Керуючись цим, психологи Служби «Телефон Довіри 15-50» намагаються разом допомогти у вирішенні конфліктів, сприйнятті один одного, як особистості, допомагають пережити певні недоліки, невпевненість у собі, міжособистісні стосунки, внутрішньо-особистісні конфлікти, проблеми здоров’я, сексуальні питання, насилля та інше.

  Перелік проблем можна продовжувати, але, наразі, доречними будуть поради та рекомендації саме  під час страхів щодо соціально-психологічної адаптації дитини  з особливими потребами у соціальному середовищі:

  • спостерігайте та реагуйте (занижена самооцінка, постійна тривожність, пригнічений настрій, втрата інтересу до навчання та життя ( суїцидальні  ідеї) – це перший фактор звернути увагу та відреагувати на причини та наслідки такого стану, тим самим допомогти дитині, проговорити, що саме відбувається, чому та як діяти на зміни у емоційній та внутрішньо-особистій зміні);
  • розмовляйте та пояснюйте (діти, які мають певну особливість комплексують, що ускладнює адаптацію, відчувають себе невдахою, поганим, обділеним, винним. Як наслідок, отримуємо зниження мотивації навчання, втрата сенсу життя, комплекси та інше. Тому дорослим слід постійно пояснювати та розмовляти, навчити дитину спілкуватись, визначати життєві цінності, досягати поставленої мети, отримувати позитивні емоції саме від того життя, яке є;
  • реагувати та інформувати (адаптація у школі, однолітками відбувається поступово та проблематично, але коли дитина підготовлена, це відбувається легко. Зміна оточення, самостійність, статеве дозрівання, перше кохання, обмеження прав, насилля та інше приносить за собою багато таємниць, запитань, міркувань, про які  батьки не завжди зможуть встигнути відреагувати чи надати відповідь. Тому необхідно завжди робити крок уперед та за допомогою спілкування інформувати, куди слід звернутись дитині за допомогою  (адже  батьки не завжди в змозі перебувати разом з дітьми).

  Виходячи з вищесказаного, психологами Служби «Телефон Довіри 15-50 розглянуто деякі аспекти поведінки дитини у соціумі та взаємодію батьків та дітей, складено поради згідно проблематики, яка з’явилась під час спільної праці психолога Служби «Телефон Довіри 15- 50» моб.067-133-15-50 та абонентів, які звернулись з обраною проблемою.

  Сподіваємось, що ця інформація стане багатьом корисною та наштовхне на роздуми  та переосмислення свого відношення до дітей з особливими потребами.

  Наші телефони –  15-50 – зі стаціонарного,  067-133-15-50 – з мобільного

За інформацією консультантів-психологів

Служби «Телефон Довіри 15- 50»