ЧОМУ ОДИН СЕАНС У ПСИХОЛОГА НЕ ДОПОМОЖЕ?

IMG-61e7a67beccc352c609cffad5bb34cd6-VЯкщо ви думаєте, що після першої ж консультації ваше життя покращиться – ви помиляєтесь. Так, певні зміни відбудуться.  Але говорити про кардинальні перетворення занадто рано.
Навіть після трьох консультацій може не бути результату. І це абсолютно нормально. Робота над собою і поліпшенням якості свого життя – це тривалий процес. І вам до нього краще бути готовим.
Адже коли зміни почнуться, зворотної дороги не буде.
Похід до психолога – це насправді ризик. Робота з хорошим терапевтом призведе до того, що вам захочеться переглянути свої цінності та принципи спілкування з іншими людьми. Коло ваших знайомих може значно звузитися, а ненависна робота негайно зміниться на нові перспективні проєкти.
Ви станете більш уважним до себе. Дбайливіше будете ставитися до свого здоров’я та тіла. Можливо навіть почнете дотримуватися режиму дня і запишетесь у спортзал.
Іноді вам буде боляче, але це невід’ємна частина внутрішнього зростання. Ви можете відчувати самотність. Адже більше не буде бажання миритися зі стосунками, які давно віджили своє і постійно тягнуть вас униз. Ви захочете бути у взаєминах, побудованих на абсолютній довірі, любові та повазі.
Ви більше не зможете звинувачувати в своїх невдачах інших, вам доведеться брати відповідальність за своє життя на себе. Кожен день робити вибір на користь себе та своїх бажань.
Вам доведеться навчитися говорити «ні», тому що внутрішній комфорт буде для вас важливіше за те, щоб бути зручним для інших.
Так, робота з психологом не буде приємною та радісною подорожжю. Але вона безумовно змінить вас і ваше життя.
Автор: заступник директора Гуранська Тетяна

Чому не варто бити свою дитину?

imagesПогоджуюся з дітьми буває важко. Їхня поведінка часом дратує, виводить з рівноваги і провокує батьків на крики та дії, про які вони потім шкодують. Майже кожен обіцяє собі більше ніколи так не робити… Та, як правило, цей цикл повторюється знову і знову. Насправді насилля не лише не допомагає виховувати дітей, а й шкодить їхньому психічному здоров’ю, погіршує стосунки з батьками, збільшує ризик виникнення багатьох хвороб.
Ляснувши дитину по сідницях, ми, звісно, можемо досягти послуху дуже швидко, без вмовлянь та пояснень. Але якщо поглянути на це ляскання в довготривалій перспективі, то виявиться, що воно викликає необоротні зміни і може зіпсувати дитині життя.
Погіршення інтелекту
Численні дослідження європейських та американських науковців, у яких брали участь загалом близько 200 тисяч дітей, підтверджують, що діти, які зазнавали тілесних покарань (навіть якщо це були лише ляпаси і запотиличники), мають знижені показники інтелектуальної діяльності. Такі діти гірше запам’ятовують нову інформацію і мають труднощі під час вирішення творчих завдань. Вони бояться помилитися, а, отже, пробувати нове і розвивати свої вміння. Cтрах взагалі блокує інтелектуальну діяльність і пам’ять. Тому, коли дітей фізично карають (особливо за оцінки, погану успішність, погану поведінку) проблема не вирішується, а посилюється. Адже в дітей автоматично знижується здатність сприймати інформацію, вчитися і щось запам’ятовувати. У майбутньому таким дітям буде набагато складніше досягти високих результатів у професійній діяльності.
Втрата довіри
У ранньому дитинстві формується базова довіра до світу, яка виникає від відчуття, що дорослий завжди поруч, завжди допоможе. Пізніше вона стає фундаментом для взаємодії із зовнішнім світом. Однак фізичне насилля і залякування з боку найближчих людей дуже сильно підриває базову довіру. Адже в ці моменти дитина втрачає в особі батьків джерело підтримки та безпеки.
Знецінення батьків
Фізичні покарання аж ніяк не зміцнюють авторитет, як думають деякі батьки. Навпаки, вони знецінюють батьківську фігуру в очах дитини. У стосунках з батьками зникає такі важливі компоненти, як повага і довіра. І залишається лишь страх покарання.
Агресія
Агресія провокує агресію. Діти будуть користуватися тим, що в них вклали дорослі. Застосовуючи до дитини фізичні покарання, ми показуємо їй, що бити людей можна (особливо тих, хто слабший і менший) і навчаємо, що будь-яку проблему можна вирішити силою. І пояснити потім дітям, що не можна ображати дітей на майданчику або молодшого братика чи сестричку, буде набагато складніше. Дослідження підтверджують, що ті, хто зазнавали фізичного насильства у дитинстві, частіше застосовують його в дорослому віці щодо своїх дітей та близьких людей.
Поведінка жертви
З іншого боку,  дитині, яку б’ють або принижують, є великий ризик засвоїти поведінку жертви. Адже батьки демонструють їй певну «норму»— що сильний має право підкорити слабшого. І дитина починає думати, що з нею так можна, що вона заслуговує на це. Такі діти звикають не чинити опір і не казати «ні», тому що просто фізично не можуть протистояти батькам. Відповідно, в дорослому житті їм буде дуже важко відстоювати свою думку, захищати себе чи протистояти несправедливості.
Низька самооцінка
Коли дитину б’ють, крім болю, вона відчуває переляк, розчарування, приниження. Якщо її б’є той, хто повинен її захищати, в неї виникає питання:«Що зі мною не так?». Діти не перестають любити батьків, які їх б’ють. Вони перестають любити себе, адже їм складно поєднати в образі найближчої людини любов і побиття. У результаті діти перестають цінувати і поважати себе, у них формується низька самооцінка. Такі діти часто «закриваються» в собі, в них пригнічується розвиток творчих здібностей, ініціативності та лідерських якостей.
Кордони тіла
Будь-яка фізична дія — разовий ляпас чи тривале биття ременем — це грубе порушення особистісних кордонів людини. Як наслідок, у дітей, яких батьки б’ють «у виховних цілях», не зможе сформуватися вміння захищати і відстоювати власні кордони в дорослому віці. Крім того, їм буде дуже складно розпізнавати і поважати кордони інших людей. Дитина має розуміти, що її тіло є недоторканним. І це розуміння має сформуватися в родині. Порушуючи тілесні кордони дитини, ми робимо вклад у сприймання нею фізичного насильства як норми в її майбутніх відносинах з іншими людьми.
Насильство спотворює сприйняття дитиною зовнішньої і внутрішньої реальності, травмує особистість. Діти, які зазнали насильства, в дорослому віці більше схильні до депресій, скоєння суїцидальних спроб, алкоголізму та вживання наркотиків. У дитини починають розвиватися комплекси — провини, неповноцінності, заздрості до інших дітей, у яких хороші батьки, комплекс нелюбої і небажаної дитини. Далі — тривожний синдром, стрес, невроз.  Дитина, яку б’ють батьки, потрапляє у своєрідну пастку. З одного боку, вона любить батьків, з іншого — відчуває злість, боїться і ображається на тих, хто робить їй боляче. Найчастіше злість блокується, а згодом блокуються і інші почуття. Така дитина виростає в дорослого, який не усвідомлює своїх почуттів, не може їх адекватно виражати і не вміє відокремлювати власні проекції від реальності. Тому пам’ятайте: за жодну свою дію дитина не заслуговує фізичного чи психологічного приниження. І немає ніяких причин, які б виправдовували те, що ви можете вдарити дитину. Є більш ефективні методи виховання.
Замітку підготовив провідний психолог: Коцюк О.О.

У Хмельницькому міському центрі відбувся тренінг

PicsArt_03-18-02.55.06Днями Хмельницький міський Центр соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді розпочав впровадження тренінгу “Профілактика емоційного та професійного вигорання” з метою створення умов психологічного розвантаження, інформування про сучасні прийоми стабілізації емоційного стану для різних категорій.IMG_20210318_105444
Сьогодні стартували з працівниками центру по роботі з дітьми та підлітками.

Бути в ресурсі, говорить про вміння відновлюватися

FB_IMG_1616073733653Емоційна ресурсність – це здатність людини справлятися зі своїми емоціями у будь-якій життєвій ситуації, водночас зберігаючи бадьорість і вміння приймати, розуміти, цінувати й любити себе й інших людей.
Саме задля відновлення ресурсу, 18 березня для фахівців із соціальної роботи Хмельницького міського центру соціальним служб було проведено заняття з використанням метафоричних карт на тему: «Бути в ресурсі, говорить про вміння відновлюватися».

Профілактика ігрової та компютерної залежності серед молоді

3 (1)Актуальну  і змістовну тему обговорювали сьогодні 16 березня 2021 р. в Хмельницькому професійному ліцеї електроніки з учнями-першокурсниками  та психологом Хмельницького міського центру соціальних служб для сімї, дітей та молоді – Джал Антоніною.
В Україні останнім часом активізувалися групи, котрі ставлять своєю метою доведення дітей до самогубства через соцмережі і це стало проблемою не лише для України,  а й для багатьох інших країн.
Загалом же світова статистика засвідчує страшні речі: у групі підлітків віком 15-19 років суїцид – друга за частотою причина смерті серед дівчат (після ускладнень вагітності та пологів) і третя серед юнаків (після ДТП і міжособистісного насильства).
Тому розмова про небезпеку залежності від соцмереж, компютерних ігор, ігроманію, причини їх виникнення та шляхи подолання – це важлива частина профілактики для тих молодих людей,  хто, в першу чергу,  психологічно схильний до ризикованої поведінки,  тих, хто переживає важку адаптацію на етапі дорослішання, має сімейні або внутрішньо особистісні конфлікти, колективні  суперечки, негаразди.
Викладачі, психологи в навчальних закладах – це  ті люди, які першими можуть помітити якісь негаразди у психоемоційному стані дітей, спробувати розібратись у цьому, при потребі скерувати їх до потрібного фахівця.  Увага, толерантність, терплячість  та небайдужість  у вихованні – це  запобіжники можливих незворотніх наслідків – соціальної дезадаптації та навіть втрати життя молодими людьми.2 (5)
Вирішувати проблему треба не стільки через зовнішні фактори (заборона, контроль над тим, чим займаються підлітки, молоді люди, блокуванням небезпечних груп та блогерів, позбавлення гаджетів), скільки через саму дитину. Через відновлення її довіри до батьків, вчителів, збільшення її кола спілкування, усвідомлення молодими людьми  своєї важливості та особливості.
І про це мають говорити батьки, викладачі, всі ми. Бо якщо про це не будемо говорити ми, знайдуться в акаунтах соцмереж ті, хто зробить це за нас, щоб зманіпулювати нашими дітьми.
Дякую психологу Посікері Л.М  та викладачу інформатики Гуцалюк Д.В  ПТУ 18 за запрошення та сприяння в проведенні бесіди.
Підготувала психолог Центру соціальних служб для сімї, дітей та молоді – Джал Антоніна.

Профілактика ігрової та компютерної залежності серед молоді

3 (1)Актуальну  і змістовну тему обговорювали сьогодні 16 березня 2021 р. в Хмельницькому професійному ліцеї електроніки з учнями-першокурсниками  та психологом Хмельницького міського центру соціальних служб для сімї, дітей та молоді – Джал Антоніною.
В Україні останнім часом активізувалися групи, котрі ставлять своєю метою доведення дітей до самогубства через соцмережі і це стало проблемою не лише для України,  а й для багатьох інших країн.
Загалом же світова статистика засвідчує страшні речі: у групі підлітків віком 15-19 років суїцид – друга за частотою причина смерті серед дівчат (після ускладнень вагітності та пологів) і третя серед юнаків (після ДТП і міжособистісного насильства).
Тому розмова про небезпеку залежності від соцмереж, компютерних ігор, ігроманію, причини їх виникнення та шляхи подолання – це важлива частина профілактики для тих молодих людей,  хто, в першу чергу,  психологічно схильний до ризикованої поведінки,  тих, хто переживає важку адаптацію на етапі дорослішання, має сімейні або внутрішньооособистісні конфлікти, колективні  суперечки, негаразди.2 (5)
   Викладачі, психологи в навчальних закладах – це  ті люди, які першими можуть помітити якісь негаразди у психоемоційному стані дітей, спробувати розібратись у цьому, при потребі скерувати їх до потрібного фахівця.  Увага, толерантність, терплячість  та небайдужість  у вихованні – це  запобіжники можливих незворотніх наслідків – соціальної дезадаптації та навіть втрати життя молодими юдьми.
Вирішувати проблему треба не стільки через зовнішні фактори (заборона, контроль над тим, чим займаються підлітки, молоді люди, блокуванням небезпечних груп та блогерів, позбавлення гаджетів), скільки через саму дитину. Через відновлення її довіри до батьків, вчителів, збільшення її кола спілкування, усвідомлення молодими людьми  своєї важливості та особливості.
І про це мають говорити батьки, викладачі, всі ми. Бо якщо про це не будемо говорити ми, знайдуться в акаунтах соцмереж ті, хто зробить це за нас, щоб зманіпулювати нашими дітьми.
Дякую психологу Посікері Л.М  та викладачу інформатики Гуцалюк Д.В  ПТУ 18 за запрошення та сприяння в проведенні бесіди.
Підготувала психолог Центру соціальних служб для сімї, дітей та молоді – Джал Антоніна.

Профілактика ігрової та компютерної залежності серед молоді

3 (1)Актуальну  і змістовну тему обговорювали сьогодні 16 березня 2021 р. в Хмельницькому професійному ліцеї електроніки з учнями-першокурсниками  та психологом Хмельницького міського центру соціальних служб для сімї, дітей та молоді – Джал Антоніною.

В Україні останнім часом активізувалися групи, котрі ставлять своєю метою доведення дітей до самогубства через соцмережі і це стало проблемою не лише для України,  а й для багатьох інших країн.
Загалом же світова статистика засвідчує страшні речі: у групі підлітків віком 15-19 років суїцид – друга за частотою причина смерті серед дівчат (після ускладнень вагітності та пологів) і третя серед юнаків (після ДТП і міжособистісного насильства).
Тому розмова про небезпеку залежності від соцмереж, компютерних ігор, ігроманію, причини їх виникнення та шляхи подолання – це важлива частина профілактики для тих молодих людей,  хто, в першу чергу,  психологічно схильний до ризикованої поведінки,  тих, хто переживає важку адаптацію на етапі дорослішання, має сімейні або внутрішньооособистісні конфлікти, колективні  суперечки, негаразди.2 (5)
Викладачі, психологи в навчальних закладах – це  ті люди, які першими можуть помітити якісь негаразди у психоемоційному стані дітей, спробувати розібратись у цьому, при потребі скерувати їх до потрібного фахівця.  Увага, толерантність, терплячість  та небайдужість  у вихованні – це  запобіжники можливих незворотніх наслідків – соціальної дезадаптації та навіть втрати життя молодими юдьми.
Вирішувати проблему треба не стільки через зовнішні фактори (заборона, контроль над тим, чим займаються підлітки, молоді люди, блокуванням небезпечних груп та блогерів, позбавлення гаджетів), скільки через саму дитину. Через відновлення її довіри до батьків, вчителів, збільшення її кола спілкування, усвідомлення молодими людьми  своєї важливості та особливості.
І про це мають говорити батьки, викладачі, всі ми. Бо якщо про це не будемо говорити ми, знайдуться в акаунтах соцмереж ті, хто зробить це за нас, щоб зманіпулювати нашими дітьми.
Дякую психологу Посікері Л.М  та викладачу інформатики Гуцалюк Д.В  ПТУ 18 за запрошення та сприяння в проведенні бесіди.
Підготувала психолог Центру соціальних служб для сімї, дітей та молоді – Джал Антоніна.

Психологічна підготовка до пологів

image_5aa6002b4669a6.41002589Важко одним словом визначити те, що відчує жінка в той момент, коли дізнається, що вагітна.  Особливо, якщо це –  первісток. Це і щастя, і гордість. І водночас з’являється тривога за майбутнє. Як психологічно налаштуватися на пологи.
Психологічна готовність жінки до пологів є чинником зменшення больових відчуттів та зменшення ймовірності виникнення різноманітних ускладнень під час народження дитини і в післяпологовому періоді. Це важливий етап, який не можна пропускати жодній вагітній жінці.
Гормональні зміни
Під час вагітності в  організмі змінюється співвідношення гормонів. Зміна гормонального фону тягне за собою більшу кількість одного з видів, які відповідають за різні почуття, наприклад, щастя або смуток, страх або радість, спокій.  Це є обґрунтуванням емоційної нестійкості у вагітних жінок.
Нова роль
Ще одним поштовхом до психологічних змін в голові жінки є поступове усвідомлення себе в ролі матері. Це новий, незвіданий досі стан, що змушує жінку по-новому дивитися на деякі речі. Відбувається переоцінка цінностей, опираючись на яку жінка іноді змінює ставлення до деяких рідних, близьких чи подій, що відбуваються всередині неї. Одночасно з любов’ю до майбутньої дитини виникає почуття побоювання чи страху, що не все може вийти, як задумала жінка чи справиться вона з новою роллю.
Розслаблення
Вміння розслаблятися важливий момент для вагітних жінок.    Для цього чудово підійдуть піші прогулянки на свіжому повітрі, танці, аеробіка.  Таким чином організм вироблятиме гормон щастя (ендорфін). Якщо немає можливості швидко організувати фізичне навантаження, можна зайнятися дихальною гімнастикою. Глибокий вдих через ніс і видих через рот, що проводяться протягом п’яти хвилин, допоможе мозку домогтися стану спокою.
Змініть обстановку
Дуже корисно жінкам при надії змінювати обстановку. З’їздити на природу, на екскурсію, або зайнятися справою, яка точно принесе задоволення (в’язання, вишивання, читання).
Не зациклюйтеся на негативі
Не бійтеся негативних емоцій.  А точніше не зациклюйтеся на негативних речах. Постійний страх від того, як позначиться на дитині позаплановий шматок шоколаду або проїзд в громадському транспорті здатні стомити навіть жінку з дуже міцною психікою. Врахуйте, що ви вагітні протягом дев’яти місяців і живете ви в суспільстві, а не в інкубаторі.  Ви не зможете забезпечити дитині стовідсоткову стерильність і безпеку в усіх сферах життя, тому вона повинна привчатися з  раннього віку до життєвих реалій.
Черпайте інформацію  
Вам потрібно розуміти все, що з вами відбувається і що на вас чекає. Для цього існують спеціальні книги, корисні сайти і форуми, на яких можна спілкуватися з вагітними та молодими матусями. Основна порада: слухайте тільки тих, які зуміли стати щасливими мамами.
Підготуйтеся фізично
Існують різні тренінги і курси для вагітних. Навіть якщо ви ніколи не займалися спортом, під час вагітності ви просто зобов’язані активно рухатися і частіше бувати на свіжому повітрі. Це допоможе розвитку вашого малюка. Особливо рекомендується плавання,  тренування затримки дихання.  Але всі ці рекомендації обов’язково треба узгоджувати з лікарем і підбирати навантаження і дієту індивідуально.
Не бійтеся пологів
Результатом наших необґрунтованих страхів стає психологічна напруга під час пологів, далі слідує фізична напруга, тіла опирається, з’являються неприємні відчуття, тому знову ви починаєте відчувати страх – виходить порочне коло. Зробіть так, щоб день пологів став для вас не днем болю, а найголовнішим святом в житті. Обов’язково сфотографуйте вашого малюка в перші дні його життя на відео або на фотоплівку. Заведіть спеціальний альбом, куди буде вклеєна не тільки ця фотокартка, а й фото всіх гостей дня народження вашої дитини з їх добрими побажаннями. Цей альбом в майбутньому стане вашою сімейною реліквією. І останнє. Дозвольте собі трохи розслабитися і бути беззахисною. Особливо це стосується сучасних бізнес-леді, які звикли все абсолютно вирішувати самостійно, не звертаючи уваги на думку інших. Вагітність – це стан, де більшість процесів вийшло з-під вашого контролю, і ви нічого не зможете з цим зробити. Змиріться з Природою, дозвольте вашим близьким трохи подбати про вас, доставляючи радість собі і оточуючим.

Статтю підготовив: провідний психолог Коцюк О.О.

Професійний розвиткок педагогічних працівників

1 (8)11 березня у приміщенні Кам’янець-Подільського міського Центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді (директор – Еліна Ковтун) відбулася презентація діяльності  Кам’янець-Подільського центру професійного розвитку педагогічних працівників (директор – Сергій Морозюк).

На зустріч була запрошена Жанна Кучерява – консультант, модератор професійних спільнот педагогів, що працюють з дітьми з ООП, педагогів-організаторів, класних керівників.

Жанна Миколаївна ознайомила присутніх із діяльністю закладу та послугами, які він надає.2 (6)

Під час дискусії були окреслені напрямки подальшої співпраці обох центрів.

Вибір професії — це важливий крок у доросле життя.

IMG_20210310_120856_122Адже віднайти себе в світі професії – означає дістати можливість гідно заробляти, відчувати себе потрібним людям, максимально повно розкрити свої здібності. І тут найважливіше — не схибити.
9 березня провідним  психологом  Хмельницького міського центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді Каритун Оксаною та провідним фахівцем відділу активної підтримки безробітних Центру зайнятості  Семенюк Валентиною на базі Хмельницької  спеціалізованої школи № 32 для учнів 9-10-х класів було проведено бесіду на тему: «Чому вибір професії такий важливий крок в житті кожної людини».
Метою заходу стало формування відповідального ставлення до вибору професійного шляху через розширення меж самопізнання й одержання інформації про світ професій, а також було розглянуто одну із найдієвіших  формул для правильного вибору професії : «Хочу» «Можу»  «Треба».