ФОРМУВАННЯ КОРИСНИХ ЗВИЧОК

  IMG_20200909_151115_031Ми любимо багато своїх звичок і не хочемо від них відмовлятися, навіть якщо вони йдуть нам на шкоду. Неможливість виконати дію, що стала вже звичною, викликає дискомфорт, ми страждаємо і відчуваємо себе вибитими з колії. Чому ж так відбувається? Звичка — це навички, що закріпилися, поведінка або дії, які ми добре засвоїли і повторюємо в певних умовах або в певний час. Як навчитися формувати корисні звички та позбутися шкідликих?

Перші звички виникають ще в ранньому дитинстві на основі нового вміння. Навчився малюк сам одягатися і роздягатися — можна формувати звичку акуратно складати свій одяг. Навчилася дитина добре читати — може виникнути, за сприяння батьків, звичка читати щодня. Пішла дитина до школи — виникає звичка складати портфель увечері завчасно або ж поспіхом уранці (і яка з цих звичок закріпиться залежить.  від батьків). З’явилась необхідність підігріти собі страву вдома слід негайно формувати звичку мити за собою посуд і прибирати зі столу. Добру звичку виховати значно легше, ніж виправити потім погану. 

З шкідливими звичками не потрібно боротися 

Боротися з поганими звичками — заняття невдячне і малоперспективне. Адже бажаючи відучитися від звички, ми зосередимо на ній свою увагу. Наші думки будуть зайняті лише тим, щоб не зірватися, утриматися, не дозволити собі. І в кінці кінців ми невтомно боротимося з собою, але наша внутрішня боротьба закінчиться програшем. Заборонивши собі палити і не думати про сигарети, курець доб’ється лише того, що піддасть себе суворому випробуванню: йому буде хотітися курити ще сильніше, ніж раніше. Виснажлива боротьба із самим собою призведе до того, що всі сили він витратить на опір і здасться.

Шукайте мотивацію 

Якщо ми не будемо знати, навіщо повинні позбавлятися від звички, то не зрушимо з місця. Нам потрібна мотивація. Ми хочемо схуднути? Чесно дайте відповідь собі на питання: навіщо? Що зміниться після того, як виробите корисну звичку не наїдатися на ніч? Майбутнє, забезпечене новою корисною звичкою, має виглядати дуже привабливо. Потрібно загорітися стоячим перед новим завданням.

Позитивне прикріплення 

Але трапляється і так, що звичка закріплюватися не хоче. Скільки разів ми бралися за щось нове та корисне, а потім кидали на півдорозі! Нам стало нецікаво, перші захоплення пішли, мотивація зникла, ми охололи і прийшли до висновку — нова звичка не для нас. Бажання прищепити її не викликає нічого, крім внутрішнього протесту.Тоді варто згадати про позитивне підкріплення. Для заохочення підійде все, що приносить задоволення: похвала, комплімент, усмішка, подарунок, шоколадка. Особливо важливо заохочення на початку формування звички. Коли вона стає «своєю», схвалення і похвали не потрібні. «Результат твоєї дієти наяву. Йдемо купимо тобі нове плаття».  «Знову на пробіжку? Там такий холод, захворієш!» — каже нам мама. «І правда», — думаємо ми і залишимося вдома.

«Я можу собою пишатися», «У мене вийшло!». Позитивні твердження та похвала — ось що потрібно для того, щоб корисна звичка увійшла в наше життя і в ній залишилася. Позитивне підкріплення при формуванні корисної звички працює ефективніше, якщо воно супроводжується позитивними емоціями. Поганий настрій гальмує закріплення гарної звички.

Плануйте 

Нову звичку розбивайте на складові і обов“язково записуйте. Поки плани «записані» тільки в голові — це мрії, далекі від реальності. Плани, викладені на папері, істотно наближають до мети. Наприклад якщо ви хочете здобути корисну звичку вставати в 6 ранку, а не в 8, щоб встигнути зробити більше і не запізнитися на роботу, запишіть, що для цього слід зробити. А саме: вимкнути телевізор або комп’ютер за годину до сну; почитати перед сном не більш півгодини. Детально розпишіть, скільки часу повинно піти на зарядку, душ, сніданок, скільки на прослуховування тренінгу. Обов’язково дотримуємося нового графіка.

Починаючи ж щось нове і кидаючи це через тиждень, ми лише мучимо себе. Нас гризе почуття провини за те, що проявили слабовілля, не впоралися, не змогли. При цьому падає наша самооцінка та впевненість у собі. Тому, у формуванні звички головне — регулярність. 

        Є також дві психологічні хитрощі, які допоможуть швидше досягти мети. Перша – так звані попередні ритуали. Перш ніж почати здійснювати пов’язані з звичкою дії, робіть певний ритуал. Він може бути і відносно складним, і зовсім простим, навіть несерйозним. Наприклад, хлопнути в долоні п’ять разів, а потім відправитися на пробіжку. Звучить смішно, але як працює! Другий трюк допоможе, коли здається, що сил працювати над собою вже немає. Запишіть на аркуші паперу аргументи, які змушують відмовитися від мети, а через кілька хвилин перечитайте їх. Як правило, всі вони будуть непереконливими, якщо не смішними.

        Що ж сказати на завершення? Чи думаєте ви про те, як позбутися поганої звички або як виробити звичку корисну, в будь-якому випадку найкраще рішення – від простих думок перейти нарешті до дій, і тоді у вас вийде і те, і інше.  Просто нові звички змінюють пріоритети. Головне, не здаватися і йти до кінця. І через деякий час Ви зможете оцінити результат. Все що вам потрібно – це рішуче налаштування і трохи терпіння та наполегливості.

 

ПОСТУПОВИЙ ВИХІД З КАРАНТИНУ. АДАПТАЦІЯ

  118918948_313250759930208_3943970534190882894_n (1)Карантин продовжили… Частина людей навчилася жити в такій реальності й повернення на вулицю для них – це як знову сісти на велосипед після зими – ніби й цікаво, але незвично. Інша частина так і не змогла пристосуватися до нової реальності й все ще відчуває тривогу, страх та нав’язливі думки. Як поступово вийти з карантину та звикнути з новими реаліями життя За період карантину багато людей прийняли ситуацію і адаптувалися до неї. Вимушена ізоляція створила умови максимального обмеження соціальних контактів, сформувала певний мікроклімат в родинах. Дезорієнтація «На етапі виходу з карантину ми можемо зустрітися з певною дезорієнтацією. Це виглядає приблизно так: “Соціум, з якого ми йшли на карантин, вже змінився, я сам змінився. Але я не знаю, яким став соціум. Я зустрічаюся зі знайомими мені людьми, але можу не розуміти, що з ними відбулося за цей час, як вони справляються з ситуацією, можливо в когось з’явилися нові чутливі потреби, а хтось втратив близьких”. І людям доведеться “знайомитися” одне з одним заново. Важливо уточнювати в інших людей, чи їм комфортно, у чому їхні потреби». Всі відчувають по різному Часто ми вважаємо, що інші відчувають такі ж самі емоції та думки. Проте для прогресивної комунікації та взаємодії краще вести чіткі та відкриті діалоги — уникайте «читання думок» в інших людей. Дбайте про себе Дуже важливо відслідковувати свої почуття та стани і дбати про себе. Це стосується як фізичного самопочуття, так і психічного. Більшість з нас раніше не переживала такої ситуації, як карантин та соціальна ізоляція. Тому нормально, що ми будемо відчувати різні емоції. «Батько, що контролює» По закінченню карантинних заходів у соціумі можна буде виділити три умовні групи: — люди, які максимально уникатимуть будь-яких соціальних контактів. Головна мотивація цієї групи: «Соціум небезпечний, я мушу сам подбати про свою безпеку, мушу самостійно проконтролювати». Це — позиція «Батько, що контролює». «Відповідальний дорослий» Інша група – свідомі споживачі продуктів, інформації, сподівань. Ці люди будуть зберігати максимальну критичність згідно з викликами реальності та наявними ресурсами і будуть реагувати в соціумі відповідно до ситуацій. Вони не будуватимуть ілюзій і не покладатимуться на «а може пронесе». Це — позиція «відповідальний Дорослий». Підліток, що протестує Будуть і ті, хто візьметься максимально надолужувати все, що втратили за час обмежень. Це — так звані бунтарі, які, позбувшись зовнішнього контролю та ігноруючи ймовірні ризики, будуть вгамовувати свій голод у спілкуванні. Головна мотивація такої поведінки: «Я не несу відповідальності за своє здоров’я та здоров’я людей, які мене оточують». Це —позиція «Підліток, що протестує». Критичне мислення Важливо зберігати максимальний рівень критичного мислення і намагатися перебувати в позиції «відповідального Дорослого». Правила особистої гігієни та безпеки — наразі це фактично єдина відома зброя, яка захищає нас від вірусу. В умовах пандемії відчуття безпеки піддається трансформації і набуває нових форм. Якщо весь світ опинився в таких умовах, це не означає втрату відчуття безпеки людством назавжди. Це означає, що звичні для нас маркери безпеки більше не працюють. Тому варто шукати і створювати нові стратегії задля відновлення відчуття безпеки. Поступовість Однією з найважливіших обставин, що супроводжуватиме процес виходу з карантину, буде поступовість. Вона є важливою, зокрема, і для психологічної адаптації до нових умов життя. Виклики стосуватимуться перелаштування ритму життя, режиму дня, побутових звичок, зовнішнього вигляду, а також ролей в родині, які вже сформувалися в період карантину, та адаптації до нових правил поведінки в соціумі. Оскільки ми поступово змінювали швидкий життєвий ритм на повільний, так само поступово нам потрібно й повертатися до звичного життя. Важливо ставити перед собою реалістичні цілі й прислухатися до емоційного стану. Необхідно підбити підсумок цього життєвого періоду, зробити висновки, позитивні надбання впровадити в наступний життєвий період. Поруч з численними втратами, які приніс карантин, кожен з нас має певні здобутки, новий досвід, який так важливо не втратити в новому етапі нашого життя.

В гармонії з самим собою

  0-02-0a-d6ee18a19d031b52984f02ddebef200e1abcfa0bc7e493182345ee3ebb942529_fullБагато людей схильні більше піклуватися про інших, ніж дивитися в обличчя власним бажанням, почуттям і потребам. Сьогодні працівники центру з фахівцями із соціальної роботи на тренінгу під назвою «В гармонії з самим собою» спробували розібратися чи вміємо ми приділяти собі увагу не менше, ніж іншим. Та спробували знайти гармонію в собі.

Як розпланувати день і чим зайняти дітей під час карантину

  d3YYpWQWaUrJut0I0uhyTw-defaultКарантин схожий на відпустку чи довгі вихідні, тому варто розуміти, що для дорослих і дітей – це все-таки період розслаблення. Не варто гнатись за досягненнями й змушувати дітей виконувати нереальний план.
Важливо дотримуватись розпорядку дня: чищення зубів, зарядка, прогулянка (якщо це можливо), денний сон та інші звичні для дитини ритуали повинні бути щодня. Дуже важливими є спільні прийоми їжі. Графік потрібен, щоб дитина мала певні межі, в яких вона буде більш організованою. Так і батьки встигатимуть більше, і малеча отримуватиме достатньо уваги.
Те, як наповнювати весь інший час, залежить від уподобань дитини. Згідно із системою Монтессорі, найбільш продуктивною частиною дня у дітей є час до обіду. Тому всі заняття, які спрямовані на розвиток дитини, краще планувати на першу половину дня.
ЗМУШУВАТИ ДИТИНУ НЕ ПОТРІБНО: лише йти за її інтересами. Дитина хоче читати – можемо почитати, вирішує складати пазли – займемось цим. Не варто складати список занять і виконувати їх по черзі: дуже важливо прислухатись до дітей та їхніх бажань.
На період карантину батькам або іншим членам сім’ї треба домовлятись, хто зараз сидітиме з дитиною. Наприклад, батько працює, поки мама гуляє з дитиною. Потім мама займається роботою, а батько грається із дітьми. Одному дорослому повноцінно працювати та займатися дитиною буде важко – діти рідко можуть три години спокійно гратись самі, не відволікаючи.
ПЛАНУВАТИ ВСІ АКТИВНОСТІ варто з урахуванням інтересів дитини, бо для кожного віку вони свої. Час, який зараз батьки проводять із малечею, можна використовувати для спільних приготувань їжі, занять йогою чи танцями, наведення порядку вдома. Дітей варто залучати до домашніх справ: вони за прикладом батьків вчаться багатьох речей. Якщо дитина виявляє інтерес до хатніх справ, потрібно заохочувати її до цього, навіть якщо в неї не все виходить добре.
Удома можна гратися і з кінетичним піском, пластиліном, робити аплікації з паперу. Для дітей цінно, коли батьки граються з ними на одному рівні: наприклад, сідають разом на килим і роблять щось спільне.
На час карантину потрібно підготуватись і знайти нові варіанти для ігор з дітьми: малеча не зможе робити одне й те саме щодня. У YouTube чи навіть у соцмережах інших мам можна знайти багато ідей, чим зайняти дитину. У періоди карантину варто стежити за кількістю солодкого, яке вживають діти. Солодощі збуджують дитину: їй важче заснути, складніше сконцентруватись на чомусь.
Для ігор та розваг не використовуйте часто гаджети. Краще звідти видалити усе зайве й залишити лише додатки для розвитку та навчання. Мультики варто обирати документальні та навчальні. Наприклад, після прочитання енциклопедії дитина зацікавилась Антарктидою – це чудово і можна наступного дня показати відео на цю тему.
Не варто сприймати карантин як те, що ускладнює життя. Використовуйте його для того, щоб провести більше часу з дітьми: вони насправді дуже потребують нашої уваги. І навіть разом розкласти речі після прання – це вже чудова спільна активність.

На роботу після відпустки

3fcf89f726e5db8a5374d1f40791cb1fbb74lm«Ніхто так не потребує відпустки, як людина, яка щойно з неї повернулася», – сказав якось Елберт Грін Хаббард. І навряд чи знайдеться той, хто буде йому заперечувати. Адже часто думка про те, що відпочинок завершений і потрібно повертатися в звичний робочий режим, призводить, м’яко кажучи, до погіршення настрою. Як все правильно організувати, щоб не піддатися поствідпусковому синдрому у розпал відпускного сезону .
Тривалість відпустки
 Насамперед, дуже важлива тривалість відпочинку.  Оптимальний термін відпустки – два тижні, ідеальний – три. Перші сім днів наш організм адаптується до приємного неробства або в разі подорожі – до нового клімату і часового поясу. Другий тиждень – для безпосереднього відпочинку. Третій, або принаймні кілька днів, – для реакліматизації та повернення до колишніх умов життя.
Завершіть справи перед відпусткою
Щоби легше було повертатися на роботу варто дотримуватися простих правил. Перед тим, як відправитися у відпустку, завершіть усі справи. Не варто залишати “хвости”, в надії, що “підчистите” їх після. Повертаючись після відпочинку, людина швидко втомлюється, у неї спостерігаються головні болі, порушене сприйняття. Нескладні завдання здаватимуться нездійсненними, що дуже бентежитиме.
Підготуйтесь до роботи
Крім того, в останні дні відпустки важливо висипатися і не братися за складні справи. А ще, варто потурбуватися і про свою поінформованість: переглянути документи, останні новини, згадати, чим займалися до відпустки. Бажано також поцікавитися змінами, які могли відбутися на роботі, поки вас не було.
Систематизація
Якщо у відпустці ви подорожували, сплануйте повернення так, щоб не одразу братися до роботи, а дати собі можливість 2-3 дні побути вдома. Впорядкуйте й систематизуйте – це один з найбільш дієвих антидепресантів. Допоможе будь-яка діяльність, що вимагає скрупульозності: приберіть речі у шафі, розберіть валізи, впорядкуйте фотографії, папери чи книги.
Спробуйте скучити за роботою
Налаштуйте себе на те, що вам хочеться повернутися на роботу. Розставте пріоритети. Пригадайте, для чого ви працюєте і для чого відпочиваєте. Шукайте позитивні моменти у тому, чим займаєтесь. Пригадайте, що вас найбільше тішить у роботі (окрім відпустки).
 Режим дня
У відпустці був вільний розпорядок дня, при виході на роботу – потрібно рано вставати. Отже, за декілька днів до виходу на роботу, налагодьте правильний режим – вчасно лягайте спати і рано прокидайтеся. На сон виділяйте достатньо часу.
Фізична активність – чудова допомога організму перебороти стрес.
Зарядка вранці, прогулянка увечері – найкращий метод перезавантажитися на позитивний настрій перед майбутніми робочими буднями. Навіть якщо справ накопичилося багато, не слід перший робочий тиждень залишатися в офісі після закінчення робочого дня. В іншому випадку, вже через три дні після виходу на роботу, ви навіть і не згадаєте, як прекрасно провели відпустку.
Приготуйтеся до першого робочого дня
Пережити перший робочий день після відпустки нелегко.  Ситуація ускладнюється, якщо вихід на роботу припадає на понеділок. Тому бажано повертатися посеред тижня – в середу або ж четвер. При цьому, четвер – найоптимальніший день для цього, адже всього за два дні на вас знову чекають вихідні.
Не починайте роботу одразу
Ваша психіка не готова відразу включитися у роботу, тому починати з надто важливих і складних справ не варто. Найкраще після відпустки спершу взятися за найбільш легкі й цікаві завдання – так вдастсья «розігнатися» без зайвих зусиль. Спробуйте скласти план дій. На окремий аркуш випишіть усі проблеми і задачі: виберіть у списку найбільш привабливі та легкі завдання — з них і починайте.
Плануйте наступний відпочинок
Подумайте, як відпочиватимете наступного разу. До прикладу, восени. Варто брати відпустку раз на сезон. Так легше пережити постійні навантаження. Такий відпочинок може тривати усього кілька днів, утім це має бути час для розслаблення і «перезавантаження». Не відкидайте одразу емоції, потіштеся спогадами про ваш відпочинок.Даремно більшість вважає, що після відпустки людина повна сил і енергії. Після гарної відпустки відпочинок просто необхідний, щоб увійти в нормальний ритм і повернутися думками до звичного життя.  Часті кава-брейки та прогулянки офісом допоможуть відпочити і налаштуватися на сумлінну працю.

Здоровий спосіб життя студентської молоді

2528763Дбайливе ставлення до власного здоров’я – це досить актуальна проблема сучасного суспільства, адже здоров’я вважається головною суспільною цінністю. Проте не всі люди достатньо проінформовані про здоровий спосіб життя, а деякі свідомо ним нехтують. Ведення здорового способу життя важливе для кожної людини, і в першу чергу – для студентської молоді.
Також варто звернути увагу на той факт, що студенти завжди знаходяться в стресовому стані, оскільки розумова діяльність пов’язана з емоційною напругою, особливо під час сесії. Фізична культура і здоровий спосіб життя можуть звести до мінімуму, а іноді й до нуля ризик поганого самопочуття або стан хвороби.
Здоровий спосіб життя – це спосіб життя, оснований на принципах раціональної організованості, активності, праці, загартовує і захищає від несприятливої дії навколишнього середовища і дозволяє до глибокої старості зберігати етичне, психічне і фізичне здоров’я.
Здоровий спосіб життя вимагає дотримання таких настанов:
– ознайомлення з науково-медичноюлітературою з цих питань;
– чергування праці та відпочинку;
– відмову від шкідливихзвичок;
– самостійні заняття спортом і фізичною культурою;
– дотримання режиму дня і рухового режиму;
– використання різних засобів фізичного виховання, спорту і туризму в повсякденному житті;
– перебування певний час на свіжому повітрі.
Фізична культура займає провідну роль в дотриманні здорового способу життя. Для нормального функціонування організму студента необхідна певна кількість рухової активності, яка втілюється у фізичних вправах. Регулярні фізичні навантаження приводять організм у стан натренованості, в основі якого лежить процес адаптації, тобто пристосування функцій різних органів до нових умов їх діяльності.
 У студентські роки заняття особливо важливі: вони спрямовані на вдосконалення фізичної підготовленості, фізичного розвитку і фізичної працездатності, профілактику захворювань, які можуть розвинутися в старшому віці. Але самі по собі вони не приносять бажаних зрушень в здорової молодої людини. Тільки в комплексі з іншими ці настанови можуть сприяти загальному здоровому способу життя і самопочуттю студента.
Бережіть здоров’я, а отже, і гарне самопочуття змолоду!

Адаптація до дитячого садка

  IMG_20200904_114720_143Тема дитячого садка дуже турбує більшість батьків, і це не дивно, адже дитина, по суті, робить свої перші кроки до самостійності. І майже всі переймаються питанням адаптації, тобто звикання малюка до нової обстановки. Тривалість адаптації завжди індивідуальна, тому не орієнтуйтеся на загальноприйняті норми. Ваші завищені очікування щодо того, коли ж нарешті малюк звикне до садка, лише підкладатимуть дрова в багаття – засмучуватимуть вас, злитимуть, змушуватимуть відчувати свою неспроможність.
Важливо відрізняти справжню адаптацію від несправжньої. Зазвичай батьки думають, що дитина адаптувалася, якщо йде в садок без істерик, без проблем там їсть і спить, не кривдить інших дітей і не плаче прощаючись. Але слід розуміти, що садок дворічному малюкові не потрібен, він потрібен батькам, а отже, очікувати від дитини бажання й радості від ідеї його відвідувати нерозумно. Справжня адаптація до дошкільного закладу – це коли дитина віддає перевагу спілкуванню з мамою, але вміє давати собі раду з негативними емоціями (з допомогою вихователів), коли батьки йдуть. При цьому не порушується її психологічний комфорт (не з’являються невротичні звички, проблеми з туалетом тощо). 
Готуйте дитину заздалегідь
Знайомте із садочком поступово, не залишайте одразу на весь день
Обов’язково встановіть контакт з вихователем
Завжди прощайтеся перш ніж піти
Створіть якомога спокійнішу обстановку вдома
Переконайтеся, що дитина справді адаптувалася.

Місто Шепетівка :Проведення акції «Готуємо дітей до школи»

Популярні

118804304_367877554605761_3192420808865549224_n  Протягом року працівниками Шепетівського міського центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді проводяться заходи спрямовані на соціально-економічну підтримку сімей, які опинилися в складних життєвих обставинах.

Дітям з малозабезпечених сімей меценати міста та області надають матеріальну підтримку у вигляді: одягу, взуття, техніки, канцелярських товарі тощо… В рамках акції «Готуємо дітей до школи», яка проводилася в період з липня по серпень 2020 року благодійною допомогоюбуло охоплено 14 сімей. Діти отримали шкільну форму, шкільні ранці та шкільне приладдя. Дякуємо благодійникам за допомогу та добре серце!

Сподіваємося, що ситуація карантину в Україні зміниться, хвороба відступить і кожна дитина зможе насолоджуватися вільним відвідуванням навчальних закладів в місті.

118801021_347848259926109_2816634226159915429_n 118809713_1139971996398928_2390114277130175156_n

Місто Кам”янець-Подільський: Проведення акції «Готуємо дітей до школи»

Популярні

1 (1)У м. Кам’янці-Подільському 47 дітей з 20 сімей, які перебувають у складних життєвих обставинах та скрутному матеріальному становищі, отримали допомогу до нового навчального року.

Акцію провів Кам’янець-Подільський міський Центр соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді за підтримки міського голови Михайла Сімашкевича  та Хмельницького обласного центру соціальних служб.

Новий одяг, взуття та канцтовари на суму близько 10 тис. грн. сім’ї отримали від магазинів «Стоковий одяг та взуття», «В капусті», «Марсель» та Хмельницького обласного центру соціальних служб.

Окрім цього, сім’ї отримали вживаний одяг, взуття та інші необхідні до школи речі від багатьох небайдужих кам’янчан.

Звичайно, цьогоріч, зважаючи на карантинні обмеження, погіршилось економічне становище не тільки сімей, а й підприємців. Тому надана благодійниками допомога є особливо цінною.

Кам’янець-Подільський міський Центр соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді та члени родин дякують усім благодійникам міста, які виявили бажання допомогти діткам із сімей, які перебувають у дуже скрутному матеріальному становищі.

Як навчити дитину гратися самостійно

RWCzvx7_zEЧасто батькам доводиться доглядати за дитиною, наводити лад вдома, готувати, прати, ходити на роботу та робити ще безліч невідкладних справ одночасно. А ще й важливо у всій цій метушні не забувати один про одного.  Набагато легше встигати все, коли дитина не тільки вміє, а й любить гратися самостійно. Як її привчити до цього?

Атмосфера у родині

Усі діти різні. Одні можуть захопитися іграшками і тихенько бавитися ними хоча б 10 хвилин, інші ходять за мамою «хвостиком». Також частково впливає атмосфера у родині: якщо батьки нервуються або сваряться, то і дитина буде почувати себе неспокійно, відповідно, потребуватиме контакту з матусею чи татком.

За бажанням, а не за вимогою

Дуже важливо для батьків — не допускати, щоб ігри наодинці стали мукою для дитини, вони лиш мають дати малюкові відчути насолоду від дорослішання, допомогти освоювати незалежність. Намагайтеся дозволяти дитині обирати самостійно, який одяг їй носити, пропонуйте вибір страв, іграшок для гри.  Радьтеся з дитиною частіше! Хваліть найменші ініціативи, що йдуть від дитини, допомагайте, а не поправляйте її під час самостійної гри, підказуючи, що і як робити.

Комфорт у будинку

Дитина повинна відчувати себе комфортно в будинку серед речей: подбайте про зручні стільчики, доступні полички з іграшками та речами. Дітки рідко обмежуються іграми тільки в дитячій кімнаті, зазвичай вони охоплюють весь домашній простір, тому ретельно продумайте всю обстановку в домі, щоб уникнути травм і вберегти цінні речі.

Зберігання іграшок

Приділяйте особливу увагу також зберіганню іграшок. Дитина повина без зусиль дістати їх і відкласти на місце. Розмістіть в дитячій кімнаті невеликий стелаж для іграшок, книжкові полиці, місця для ляльок і гаражі для маленьких автомобілів. Хай кожна іграшка в домі має своє власне місце.

Надмірна кількість іграшок

Не треба, щоб іграшок було надто багато. Час від часу  перебирайте і відкладайте іграшки, якими малюк не грається, а через певний час знову повертайте їх. Радість дитини від зустрічі зі старими, але забутими іграшками, буде ніяк не меншою, ніж як від покупки нових.

Привчайте гратися самостійно

Дитина має поступово звикати гратися сама. Наприклад, батьки можуть грати разом з малечею 20 хвилин,а потім давати дитині пограти самій 3-5 хвилин. Потім можна збільшувати час до 10-15 хвилин самостійної гри. Але важливо, щоб хтось батьків був поруч, щоб допомогти, якщо у дитини виникне складність. Яким чином ви навчаєте дитину одягатися? Вона спостерігає, як одягаєте її ви, і намагається повторити ваші дії. Такий самий процес відбувається і з грою. Грати дитину потрібно навчити, показати, розказати, і тоді малюк зможе самостійно розважити себе.

Сюжетні ігри

Які ігри придумати? Дітки дуже полюбляють сюжетно-рольові ігри, вони із задоволенням обирають собі ту чи іншу роль, скажімо, в постановці казки чи просто відносин у сімї, на робочому місці. Батьки можуть і мають допомогти з ідеями, вигадуючи сюжет гри, але хай дитина самотужки придумує її розвиток. Що частіше ви граєте разом з дитиною, тим більше підсилуюється її зацікавленість у грі, і тим скоріше вона гратиметься  наодинці із задоволенням. І пам“ятайте найважливішу річ – близькість мами – не лише фізичну. Уважно слухайте дитячі розповіді про ігри, хваліть дитину за найдрібніші досягнення! Якщо малюк буде впевнений, що він в будь-який момент може звернутися до мами з розповіддю або просто проханням про допомогу, і він отримає все, що йому  потрібно, тоді і гратися наодинці  буде набагато спокійніше.