У сучасному суспільстві прийнято вважати, що успішність дитини в школі є єдиним показником, який визначає її потенціал. Коли дитина стає старшою, багато батьків хочуть, щоб вона стала всебічно розвиненою і успішною в різних сферах життя. Але перш ніж вона піде в школу, ви повинні зрозуміти – ваша дитина розумна, незважаючи на її оцінки та фізичну форму.

Вчені стверджують, що існують різні типи інтелекту (всього їх виділяють 8), і дитина може володіти будь-яким з цих восьми типів. У чомусь вона обов’язково виявиться сильною.

Батьки повинні з раннього віку дитини розпізнати ознаки, які характеризують її тип інтелекту. Якщо ви почнете розвивати ці риси з раннього віку, ви зможете оцінити її потенціал і зрозумієте, що це може бути важливішим, ніж успішність з математики або фізики. Розглянемо, як визначити тип інтелекту вашої дитини.

Теорія множинного інтелекту

Американський психолог Говард Гарднер запропонував теорію, яка пояснює різні види інтелекту. Вчений припускає, що зводити визначення інтелекту дитини до простої перевірки IQ недостатньо. Академічна успішність, безсумнівно, важлива, але настільки ж важливі і схильності дитини до малювання, музики, танців, підприємницької діяльності тощо. Всі ці схильності необхідно враховувати, визначаючи потенціал дитини. Так виникла теорія множинного інтелекту, яка доводить, що у дитини можуть домінувати 1 або 2 з 8 типів інтелекту.

8 типів інтелекту

Теорія Говарда Гарднера швидко знайшла послідовників у всьому світі. Педагоги з різних країн стали включати теорію множинного інтелекту в свої системи освіти.

Розглянемо докладніше типи інтелекту, які зустрічаються у дітей.

1. Тілесно-кінестетичний

Діти, які володіють тілесно-кінестетичним інтелектом, зазвичай досягають успіхів у спорті та інших видах фізичної активності. Вони багато рухаються, і їх рухи добре скоординовані. Якщо ваша дитина проявляє інтерес до рухливих ігор і може добре координувати рухи свого тіла, то можна з упевненістю сказати, що у неї розвинений даний тип інтелекту. Поспостерігайте за нею, щоб краще зрозуміти її схильності. Вона надто метушлива? Вона завжди в тонусі? Вона не може довго всидіти на одному місці? Такі дрібні деталі можуть допомогти вам визначити у дитини тілесно-кінестетичний тип інтелекту. Ним володіють багато відомих спортсменів, актори і танцюристи.

2. Візуально-просторовий

Даний тип інтелекту визначає, наскільки добре дитина може візуалізувати об’єкти, місця і навіть свої сни. Діти, що володіють таким інтелектом, мають таланти в малюванні, ліпленні й інших подібних заняттях. Вони добре визначають розміри об’єктів і можуть в деталях відтворювати минулі події. Вони також схильні висловлювати свої думки і почуття у візуальній формі.

Якщо ваша дитина приділяє увагу деталям і здатна згадати найдрібніші подробиці повсякденних подій, у неї розвинений візуально-просторовий інтелект. Діти, які ним володіють, можуть стати художниками, архітекторами або фахівцями в подібних сферах.

3. Логіко-математичний

Логічний інтелект пов’язаний зі здібностями дитини до математичних обчислень і аргументації. Важливою частиною логіко-математичного інтелекту є навички вирішення різних завдань. Якщо ваша дитина спостережлива, вміє мислити нестандартно, логічно міркувати, пояснювати, розуміти підказки – у неї розвинений даний тип інтелекту. Такі діти допитливі і часто ставлять питання. Вони добре розуміють мову чисел, графіків і діаграм. У багатьох відомих математиків розвинений даний тип інтелекту.

4. Музичний

Якщо дитина любить слухати музику, це ще не означає, що вона володіє музичним інтелектом. Даний тип інтелекту розвинений у дітей, які люблять створювати музику, співати і настукувати різні ритми. Вони краще за інших розуміють музику. Якщо у вашої дитини гарний голос, у неї є почуття ритму, вона розрізняє тональності і цікавиться грою на музичних інструментах, тоді у неї, безсумнівно, розвинений музичний інтелект. Однак важливо розуміти, що музичний інтелект – це досить широке поняття, і у різних дітей він може проявлятися по-різному.

5. Лінгвістичний

У дітей, що володіють лінгвістичним інтелектом, зазвичай добре розвинені мовні навички. Якщо у вашої дитини гарний почерк, вона любить читати, добре розуміє граматику і вміє правильно писати складні слова, у неї розвинений даний тип інтелекту. Такі діти люблять грати зі словами і розгадувати кросворди. У них зазвичай великий словниковий запас, вони легко запам’ятовують нові слова. Також у них розвинена здатність розповідати історії.

6. Екзистенційний

Екзистенційний інтелект не варто плутати з інтроверсією або егоцентричністю. Він пов’язаний зі здатністю людини насолоджуватись самотністю. Якщо дитина, залишаючись наодинці, не нудьгує і не боїться, то у неї розвинений даний тип інтелекту. Цей тип пов’язаний з такими якостями, як відповідальність, самосвідомість і самостійність. Діти, які володіють екзистенційним інтелектом, усвідомлюють свої сильні і слабкі сторони. Якщо ваша дитина впевнена в правильності своїх дій, не дивлячись на те, що оточуючі вважають інакше, у неї розвинений даний тип інтелекту. Такі діти впевнені у всьому, що вони роблять. Вони слухають оточуючих, але роблять те, що самі вважають правильним. З таких дітей виростають успішні підприємці.

7. Міжособистісний

Діти з розвиненим міжособистісним інтелектом вміють добре спілкуватися з оточуючими. У них зазвичай багато друзів, і вони люблять бути в компанії. Якщо ваша дитина постійно проводить час зі своїми друзями і любить спілкуватися з людьми, у неї розвинений даний тип інтелекту. Такі діти вміють знаходити спільну мову з різними людьми і розуміють, як справлятися з різними ситуаціями. У компанії вони здаються спокійними і розслабленими. З друзями вони співчутливі, добрі і чуйні. З таких дітей виростають хороші дипломати, керівники й педагоги.

8. Натуралістичний

Якщо ваша дитина цікавиться садівництвом, доглядом за тваринами, то у неї розвинений даний тип інтелекту. Такі діти люблять природу. Вони цікавляться різними природними явищами, люблять гуляти в парках, біля річок і всюди, де немає асфальту. Також вони стурбовані збереженням природи.

Коли вам відомо, як проявляється кожен з восьми типів інтелекту, ви можете визначити, у чому сильна ваша дитина. Спостерігайте за нею, помічайте її здібності і допомагайте їх розвивати. Цінуйте її таланти з раннього віку – і вам не доведеться хвилюватись про її майбутнє.

Батьків у всьому світі хвилює, як правильно виховувати дитину, оскільки правильне виховання допомагає розвинути її особистісні якості й готує її до виживання в конкурентному світі. Правильнеповодження з дитиноюдисциплінує її. Таким чином, вона вчитьсяповодитися відповідно до соціальних норм. Батьки є для дитини прикладом для наслідування і її першими вчителями. Крім того, важливу роль у вихованні дитини має гармонійнадомашня атмосфера. Сучасні батьки знають про різноманітніметоди виховання дітей, але чомусь не застосовують їх на практиці. Вони вважають, що деякі методи для дитини занадто суворі.Надмірнаопіка батьків – це надмірний захист, надмірназалученість у справи дитини й зайвапоблажливість до неї:

• коли батьки надмірнозахищають дитину, вони стежать за її найменшими діями, тим самим обмежуючи її свободу. Вони дуже стурбованібезпекою своєї дитини, тому навіть із дитини підліткового віку можуть буквально не спускати очей, щоб тримати ситуацію під контролем;
• батьки, які втручаються у справи дитини, живуть її життям замість власного. Вони вважають, що задоволення потреб дитини та забезпечення її майбутнього – єдина мета їхнього життя;
• надтоуважні батьки мають звичку постійно давати дитині застережливі інструкції, ніби дитина нічого не здатна зробити самотужки.
  Діти можуть різкореагувати на надмірнуопіку батьків. Дитина порівнюєповедінкувласних батьків і батьків своїх однолітків. При цьому поведінка її батьків може дратувати дитину. Розгляньмо основні наслідки впливу на дитину надмірноїбатьківськоїопіки, що можуть негативно позначитися на її розвитку:
• батьки не дозволяють дитині отримуватинеобхідний досвід у різних ситуаціях. Вона не стикається з труднощами, які готують її до подальших життєвих ситуацій;
• у дитини виникають думки про те, що світ небезпечний, що вона не виживе в ньому без підтримки батьків. Таким чином, надмірнаопіка формує в дитини негативні настанови;
• якщо батьки надмірноопікають дитину вдома, вона очікує того ж і поза сім’єю. Коли вона не отримує такої ж підтримки поза домом, то стає пригніченою;
• надмірнаопіка може псувати дитину. Іноді батьки виконують усі її необґрунтованівимоги, вважаючитакуповедінку правильною. Однак вимоги дитини зростають. Потуранняпримхамробить дитину щасливою лише на декілька днів, але псує її на все життя.

• почніть із того, що зменшіть свою підтримку, яку ви надаєте дитині, у всіх ситуаціях;
• не давайте дитині чіткихінструкцій щодо виконання завдань, обмежтесязагальнимирекомендаціями. Запропонуйте дитині ідею, як виконати завдання, а не робіть усе за неї;
• дозвольте дитині стикнутися з новими для неїтруднощами. Це розвине в неї впевненість у собі перед життєвими проблемами;
• відповідальне виховання є найкращим способом стати ідеальними батьками для вашої дитини.

Ваша дитина погано спить напередодні шкільних іспитів? Ви хочете, щоб вона краще навчалася? Використання технік розслаблення буде надзвичайно корисним на шляху досягнення психічного і фізичного благополуччя вашої дитини.

Імовірно, вам відомо, що техніки розслаблення мають досить багато переваг. Можливо, ви й самі пробували їх застосовувати або практикуєте медитацію. Але хіба поняття «медитація» й «діти» сумісні?

Так! Медитація може бути ефективною навіть для маленьких дітей. І ось чому.

Чи допомагає медитація дітям?

Перевага медитації в тому, що дитина отримує здатність зосереджувати увагу впродовж тривалого часу. Зокрема, дослідження підтверджують, що медитація послаблює стрес, поліпшує пам’ять, зменшує агресивність, допомагає контролювати тривогу, поліпшує взаємини дитини в сім’ї та школі й загалом дарує їй відчуття внутрішнього спокою й умиротворення.

Як мотивувати дитину займатися медитацією

Доцільно змалечку привчити дитину до занять медитацією. Розгляньмо 5 нескладних технік розслаблення, що обов’язково сподобаються вашій дитині.

1. «Сходи до неба»

Це одна з кращих технік розслаблення. Її найліпше виконувати вночі:

• запропонуйте дитині закрити очі й не рухатися. Нехай вона уявить, що лежить на лузі й дивиться на хмари, які пливуть у небі;
• нехай дитина уявляє хмари різних форм. Це можуть бути форми тварин або предметів;
• потім нехай дитина уявить сходи, які простягаються в небо. Нехай вона піднімається сходами і з кожним кроком дедалі більше розслабляється;
• піднявшись у небо, дитина може побудувати собі укриття у хмарах.

2. «Усвідомлене дихання»

«Усвідомлене дихання» – це проста вправа на розслаблення. Порадьте дитині використовувати її щоразу, коли непокоїться:

• нехай дитина зручно сяде. Одну руку потрібно покласти на груди, а іншу – на живіт;
• запропонуйте дитині закрити очі, розслабити всі м’язи й глибоко дихати впродовж декількох хвилин;
• нехай дитина зосередиться на тому, як піднімається й опускається її живіт у такт диханню. Вона має уявити, як занепокоєння полишає її з кожним видихом.

3. Техніка розслаблення перед іспитами

Якщо в дитини попереду складні іспити, ця техніка розслаблення допоможе їй здолати стрес:

• запропонуйте дитині сісти на стілець і розслабитися;
• нехай вона робить глибокі вдихи й зосередиться на своєму диханні;
• потім дитина має по черзі розслабити м’язи шиї, спини, плечей і обличчя;
• далі нехай уявить себе впевненим і мотивованим учнем, котрий у змозі легко скласти іспит.

4. «Бульбашки зі щасливими думками»

Це одна з найвеселіших технік розслаблення, що дасть дитині неабияке задоволення:

• перед виконанням вправи поясніть дитині, що глибоке дихання допомагає розслабитися;
• запропонуйте дитині зробити глибокий вдих і видути мильну бульбашку. У цей час вона повинна думати про щось позитивне і ніби поміщати ці думки в бульбашки. Дитина може думати про те, що любить або чого чекає;
• порадьте дитині виконувати цю вправу разом із друзями, щоб додати собі гарного настрою.

5. Почергове розслаблення м’язів

Почергове розслаблення м’язів – це один із кращих способів для дорослих і дітей впоратися зі стресом:

• запропонуйте дитині зайняти зручну позу – сісти або лягти. При бажанні вона може закрити очі;
• заохотьте її по черзі напружувати й розслабляти м’язи в різних частинах тіла;
• нехай дитина звертає увагу, як відновлюються її тіло й думки.

Тепер ви знаєте прості способи, що допоможуть вашій дитині усунути стрес. Навчіть цих технік дитину, адже вони допоможуть їй стати позитивною людиною.

Які права та обов’язки мають усиновлювачі?  

• особисто забрати дитину із закладу чи сім’ї, в якій вона виховується, в присутності представника служби у справах дітей після пред’явлення копії рішення суду про усиновлення;
• давати можливість представникам служби у справах дітей за місцем проживання усиновлювачів здійснювати контроль за цільовим використанням допомоги при усиновленні дитини;
• надавати можливість представникам служби у справах дітей за місцем свого проживання спілкуватися з дитиною та здійснювати нагляд за умовами її проживання і виховання;
• повідомляти про зміну місця проживання усиновленої дитини службу у справах дітей, яка здійснює нагляд за умовами проживання і виховання усиновленої дитини.

• на першочергове влаштування в сім’ю дитини, яка є рідним братом або сестрою раніше усиновленої ними дитини;
• в інтересах усиновленої дитини, для підтримання родинних стосунків між братами та сестрами після усиновлення, якщо усиновлення для дитини не є таємним, отримати інформацію про наявність у неї братів, сестер та місце їх проживання;
• особа, яка подала заяву про усиновлення, може виявити бажання бути записаною у Книзі реєстрації народжень матір’ю, батьком дитини або повнолітньої особи;
• особа, яка подала заяву про усиновлення, може виявити бажання змінити відомості про місце народження та дату народження дитини;
• усиновлювач має право на таємницю усиновлення.

• батьки дитини;
• усиновлювач;
• опікун, піклувальник;
• орган опіки та піклування;
• прокурор;
• усиновлена дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

• якщо протиправна поведінка усиновленого, усиновлювача загрожує життю, здоров’ю усиновлювача, усиновленого або інших членів сім’ї;
• за взаємною згодою усиновлювача і усиновленого або на вимогу одного з них, якщо сімейні відносини між ними не склалися в судовому порядку.

Продовжуємо нашу інформаційну онлайн-кампанію з попередження та припинення домашнього насильства та насильства за ознакою статі “Не треба мовчати — треба говорити!” та торкнемося питання поширених у суспільстві стереотипів про сексуальне насильство та згоду на вступ в інтимні зносини, неправильне тлумачення якого часто стає підґрунтям для вчинення кримінальних правопорушень проти статевої свободи та статевої недоторканості особи — зґвалтування, сексуального насильства, примушування до вступу в статевий зв’язок, статевих зносин з особою, яка не досягла шістнадцятирічного віку, розбещення неповнолітніх.

Сексуальне насильство – це втягнення іншої людини у свою сексуальну активність без її добровільної згоди. Сексуальною активністю є не лише секс, а і мастурбація, оголення статевих органів заради задоволення, непристойні доторкання, підглядання за такими інтимними процесами як перевдягання, справляння природної потреби, приймання душу, тощо. Щодо дітей – перегляд порнофільмів, розмови на відверті теми, демонстрація натуралістичних зображень статевих органів, навчання онанізму, фотографування їх у відвертих позах, без одягу та інше. Особливістю злочинів проти дітей є те, що їх добровільна згода на сексуальні дії не вимагається. Будь-які дії, навіть за добровільної згоди дітей, є насильством щодо них та карається законом.

Кримінальним кодексом України кваліфікуються як злочини проти статевої недоторканості дітей, розбещення неповнолітніх та статеві зносини з особою, яка не досягла шістнадцятирічного віку. Розбещенням неповнолітніх є вчинення розпусних дій щодо особи, яка не досягла шістнадцятирічного віку, тобто ті ж самі цинічні розмови про секс, мастурбація при дитині або навчання її цьому, петтінг та інше. При статевих зносинах з особою, яка не досягла шістнадцятирічного віку, ключовим є не біологічний показник – статева зрілість, а досягнення певного документального віку.

Зґвалтуванням визнається вчинення дій сексуального характеру, пов’язаних із вагінальним, анальним або оральним проникненням в тіло іншої особи з використанням геніталій або будь-якого іншого предмета, без добровільної згоди потерпілої особи. При цьому зґвалтуванню може бути підданий як чоловік, так і жінка, а також другий з подружжя чи родич. 11 січня 2019 року в законодавстві зявився термін “добровільна згода”, який одразу ж став об’єктом для жартів у соціальних мережах, але фактично визначив: “Якщо особа не бажає – залиш її в спокої!” або: “Якщо я не бажаю – ніхто не має права мене примушувати”. Останнє правило, наприклад, дуже підходить для випадків домашнього насильства, коли і кривдник, і постраждала особа не розуміють, що секс без згоди – це зґвалтування, а не подружній обов’язок. Ніяких угод, актів, розписок тощо закон не передбачає, свідки також не потрібні. Головне у стосунках – відсутність примусу. Нижче публікуємо відео про це, пояснюючи на прикладі чаю поняття згоди на статеві зносини.Слід відмежовувати від зґвалтування поняття сексуальне насильство – вчинення будь-яких насильницьких дій сексуального характеру, не пов’язаних із проникненням в тіло іншої особи, без добровільної згоди потерпілої особи. Примушування жінки чи чоловіка до вступу в статевий зв’язок природним або неприродним способом особою, від якої жінка чи чоловік матеріально або службово залежні або сексуальний харассмент. Тобто протиправним є схиляння до сексуального акту особи, яка є підлеглою по роботі чи навчанню, винна певну суму коштів чи іншим чином матеріально залежна від порушника. Деякі види сексуального насильства караються за статтею хуліганство (грубе порушення громадського порядку). Наприклад, до відповідальності можуть притягти за публічне оголення статевих органів чи мастурбацію (ексгібіціонізм), підглядання за іншими людьми у душових кабінках, примірочних у магазинах, туалетах (вуайєризм), тертя своїми статевими органами об тіло інших людей (без оголення чи проникнення) та інше. Якщо ви вважаєте себе жертвою сексуального насильства, потрібно якнайшвидше після вчинення правопорушення звертатись до найближчого відділення поліції та написати заяву про вчинення щодо вас злочину. Відносно дитини це може зробити законний представник – мати, батько або інші особи, які опікуються нею. Адже сліди злочину легко втратити і, як наслідок, складніше довести вину злочинця. У випадку зґвалтування дуже важливо не приймати душ та не викидати одяг до проведення медичної експертизи, на яку направить поліція. Висловлюємо подяку за надані відеоматеріали управлінню організаційно-аналітичного забезпечення та оперативного реагування Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області #поліціяХмельниччини.

Є культури, для яких спілкування без компліментів взагалі неможливе, скажімо, сучасна американська. Якщо американці за одну годину похвалили вас менше 10 разів, значить працюєте ви зовсім погано. Наша рідна українська культура — зовсім інша, скромніша. Та все ж компліменти ми теж любимо. А чи вміємо їх говорити та приймати ? Будьте щиросердні у своїй оцінці і щедрі на похвалу і люди будуть зберігати в пам’яті ваші слова та дорожити ними. Емпатія Тільки проявивши емпатію, можна зрозуміти, що співрозмовникові буде приємно почути. Однак є речі, приємні кожному. Всі хочуть добре виглядати, досягати успіху у всьому, користуватися повагою, визнанням, любов’ю; мати хорошу сім’ю, розумних, здорових дітей. Спілкування з людиною дає додаткову інформацію. Чим більше персоніфікований комплімент, тим він цінніший, бо повніше враховує пріоритети даної людини. Непрямі компліменти Є так звані непрямі компліменти в бізнес-етикеті – компліменти офісу, бізнесу, команді. Людина – частина цього, і їй завжди приємно усвідомлювати власну значущість і заслуги. Підкресліть це тонко.Побудуйте міст довіри. «Який чудовий світлий офіс! Та ще й в центрі!», «У вас такий привітний колектив!». Кілька позитивних зауважень з приводу ділової репутації, зразкової роботи фірми або хоча б інтер’єру ділових приміщень ніколи не зашкодять. Головне – вчасно зупинитися. Гаряча пляма Гаряча пляма – так називається ще один прийом у мистецтві компліментів. Використовувати його просто. Перебуваючи в офісі партнера, визначте який-небудь предмет, до якого він емоційно небайдужий і заведіть коротку розмову про цю річ. Це можуть бути фотографії чоловіка, дітей, кумирів або улюбленого собаки. Гарне письмове приладдя, екзотичні дрібнички, картини на стінах – все може стати приводом для бесіди і компліментів. Все найдорожче для душі люди зазвичай тримають біля себе. Щирість Говорити комплімент треба щиро і одразу, як ви відчуваєте бажання сказати щось приємне. Вказуйте на переваги, які сподобалися саме вам і які помітили саме ви. Компліменти люблять і жінки, і чоловіки. Щодо останніх, то краще забрати із лексикону зменшувально-пестливі слова, які часто застосовують до жінок – зайчик, сонечко. Для чоловіків комплімент має будуватися на інших параметрах. “У тебе сильні руки”, “Мені приємно, коли ти мене обіймаєш”, “з тобою легко спілкуватися, мені з тобою добре”. Таким чином ви показуєте своєму чоловікові визнання, що для вас прояв його уваги важливий. Комплімент рисам характеру Ви можете зробити комплімент його рисам характеру. Наприклад: “Ти дуже цілеспрямований, ти завжди знаєш, чого хочеш”, “Ти впевнений, мені це подобається в тобі”. “Намагайтеся до компліменту додати, що вам це подобається! Дуже важливо, щоб чоловік знав, що вам подобається в ньому або які прояви. Експериментуйте! Якщо чоловік просто ваш співробітник, за аналогією: “Мені дуже важливо, що такий цілеспрямований чоловік працює в моїй команді” – і комплімент зробили, і вмотивувати, і заодно подякували”. Комплімент = увагаЖінки сприймають світ емоціями. Пробитися до їх серця допоможуть точні компліменти: хваліть те, чим пишається жінка. Дізнайтеся про спортивні досягнення, поцікавтеся професійними заслугами, захопленнями. Більше розпитуйте жінок: їм це важливо. Жінки обожнюють увагу. Найчастіше питайте, як справи, бажайте доброго ранку. Компліменти дітям Дослідження показують, що найбільше сприяє формуванню мотивації дітей та похвала, яка відзначає їх важку, старанну роботу, способи досягнення цілей і такі риси характеру, як завзятість і відданість справі. Але не забувайте і про інші компліменти – кажіть дітям, які вони чудові та красиві, які вони сильні й добрі і які вони взагалі дивовижні. Робіть компліменти дітям просто за те, що вони частина вашої родини. «Щоразу, коли я дивлюсь на тебе, то вдячна Богу, що я твоя мама». Діти повинні розуміти, що їх цінують просто за те, що вони є. І дітям, і дорослим компліменти варто говорити якомога частіше! Будь-кому, хто хоч в якійсь мірі гідний доброго слова. Саме практикою досягається легкість і невимушеність в компліментах, що робить їх природними і чарівними.

 

Автор: Провідний психолог Каритун Оксана