Закон України про наставництво набув чинності: громади області закликають розвивати послугу з організації наставництва

Популярні

допис Дія - 1  16 липня набув чинності Закон України «Про наставництво». Документ уперше комплексно врегульовує систему наставництва в Україні на законодавчому рівні та створює умови для її розвитку в кожній територіальній громаді.

  «Держава створила механізм, який допомагає кожній дитині чи молодій людині, яка цього потребує, знайти поруч надійного дорослого, здатного підтримати, підказати, допомогти повірити в себе та зробити перші кроки до самостійного життя. Інвестуючи в кожну дитину сьогодні, ми формуємо сильніше суспільство завтра», – зазначає Перша заступниця Міністра соціальної політики, сімʼї та єдності України Людмила Шемелинець.

  Наставництво – це безоплатна й регулярна діяльність, спрямована на розвиток особистісного потенціалу дитини чи молодої людини з урахуванням її індивідуальних потреб і особливостей.

  Законом передбачено, що держава забезпечуватиме наставництво для дітей та молоді віком від 10 до 23 років, зокрема для дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, та осіб з їх числа, дітей і молоді, які проживають або проживали в інтернатних закладах, дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, дітей і молоді, які повернулися після депортації чи примусового переміщення, дітей загиблих Захисників і Захисниць України та ветеранів війни.

  Набрання чинності Законом відкриває новий етап для територіальних громад. Саме територіальні громади відіграватимуть ключову роль у розвитку послуги з організації наставництва. Вона передбачає пошук і підготовку кандидатів у наставники, взаємодобір наставницьких пар, професійний супровід та підтримку наставництва на всіх етапах.

  У зв’язку з цим обласна військова адміністрація звертається до органів місцевого самоврядування, центрів соціальних служб, центрів надання соціальних послуг, громадських та благодійних організацій із закликом розпочати підготовку до впровадження послуги з організації наставництва у територіальних громадах області.

  «Ми створили законодавчу основу для розвитку наставництва. Тепер важливо, щоб громади скористалися цими можливостями та розвивали послугу з організації наставництва. Адже це рішення не лише підтримує дітей і молодь, а й працює на довгостроковий розвиток людського капіталу та економічної спроможності громади», – зазначила народна депутатка України, співавторка Закону України «Про наставництво» Тетяна Скрипка.

  Розвиток наставництва – це спільна відповідальність держави, територіальних громад, громадського сектору та бізнесу. Саме така співпраця дозволить зробити наставництво доступним для дітей і молодих людей у кожній громаді області. Обласна військова адміністрація готова сприяти розвитку наставництва в регіоні та закликає всі зацікавлені громади й організації активно долучатися до впровадження нових можливостей, передбачених Законом України «Про наставництво».

  Наразі Міністерство соціальної політики, сім’ї та єдності України завершує підготовку підзаконних нормативно-правових актів, необхідних для реалізації нового законодавства. Вони визначатимуть порядок організації наставництва, підготовки кандидатів, супроводу наставників, оцінювання потреб дітей і молоді, взаємодії всіх суб’єктів, які братимуть участь у цій роботі. Паралельно оновлюється програма підготовки тренерів та кандидатів у наставники. Вона враховує практичний досвід українських організацій, які вже багато років працюють із наставництвом, сучасні підходи до захисту прав дитини, питання безпеки, етики, психологічних особливостей взаємодії та міжнародний досвід розвитку таких програм.

  Дізнатися більше про наставництво можна на платформі dity.gov.ua, сторінках Мінсоцполітики та на сторінках Офісу дітей та молоді «ДІйМО» у соціальних мережах, а також у безоплатному освітньому серіалі «Наставництво: що, для кого і як працює» на платформі Дія.Освіта.

УРЯД ЗАТВЕРДИВ ПОРЯДОК ОРГАНІЗАЦІЇ ТА ЗДІЙСНЕННЯ НАСТАВНИЦТВА

Кабінет Міністрів України ухвалив постанову від 29 липня 2026 року № 977 «Деякі питання організації та здійснення наставництва», якою забезпечено виконання положень Закону України «Про наставництво».
Постановою затверджено Порядок організації та здійснення наставництва, а також Умови відповідності центрів соціальних служб, центрів надання соціальних послуг та інших юридичних осіб, які надаватимуть соціальну послугу з організації наставництва. Це створює необхідну нормативну основу для практичного впровадження нового інституту наставництва та забезпечує єдині стандарти його організації.
Документ також передбачає внесення змін до низки урядових постанов і скасовує нормативні акти, що регулювали наставництво раніше, приводячи підзаконну базу у відповідність до нового Закону. А саме, до:
– Порядку формування, ведення та доступу до Реєстру надавачів та отримувачів соціальних послуг, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.2021 № 99 «Про Реєстр надавачів та отримувачів соціальних послуг»;
– Положення про Державну службу України у справах дітей, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.09.2023 № 1048 «Деякі питання Державної служби у справах дітей»;
– Порядку організації надання соціальних послуг, ведення випадку та визначення чисельності соціальних менеджерів, відповідальних за забезпечення та ведення випадку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2026 № 64 «Деякі питання організації надання соціальних послуг».
– Водночас визнано такою, що втратила чинність, постанову Кабінету Міністрів України від 04.07.2017 № 465 «Деякі питання здійснення наставництва над дитиною».
Окрему увагу приділено цифровізації процесів.
Міністерству соціальної політики, сім’ї та єдності доручено до кінця 2026 року створити в Реєстрі надавачів та отримувачів соціальних послуг функціонал для перевірки відповідності організацій установленим вимогам, а до 31 березня 2027 року — забезпечити електронний облік інформації про наставництво в профільних державних реєстрах.
Крім того, Державна служба у справах дітей забезпечить підготовку системи навчання майбутніх наставників, зокрема відбір суб’єктів для підготовки тренерів і організаційні заходи, необхідні для функціонування нової моделі наставництва.
Ухвалення цієї постанови є важливим етапом реалізації Закону України «Про наставництво». Вона забезпечує практичне впровадження законодавчих положень та створює умови для розвитку наставництва як дієвого інструменту підтримки дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, на шляху до їхньої успішної соціалізації та самостійного життя.
Дізнатися більше про наставництво можна на сторінках Мінсоцполітики, а також у безоплатному освітньому серіалі «Наставництво: що, для кого і як працює» на платформі Дія.Освіта. З текстом новоприйнятої постанови можна ознайомитися за посиланням https://www.kmu.gov.ua/…/deiaki-pytannia-orhanizatsii…

МЕТОДИЧНИЙ ПОСІБНИК Використання OSINT та конфіденційної інформації про українських дітей у кримінальних провадженнях стосовно воєнних злочинів Російської Федерації

  Посібник для тих, хто документує воєнні злочини Російської Федерації проти українських дітей.

  Методичний посібник розроблено як ресурсний матеріал, спрямований на запобігання порушенням прав дітей, які стали свідками та/або постраждали під час збройної агресії росії проти України.

https://drive.google.com/file/d/1g32Lt4gXRqA8FGj5CBfJNVvIg1JMIXBm/view?usp=sharing

НАКАЗИ МІНІСТЕРСТВА СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

1. Про затвердження Типової програми для кривдників

2. Про затвердження Типової програми для постраждалих осіб

Інформація щодо змін у нормативно-правових документах

Проблема насильства в сім’ї останніми роками в країні почала вивчатися більш детально. Особлива увага приділялася, зокрема, соціально-психологічним аспектам проблеми насильства. Також необхідно звернути увагу на  специфіку домашнього насильства і, головне, як впливає ця ситуація на особистісний розвиток людини/дитини.

Так, аналізуючи явища домашнього насильства,  на Хмельниччині обласним центром соціальних служб на цю тему  проводилося протягом року чимало  онлайн-навчань для фахівців із соціальної роботи/спеціалістів, які надають послуги в громадах. До прикладу,  це «Робота із сім’ями та дітьми, які перебувають у СЖО (складні життєві обставини) в військовий період», «Здійснення соціальної роботи з сім’ями, де вчиняється насильство», «Профілактика торгівлі людьми», «Особливості забезпечення роботи мобільних бригад соціально-психологічної допомоги особам, які постраждали від домашнього насильства  за ознакою статі», тощо. Крім того, в області створено та діє 48 Мобільних бригад (МБ).  Станом на 01.12.2022 року  до спеціалістів  МБ надійшло 956 повідомлень про насильство. Мобільна бригада  здійснила 773 планових виїзди, а  352 – екстрених.  Охоплено  1747 сімей/осіб, з яких 938 підтвердились випадки домашнього насильства. Варто наголосити, що роботою Мобільної бригади охоплено 957 внутрішньо переміщених осіб.

Зважаючи на актуальність проблеми насильства в сім’ї, Кабінетом Міністрів України прийнято постанову «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо спеціалізованих служб підтримки осіб, які постраждали від домашнього насильства та/або насильства за ознакою статі» від 9 грудня 2022 р. № 1372.

Пам’ятка для дітей, які постраждали внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів

  1) Кожна дитина із числа внутрішньо переміщених осіб , віком від 0 до 18 років, студенти денної форми навчання закладів вищої освіти та учні закладів професійно-технічної освіти, які досягли 18-річного віку (до закінчення закладів освіти, але не довше ніж до досягнення ними 23 років), мають право на виплату адресної грошової допомоги.

  2) Кожна дитина має право на оздоровлення відповідно до статті 1 Закону України від 04.09.2008р. № 375-VI «Про оздоровлення та відпочинок дітей», дітям, які зареєстровані як внутрішньо переміщені особи; дітям які проживають у населених пунктах, розташованих на лінії зіткнення; дітям осіб, визнаних учасникам бойових дій відповідно до пунктів частини першої статті 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»; діти, один із батьків яких загинув (пропав безвісти) у районі проведення АТО/ООС або помер внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, одержаних у районі проведення АТО/ООС, а також внаслідок захворювання, одержаного у переод участі в АТО/ООС, у тому числі тим із них, яким установлено статус відповідно до Порядку, надаються путівки на пільгових умовах.

  3) Статтею 44 Закону України від 01.07.2014р. № 1556-VII «Про вищу освіту» встановлено ряд пільг для дітей, які зареєстровані як внутрішньо переміщені особи. Так цим Законом передбачена державна цільова підтримка для здобуття вищої освіти у вигляді: повної або часткової оплати навчання за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів; пільгових довгострокових кредитів для здобуття освіти; соціальної стипендії; безоплатного забезпечення підручниками; безоплатного доступу до мережі Інтернет, систем баз даних у державних та комунальних навчальних закладах; безоплатного проживання в гуртожитку.

  4) Стаття 10 Закону України від 12.01.2006р. № 3334-IV «Про житловий фонд соціального призначення» відповідно до нормативно-правових актів, якими передбачено взяти на квартирний та соціальний квартирний облік внутрішньо переміщених дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, які досягли 16 років, а також осіб з їх числа.

  5) Стаття 33 частина 3 Закон України від 11.07.2001р. № 2628-ІІІ «Про дошкільну освіту» встановлено, що дітям грудного віку та дітям другого життя, які входять до складу малозабезпечених сімей, дітям грудного віку та дітям раннього віку, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, мають статус дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій і збройних конфліктів, або з числа  внутрішньо переміщених осіб, за рахунок держави гарантується забезпечення дитячими харчуванням у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.

Постанови Кабінету Міністрів України

  1. Постанова КМУ від 27.12.2001 №1751 «Про затвердження Порядку призначення і виплати державної допомоги сім’ям з дітьми»;
  2. Постанова КМУ від 30.10.2014 №623 «Зміни, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України»;
  3. Постанова КМУ від 26.04.2002 № 564 «Про затвердження Положення про дитячий будинок сімейного типу»;
  4. Постанова КМУ від 26.04.2002 № 565 «Про затвердження Положення про прийомну сім’ю»;
  5. Постанова КМУ від 20.12.2006 № 1849 «Про затвердження Державної програми «Репродуктивне здоров’я нації на період до 2015 року»;
  6. Постанова КМУ від 17.10.2007 № 1242 «Про затвердження Державної цільової соціальної програми реформування системи закладів для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування»;
  7. Постанова КМУ від 24.09.2008 № 866 «Питання діяльності органів опіки та піклування, пов’язаної із захистом прав дитини»;
  8. Постанова КМУ від 29.04.2013 № 324 «Про затвердження Порядку здійснення соціального замовлення за рахунок бюджетних коштів»;
  9. Постанова КМУ від 01.08.2013 № 573 «Про затвердження Загального положення про центр соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді»;
  10. Постанова КМУ від 21.11.2013 № 895 «Про затвердження Порядку взаємодії суб’єктів соціального супроводу сімей (осіб), які перебувають у складних життєвих обставинах»;
  11. Постанова КМУ від 21.11.2013 № 896 «Про затвердження Порядку виявлення сімей (осіб), які перебувають у складних життєвих обставинах, надання їм соціальних послуг та здійснення соціального супроводу таких сімей (осіб)»;
  12. Постанова КМУ від 16.12.2015 № 1094 «Про затвердження Комплексної державної програми щодо підтримки, соціальної адаптації та реінтеграції громадян України, які переселилися з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції в інші регіони України, на період до 2017 року»;
  13. Постанова КМУ від 22.07.2016 № 462 «Питання оплати праці працівників центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді»;
  14. Постанова КМУ від 16.03.2017 № 148 «Деякі питання здійснення патронату над дитиною»;
  15. Постанова КМУ від 21.06.2017 № 432 «Про затвердження Порядку організації соціальної та професійної адаптації учасників антитерористичної операції»;
  16. Постанова КМУ від 04.07.2017 № 465 «Деякі питання здійснення наставництва над дитиною»;
  17. Постанова КМУ від 15 листопада 2017 р. № 877 «Про затвердження Порядку та умов надання у 2018 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на проектні, будівельно-ремонтні роботи, придбання житла та приміщень для розвитку сімейних та інших форм виховання, наближених до сімейних, та забезпечення житлом дітей-сиріт, осіб з їх числа»;
  18. Постанова КМУ від 22 серпня 2018 р. № 654 «Про затвердження Типового положення про мобільну бригаду соціально-психологічної допомоги особам, які постраждали від домашнього насильства та/або насильства за ознакою статі»;
  19. Постанова КМУ від 22 серпня 2018 р. № 655 «Про затвердження Типового положення про притулок для осіб, які постраждали від домашнього насильства та/або насильства за ознакою статі»;
  20. Постанова КМУ від 22 серпня 2018 р. № 658 «Про затвердження Порядку взаємодії суб’єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству і насильству за ознакою статі»;
  21. Постанова КМУ від 03 жовтня 2018 р. № 800 «Деякі питання соціального захисту дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, у тому числі таких, що можуть загрожувати їх життю та здоров’ю»;
  22. Постанова КМУ від 01 червня 2020 р. № 479 “Деякі питання діяльності центрів соціальних служб”
  23. Постанова КМУ від 18 листопада 2020 р. № 1277 “Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 10 листопада 2010 р. № 1025 і від 10 липня 2019 р. № 691”

Розпорядження Кабінету Міністрів України

  1. Розпорядження КМУ від 27.05.2013 № 419-р «Про затвердження Плану заходів щодо реалізації Національної стратегії профілактики соціального сирітства на період до 2020 року»
  2. Розпорядження КМУ від 24 лютого 2016 р. № 113-р «Про затвердження Національного плану дій з виконання резолюції Ради Безпеки ООН 1325 “Жінки, мир, безпека” на період до 2020 року»
  3. Розпорядження КМУ від 9 серпня 2017 р. N 526-р «Про Національну стратегію реформування системи інституційного догляду та виховання дітей на 2017 – 2026 роки та план заходів з реалізації її I етапу»
  4. Розпорядженням КМУ від 5 вересня 2018 р. № 634-р «НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЛАН ДІЙ з виконання рекомендацій, викладених у заключних зауваженнях Комітету ООН з ліквідації дискримінації щодо жінок до восьмої періодичної доповіді України про виконання Конвенції про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок на період до 2021 року»

Укази Президента України

  1. УПУ від 11.07.2005 № 1086/2005 «Про першочергові заходи щодо захисту прав дітей»;
  2. УПУ від 16.12.2011 № 1163/2011 «Про питання щодо реалізації прав дітей в Україні»;
  3. УПУ від 22.10.2012 № 609 «Про Національну стратегію профілактики соціального сирітства на період до 2020 року»;
  4. УПУ від 01.06.2013 №312 «Про додаткові заходи із забезпечення гарантій реалізації прав та законних інтересів дітей»;
  5. УПУ від 18.03.2015 №150/2015 «Про додаткові заходи щодо соціального захисту учасників антитерористичної операції»

Перелік основних нормативно-правових актів, відповідно до яких здійснюється соціальна робота з сім’ями, дітьми та молоддю

Закони України:

  1. Закон України «Про соціальну роботу з сім’ями, дітьми та молоддю» від 21.06.2001 № 2558 – III;
  2. Закон України «Про соціальні послуги» від 17.01.2019 № 2671-VІІІ;
  3. Закон України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» від 21.11.1992 №2811-XII;
  4. Закон України «Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні» від 05.02.1993 № 2998-XIІ;
  5. Закон України «Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей» від 24.01.1995 № 20/95-ВР;
  6. Закон України «Про охорону дитинства» від 26.04.2001 № 2402-III;
  7. Закон України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» від 13.01.2005 № 2342-ІV;
  8. Закон України «Про протидію торгівлі людьми» від 20.09.2011 № 3739-VI;
  9. Закон України «Про волонтерську діяльність» від 19.04.2011 № 3236-VI;
  10. Закон України «Про соціальну адаптацію осіб, які відбувають чи відбули покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі на певний строк» від 17.03.2011 № 3160-VI;
  11. Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 № 280/97-ВР;
  12. Закон України «Про громадянство України» від 18.01.2001 № 2235- III;
  13. Закон України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків» від 08.09.2005 № 2866-IV;
  14. Закон України «Про житловий фонд соціального призначення» від 12.01.2006 № 3334-IV;
  15. Закон України «Про оздоровлення та відпочинок дітей» від 04.09.2008 №375-VІ;
  16. Закон України «Про затвердження Загальнодержавної цільової соціальної програми протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу на 2014-2018 роки» від 20.10.2014 № 1708-VII;
  17. Закон України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» від 20.10.2014 № 1706-VII;
  18. Закон України «Про пробацію» від 05.02.2015 № 160-VIII;
  19. Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» від 07.12.2017 № 2229-VIII