Гості студії :
Директор Хмельницького обласного центру соціальних служб Тетяна Власюк
Директор державного закладу ” Хмельницький обласний центр матері і дитини” Любов Кисіль
Новини
Канал TV 7+ Байдужість чи безвихідь? Чому громади відмовляються від соціальних служб?
Гость студії : Ніна Магур – Начальник Служби у справах дітей Хмельницької обласної державної адміністрації 
Психологія дитини
Виконавчі функції – це когнітивні навички, які нам необхідні для того, щоб контролювати і регулювати свої думки, емоції і дії в моменти конфліктів або під впливом відволікаючих чинників. Психологи іноді розрізняють «холодні» виконавчі функції, які відносяться саме до когнітивних навичок (наприклад, вміння рахувати в умі) і «гарячі» виконавчі функції, які допомагають регулювати емоції (наприклад, здатність керувати гнівом).
Існує три види виконавчих функцій:
1. Самоконтроль – здатність чинити опір спокусі і замість цього чинити правильно. Самоконтроль допомагає дітям концентрувати увагу, діяти менш імпульсивно і залишатися зосередженим, виконуючи будь-яку роботу.
2. Робоча пам’ять – здатність пам’ятати інформацію, припускати, де вона може бути використана, встановлювати зв’язок між ідеями і розставляти пріоритети.
3. Когнітивна гнучкість – здатність творчо мислити і змінювати свою поведінку відповідно до зміни обставин. Когнітивна гнучкість дозволяє нам використовувати уяву і креативність для вирішення проблем.
Наскільки це важливо?
Виконавчі функції дуже важливі для розвитку дитини. Про це свідчить той факт, що на основі того, наскільки у дитини розвинені виконавчі функції в ранньому віці, можна з великою часткою впевненості припустити, наскільки високою буде її успішність у школі, наскільки вона зможе адаптуватися в соціумі, наскільки вона буде дотримуватися здорового способу життя тощо.
Тому батькам вкрай важливо знайти способи підтримувати розвиток виконавчих функцій у перші роки життя дитини.
Що вже відомо?
Для того щоб у дитини повністю сформувалися виконавчі функції, потрібен час. Це частково пояснюється повільним дозріванням префронтальної кори головного мозку. Розвиток виконавчих функцій стає помітним, коли діти нагадують собі про важливі цілі (наприклад, коли вони відмовляються дивитися телевізор заради того, щоб зробити домашнє завдання).
Також розвиток виконавчих функцій спостерігається тоді, коли діти вчаться аналізувати навколишнє середовище, щоб вирішити, як діяти в тій чи іншій ситуації (наприклад, вони розуміють, що необхідно вивчити уроки, щоб успішно скласти іспит, і тому відмовляються дивитися телевізор). Недостатній розвиток виконавчих функцій може пояснити, наприклад, чому маленькі діти здаються впертими і відмовляються слідувати логічним вказівкам батьків (наприклад, відмовляються одягати шапку взимку). Часто виконавчі функції бувають погано розвинені у дітей, які виросли в бідних сім’ях.
Діти дуже чутливі до ранніх емоційних переживань, які можуть заважати розвитку виконавчих функцій або, навпаки, сприяти йому. Наприклад, стрес може бути настільки шкідливим для розвитку виконавчих функцій дитини, що її поведінка може бути схожа на поведінку дитини з синдромом дефіциту уваги з гіперактивністю (тому дітям з порушеними виконавчими функціями часто помилково діагностують СДУГ).
З іншого боку, позитивний емоційний досвід (наприклад, хороші cтосунки з батьками в ранньому віці) може захистити дитину від негативного впливу стресових факторів (наприклад, важкі матеріальні умови сім’ї). Отже, виконавчі функції у таких дітей розвиваються нормально. Діти чуйних батьків, які використовують м’який підхід у вихованні, а не строгу дисципліну, теж зазвичай краще розвивають свої виконавчі функції.
Добре розвинені виконавчі функції призводять до високої успішності в навчанні, добре розвинених соціальних й емоційних навичок. У молодших класах виконавчі функції сильніше впливають на успішність дитини, ніж інтелект і вміння читати або рахувати. Психологи припускають, що це пов’язано з тим, що виконавчі функції допомагають дитині орієнтуватися в постійно мінливому середовищі. Тому їх розвиток особливо важливий для тих дітей, які ростуть у неблагополучних умовах.
Окремі виконавчі функції пов’язані з тим, що дитина розуміє думки і вчинки інших людей. Наприклад, дитина розуміє, що інші люди можуть мати уявлення про світ, відмінні від її власних. Це необхідний навик для успішної соціальної взаємодії.
Переваги добре розвинених виконавчих функцій очевидні. Разом з тим слабкий розвиток виконавчих функцій характерний для ряду розладів, таких як синдром дефіциту уваги з гіперактивністю, розлади поведінки та навчання, аутизм, депресія тощо. Ранні проблеми з розвитком виконавчих функцій можуть зберігатися протягом всього дитинства і навіть юності.
Що можна зробити?
Робота з дитячим психологом може допомогти дошкільнятам розвинути свої виконавчі функції. Завдяки цьому вони можуть підвищити успішність, розвинути соціальні та емоційні навички і створити нові нейронні зв’язки. Раннє втручання може також знизити труднощі, пов’язані з такими розладами, як синдром дефіциту уваги з гіперактивністю і розлади поведінки. Такі заняття дають хороші результати для дітей у віці 4-5 років. У ході таких занять дитина вчиться навичкам саморегуляції, найчастіше – в ігровій формі.
Також існує ряд занять, які сприяють розвитку виконавчих функцій у дитини. До таких занять відносяться музика, йога, медитація, єдиноборства тощо.
Також варто звернути увагу на атмосферу, у якій відбувається навчання в молодших класах. Діти повинні проявляти більше активності під час уроку, тому варто більше часу приділяти роботі в малих групах і менше – у великих групах. Дітям з добре розвиненими виконавчими функціями потрібно менше втручання з боку вчителів. Також важливо усунути всі стресові фактори в навчальному процесі. Молодших дітей також слід навчати в ігровій формі. Наприклад, ви можете розігрувати з ним за ролями різні соціальні ситуації. Так дитина більше дізнається про різні соціальні ролі і навчиться пристосовуватися до постійно мінливих ситуацій.
Важливо розуміти, що виконавчі функції розвиваються протягом багатьох років. І навіть дуже мотивованій дитині буває важко дотримуватися всіх вказівок батьків (наприклад, не їсти печиво перед обідом) або зосереджуватися на чомусь протягом довгого часу. Тому дайте дитині час.
ЦІННІСТЬ ЖИТТЯ. ПРОФІЛАКТИКА СУЇЦИДІВ СЕРЕД ВІЙСЬКОВИХ
31 березня 2021 р. в Національній академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького більше 100 курсантів 2-го курсу були учасниками бесіди на актуальну тему: «Цінність життя. Профілактика суїцидів серед військових».Провідний психолог міського Центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді Джал Антоніна повідомила присутнім, що суїцидальна поведінка військовослужбовців, безперечно, зумовлена їхніми певними індивідуально-психічними, нейрофізіологічними та іншими рисами. Для профілактики такої поведінки у військовому середовищі слід знати ці риси і володіти надійними методиками діагностики.
Курсанти та їх безпосередні керівники зрозуміли, що серед індивідуально-психічних рис військовослужбовця суїцидальну поведінку насамперед формують свідомість і самосвідомість, характер, рівень самооцінки, зміст емоційної сфери, ступінь особистісної та ситуативної тривожності, вид темпераменту, зміст життєвих цінностей та його особливості, соціальний статус, рівень суспільної активності, зміст соціальних зв’язків та їхній характер, ступінь належності до системи соціальних взаємин, специфіка взаємин з найближчим соціальним оточенням та ін.
Саме офіцери-вихователі, психологи, інші фахівці мають допомагати воїнам вивчати свій темперамент, знати його позитивні та негативні риси, а також озброїти їх методикою роботи над собою щодо вдосконалення сильних сторін свого темпераменту і звільнення від негативних аспектів.Так як основними факторами формування характеру курсантів є соціальне середовище, виховання, самовиховання, то завдання полягає у всебічній підтримці виявів позитивних рис характеру підлеглих і не створенні умов для розвитку в них негативних якостей.
Отже, суїцидогенез є, насамперед, виявом дезадаптації військової людини у військовому середовищі.
Основні причини, що запускають процес суїцидальних явищ: соціальні, індивідуально-психічні і психічні причини, що руйнують особистість та її «Я».
Безпосередні причини, що спонукають людину на відмову від життя, як правило, пов’язані з його найближчим оточенням – родиною, батьками, друзями. Пошук причин суїциду нерідко приводить в минуле людини або суспільства, в якому вона живе. У більшості випадків суїцидів у військовому середовмщі причинами самогубств стають конфліктні ситуації, перенесені в це середовище із цивільного життя ще до призову або вступу на навчання у військовому закладі. Це:
– недостатня фізична готовність до військової служби (незадовільний стан здоров’я, наявність захворювань, слабка фізична загартованість);
– низька психологічна готовність до повноцінної життєдіяльності у суспільстві взагалі та до військової служби зокрема (нестійкість психічного стану та недостатня розвиненість провідних психічних якостей, викривлення життєвих настанов);
– недостатня підготовленість молоді до військової служби (скорочення програм підготовки молоді та державної підтримки закладів щодо роботи з майбутніми військовими);
-схильність у цивільному житті до девіантної поведінки (шкідливі для життя та здоров’я звички, набуті попередньо);
-слабка розвиненість у юнаків позитивної мотивації на збереження та забезпечення особистого життя (неправильне уявлення про цінності життя та здоров’я в юнацькому віці).
Однак, головною ланкою у вирішенні питання «бути чи не бути» все ж такии є сам військовослужбовець, від його особистості залежить, як поведе він себе в кризовому психічному стані, який вибір зробить, зустрівшись із труднощами, і чи не здасться він під впливом тривалих обставин, що травмують психіку.
З цього видно, що попередження та усунення суїцидальних дій серед військовослужбовців є складною соціально-психологічною проблемою, тому вона не має простого та швидкого вирішення. У цьому мають бути задіяні всі соціальні верстви суспільства, визначені та затверджені соціальні програми, залучені необхідні кошти на їх виконання.
Курсанти переглянули мотивуючий відеоролик про цінність життя, отримали інформацію про декотрі дієві інструменти швидкого подолання стресових факторів життя та закладів, які можуть надати швидку психологічну допомогу, зокрема звернення до фахівців служб телефону Довіри, психологів Хмельницького МЦСССДМ, психологів свого навчального закладу.
Захід відбувся на запрошення працівників психологічної служби Академії.
«Подолання та профілактика професійного вигорання»
29-30 березня 2021 року на базі Хмельницького обласного центру соціальних служб відбулось навчання для психологів центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді і психологів центрів надання соціальних послуг на тему: «Подолання та профілактика професійного вигорання».
Під час занять учасники пропрацьовували техніку відновлення власного ресурсу: «Арттерапія. Інтуїтивне малювання».
В умовах постійної роботи з клієнтами цей інструмент сприяє не тільки відновленню власних сил, а й дасть можливість швидше налагодити контакт під час роботи з дітьми та підлітками.
Також відбулось знайомство із соціальною послугою – медіація (посередництво) у соціальній роботі. Під час інтерактивної лекції учасники активно обговорювали етапи, алгоритми, механізми та можливості її застосування у соціальній роботі.
Психологи акцентували увагу на необхідності постійного підвищення професійного рівня та обміну досвідом роботи, запропонували теми наступних зустрічей.
Синдром «хорошої дівчинки»
На перший погляд хороша господиня, дружина, мама, відповідальний працівник. А насправді — нещасна жінка. Кар’єра не складається, чоловік не поважає, діти не слухаються. Причина криється в невпевненості у собі, а також в схильності до самознищення, самокритики і «хворому» перфекціонізм. Такий стан прийнято називати синдромомо «хорошої дівчинки», або «попелюшки». Як він формується і чи можна його позбутися з“я суємо у рубриці «Поради психолога». Вітаю. Хто ж така – хороша дівчинка? Перш за все, вона робить все для інших і нічого для себе. Хоче бути корисною для оточуючих і викликати в них лише позитивні відчуття. «Хороші дівчата» впевнені, що щастя обов’язково потрібно заслужити.
Ознаки синдрому «хорошої дівчинки» Основними ознаками жінки із синдромом «хорошої дівчинки» є: низька самооцінка; невдалі спроби за допомогою покірності заслужити загальну повагу; невміння доводити свою точку зору; різні комплекси; надмірна емоційна прив’язаність до рідних людей; захоплення серіалами, романами, ідеалізація партнера.Така поведінка формується ще у дитинстві.
Завищені вимоги Саме до дівчаток найчастіше батьки висувають високі вимоги, на відміну від хлопчиків. Батьки всіляко навантажують доньку різними домашніми справами, записують на секції та гуртки, примушуючи посилено вчитися. Звісно все це корисно, але у дитини не залишається вільного часу на розваги і відпочинок. У таких випадках дівчинка починає думати, що її люблять не за просто так, любов батьків потрібно заслужити за допомогою успіхів і досягнень. У більшості випадків така дитина не чує похвали, що дуже важливо при вихованні, а тільки вимоги. Відтак дитина починає сприймати їх як належне, не чекає похвали, вважаючи, що вона її не варта, поки не виконає всі ідеально.
Занижена самооцінка У результаті потужного тиску дорослих у дівчинки знижується самооцінка, вона замикається в собі і направляє всі свої сили і думки на бездоганне виконання роботи. Саме такою поведінкою характеризується комплекс «Попелюшки». Такі жінки розуміють свою другосортність і покірно тягнуть лямку, проявляючи терпіння до нехтування чоловіка, до поганої роботи з низькою оплатою. Такі жінки не відчувають власної жіночності, а тим більше сексуальності – тому що на їх думку це не пристойно. Вони не вміють тішити себе приємними дрібницями, а якщо і роблять це, то завжди відчувають муки совісті.
Насильство Багато насильства фізичного і психологічного відбувається саме через синдром хорошої дівчинки. Жертва ніби сама погоджується на насильство над собою, щоб не образити насильника, або щоб не конфліктувати, якщо в її розумінні конфлікт – це погано. Такі речі відбуваються тоді, коли «бути хорошою» важливіше власного комфорту. Тобто людина не сама вирішує, а дає право іншому вирішувати, де її кордони. Позбавлятися від комплексу хорошої дівчинки можна і потрібно, в іншому випадку на все життя залишитеся робочою бджілкою з низькою заробітною платою і будете терпіти зневагу чоловіка, дітей, догани начальства.
Усвідомлення проблеми Перший крок до виправлення – усвідомлення і прийняття проблеми. Необхідна важка і тривала робота, але вона навчить поважати і любити себе.
Вчіться казати «ні» Потрібно навчитися слову «ні». Якщо жінку з синдромом Попелюшки просять про що-небудь, то це більше схоже на вимогу. Але ж необов’язково погоджуватися і бігти виконувати прохання. Якщо прохання неприємна, або його немає часу зробити, можна відхилити це, не вигадуючи низку виправдань. Кожна людина має право просто відмовити.
Підвищення самооцінки Для підвищення самооцінки можна взяти аркуш паперу і записати свої недоліки і переваги, яких буде більше. А також можна відзначити успіхи за день і просто похвалити себе за це. Похвалу від інших теж потрібно сприймати як належне, а не червоніти і розсипатися в компліментах. Похвалили, а це означає, що заслужено.
Час на себе Кожного дня хоча б кілька годин присвячуйте особистим інтересам і бажанням. Можна сходити в салон краси, записатися в спортзал, зайнятися своїм хобі або просто почитати книгу. І нехай всі знають, що вас в особистий час через дрібниці турбувати не можна. Маленькі подарунки собі. Іноді можна порадувати себе новою красивою річчю, сходити в ресторан. Важливо думати, що ви гідні найкращого.
Пам“ятайте, не потрібно бути «хорошою дівчинкою» для всіх. Для всіх хорошою бути просто неможливо. Інакше оточуючі, бачачи таку поведінку, «сідають на шию». Кожен має повне право відповісти грубістю на грубість, розгніватися або образитися. Для реалізації своєї мрії необхідно просто любити і поважати себе, розуміючи, що ви гідні найкращого, тоді все вийде.
Підготувала статтю: провідний психолог Каритун Оксана
Знання які допоможуть психологам у вирішені конфліктних питань
В приміщенні Хмельницького обласного центру соціальних служб відбувся дводенний тренінг для психологів. Учасниками заходу було прослухано лекцію про «Медіацію». Це є альтернативна форма вирішення конфлікту за участю третьої нейтральної сторони медіатора, який допомагає сторонам дійти взаємного рішення. 
Основною ідеєю медіації є урахування інтересів та потреб кожної сторони. Ці знання допоможуть психологам у вирішені конфліктних питань під час консультування.
На контролі належний догляд за дітьми
Спеціалісти Кам’янець-Подільського міського Центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді спільно зі службою у справах дітей та сектором ювенальної превенції Кам’янець-Подільського відділу поліції взяли участь у рейді. Працювали з метою запобігти дитячій безпритульності та перевірити чи забезпечують батьки належний догляд за дітьми, їхнє харчування, проведення дозвілля під час канікул.
Фахівці відвідали 14 сімей, у яких виховуються шістнадцятеро дітей. Одного з батьків притягнуто до адміністративної відповідальності за неналежне виконання обов’язків щодо виховання дитини.
Батькам наголошено на необхідності покращення умов для проживання дітей та про відповідальність за їхнє виховання.
Бути поруч
Продовжується робота фахівців із соціальної роботи Хмельницького міського центру соціальних служб по округах Хмельницької територіальної громади. Соціальна робота з сім’ями, які перебувають у складних життєвих обставинах, є одним з пріоритетних напрямів діяльності центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді.
В зазначеному напрямку роботи одним з найголовніших чинників є раннє виявлення сімей, які потребують сторонньої допомоги, з метою профілактики сімейного неблагополуччя, своєчасного виявлення проблем та надання відповідної якісної допомоги.
В зазначеному напрямку роботи одним з найголовніших чинників є раннє виявлення сімей, які потребують сторонньої допомоги, з метою профілактики сімейного неблагополуччя, своєчасного виявлення проблем та надання відповідної якісної допомоги.
Спільні дії з надання соціальних послуг
25 березня, відбулася робоча зустріч спеціалістів Кам’янець-Подільського міського Центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді (директор – Еліна Ковтун) із працівниками сектору ювенальної превенції КП РУП (начальник – Роксолана Семірякова), поліцейським офіцером громади Дмитром Ільїним та дільничним офіцером поліції Валентином Кулачком.
Під час зустрічі учасники напрацювали механізм співпраці між спеціалістами щодо надання послуг сім’ям/особам, які опинилися у складних життєвих обставинах.
Також, розглянули конкретні випадки в сім’ях, які потребують злагоджених дій обох структур.