У зв’язку із карантинними заходами на території України в умовах епідемії COVID-19 за даними Мінсоцполітики України із закладів інституційного догляду (шкіл-інтернатів, дитячих будинків) додому повернуто близько 42 тисяч дітей. Це діти з малозабезпечених, неблагополучних сімей, діти з вадами розвитку. Однак перевірки наявності сприятливих умов у власних родинах, куди повернуто дітей, належним чином не було проведено та не узгоджено із закладами освіти й соціальними службами.

  За інформацією Департаменту освіти і науки обласної державної адміністрації  із закладів інституційного догляду в сім’ї повернуто 967 дітей, з них 48 дітей у інші області України: Київську, Тернопільську, Вінницьку, Рівенську, Закарпатську, Львівську, Житомирську, Черкаську, Чернівецьку, Дніпропетровську. Крім того за повідомленнями Київського та Житомирського обласних центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді 14 дітей повернуті в сім’ї на Хмельниччину. Це стало серйозним викликом як для батьків та дітей, так і для органів місцевого самоврядування та соціальних служб.

В такій ситуації зростає ризик незабезпечення першочергових потреб дітей  (харчування, безпека, предмети гігієни, належний догляд, медична допомога, дистанційне навчання) в першу чергу у сім’ях, які опинились у складних життєвих обставинах. Для батьків – це втрата стабільного заробітку, психологічне навантаження по догляду та вихованню, відповідальне батьківство. Режим, до якого діти звикли у закладах порушений, прогулянки з друзями – заборонені, відвідування гуртків і секцій – неможливе, навчання – віддалене, нагляд та контроль з боку батьків – 24 години на добу. Такі умови можуть спровокувати у дітей появу занепокоєння, тривогу, страх і дратівливість, емоційне і фізичне виснаження.

  З іншої сторони, карантинні заходи для батьків дають можливість насолодитись щастям батьківства і материнства, дізнатись про потреби та бажання дітей, збагатити і урізноманітнити сімейні цінності, традиції. Для дітей – перебувати в стінах рідного дому, насититись увагою своїх батьків розповісти їм про свої проблеми та негаразди, поділитись своїми досягненнями, відчути себе частиною своєї родини.

  У цій  ситуації на допомогу сім’ям прийшла місцева влада та соціальні служби. За дорученням заступниці голови облдержадміністрації Оксани Ситницької органам виконавчої влади та місцевого самоврядування рекомендовано створити комісії з моніторингу забезпечення прав дітей, до складу яких залучити представників служб у справах дітей, центрів соціальних служб/фахівців із соціальної роботи, медичних працівників, представників Національної поліції. Можливість роботи комісій підкріплено вказівкою забезпечення транспортом та засобами індивідуального захисту.

  На місцях розпочато активну роботу щодо інспектування умов проживання та виховання дітей, надання всебічної допомоги сім’ям. Так, станом на 18 травня поточного року із 967 учнів/вихованців  комісійно перевірено умови проживання та виховання  534 дітей, що становить 55% від загальної кількості. Згідно наданої інформації, у повному обсязі із завданням впорались Городоцький, Старокостянтинівський Хмельницький, Шепетівський райони, Берездівська, Війтовецька, Вовковинецька, Ганнопільська, Гвардійська, Крупецька, Летичівська,  Меджибізька, Нетішинська, Полонська, Сатанівська, Старосинявська та Чемеровецька об’єднані територіальні громади. За результатами проведеної роботи 7 дітей вилучено із сімей та влаштовано у заклади соціального захисту дітей у зв’язку з неналежним виконанням батьками своїх обов’язків.

  Робота у даному напрямку буде продовжуватися, тому всіх небайдужих запрошуємо до співпраці, а батькам пропонуємо деякі поради:

1. Спілкуйтеся з дітьми про те, що їх непокоїть. Для дітей  важливо, щоб Ви були поруч і вони змогли довірити Вам свій внутрішній світ. Поясніть, чому важливий карантин та заходи, які він включає.
2. Будьте прикладом для дітей. Допомагайте дітям планувати свій день, вибудовувати певний ритм і режим, включаючи усі важливі складові:  навчання, фізична активність, хобі, вільний час, домашні  обов’язки.
3. Разом проводьте вільний час. Розповідайте дітям казки та історії, разом читайте, дивіться і обговорюйте мультфільми та фільми. Залучайте до занять спортом та розваг.
4. Пам’ятайте про дисципліну. Діти мають розуміти, що є певні правила, які забезпечують безпеку і нашу відповідальність один за одного, а також наслідки за їх дотримання чи порушення.
5. Турбуйтеся про дітей та привчайте їх до турботи про інших. Діти мають бути не лише одержувачами турботи, але вчитись турбуватися про інших у відповідь.
6. Власний простір. Виділіть для всіх членів сім’ї особистий простір і час, коли кожен може побути наодинці. Для маленьких дітей – це тиха година, а для дорослих – можливість відпочити або зайнятись своїми справами.
7. Будьте ресурсними. Плануйте свій день так, щоб знаходити час для відновлення своєї енергії  (хоббі, сон, здорове харчування).

  У зв’язку із запровадженням режиму надзвичайної ситуації та продовженням карантинних обмежень на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусу COVID – 19, 18 травня 2020 року працівниками Красилівського районного сектору філії Державної установи «Центр пробації» у Хмельницькій області спільно із працівниками Красилівського районного центру соціальних служб для сім′ї, дітей та молоді організовано та проведено дистанційне консультування в Skype – режимі із особами, які засуджені та звільнені від відбування призначеного покарання з випробуванням, які перебувають на обліку в Красилівському районному секторі філії Державної установи «Центр пробації» у Хмельницькій області.

  Провідним фахівцем із соціальної роботи Красилівського районного центру соціальних служб для сім′ї, дітей та молоді Ларисою Вістяк, під час відеозв′язку, із засудженими було проаналізовано способи запобігання правопорушень, з’ясовано межу між власними правами та правами людей, відпрацьовано навички здійснення власного вибору, аналізу його наслідків та прогнозування життєвих ситуацій. Молоді особи отримали соціально-психологічне консультування щодо шляхів вирішення  проблемних питань конструктивним шляхом, без проявів агресії та насильства.

  У 2020 році цей день припадає на 17 травня. Мета цього дня додатково звернути увагу світової спільноти до проблем людей, які померли від СНІДу, нагадати усім людям, що захворіти на СНІД можуть не лише ті, які знаходяться в зоні ризику (ін’єкційні наркомани та особи, що ведуть нерозбірливе статеве життя), але й звичайні люди різних національностей та соціального статусу.

  Основні факти, які потрібно знати про ВІЛ-інфекцію/ СНІД.

1. Хвороба, спричинена вірусом імунодефіциту людини-ВІЛ, призводить до смертельної хвороби-синдрому набутого імунодефіциту людини (СНІД). ВІЛ та СНІД – невиліковні.
2. Людина, уражена вірусом, може виглядати здоровою і почувати себе добре довгі роки, навіть, якщо є носієм вірусу.
3. Вірус може передаватися через кров, сперму, овуляційні та вагінальні виділення, грудне молоко.
4. Найчастіше ВІЛ-інфекція передається статевим шляхом. Ризик інфікування при статевих контактах зменшується, якщо партнери використовують презерватив.
5. Також ВІЛ-інфекція може передаватися через нестерильні інструменти при пірсингу, татуажі та інших маніпуляціях, в яких є контакт з кров’ю.
6. ВІЛ-інфекція не передається через обійми, рукостискання, кашель, користування туалетом, басейном, постільну білизну, кухонний посуд, укуси комах тощо.
7. Тест на ВІЛ здійснюється системою охорони здоров’я і, в першу чергу, центрами профілактики СНІДу. Тест є конфіденційним і має супроводжуватися до та після тестовим консультуванням.

  Обстеження на ВІЛ-інфекцію – це завжди стрес. Якщо виникла небезпечна ситуація і є підозра на можливе зараження – негайно звертайтеся в будь-який лікувально-профілактичний заклад за місцем проживання або центр профілактики СНІДу, адже раннє виявлення інфекції сприятиме своєчасно розпочатому лікуванню і збереженню здоров’я на довгі роки.

  Адреса Хмельницького обласного ценру профілактики та боротьби зі СНІДом: м. Хмельницький, вул. Сковороди, 17/3, тел. (0382) 22 21 23.

  Тисячі червоних метеликів – символ пам’яті наслідків епідемії СНІДу, скорботи та надії
  17 травня Україна вшановує пам’ять людей, які померли від СНІДу. Цей день, за рішенням Всесвітньої організації охорони здоров’я відзначається у всьому світі щорічно, починаючи з 1983 року.

  Головним покликанням пам’ятної дати є – вшанування пам’яті людей, які пішли з життя через СНІД та привернення уваги до проблеми ВІЛ/СНІДу.

  Кожної години у світі інфікується вірусом імунодефіциту людини (ВІЛ) понад 300 людей. Від хвороб зумовлених ВІЛ щодня помирає 5,5 тис. людей.

  Нажаль, епідемія ВІЛ/СНІДу не минула і Україну. Розпочав свій сумний відлік у 1987 році, епідемія ВІЛ/СНІДу унесла тисячі життів наших громадян.

  Враховуючи перебіг захворювання (хвороба майже не проявляє себе тривалий час), низький рівень знань про ВІЛ-інфекцію, страх пройти обстеження на ВІЛ призводить до того, що багато ВІЛ-позитивних людей живуть не знаючи, що вони інфіковані.

  Не знаючи свій ВІЛ-статус ми ризикуємо своїм життям та здоров’ям близьких нам людей.

  Значна частина нашого суспільства і досі перебуває під впливом помилкового ствердження, що ВІЛ-інфекція – це захворювання маргінальних груп населення, споживачів ін’єкційних наркотиків та представників комерційного сексу.

  За цю ілюзію, нажаль, вже багато людей заплатили непомірно високу ціну.

  Чи можна вберегти себе від СНІДу?

  На сьогодні ВІЛ-інфекція не має радикальних засобів лікування, тому головною зброєю в боротьбі з поширенням вірусу є попередження нових випадків інфікування. У зв’язку з цим, необхідно:
• приймати правильні щодо свого здоров’я рішення, намагатися протистояти таким факторам ризику, як потреба експериментувати, самоутверджуватись під тиском з боку однолітків;
• уникати випадкових статевих контактів, бо чим більше сексуальних партнерів, тим вищим є ризик інфікування. Застосування презервативів значно знижує можливість інфікування партнера не тільки ВІЛ, але й збудниками венеричних захворювань, вірусних гепатитів;
• сексуальні стосунки з особами, що вживають наркотики, здебільшого неконтрольовані і вже тому небезпечні. За даними статистики 30-50 % осіб, що вживають наркотики ін’єкційним шляхом, інфіковані ВІЛ;
• пам’ятати, що венеричні хвороби сприяють поширенню ВІЛ, а тому їх потрібно терміново лікувати;
• важливо знати, що вагітні ВІЛ-інфіковані жінки можуть запобігти народженню хворої на ВІЛ-інфекцію дитини, якщо вони якнайраніше звернуться в жіночу консультацію для проведення профілактичного лікування.

  Запорука захисту від  ВІЛ інфекції – це здоровий спосіб життя, визначення своїм життєвим пріоритетом сімейних цінностей та моральності, відмова від ризикованої статевої поведінки і відповідальність за своє здоров’я.

  Отже у День пам’яті померлих від СНІДу Україна, згадає людей, які пішли з життя через СНІД та ще раз нагадає про глобальну небезпеку ВІЛ-інфекції для людей, які живуть.

  Вшануємо пам’ять всіх тих, чиї життя забрала епідемія та будемо пам’ятати, що тільки від нас самих залежить наше майбутнє і майбутнє наших дітей.