Існують спеціальні техніки запам’ятовування великих обсягів інформації. В основі кожної лежить структурування інформації та «зв’язування» її з вже наявними знаннями. Це називають мнемотехнікою (mnemo – пам’ять). Мнемотехніки базуються на створенні зв’язків (асоціацій) між новим, і тим, що вже відомо. Вони, як правило, орієнтовані на великі обсяги інформації, які інакше, як «нанизуванням» за одним принципом у пам’яті, засвоїти не можна. Чим більше людина знає, тим простіше «асоціює» нову інформацію.Методи запам’ятовування:
- Відділення перших буквдля формування нової фрази (наприклад, порядок кольорів у спектрі – «Чи Омелько Жити Зможе Без Своїх Фантазій», як українська версія звичного «Каждый Охотник Желает Знать, Где Сидит Фазан»).
- Створення вірша, який за допомогою рим або ритму допомагає запам’ятовувати (наприклад, запитання частини мови – прислівників – російською: «Где? Куда? Когда? Откуда? Почему? Зачем? И как?»).
- Використання парних асоціацій– через паралелі, символи або співзвуччя (наприклад, правило з російської мови: «Надевать одежду – одевать Надежду»).
- Метод Цицерона– розстановка фактів або понять усередині певного приміщення, розташування їх у просторі (як на поличках) і зв’язування з розставленими в приміщенні предметами. Згадуємо обстановку разом із вивченим матеріалом.
- Ще одна форма мнемотехніки – ейдотехніка(з грец. – «образ») спирається на створення яскравих візуалізацій, перетворення інформації в цілісні образи. Головний інструмент ейдотехніки – це створення візуального конспекту (шпаргалки). Це те, що людина сама виробляє на основі почутого або прочитаного ‑ перетворений, «переварений» матеріал, утілений у чомусь: конспекті, схемі, малюнку тощо.
- Тому можна запам’ятовувати таким чином: замальовувати свої думки й образиза мотивами отриманої інформації. Наприклад, школярам для запам’ятовування творів – зображати інформацію у вигляді «будиночка», розташовуючи на третьому поверсі інформацію про жанр, стиль і літературний напрям тексту; на другому – дані про автора, історію створення та роль твору в історії; на першому – сюжет, композиція та персонажі.
-
Для дослівного запам’ятовування текстів– зображати кожне слово якимось зрозумілим символом, який легко можна відновити в пам’яті (як, наприклад, в наборах смайликів).Як працює наш мозок?Те, що не має сенсу, ми забуваємо. Мозок за день сприймає нескінченно багато інформації, проте може згадати тільки те, що вважає за потрібне. Переконати себе в тому, що певні дані тобі знадобляться, надати засвоєнню інформації сенс – значить змусити мозок повірити в те, що це потрібно неодмінно запам’ятати.Пам’ять прив’язана до емоцій. Якщо вивчення чогось для тебе каторга, то й засвоювати інформацію непросто. Корисно створити позитивний настрій, приступаючи до підготовки до іспитів. Наприклад, налаштуватися на те, як ти прекрасно відпочинеш увечері після іспиту – це підніме настрій.Рветься нитка, а не канат. Факти й дані, зв’язані між собою, краще запам’ятовуються й як би витягають один одного. Таким чином пов’язаний з окремих «ниток» «канат» дає більше шансів нормально скласти іспити.Кращі супутники нормальної пам’яті – сон і відпочинок. Насичена підготовка не просто не сприяє запам’ятовуванню, а й навіть шкодить. Уся справа в фізіології: нервовий вузол – результат засвоєння мозком нової інформації – має обрости так званою мієліновою оболонкою, щоб існувати якийсь час. А росте цей шар у періоди відпочинку, найкраще – уві сні. Для цього, до речі, існують перерви між уроками або парами. Тому найкраще перед іспитом гарненько виспатися. Також, щоби скоріше поповнити сили (і свої, і свого мозку), корисно з’їсти шоколад – він допоможе відновитися ще швидше.Автор: Фахівець із соціальної роботи Костецька Мар’яна