Обмеження спілкування, різка зміна стилю життя, формату навчання та зайнятості, залученості до громадської діяльності, вплив на здоров’я, та багато інших змін засвідчили про вразливість молоді через  пандемію, спричиненою поширенням коронавірусної інфекції COVID-19.

     Наприкінці 2020 року Соціоінформ, Інститут міста та Львівська організація МолоДвіж Центр на замовлення ПРООН в Україні провела соціологічне дослідження «Як живе молодь України під час COVID-19?».

     Тема роботи – виявлення настроїв молоді упродовж пандемії у різних сферах їхнього життя.

     Проведене дослідження досить грунтовне: 10 фокус-групових дискусій; опитано 1200 осіб, віком 14-35 років, у всіх областях України, що під контролем української влади. Анкетне опитування проведене методом CAPI; глибинні інтерв’ю з фахівцями та фахівчинями у сфері молодіжної політики в Україні.

     Фокус дослідження: 9 сфер життя молоді – освіта, матеріальний стан та зайнятість, бізнес, партисипація, охорона здоров’я, охорона довкілля, безпека та соціальна згуртованість,  спортивні практики молоді, молодіжні ініціативи, інформаційна безпека, а також комунікація із соціальними інститутами та оцінка загальної ситуації в країні.

Основні результати дослідження:

·        35,3% молоді припускають, що пандемія штучно створена проти 34,3% тих, хто вважає, що пандемія є реальною загрозою;

·        56,9% молоді вважають, що організація навчального процесу під час пандемії погіршилася;

·        72,4% батьків зауважили, що стали витрачати більше часу на навчання дітей, та 58,6% вказали, що це було складно;

·        50,3% молодих людей мають переважно негативні оцінки щодо подальшої ситуації з COVID-19, але повернутися до суворого карантину готова лише третина молоді України;

·        69% респондентів повідомили про погіршення засвоєння та сприймання навчального матеріалу з початку запровадження карантину;

·        66,5% активних на ринку праці молодих людей скористались можливостями та диверсифікували свої вміння для того, аби адаптуватися до наслідків пандемії;

·        45,9% молоді нарікає на погіршення емоційно-психологічного стану, зокрема через високу частоту стресових ситуацій та порушення звичного режиму сну.

Слід зауважити і додаткові ризики для для молоді на ринку праці.

·       Молодих людей, що мали б переходити від навчання до роботи, вже називають «lockdown generation», тобто «поколінням локдауну». За прогнозами МОП, для молодих людей виникають ризики бути виключеними з ринку праці або «відкладати» вихід на ринок праці — зокрема через кризу в сфері освіти. Адже чотири з п’яти (79%) серед тих, хто навчалися, були змушені зробити перерву у навчанні; частина з них залучені до дистанційного навчання, яке, втім, не завжди відбувається достатньо ефективно. Молоді люди й у кращі часи мають більшу ймовірність бути не зайнятими або ризикують мати менший заробіток і бути звільненими у першу чергу, а також частіше працюють у неформальному секторі.

·        Вже зараз виникла потреба створення спеціальної програми для підтримання зайнятості молоді, яка не працює і не навчається, щоб пом’якшити складнощі переходу на ринок праці під час кризи.

·        У попередні роки до Державної служби зайнятості щорічно зверталися орієнтовно тільки 5-7% молоді, більшість шукали роботу самостійно.

     Програма для підтримки зайнятості молоді під час пандемії коронавірусу — це хороша інвестиція, адже вона могла б допомогти пом’якшити довгострокові наслідки коронакризи для продуктивності праці. Прикладом комплексної програми, на який варто звернути увагу, є програма ЄС, що була створена у 2013 році і спрямована на молодих людей у віці від 15 до 29 років. У програмі можуть зареєструватися молоді люди, які завершили період формального навчання і не працевлаштувалися протягом 4 місяців — для них програма пропонує можливості працевлаштування, продовження освіти, стажування, індивідуального консультування та наставництва.

     Всі ці виклики стають викликом для влади, державних установ, зокрема і ХМ ЦСССДМ, і змушують нас швидко вживати заходів,  покликаних  допомагати сімям  та молоді, аби зменшити негативний вплив пандемії.

     Які це мають бути заходи?  Які знання та навички необхідні кожній молодій людині, щоб адаптуватися до нових реалій та брати активну участь у житті своїх громад? Що турбує та про що мріє і на що сподівається  молодь, яка стала частиною розширеної територіальної громади міста Хмельницького після нещодавної реорганізації?…

     Відповіді на ці та багато інших запитань, які виникатимуть в подальшому, ми спробуємо шукати разом з вами – наша  молодь, наші відвідувачі, партнери, влада, громадянське суспільство, експерти з питань молодіжної політики.  Запрошуємо  вас усіх до діалогу, рефлексуйте на ці статистичні дані, якими ми поділилися, надсилайте свої коментарі, озвучуйте свої проблеми, потреби, інтереси – лише так ми разом зможемо планувати нашу спільну роботу, наше життя та залучати молодь у життя громади в нових карантинних та пост-карантинних умовах  і давати їй можливість впливати на прийняття рішень.

     Отримані дані можуть бути цікавими фахівцям, які працюють з молоддю та самій молоді для розуміння процесів, що відбуваються та планування життя в нових умовах вже зміненої реальності.

     Ділимося з вами також посиланням на нещодавно створений Перший молодіжний канал.

Це цікавий і корисний ресурс для обміну досвідом, отримання нових мотивуючих  ідей. В цьому випуску за посиланням – https://www.youtube.com/watch?v=Gaa3U_RWFZc&list=PLAgSNULK1lAM-x17u76mCjjenHyMr3afF&index=4&ab_channel=YouthWorkerUkraine розмова на актуальну тему – «Як перехитрити карантин». Своїм досвідом та напрацюваннями діляться молодь та фахівці з інших міст та регіонів України.

Підготувала – провідний психолог ХМЦСССДМ – Джал А.А