Архів за 24.02.2021

«Геймерство, гаджетоманія, лудоманія – що потрібно знати»

— Додати коментар
IMG-0210409ce418a8beeeb04ef74ba4d1fa-VНа запрошення Хмельницького ВПУ №4 провідний психолог Хмельницького міського центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді – Джал Антоніна підготувала тему, актуальну саме в ці дні.     
Небезпечний флешмоб відомої соціальної мережі призвів до дуже невтішних наслідків для школярів у різних містах України. Чи не щороку ми стикаємося з чисельними  різновидами сумнівних розваг для молоді. Тож варто прискіпливо розібратися в цьому.  Хто вони, ці діти, які так легко потрапляють на маніпулятивний гачок потужних злочинних синдикатів, котрі розробляють і запускають  небезпечні нібито віртуальні забавки?
Перш за все це ті, хто має доступ (часто необмежений) до інтернет-контенту. Це також переважно діти з сімей, де батьківська контролююча функція або відсутня взагалі, або ж недостатня. Також це дитина із сім’ї, де відсутня здорова психологічна  атмосфера.  Проблема відходу дитини у віртуальний світ – це відповідальність батьків, педагогів. Такою є реакція підлітків, учнів на непотрібність та відсутність розуміння, це так дитина тікає від вас, від ваших стосунків у сім’ї.
Є й інша крайність в сучасних сім’ях. Якщо ви думаєте, що заженете дитину на безліч гуртків і вона не потягнеться до віртуального світу – це не так. Дитині потрібна емоційність батьків, а не їхні примарні обіцянки майбутнього успіху та виснажливих перевантажень.
Комп’ютерні ігри у неповнолітніх викликають залежність в 12-19% випадках. Залежність може виникнути через комп’ютерні ігри будь-якого змісту, але найбільш небезпечними в цьому сенсі визнані «масові рольові онлайн ігри для багатьох користувачів» (англ. Massively multiplayer online role-playing game, MMORPG). Сюди ж віднесемо світ віртуальних квестів, флешмобів, віртуальних субкультур тощо.
Дитяча комп’ютерна залежність, дуже і дуже складно лікується (дехто з фахівців кажуть, що взагалі не лікується).
Надмірне захоплення дитиною комп’ютерними іграми (доведено) призводить до виникнення аутоагресії – це активність, спрямована на завдання шкоди собі. Приміром, це може бути – самоприниження, завдання собі ушкоджень, самогубство, пияцтво, наркоманія, ризикована сексуальна поведінка інші асоціальні прояви. Надмірне захоплення комп’ютерними іграми, гаджетами також призводить до замкненості та неможливості нормальної соціалізації дитини (їй складно знаходити спільну мову з оточуючими, дружити, любити, мати ділові стосунки, навчатися, розвивати свої інші здібності і таланти).
Чи всі комп’ютерні ігри зло? Звичайно, що ні. Є розвиваючі, освітні корисні ігри. Але щоб в цьому розібратися, варто навчитись критично мислити і не піддаватись на маніпулятивні техніки, приховану рекламу та відверте шантажування зацікавлених осіб світу віртуальних розваг.
Бесіда, надана інформація, переглянутий відеоматеріал допоможуть учням ВПУ №4 з іншого боку поглянути на ризики   віртуального світу.
Матеріал підготувала провідний психолог ХМ ЦСССДМ – Джал Антоніна.

Спільна справа

Популярні

— Додати коментар

IMG_20210224_10105624 лютого 2021 року відбулась нарада за головуванням заступника голови Хмельницької обласної державної адміністрації Володимира Юр’єва з представниками надавачів соціальних послуг недержавного сектору. Нарада основувалась на матеріалах та за підсумками перевірок робочою групою при обласній адміністрації з виявлення недержавних надавачів соціальних послуг по Хмельницький області.

IMG_20210224_101328В роботі наради взяли участь керівництво, відповідальні працівники – члени робочої групи по питанню виявлення та перевірок надавачів соціальних послуг недержавного сектору з Департаменту соціального захисту населення ОДА, Хмельницького обласного центру соціальних служб, ГУ ДСНС, ГУНП та ГУ Держпродспоживслужби в  області.

Звертаючись до присутніх заступник голови ОДА Володимир Юр’єв наголосив на конструктивну співпрацю з надавачами соціальних послуг: «Ми не налаштовані на закритті  закладів, ми пропонуємо працювати разом для людей , які потребують  соціальної допомоги».

IMG_20210224_120129

В своєму виступі директор Хмельницького обласного центру соціальних служб Тетяна Власюк поінформувала присутніх, що  відповідно до ст.13 Закону України «Про соціальні послуги» № 2671-VIII від 17.01.2019 року надавачами соціальних послуг можуть бути представники недержавного сектору, що в свою чергу дає нам можливість бути соціальними партнерами. Оскільки, до надавачів соціальних послуг недержавного сектору належать підприємства, установи, організації, крім визначених частиною другою цієї статті, громадські об’єднання, благодійні, релігійні організації, фізичні особи – підприємці та фізичні особи, які надають соціальні послуги з догляду відповідно до цього Закону без здійснення підприємницької діяльності.IMG_20210224_102133

Працівники надавачів соціальних послуг державного/комунального та недержавного секторів та фізичні особи, які надають соціальні послуги з догляду відповідно до цього Закону без здійснення підприємницької діяльності, забезпечують надання соціальних послуг на професійній основі відповідно до вимог цього Закону.

Тому, під час приведення ваших статутних документів до вимог закону, просимо користуватись постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.2017р. «про затвердження типового положення про заклади соціальної підтримки сімей, дітей та молоді». Оскільки, надання послуг здійснюється на професійній основі, надавачі послуг недержавного сектору повинні керуватись державними стандартами надання соціальних послуг.8-5-scaled

За словами Тетяни Власюк в області діє 11 недержавних  закладів, які надають соціальні послуги сім’ям, дітям та молоді, які опинились у складних життєвих обставинах, з яких 8 – заклади з ре соціалізації нарко-алкозалежних, 3 для жінок з дітьми. Відповідно до наказу Міністерства соціальної політики України від 23.06.2020р. №429 «про затвердження класифікатора соціальних послуг» центри ресоціалізації наркозалежних повинні реєструватись за кодом 017.3, центри підтримки жінок з дітьми за кодом –006.0 «забезпечення тимчасового проживання, соціальний супровід та допомога пошуку постійного місця проживання».