Архів за 18.02.2022

Насильство у сім’ї – важлива соціальна проблема!

— Додати коментар

IMG-0369ca79fe26f984d4fea746a7747eb7-VВ Україні проблемі домашнього насильства приділяється велика увага.  Міністр соціальної політики України Марина Лазебна повідомила, що протягом 2020-2021 років в Україні спостерігається зростання звернень щодо домашнього насильства.

Тому заступником голови Хмельницької обласної адміністрації  Володимиром Юр’євим неодноразово розглядалися питання домашнього насильства яке існує у всіх соціальних групах, з яким всі стикаються незалежно від рівня доходів, освіти й положення у суспільстві. Щоб перемогти реальне зло, треба відкрито обговорити проблему та шукати шляхи вирішення.IMG-098327986feac38ea8887e7d3e3467cb-V

18 лютого 2022 року при комунальній установі «Центр надання соціальних послуг» Ізяславської міської ради відбулось відкриття спеціалізованої служби первинного соціально-психологічного консультування осіб, які постраждали від домашнього насильства  та насильства за ознакою статі.

За словами міського голови  Сергія Шлегеля, створення спеціалізованої служби в Ізявлавський громаді стало можливим завдяки виділенню субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам в розмірі 501069 гривень (на ремонт приміщення, закупівлю меблів та обладнання), надалі за громадою залишається утримання служби за кошти міського бюджету.

IMG-bb8838643bd0dc1cb965d118057c8363-VУчасть у відкриті взяли працівники Хмельницького обласного центру соціальних служб на чолі з директором центру Тетяною Власюк, яка привітала присутніх та передала центру дитячі іграшки, одяг та інформаційні матеріали  (листівки)  для розповсядження серед населення громади.

 

 

70% дітей з сімей, охоплених раннім втручанням, успішно соціалізуються

Популярні

— Додати коментар
274041008_319986353500706_2704099877625583081_n-001Також участь у заході взяли Дар’я Герасимчук – Радник – уповноважений Президента України з прав дитини та дитячої реабілітації, Тетяна Ломакіна – Радник – уповноважений Президента України з питань безбар’єрності, керівниця безбар’єрних проєктів Офісу першої леді Анна Лущай, представники Закарпатської, Вінницької, Львівської, Одеської облдержадміністрацій
Міністр зазначила, що за результатами пілотування цієї комплексної міждисциплінарної послуги у 10 областях, майже 70% дітей з сімей, охоплених послугою, успішно почали соціалізацію.
95% з опитаних родин підтверджують позитивні результати для родини та дитини від отриманих послуг.
«Але більшість батьків просто не знають, що є така послуга, і тим більше – як і куди звертатись, щоб її отримати. І ми втрачаємо можливість їм допомогти.
Та навіть в такому непоінформованому середовищі за результатами пілоту виявилось, що потреби родин у ранньому втручанні в п’ять-десять разів перевищують існуючі можливості надання цієї послуги в тому чи іншому регіоні. При цьому громади без допомоги держави не зможуть задовольнити ці потреби.
Відтак ми не маємо інакшого шляху, окрім того, щоб на державному рівні забезпечити системний розвиток цієї послуги», – прокоментувала Марина Лазебна.
Міністр виокремила головні завдання державної політики щодо розбудови системи раннього втручання. Вона повідомила, що вже проводиться робота для врегулювання на рівні закону системи раннього втручання і впровадження механізмів фінансування розвитку цієї послуги за рахунок Державного бюджету.
Також Марина Лазебна зазначила, що має відбутись включення в цей процес регіональних очільників сфер охорони здоров’я, освіти, соціальної сфери та громад.
Вона запропонувала для налагодження міжвідомчої взаємодії та організація надання послуг раннього втручання на регіональному рівні створити регіональні координаційні ради.
Окрему увагу вона звернула на необхідність підтримати громади у розбудові мережі центрів раннього втручання та професійній підготовці фахівців мультидисциплінарних команд, які зможуть надавати послуги родинам не лише в умовах закладу, а переважно вдома.
Марина Лазебна наголосила, що найважливішим вектором є робота з людьми. Окрім широкого інформування про раннє втручання, необхідно побудувати чіткий механізм виявлення та перенаправлення для кожної цільової групи сімей, які потребують раннього втручання, та чітко визначити «точки входу» для них.
Коментує Марина Лазебна: «Самозвернення має бути виключенням, а не правилом. Ми повинні виявити кожну родину, яка може потребувати цієї послуги, дійти до неї, оцінити потреби та запропонувати допомогу.
Послугою раннього втручання можуть скористатися сім’ї, які виховують дітей від народження до трьох повних років, і яких умовно можна поділити на чотири групи.
Перша – діти, яким встановлено діагноз, що супроводжується затримками розвитку дитини (незалежно від ступеня тяжкості). Наприклад, дитячий церебральний параліч, розлади аутистичного спектру, синдром Дауна, епілепсія та інші.
Для цієї групи «точкою входу» до системи раннього втручання має бути лікар.
Друга група – це діти, у яких визначено затримку в розумовому, моторному, соціально-емоційному та комунікативному розвитку за допомогою скринінгів або тестів.
Тут також «точкою входу» є лікар.
Але методика раннього визначення цих порушень, відповідні шкали, тести, порядок скринінгу потребує розробки та затвердження. І зараз МОЗ прискорює цю роботу.
Третя група – це діти, які мають ризик появи затримки розвитку внаслідок певних біологічних та соціальних чинників.
Наприклад, діти, народжені раніше терміну; діти, народжені з малою вагою; діти з сімей, які отримали будь-який травматичний досвід.
Тут «точками входу» є пологові будинки і фахівці з соціальної роботи.
Але в пологових будинках зараз не відбувається перенаправлення родин для отримання цієї послуги, і частина фахівців з соціальної роботи не обізнані про неї.
При цьому, як раз у цій групі раннє втручання може дати найбільший ефект у запобіганні інвалідизації дітей. Тому нам потрібно знайти шляхи ефективного охоплення послугою цієї категорії.
Четверта група – це сім’ї, де батьки мають сумніви та хвилювання щодо розвитку своєї дитини або питання стосовно відносин із маленькою дитиною, її поведінки та взаємодії з іншими людьми.
Ця група має бути достатньо поінформована про існування послуги раннього втручання, її зміст, а також про те, як і куди звертатись, щоб її отримати.
Така інформація має «кидатись в очі» в жіночих консультаціях, пологових будинках, амбулаторіях, можливо, має входити до програм відповідального батьківства та післяпологового інструктажу».
Марина Лазебна звернула увагу на можливості поєднання розвитку системи раннього втручання з завданнями інших реформ. Зокрема, в рамках реформи деінституціалізації передбачено закриття будинків дитини. Існує успішний досвід трансформації будинків дитини в центри раннього втручання. Поширення такого досвіду може дати позитивні результати одразу в двох напрямках, в двох реформах
«Головна цінність раннього втручання в тому, що комплексом індивідуально підібраних послуг охоплюється і дитина, і її родина. Це дає можливість батькам допомогти дитині досягнути максимуму її індивідуального потенціалу розвитку.
Таким чином раннє втручання допомагає зберегти родину для дитини, підвищити спроможність батьків та покращити їхній психологічний стан, запобігти інвалідизації дитини в ряді випадків.
Це шанс для дитини та її родини на безбар’єрне життя у суспільстві, а не поза ним, і на використання всіх своїх можливостей для самореалізації та побудови щасливого майбутнього. Безумовно, від цього виграє, в першу чергу дитина і її родина, але також і все суспільство загалом», – зазначила вона.

Мінсоцполітики підвищує ефективність роботи Урядової гарячої лінії 1547

Популярні

— Додати коментар
Сьогодні рішенням Уряду Урядовий контактний центр включено до кола суб’єктів взаємодії, які здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому і насильству за ознакою статі.
Відтепер, згідно нововведень, „гаряча лінія” 1547 забезпечить ефективне реагування на кожне звернення щодо домашнього насильства та насильства за ознакою статі, торгівлі людьми, насильства стосовно дітей, а саме:
– поінформує протягом доби орган Національної поліції для забезпечення відповідного реагування (за згодою постраждалої особи);
– викличе бригаду швидкої медичної допомоги у разі необхідності:
– невідкладно повідомить службу у справах дітей, у випадку, якщо постраждалою або кривдником є дитина, задля вжиття вичерпних заходів стосовно захисту прав дитини;
– повідомить відповідні органи та служби, якщо постраждалою особою є недієздатна особа або цивільна дієздатність якої обмежена, та інші заходи реагування;
– а в разі неналежного реагування відповідними службами або органами на звернення, „гаряча лінія” 1547 передає таку інформацію до Національної соціальної сервісної служби України для відповідного реагування та вжиття вичерпних заходів задля забезпечення прав постраждалих осіб.
Окрім цього, повідомляємо, що „гаряча лінія” 1547 надає у разі необхідності:
• першу невідкладну психологічну допомогу або консультацію;
• актуальні контакти загальних та спеціалізованих служб підтримки постраждалих осіб;
• вичерпну інформацію про права постраждалих осіб, механізм отримання соціальної, медичної, психологічної, безоплатної правової допомоги та інших необхідних послуг;
• інформацію про право вимагати відшкодування кривдником завданих матеріальних збитків і шкоди здоров’ю.
Нагадуємо, що:
Урядова гаряча лінія 15-47 є швидким засобом повідомлення про вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі та насильства стосовно дітей, його запобіганню та протидії.
Даний сервіс є безкоштовним, цілодобовим та доступним на всій території України.273782134_319772046855470_1379585397883309653_n