З початку 2022 року на Хмельниччині збільшилась кількість людей, які бажають взяти на сімейне виховання дітей-сиріт. Про це Суспільному розповіла директорка Хмельницького обласного центру соціальних служб Тетяна Власюк. За її словами, з початку 2022 року 51 людина з Хмельницької області пройшла навчання в цьому центрі та отримала сертифікати, які дозволяють всиновити дітей, встановити над ними опіку або ж заснувати дитячий будинок сімейного типу. Кількість охочих до кінця року може бути вдвічі більшою, в той час, як у 2021 році 88 людей загалом пройшли такі курси. З чим це пов’язано та як взяти до себе на виховання таку дитину – Суспільне дізнавалося.
На всиновлення потенційні батьки бажають брати дітей переважно від 0 до 3 років
На Хмельниччині зареєстровано 1792 дитини-сироти, яких на початку повномасштабного вторгнення Росії евакуювали в країни Європейського Союзу. За цей час на Хмельниччину прибуло 152 дитини з регіонів, де ведуться бойові дії. Наразі вони проживають у шести будинках сімейного типу, у восьми прийомних сім’ях та 60 родинах опікунів і піклувальників. Про це Суспільному розповіла начальниця служби у справах дітей Хмельницької ОВА Любов Тимофіїв. Також з початку року всиновлено 16 дітей. Чиновниця говорить: саме на всиновлення потенційні батьки бажають брати переважно дітей від 0 до 3 років. Також труднощі виникають, коли є кілька рідних між собою дітей, адже законодавство України забороняє їх розлучати.
Дитину-сироту або позбавлену батьківського піклування можна взяти до себе в родину на різних умовах. Для цього законодавством України передбачені чотири форми сімейного виховання, каже директорка Хмельницького обласного центру соціальних служб Тетяна Власюк.
“Всиновлення наразі є найпопулярнішою формою сімейного виховання. Форма передбачає взяття дитини-сироти (або кількох) в родину, як рідних. Дитина користується такими ж правами, як рідна, і перебуває в сім’ї назавжди. При всиновленні від держави виплачується одноразова допомога, як при народженні першої дитини. Кількість дітей, яких можна всиновлювати як рідних – необмежена”, – каже Тетяна Власюк. Та додає: за її практики одночасно родина всиновлювала троє дітей, що були між собою рідними.
Через те, що не у всіх потенційних батьків є можливість всиновити відразу всіх дітей, держава передбачила дві інших форми виховання – прийомна сім’я та дитячий будинок сімейного типу, пояснює чиновниця. “В цих формах передбачається фінансове утримання батьків та дітей. На кожну здорову дитину – 2,5 прожиткових мінімуми щомісяця, на дитину-інваліда – 3,5 прожиткових мінімуми. Батьки, як заробітну плату від держави, отримують 35% від суми на дітей, – каже Тетяна Власюк. – Виховання дітей зараховується їм як трудовий стаж. Прийомна сім’я може мати до 5 дітей (із біологічними), дитячий будинок сімейного типу – від 5 до 10 дітей. Перебувати в таких родинах на вихованні діти можуть до 18 років, під час навчання – до 23 років”.
Четверта форма – опіка над дитиною. “Опіку над дитиною можуть взяти люди, що перебувають з нею в родинних стосунках. До прикладу, бабусі, дідусі, дядьки, тітки або хрещені батьки. Допомога на дитину виплачується так само, як у прийомній сім’ї, проте опікунам держава не платить і це не зараховується як трудовий стаж”, – додає директорка Хмельницького обласного центру соціальних служб Тетяна Власюк.
Родина має бути готовою до того, що діти можуть потрапити до них в будь-який час
Патронатна сім’я не належить до сімейної форми виховання, де батьки з дітьми підтримують стосунки. Це – послуга, яку надає родина, тимчасово влаштовуючи в себе дитину, що опинилась у складних життєвих обставинах, продовжує Тетяна Власюк. До прикладу, каже, хтось із батьків захворів на важку хворобу і тимчасово не може виконувати свої обов’язки. Інших членів родини, які могли б за нею доглянути, немає. В такому випадку дитину віддають у патронатну сім’ю. “Термін перебування – до 90 днів. З патронатними вихователями органи місцевої влади підписують договір і вони отримують таку ж допомогу від держави, як у прийомній сім’ї чи будинку сімейного типу. Якщо, наприклад, пиячать – ми лікуємо, робимо ремонти, налагоджуємо стосунки, вчимо відповідально ставитись до дітей”, – каже Тетяна Власюк. Та додає: якщо ж у таких випадках батьки не виправили своєї поведінки, то дитину влаштовують в постійну форму сімейного виховання. Така тимчасова послуга є актуальною зараз, під час повномасштабної війни, коли діти тимчасово втрачають батьків, особливо в регіонах, де ведуться бої, додає чиновниця.
Труднощі, з якими стикаються з патронатними вихователями, пов’язані з тим, що дитина (або кілька дітей) можуть потрапити до родини в будь-який час. Родина має бути до цього готова.
Наприкінці проходження курсів 90% людей виявляють бажання стати батьками
Всі форми сімейного виховання передбачають проходження курсів навчання з виховання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. Наразі з початку року вже 51 людина отримала довідку про проходження таких курсів на базі Хмельницького обласного центру соціальних служб. До кінця року очікують вдвічі більше людей, які хочуть взяти до себе на виховання дітей, розповідає тренерка Наталія Мельник.
“Курси передбачають десять занять. Вони розраховані на вісім днів спілкування в аудиторії та два дні на самостійне заняття. Як правило, наприкінці проходження курсів 90% людей виявляють бажання стати батьками, – каже тренерка.
За її словами, потенційні кандидати знайомляться з нормативною базою законодавства України щодо влаштування дитини-сироти та дитини, позбавленої батьківського піклування: “З ними обговорюються зміни, які чекають дитину, що прийде в сім’ю батьків, які її виховуватимуть та біологічних дітей, в яких з’являться нові брати й сестри. Піднімаються теми втрат як батьків, так і дітей, особливостей розвитку дітей – норм та відхилень і подальших дій з цим. Важливо також навчити дорослих людей прив’язуватись до дітей і так само допомогти прив’язатись дитині. Виховання дитини – тема, що піднімається на шостий день. Наприкінці з потенційними батьками обговорюють минуле дитини і стабільність, якої в них не було раніше і яка потрібна зараз”.
Крім аудиторних занять, працівники центру відвідують родину та оглядають умови, в яких буде проживати дитина, розповідає Наталія Мельник. Пізніше, каже, на основі цього складають акт обстеження житлово-побутових умов, який буде необхідний вже при всиновленні. “Житлова площа має передбачати не менше 13 квадратних метрів на кожного члена сім’ї. Для дітей має бути окрема кімната, обов’язково мають розділити дітей різної статі”, – додає жінка.
Кількість людей, які бажають пройти курси, цьогоріч збільшилась з кількох причин, каже директорка Хмельницького обласного центру соціальних служб Тетяна Власюк: “У минулі роки претендентів було менше через те, що курси проходили онлайн – аудиторним заняттям перешкоджав карантин. Окрім карантину, на бажання надати родину дітям вплинула повномасштабна війна. Люди дізнаються із медіа історії про дітей, які втратили батьків через війну, і хочуть їм допомогти. Це викликало емоційний сплеск в суспільстві – люди звертаються в соціальні служби своїх громад, аби пройти навчання”.
Перелік документів, які необхідно зібрати потенційним кандидатам:
- копії документів, що посвідчують особи кандидатів у прийомні батьки;
- довідка, що підтверджує право власності на житло;
- копія свідоцтва про шлюб (для подружжя); примітка: у шлюбі перебувати необов’язково;
- висновок про стан здоров’я;
- довідка про доходи потенційної сім’ї за останні шість місяців;
- довідка про наявність або відсутність судимості;
- довідка про проходження курсу навчання з виховання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування;
- письмова згода всіх повнолітніх членів сім’ї, які проживають разом з кандидатами.
- https://www.youtube.com/watch?v=97NtFtbD7z
