21 травня, у третю неділю місяця, в усьому світі відзначається Всесвітній День пам’яті людей, померлих від СНІДу.

 У цей день згадують людей, які стали жертвами СНІДу, висловлюють надію на те, що вірус все-таки буде подолано, виявляють солідарність з тими, хто сьогодні живе з ВІЛ, та намагаються зруйнувати стіну байдужості та пасивності більшої частини людства до свого здоров’я.

 Одним із знаків солідарності з інфікованими людьми є червона стрічка, яку у 1991 році придумав художник Франк Мур.

 Був вибраний червоний колір – колір крові, однієї з рідин людського тіла, в якій міститься вірус, але так само і символ «кровного» братерства.

 З того часу стрічка є своєрідним символом боротьби зі СНІДом, символом розуміння тих, кого епідемія ВІЛ/СНІД торкнулася особисто.

 Сьогодні ми маємо страшні цифри: за даними ООН, щороку СНІД забирає життя у 5 млн. осіб, зараз на планеті біля 150 млн. інфікованих, а це тільки офіційна статистика. Україна входить в п’ятірку країн у світі за темпами поширення цієї хвороби. В Україні, станом на 01.04.2017 року, кумулятивна кількість офіційно зареєстрованих випадків ВІЛ-інфекції становить 302152 особи, СНІДу – 95366 осіб, смертей від захворювань, обумовлених СНІДом – 41502 випадки. В закладах охорони здоров’я під медичним наглядом перебувають 135414 ВІЛ-інфікованих, хворих на СНІД – 40186 осіб. За неофіційною статистикою – кожен 100-й мешканець України  ВІЛ-інфікований.

 Як повідомляє лікар кабінету «Довіра»/лікар-інфекціоніст Деражнянської ЦРЛ, Віталія Віталіївна Залуцька, в нашому районі станом на 01.05.2017 року офіційно зареєстровано 24 особи, які мають проблеми, пов’язані з ВІЛ/СНІДом. 15  ВІЛ-інфікованих осіб, в т. ч. 1 дитина, хворих на СНІД – 9 осіб,  в т. ч. 1 дитина. З 1997 року, з часу виявлення першої ВІЛ-інфікованої особи,  на обліку перебувало близько 200 осіб.

 Протягом минулого тижня Деражнянським районним центром соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді проведено акцію «Червону стрічку носять небайдужі», метою якої було розширити інформацію про захворювання, закликати до безпечної поведінки, соціальної терпимості, порозуміння з ВІЛ-інфікованими та толерантного ставлення до них.

 Ми запропонували керівникам установ та організацій соціальної сфери, закладів охорони здоров’я, освіти та культури, органів поліції та виконання кримінальних покарань,   служби порятунку, керівникам органів місцевого самоврядування особистим прикладом звернути увагу своїх підлеглих, осіб, з якими працюють, на проблему смертності людей від СНІДу.

 Нажаль, більшість людей залишаються «темними» з питань ВІЛ. Червону стрічку сприймають як ознаку ідентифікації інфікованої людини, а не символ боротьби з епідемією. Жахаються лише від  слова «ВІЛ-позитивний», а самі жодного разу не проходили тестування, а тому, можливо, і не підозрюють про свій статус. Та й знання про шляхи передачі вірусу обмежені трьома реченнями. Тому працівники центру на вулицях міста розповідали про те, як захистити себе і рідних від важкої хвороби, розказували про шляхи передачі вірусу. Бо ВІЛ стосується кожного. І спиною, повернутою до ВіЛ-позитивної людини, ми не захистимося. 

 Всі бажаючі мали можливість отримати червону стрічку – символ акції,  інформаційні буклети та листівки.

Проект розпочався у 2009 році і його головною метою було створення містами-партнерами «Центрів сім’ї» за шведською моделлю.

Заступник міського голови Вадим Савчук очолив делегацію, яка складалась із представників  організацій, дотичних до реалізації проекту, а саме: директора центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді – Юлії Побережної, головного лікаря перинатального центру – Олександра Гурського, лікаря акушер-гінеколога, завідуючої жіночою консультацією та «Клініки, дружньої до молоді» – Дзвенислави Цуглевич, начальника служби у справах дітей –  Лілії Бевз та перекладача – Вікторії Савчук.

 На робочій зустрічі  також були присутні члени делегації з Литви, на чолі з мером муніципалітету Укмергського району Роландасом Джанікасом та директор  фонду ICLD, який фінансував Проект, Карін Норлін Вогрен. 

Делегація відвідала «Центр сім’ї» міста Херрльюнга, «Секретний будинок для безпечного проживання жінок та дітей, які зазнали насильства» та науково-дослідний та інноваційним центр в місті Скевде.

Було чимало цікавих зустрічей, проте найвідповідальнішою  була заключна звітна зустріч, під час якої Вадим Савчук представив шведським і литовським партнерам відеоролики про місто Кам’янець-Подільський та надав інформацію про хід реалізації Проекту та його головний результат  – «Школу відповідального батьківства». 

Реалізація Проекту тривала  майже 9 років і наше місто досягло чималих результатів. Так, було  розроблено модель «Центру сім’ї» міста Кам’янця-Подільського, яка була адаптована до наявних ресурсів та потреб громади міста. Враховуючи те, що у  нашому місті  на базі Центру ОХМАТДИТ вже функціонувала «Школа відповідального батьківства», було прийнято рішення розвивати спектр відповідних послуг саме на  базі  цього закладу та розширити коло відвідувачів, залучивши до роботи не лише вагітних та їх чоловіків,  але й  сім’ї з дітьми до 1–го року.

Наразі, на базі перинатального центру виділене окреме приміщення, яке складається з 3-х кабінетів і туалетної кімнати. З різних джерел залучено кошти (в т.ч. кошти спонсорів та благодійників) на придбання будівельних матеріалів, проведення ремонтних робіт та оснащення приміщення на загальну суму близько 150 тис.грн. З міського бюджету виділено 50 тис.грн. на завершення ремонтних робіт та оснащення.

У листопаді 2015 року у нашому місті шведським партнерами було проведено навчання для українських і  литовських спеціалістів за програмою «батьківської освіти».

Лікарями та соціальними працівниками розроблено програму роботи «Школи відповідального батьківства», відповідно до якої, щопонеділка, щосереди та щоп’ятниці проходять заняття.

Саме тому, вже сьогодні, навчений персонал медиків, психологів та соціальних працівників працює за програмою «батьківської освіти». Під час занять батьки отримують знання щодо:

• фізіологічних особливостей протікання вагітності та розвитку плода,
• підготовки до пологів, в т. ч. партнерських,
• переваг грудного вигодовування,
• побудови подружнього життя після народження дитини,
• ролі батька дитини та його обов’язків,
• особливостей догляду та харчування немовлят, періодів психологічного розвитку та виховання дітей віком  від 0 до 1 року.

Шведські колеги схвально оцінили якість підготовки як самого Проекту, так і бачення владою Кам’янця-Подільського шляхів наповнення кадрами та функціонування «Школи відповідального батьківства».

З нагоди вдалого завершення проекту шведські партнери створили фотовиставку «Створення сімейного центру – минуле і сьогодення», яку 10 травня урочисто відкрили мер міста Херрльюнга Йонні Карлссон, заступник міського голови Вадим Савчук та мер муніципалітету Укмергського району Роландас Джанікас.

Даний Проект  є унікальним не лише у Хмельницькій області, а й на рівні України. Він дасть можливість підняти рівень «батьківської освіти», допомогти батькам у вихованні гармонійно розвинених дітей,  а також попереджувати соціальне сирітство на ранніх стадіях, шляхом виявлення сімей групи ризику. Завершивши Проект наше місто отримало можливість запровадити інноваційну систему соціальних та медичних послуг для сімей з дітьми.

Такого результату можливо було досягти лише завдячуючи підтримці міської влади,  партнерству соціальних та медичний закладів міста та особистому внеску кожного, хто  долучився до його реалізації.

Враховуючи позитивні результати реалізації спільного шведсько-литовсько-українського проекту «Childrens Great Growth», наше місто отримало пропозицію від  шведських партнерів щодо продовження міжнародної співпраці.

     17 – 18 травня 2017 року проведено виїзди спеціалістів Ізяславського РЦСССДМ в с. Білогородка та Христівка Ізяславського району. В рамках роботи служби соціальної підтримки сім’ї проводилась соціальна робота, під час якої було відвідано 11 сімей, які опинилися в складних життєвих обставинах, перевірено цільове використання державної допомоги при народженні та сім’ю в якій проживає дитина – інвалід.

  Робота проводилась з метою попередження нецільового використання  державної соціальної допомоги при народженні дитини, підвищення батьківського потенціалу сімей, в яких є ознаки неналежного виконання батьківських обов’язків. Батькам надано рекомендації щодо придбання необхідних для дітей продуктів харчування, одягу, взуття, засобів гігієни, постільної білизни та ін.

 Членам вказаних сімей надано соціально-економічні, соціально-педагогічні та інформаційні послуги.

  Хмельницький обласний літературний музей — один з найцікавіших музеїв міста, де зібрані матеріали та предмети, що висвітлюють історію, становлення і сьогодення літературного і культурного процесу в краї, присвячені окремим видатним його персоналіям – культурно-просвітницький осередок міста та області.

   Експозиція музею розповідає про літературну спадщину краю — від давнини і до літературних портретів письменників сучасності. Окремі стенди і вітрини в музеї присвячені як загальнонаціональному літературному процесові та його найголовнішим учасникам — Тарасові Шевченку, Лесі Українці, Михайлові Коцюбинському, так і письменникам Поділля, видатним літераторам різних культур, що перебували в краї. Представлено в експозиції й матеріали, що висвітлюють літературу національних меншин — євреїв, росіян, поляків. Окремо розповідається про письменників-сучасників, зокрема, членів обласної організації Національної спілки письменників України.

   З нагоди дня музеїв 17 травня працівниками міського Центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді спільно з дітьми СЗОШ № 20 проведено культурно-просвітницький захід “Музей — колиска знань історії”в обласному літературному музеї. Під час екскурсії діти цікавились історією та культурою краю, її традиціями, цікавими людьми, з цікавістю роздивлялись виставкові стенди, портрети поетів, гортали книги.

   Екскурсія була змістовною, цікавою, повчальною. Учасники заходу отримали незабутні враження.

  Виховання дітей, досягнення порозуміння між батьками і дітьми завжди були важливими й актуальними.

  Відповідальність буде покладена на обох батьків незалежно від того, проживають вони разом чи окремо, оскільки обов’язок здійснювати належне виховання та нагляд за малолітнім є рівним для обох з них.

Відповідальне батьківство. З точки зору чинного законодавства

  Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. ч. І cт. 18 Конвенція про права дитини.

  Разом із статусом батьківства  на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. ст. 12 р. ІІІ Закону України “ Про охорону дитинства”.

  У статті 51 Конституції України сказано, що батьки зобов’язані утримувати дітей до їх повноліття. Повнолітні діти зобов’язані піклуватися про своїх непрацездатних батьків.

 Стаття 150. Сімейного кодексу України. Обов’язки батьків щодо виховання та розвитку дитини.

1. Батьки зобов’язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім’ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини.
2. Батьки зобов’язані піклуватися про здоров’я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.
3. Батьки зобов’язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.
4. Батьки зобов’язані поважати дитину.
5. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов’язку батьківського піклування щодо неї.
6. Забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини.
7. Забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.

 ЗАПАМ’ЯТАЙ!

  За невиконання або неналежне виконання обов’язків щодо виховання дітей батьки можуть бути притягнені до різних видів юридичної відповідальності.

Адміністративна відповідальність

  Стаття 180. Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 1 – 212-21). Доведення неповнолітнього до стану сп’яніння батьками неповнолітнього, особами, які їх замінюють, або іншими особами – тягне за собою накладення штрафу від шести до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

 Стаття 184. Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 1 – 212-21).  Ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов’язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей – тягне за собою попередження або накладення штрафу від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

 Ті самі дії, вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, – тягнуть за собою накладення штрафу від двох до чотирьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

 Вчинення неповнолітніми віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років правопорушення, відповідальність за яке передбачено цим Кодексом, – тягне за собою накладення штрафу на батьків або осіб, які їх замінюють, від трьох до п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

 Вчинення неповнолітніми діянь, що містять ознаки злочину, відповідальність за які передбачена Кримінальним кодексом України, якщо вони не досягли віку, з якого настає кримінальна відповідальність, – тягне за собою накладення штрафу на батьків або осіб, що їх замінюють, від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

  Стаття 307. Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 213 – 330).   У разі відсутності самостійного заробітку в осіб  віком  від шістнадцяти до вісімнадцяти  років, які  вчинили  адміністративне правопорушення, штраф  стягується  з  батьків  або  осіб,  які  їх замінюють.

Кримінальна відповідальність

 Стаття 150. Кримінальний кодекс України. Експлуатація дітей.

1. Експлуатація дитини, яка не досягла віку, з якого законодавством дозволяється працевлаштування, шляхом використання її праці – карається арештом на строк до шести місяців або обмеженням волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
2. Ті самі дії, вчинені щодо кількох дітей або якщо вони спричинили істотну шкоду для здоров’я, фізичного розвитку або освітнього рівня дитини, або поєднані з використанням дитячої праці в шкідливому виробництві, – караються позбавленням волі на строк від двох до п’яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
3. Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені організованою групою, – караються позбавленням волі на строк від п’яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

  Стаття 150–¹  Кримінальний кодекс України. Використання малолітньої дитини для заняття жебрацтвом.

1. Використання батьками або особами, які їх замінюють, малолітньої дитини для заняття жебрацтвом (систематичного випрошування грошей, речей, інших матеріальних цінностей у сторонніх осіб) – карається обмеженням волі на строк до трьох років або позбавленням волі на той самий строк.
2. Ті самі дії, вчинені щодо чужої малолітньої дитини або пов’язані із застосуванням насильства чи погрозою його застосування, а так само вчинені повторно або особою, яка раніше скоїла один із злочинів, передбаченихстаттями 150,303, 304 цього Кодексу, або за попередньою змовою групою осіб, – караються обмеженням волі на строк до п’яти років або позбавленням волі на строк від трьох до восьми років.
3. Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені організованою групою, а також якщо внаслідок таких дій дитині спричинені середньої тяжкості чи тяжкі тілесні ушкодження, – караються позбавленням волі на строк від п’яти до десяти років.

 Стаття 164. Кримінальний кодекс України. Ухилення від сплати аліментів на утримання дітей.

1. Злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів), а також злісне ухилення батьків від утримання неповнолітніх або непрацездатних дітей, що перебувають на їх утриманні, – карається громадськими роботами на строк від вісімдесяти до ста двадцяти годин або арештом на строк до трьох місяців, або обмеженням волі на строк до двох років.
2. Те саме діяння, вчинене особою, раніше судимою за злочин, передбачений цією статтею, – карається громадськими роботами на строк від ста двадцяти до двохсот сорока годин або арештом на строк від трьох до шести місяців, або обмеженням волі на строк від двох до трьох років.

  Стаття 166. Кримінальний кодекс України. Злісне невиконання обов’язків по догляду за дитиною або за особою, щодо якої встановлена опіка чи піклування.

  Злісне невиконання батьками, опікунами чи піклувальниками встановлених законом обов’язків по догляду за дитиною або за особою, щодо якої встановлена опіка чи піклування, що спричинило тяжкі наслідки, – карається обмеженням волі на строк від двох до п’яти років або позбавленням волі на той самий строк.

 Стаття 167. Кримінальний кодекс України. Використання опіки чи піклування з корисливою метою на шкоду підопічному (зайняття житлової площі, використання майна тощо) – карається штрафом від ста до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк.

  Стаття 304. Кримінальний кодекс України.

1. Втягнення неповнолітніх у злочинну діяльність, у пияцтво, у заняття жебрацтвом, азартними іграми – карається позбавленням волі на строк від трьох до семи років.
2. Ті самі дії, вчинені щодо малолітньої особи або батьком, матір’ю, вітчимом, мачухою, опікуном чи піклувальником, або особою, на яку покладено обов’язки щодо виховання потерпілого чи піклування про нього, – караються позбавленням волі на строк від чотирьох до десяти років.

Сімейно – правова відповідальність

 Стаття 164. Сімейний кодекс України. Підстави позбавлення батьківських прав.

1. Мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він:

1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров’я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування;

2) ухиляються від виконання своїх обов’язків по вихованню дитини;

3) жорстоко поводяться з дитиною;

4) є хронічними алкоголіками або наркоманами;

5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва;

6) засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.

2. Мати, батько можуть бути позбавлені батьківських прав з підстав, встановлених пунктами 2, 4 і 5 частини першої цієї статті, лише у разі досягнення ними повноліття.
3. Мати, батько можуть бути позбавлені батьківських прав щодо усіх своїх дітей або когось із них.
4. Під час ухвалення рішення про позбавлення батьківських прав суд бере до уваги інформацію про здійснення соціального супроводу сім’ї (особи) у разі здійснення такого супроводу.

  Стаття 47. Закон України «Про загальну середню освіту». Відповідальність за порушення законодавства про загальну середню освіту.

1. Посадові особи і громадяни, винні у порушенні законодавства про загальну середню освіту, несуть відповідальність у порядку, встановленому законами України.
2. Шкода, заподіяна учнями (вихованцями) загальноосвітньому навчальному закладу, відшкодовується відповідно до законодавства України.
3. Злісне ухилення батьків від виконання обов’язків щодо здобуття їх неповнолітніми дітьми повної загальної середньої освіти може бути підставою для позбавлення їх батьківських прав.

Батьки несуть відповідальність за вчинки своїх дітей

 Стаття 1178. Цивільний кодекс України. Відшкодування шкоди, завданої малолітньою особою.

1. Шкода, завдана малолітньою особою (яка не досягла чотирнадцяти років), відшкодовується її батьками (усиновлювачами) або опікуном чи іншою фізичною особою, яка на правових підставах здійснює виховання малолітньої особи, – якщо вони не доведуть, що шкода не є наслідком несумлінного здійснення або ухилення ними від здійснення виховання та нагляду за малолітньою особою.
2. Якщо малолітня особа завдала шкоди під час перебування під наглядом навчального закладу, закладу охорони здоров’я чи іншого закладу, що зобов’язаний здійснювати нагляд за нею, а також під наглядом особи, яка здійснює нагляд за малолітньою особою на підставі договору, ці заклади та особа зобов’язані відшкодувати шкоду, якщо вони не доведуть, що шкоди було завдано не з їхньої вини.
3. Якщо малолітня особа перебувала в закладі, який за законом здійснює щодо неї функції опікуна, цей заклад зобов’язаний відшкодувати шкоду, завдану нею, якщо не доведе, що шкоди було завдано не з його вини.
4. Якщо малолітня особа завдала шкоди як з вини батьків (усиновлювачів) або опікуна, так і з вини закладів або особи, що зобов’язані здійснювати нагляд за нею, батьки (усиновлювачі), опікун, такі заклади та особа зобов’язані відшкодувати шкоду у частці, яка визначена за домовленістю між ними або за рішенням суду.
5. Обов’язок осіб, визначених частиною першою цієї статті, відшкодувати шкоду, завдану малолітньою особою, не припиняється у разі досягнення нею повноліття. Після досягнення повноліття особа може бути зобов’язана судом частково або в повному обсязі відшкодувати шкоду, завдану нею у віці до чотирнадцяти років життю або здоров’ю потерпілого, якщо вона має достатні для цього кошти, а особи, які визначені частиною першою цієї статті, є неплатоспроможними або померли.

  Стаття 1179. Цивільний кодекс України. Відшкодування шкоди, завданої неповнолітньою особою.

1. Неповнолітня особа (у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років) відповідає за завдану нею шкоду самостійно на загальних підставах.
2. У разі відсутності у неповнолітньої особи майна, достатнього для відшкодування завданої нею шкоди, ця шкода відшкодовується в частці, якої не вистачає, або в повному обсязі її батьками (усиновлювачами) або піклувальником, якщо вони не доведуть, що шкоди було завдано не з їхньої вини. Якщо неповнолітня особа перебувала у закладі, який за законом здійснює щодо неї функції піклувальника, цей заклад зобов’язаний відшкодувати шкоду в частці, якої не вистачає, або в повному обсязі, якщо він не доведе, що шкоди було завдано не з його вини.

  Стаття 1181. Цивільний кодекс України.  Відшкодування шкоди, завданої кількома малолітніми особами.

1. Шкода, завдана спільними діями кількох малолітніх осіб, відшкодовується їхніми батьками (усиновлювачами), опікунами в частці, яка визначається за домовленістю між ними або за рішенням суду.
2. Якщо в момент завдання шкоди кількома малолітніми особами одна з них перебувала в закладі, який за законом здійснює щодо неї функції опікуна, цей заклад відшкодовує завдану шкоду у частці, яка визначається за рішенням суду.

  Стаття 1183. Цивільний кодекс України.  Відшкодування шкоди батьками, позбавленими батьківських прав.

  Батьки зобов’язані відшкодувати шкоду, завдану дитиною, щодо якої вони були позбавлені батьківських прав, протягом трьох років після позбавлення їх батьківських прав, якщо вони не доведуть, що ця шкода не є наслідком невиконання ними своїх батьківських обов’язків.

   Починаючи з 1999 року, кожну другу неділю травня ми відзначаємо День матері.

   В Україні жінка споконвіку асоціювалася з берегиною сім’ї. Величезну роль у вихванні дітей відіграє перша і найрідніша у світі людина – матір. Саме від неї залежить, якою людиню виросте маля, саме вона прищеплює йому любов до рідної землі та повагу до оточуючих.

   Від імені селищного голови М.С.Дзіся працівники Чорноострівського селищного центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді привітали багатодітних матерів зі святом та вручили подарунки. 

17 травня 2017 року на Проскурівській відбулася акція до всесвітнього Дня пам’яті  людей  померлих від ВІЛ, СНІД “Я обираю життя, а ТИ?

За ініціативи Хмельницького міського Центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді спільно з Всеукраїнською благодійною організацією “Всеукраїнської мережі людей, які живуть з ВІЛ, СНІД” захід розпочався символічною ходою за участю  ініціативної молоді міста Хмельницького, а саме: студентів Хмельницького кооперативного торговельно-економічного інституту, професійно-технічних  училищ, учнів ЗОШ міста, яка пронесла центральною вулицею  меморіальне полотно, квілт пам’яті з іменами людей, які померли від СНІДу, як пам’ять  про тих, хто втратив своє життя від захворювань, спричинених СНІДом, для підтримки людей, що живуть з ВІЛ і постраждалих від його наслідків та для заклику громадськості до рішучих дій з протидії захворюванню і сьогодні небайдужі хмельничани зібрались аби виразити солідарність людям, які живуть з ВІЛ, нагадати, що ВІЛ/СНІД може торкнутися кожного.

Акція продовжилася біля кінотеатру ім..Т.Шевченка  виступом  студентів Хмельницького музичного училища ім. Заремби. Учасники заходу також запускали повітряні кульки з листами пам’яті, померлих від ВІЛ/СНІДу; об’єдналися  у коло єдності, співчуття та порозуміння  і  запалили свічі пам’яті, вшанували, тих кого забрала недуга хвилиною мовчання.

Під час проведення акції працював  мобільний пересувний пункт, де усі бажаючі мали можливість здати кров та перевірити  безкоштовно власний ВІЛ статус, пункт Червоного хреста, де можна було виміряти тиск та  перевірити рівень цукор в крові.

Студенти факультету мистецтв Хмельницької гуманітарно-педагогічної академії створювали образ червоного метелика в стилі боді-арт.

По завершенню акції було проведено флеш-моб. Учасники якого створили живий ланцюг у формі метелика, який є символом пам’яті, скорботи на надії про людей яких забрала у вічність страшна хвороба, це – символ   пам’яті, легкості душ, які нас покинули, символ переродження та мінливості життя. Адже метелик є світовим символом нульової дискримінації, який  було впроваджено Об’єднаною програмою ООН з ВІЛ/СНІДу.

У цей день, об’єднавшись, ми згадали дорогих нам людей, які через СНІД пішли з життя, та нагадаємо собі, що життя – найважливіше, а краща пам’ять про померлих – турбота про живих.

15 травня, у Міжнародний день сім’ї, психолог та юрист Кам’янець-Подільського міського Центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, Віталій Поліщук та В’ячеслав Галайбіда, виступили перед батьками учнів НВК №14.

Напередодні літніх канікул, за запрошенням адміністрації закладу, спеціалісти Центру висвітлили теми убезпечення підлітків від небезпек сучасного світу та надали низку порад батькам щодо попередження потрапляння підлітків у небезпечні ситуації, у т.ч. через мережу «Інтернет».

Наприкінці спеціалісти наголосили на відповідальності, яка лежить на батьках, стосовно здійснення своїх обов’язків по догляду та вихованню дітей.

11 травня 2017 року фахівцем із соціальної роботи ДРЦСССДМ спільно з заступником голови райдержадміністрації Рудиком А.В. проведено роботу на території Дунаєвецької селищної ОТГ. Роботою охоплено 3 населених пункти (с. Маліївці, с. Ставище, с. Підлісний Мукарів). В ході роботи відвідано 1 прийомну сім’ю, 2 родини з метою контролю за цільовим використанням коштів, 2 родини учасників АТО, 1 багатодітну родину, яка знаходиться в СЖО. Надано консультації щодо оформлення  соціальних виплат, соціальних гарантій учасникам АТО, оформлення субсидій, належного виконання батьківських обов’язків.

Також відвідано Малієвецький табір «Подільські Джерела» з метою планування роботи в літній період.

15 травня 2017 року, з нагоди відзначення Міжнародного дня сім’ї, Кам’янець-Подільський міський Центр соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді провів заходи, спрямовані на популяризацію сімейних форм влаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.

Так, у рамках співпраці міського центру зайнятості та Центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, відбувся семінар для безробітних жінок «Жінка на ринку праці». Під час цього заходу фахівець Центру соціальних служб, Наталія Гомілко, провела консультацію для безробітних жінок на тему: «Прийомна сім’я. Дитячий будинок сімейного типу».

Гарними помічниками у здійсненні соціальної роботи є волонтери. Тому, у цей день відбулося заняття для волонтерів Центру на тему: «Сімейне виховання».

Після цього відбулася вулична акція з популяризації прийомних сімей та дитячих будинків сімейного типу: «Кожній дитині потрібна родина!»: волонтери Центру розповсюдили тематичні буклети серед кам’янчан та розмістили плакати «Я так мрію про сім’ю…» на рекламних носіях міста.

З питань створення прийомних сімей та дитячих будинків сімейного типу звертайтесь до  Кам’янець-Подільського міського Центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді за адресою: вул. Шевченка, 26. Телефон для довідок: 91429.