Матеріальні складнощі, які торкнулись чи не кожної сім’ї, в період карантину. Ризик заплати чималий штаф, а тим самим, завдати ще більших матеріальних утисків собі та своїм ближнім, у певної категорії людей, не викликає найменшого занепокоєння. Моральна сторона тих чи інших соціально негативних явищ для таких, взагалі, далека.
Протягом 09 квітня до Деражнянського районного центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді надійшло повідомлення про факт домашнього насильства в сім’ї, яка перебуван у складних життєвих обставинах.
В ході оперативного реагування на інформацію про випадок домашнього насильства чоловіком відносно дружини, Деражнянським районним центром соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді спільно із службою у справах дітей Деражнянської райдержадміністрації та ювенальною превенцією Деражнянського відділення поліції проведено відповідну роботу з особою, яка вчинила насильство. Надано підтримку особі, яка постраждала від насильства. Членів сім’ї проконсультовано щодо відповідальності за вчинення домашнього насильства, надано рекомендації щодо попередження конфліктів в сім’ї та шляхів їх розв’язання.
Крім того, в сім’ї наявні інші фактори, що спричиняють складні життєві обставини. Мати неналежним чином виконує батьківстві обов’язки: часто залишає дітей на батька, може не ночувати вдома. В будинку недостатній запас продуктів, а в сім’ї виховується 4 дітей. То ж, в результаті, обоє батьків відповідатимуть перед законом: батько – за вчинення домашнього насильства, мати – за неналежне виконання батьківських обов’язків.
Для правильного розвитку дитини їй необхідно отримати уявлення про двостатевий світ. Статеве виховання дитини — обов’язок її батьків. Дитина, яка отримала своєчасне та адекватне статеве виховання і перейняла позитивний приклад подружньої поведінки своїх батьків, що базується на повазі, добрі, ніжності, у підлітковому віці матиме відповідні моральні критерії, що дадуть їй змогу оцінювати певні ситуації та уникати невиправних помилок. Саме тому бесіди про наближення статевого дозрівання дитини батькам варто проводити у дошкільному віці. 
Проблема гіперактивності сьогодні набуває особливої актуальності, оскільки число гіперактивних дітей з кожним роком збільшується. За даними статистик близько 20% учнів виявляють гіперактивні розлади, що характеризуються надмірною нетерплячістю, тенденцією переходити від одного заняття до іншого, не завершуючи жодного з них, непосидючість. Пік прояву синдрому – 6-7 років. Такі діти важко адаптуються до школи, погано входять у дитячий колектив, часто мають різноманітні проблеми у взаєминах з однолітками. З ними всім нелегко, особливо батькам: ці діти не сидять на місці ні секунди, затримати на чомусь їх увагу абсолютно неможливо, вони насилу фіксуються в часі і просторі. Причинами такої поведінки може бути кілька факторів: починаючи від стресу і закінчуючи органічним ураженням мозку. Дорослі повинні розуміти головне: не тільки їм важко, важко й самій дитині поодинці справлятися зі своєю гіперактивністю. Психологами, які займаються цією проблемою, була вироблена ціла система практичних порад. 
Розхламити будинок або квартиру – це не просто прибратися та викинути поточне сміття. Це означає позбутися мотлоху, який роками накопичується у тебе вдома і майже ніколи не використовується.
Корисні поради, як не панікувати в умовах карантину, а доцільно провести час і відкрити для себе нові можливості.
Основні правила поведінки, застосовувані майже в будь-якій ситуації:
Моральний розвиток дитини можливий тільки в сімейній атмосфері взаємної поваги і довіри. Довірливі, щиросердні стосунки сприяють тому, що діти поважають батьків, захоплюються ними і прагнуть бути схожими на них, що в кінцевому результаті формує в них позитивні моральні якості. Діти, які відчувають турботу, любов і довіру батьків, вчаться так само ставитися до інших. Підлітки, які живуть в атмосфері ворожості і нерозуміння, хоча й бояться своїх батьків, але переймають їх негативні риси.