Уникати  скупчення людей!

• тривалість процедури — 20–40 с;
• вода має бути теплою (комфортної температури), а не холодною чи гарячою;
• обов’язкова процедура, якщо руки видимо забруднені, після приходу з вулиці, перед прийомом їжі, після відвідування туалету, якщо відсутній антисептик для рук;

• спиртовмісний антисептик для рук — розчин із вмістом спирту 60–80% або із 2% хлоргексидину (інші засоби, що реалізують як «антисептик для рук», наприклад настій ромашки або розчини із 40% вмістом спирту, не є такими);
• антисептик має покривати всю поверхню шкіри рук (в середньому на одну обробку слід використовувати 3 мл розчину, а це 24–27 «пшиків» кишеньковим диспенсером, тому рекомендовано його просто наливати в долоню);
• тривалість обробки — близько 30 с;
• особливу увагу приділіть нігтям (там накопичується найбільше бруду);
• обов’язкова процедура в разі будь-яких контактів із (потенційно) забрудненими об’єктами;
• у разі частого користування антисептиком застосовуйте крем для рук, щоб уникнути підсушування та утворення тріщин шкіри;
• контролюйте доступ маленьких дітей до антисептика (він містить спирт і токсичний для прийому всередину).

• вона має щільно прилягати, без відступів по краях;
• заміняйте маску, щойно вона стала вологою;
• не чіпайте зовнішню частину маски руками, а якщо доторкнулися, помийте руки з милом чи обробіть спиртовмісним антисептиком;
• заміняйте маску щочотири години;
• не використовуйте маску повторно.

• Наразі відомо, що новий коронавірус передається краплинним та контактним шляхами.
   
• Вірус не циркулює у повітрі. Він не здатний переміщатись на далекі відстані. Він є тільки в крапельках, які людина видихає під час кашлю чи чханню. Відстань – це гарантія безпеки. Це фактор переривання епідемічного ланцюга. Тому, заразитись неможливо навіть від інфікованої людини, якщо ви не знаходитесь безпосередньо поруч із інфікованим (нагадуємо, це максимум – 1,5-2 м).
   
• На поверхнях вірус може жити близько 3 годин. Тому важливо дезінфікувати поверхні, ручки дверей і т. д.
   
• Переважає контактний шлях, коли вірус потрапляє на слизові оболонки носа, очей через руки або інші предмети (хустинку, рукавиці) після торкання до об’єктів (тварин, м’яса, риби, дверних ручок, поручнів), що забруднені виділеннями із дихальним шляхів хворого чи інфікованого.
   
• Краплинним шляхом вірус передається від людини до людини під час кашлю або чхання у тісному контакті, коли утворюються краплі діаметром понад 5 мкм. Коронавіруси не здатні зберігати інфектогенність (заразність) під час передавання на далекі відстані. Тому тісним контактом вважають відстань менше 1 м.

• Перебіг хвороби залежить від імунітету людини. Вразливою групою є люди похилого віку та люди із хронічними хворобами і слабким імунітетом, вони більш схильні до розвитку важких захворювань. Також після фіксації випадків коронавірусу вразливою групою є медичні працівники.
• Контактна особа при випадку COVID-19 – особа, яка наразі не має симптомів, але яка контактувала, або ймовірно контактувала із особою, хворою на COVID-19.
• Особи, які мали прямий фізичний контакт з хворим на COVID-19 (наприклад, через рукостискання)
• Особи, що мали незахищений прямий контакт із інфекційними виділеннями (наприклад через кашель, торкання використаних паперових хустинок голими руками тощо)
• Особи, які контактували особисто з хворими на COVID-19 на відстані до 2 метрів та більше 15 хвилин
• Особи, які перебували у закритому середовищі (наприклад, аудиторія, кімната для переговорів, зал очікування лікарні тощо) з хворими на COVID-19 на відстані до 2 метрів та більше 15 хвилин
• Пасажири літака, які сиділи на відстані двох місць (у будь-якому напрямку) від хворого на COVID-19, супутники або особи, які надають догляд та члени екіпажу, що обслуговують в тій частині літака, де розміщений індексний випадок (якщо тяжкість симптомів або пересування хворого вказують на більш велику експозицію, контактними можуть вважатися всі пасажири секції або всі пасажири)

• На початковій стадії коронавірус має такі ж симптоми, що і інші гострі вірусні захворювання. Визначити можуть тільки спеціальні тести.
• Найпоширенішими симптомами є головний біль, кашель, лихоманка та утруднення дихання, в деяких випадках – діарея або кон’юнктивіт.
• Новий штам коронавірусу може викликати тяжку форму пневмонії. В цьому його небезпека.
• Важливо! Вчасне діагностування. Так як за симптоматикою коронавірус нічим не відрізняється від інших вірусних хвороб, то важливо відразу звернутись до лікаря. Якщо ви протягом останні 14 днів повернулись із країни, в якій зафіксовані випадки коронавірусу або ж спілкувались із людиною, яка контактувала із тим, хто прибув до України з країн де зафіксовані випадки коронавірусу – відразу попередьте про це свого сімейного лікаря. Надалі – лікар має алгоритм дій, що робити.
  

  Отже, в Україні продовжено карантин через загрозу розповсюдження коронавірусу до 24 квітня 2020 року. Надалі будуть закриті дитячі садки, школи, виші. Тому продовжує залишатися нагальним питання для громадян: з ким залишити дітей під час карантину. Як діяти батькам, які працюють, а їх діти знаходяться на карантині? Чи мають право вони на відпустку у зв’язку з карантином? Спробуємо визначити форми реалізації права на догляд за малолітніми дітьми, тобто віком до 14 років, батьками або особами, які їх замінюють (усиновителі, опікуни, прийомні батьки, батьки-вихователі).

  Варіант 1. Використати щорічну відпустку (у випадку якщо працівник має невикористану частину відпустки або набув право на нову щорічну відпустку). Так, на період карантину у закладі, де навчається (перебуває) дитина, батькам можуть надати оплачувану щорічну основну або додаткову відпустку поза графіком відпусток.

  При цьому, ч. 13 ст.10 Закону «Про відпустки» передбачає категорії осіб, яким щорічні відпустки надаються в будь-який зручний для них час:

• особам до 18-ти років;
• особам з інвалідністю;
• жінкам перед відпусткою у зв’язку з вагітністю та пологами або після неї;
• жінкам, які мають двох і більше дітей віком до 15 років або дитину з інвалідністю;
• самотній матері (батьку), які виховують дитину без батька (матері);
• опікунам, піклувальникам або іншим самотнім особам, які фактично виховують одного або більше дітей віком до 15 років за відсутності батьків;
• дружинам (чоловікам) військовослужбовців;
• ветеранам праці та особам, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною;
• ветеранам війни, особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, а також особам, на яких поширюється чинність Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантіїїх соціального захисту”;
• батькам — вихователям дитячих будинків сімейного типу;
• в інших випадках, передбачених законодавством, колективним або трудовим договором.

  Варіант 2. Скористатися правом на додаткову соціальну оплачувану відпустку – жінці, яка працює і має двох або більше дітей віком до 15 років, або дитину з інвалідністю, або яка усиновила дитину, матері особи з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, одинокій матері, батьку дитини або особи з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, який виховує їх без матері (у тому числі у разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі), а також особі, яка взяла під опіку дитину або особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, чи одному із прийомних батьків надається щорічно додаткова оплачувана відпустка тривалістю 10 календарних днів без урахування святкових і неробочих днів. За наявності декількох підстав для надання цієї відпустки її загальна тривалість не може перевищувати 17 календарних днів. Скористатися нею працівник може раз на рік. (стаття 19 Закону України “Про відпустки” від 15 листопада 1996 року).

  Варіант 3. Відповідно до пункту 3-1 статті 25 Закону України “Про відпустки”, мати або інша особа (батько дитини, баба, дід чи інший родич, які фактично доглядають за дитиною, або особа, яка усиновила чи взяла під опіку дитину, один із прийомних батьків чи батьків-вихователів), для догляду за дитиною віком до 14 років на період оголошення карантину має право на відпустку без збереження заробітної плати. Наприклад, такою відпусткою можуть скористатись працівники, які повністю використали свою щорічну відпустку та не набули права на нову відпустку. Термін перебування у відпустці без збереження заробітної плати на період карантину не включається у загальний термін – не більше 15 календарних днів на рік. Аби оформити таку відпустку на період карантину, його оголошення потрібно підтвердити документально. В нашому випадку достатньо посилання на п.п. 2 п. 2 постанови Кабінету Міністрів України “Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19” від 11 березня 2020 р. №211. Окрім того, до заяви про надання такої відпустки треба додати копію свідоцтва про народження дитини та документ, який посвідчує відповідний статус працівника. У свою чергу, роботодавець, після ознайомлення із документами, зобов’язаний видати наказ (розпорядження) про надання відпустки. Оскільки весь період карантину може тривати кілька тижнів і, за потреби, продовжуватися та запроваджуватися кілька разів протягом року, відпустка без збереження зарплати може бути продовжена та надаватися стільки разів, скільки впродовж року буде відповідних подій.

  Варіант 4. Неоплачувана відпустка на 15 днів. Це відпустка за сімейними обставинами та з інших причин. Вона передбачена ст. 26 Закону України “Про відпустки”. Така відпустка надається без збереження зарплати, але на термін, обумовлений угодою між працівником та власником або уповноваженим ним органом. Втім, цей термін має тривати не більше 15 календарних днів на рік. Важливими гарантіями при наданні відпусток без збереження зарплати, є те, що на час їх надання за працівником зберігається його місце роботи (посада), а час перебування в такихвідпустках зараховується до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку.

  Варіант 5. Використання відгулів та інших додаткових днів відпочинку. Також батьки можуть використати свої накопичені відгули, реалізуючи таким чином права на інший день відпочинку за роботу у вихідний день, або у святкові та неробочі дні, або за здавання донором крові, або у разі від’їзду чи повернення з відрядження у вихідний. Такий варіант підійде невсім, адже спершу потрібно заробити такий відгул — авансом отримати його неможливо. Щодо оплати такого дня, то вона зберігається лише за дні відгулів за донорство (у розмірі середньої заробітної плати). В інших випадках – це надання додаткових днів відпочинку, оплату за які не проводять.

 В наступній публікації розглянемо варіанти, які можуть бути застосовані у вигляді внесення змін в умови праці громадян — віддалена робота, неповний робочий день та інші.

  Сьогодні існує нагальна потреба глибинного усвідомлення та розуміння чинників виникнення й подолання кризових явищ, що виявляються на всіх рівнях функціонування людини.

  Криза є природним активатором людського буття. Упродовж життя  кожна людина проходить ряд кризових періодів, причому вони є об’єктивно незалежними від людського бажання, світогляду чи поглядів. Це можуть бути вікові чи родинні кризи, а також і ті, які пов’язані із непередбачуваними кризовими явищами на кшталт хвороби, втрати, труднощами міжособистісних стосунків тощо.

  Наказом  Міністерства соціальної політики України від 01.07.2016 № 716 затверджено Державний стандарт соціальної послуги кризового та экстренного втручання.

  Цей Державний стандарт застосовується для:

– організації надання соціальної послуги кризового та экстренного втручання особам, сім’ям, групам осіб, які перебувають у складних життєвих обставинах, у тому числі постраждалим від насильства в сім’ї;

– здійснення моніторингу й контролю за якістю надання соціальної послуги кризового та экстренного втручання.

  Соціальна послуга у разі загрози та виникнення надзвичайної ситуації надається із урахуванням вимог, передбачених Кодексом цивільного захисту України та іншими нормативно-правовими актами у сфері цивільного захисту.

  Кризове та екстрене втручання –  це термінове втручання в кризову ситуацію з метою негайного усунення або мінімізації наслідків такої ситуації, надання допомоги та підтримки, спрямованої на її подолання;

  Соціальна послуга полягає у забезпеченні якісної, оперативної, короткотривалої допомоги, захисту і підтримки особам, які переживають кризову ситуацію, у тому числі насильство в сім’ї, не можуть самостійно сформувати ефективні способи реагування та адаптації до кризової ситуації, а також в організації і застосуванні заходів щодо її усунення, мінімізації або подолання.

За наявності загрози життю чи здоров’ю особи надавач соціальної послуги негайно в телефонному режимі повідомляє службу у справ дітей (у разі загрози життю чи здоров’ю дитини), орган Національної поліції та здійснює негайно, але не пізніше ніж протягом 24 годин екстрене втручання. Після здійснення экстренного втручання надавач соціальної послуги аналізує обставини, що призвели до виникнення кризової ситуації, для планування та проведення подальшої роботи з отримувачем соціальної послуги.

Соціальна послуга спрямована на допомогу особам, постраждалим від кризової ситуації, у тому числі насильства в сім’ї, у відновленні оптимального рівня персонального і міжперсонального функціонування, на зменшення ознак кризової ситуації та усунення прямої загрози життю і здоров’ю отримувачів соціальної послуги, активізацію та наснаження осіб, які потрапили в кризову ситуацію, у тому числі постраждали від насильства в сім’ї, підвищення їхньої особистої спроможності на подальше самостійне вирішення проблем, що спричинили кризову ситуацію або стали її наслідком.

Залежно від особливостей кризової ситуації виділяють такі види кризового та экстренного втручання:

–  телефонне консультування («гаряча лінія» – за наявності);

–  екстрена допомога;

–  короткочасна кризова допомога;

–  кризове консультування.

  Основні завдання – попередити розвиток кризової ситуації, залагодити її, запобігти підвищенню ризику, надати конкретні інструкції отримувачу соціальної послуги щодо зменшення ризику, вирішення проблем, які спровокували кризову ситуацію.

  Екстрена допомога надається в разі загрози життю та здоров’ю отримувача соціальної послуги негайно, але не пізніше ніж протягом 24 годин після отримання повідомлення про кризову ситуацію.

  Завдання екстреної допомоги – усунути загрозу, небезпеку для здоров’я та життя отримувача соціальної послуги, надати безпечне місце, психологічну підтримку, знизити рівень напруження та стресу, забезпечити базові потреби отримувача соціальної послуги.

  В процесі надання екстреної допомоги відповідальність за прийняття рішень щодо ситуації покладається на надавачів соціальної послуги.

  Короткочасна допомога надається протягом 48 годин після отримання повідомлення про кризову ситуацію.

  Завдання короткочасної кризової допомоги – не допустити збільшення кризової ситуації, за потреби направити отримувача соціальної послуги до безпечного місця перебування для формування у нього ефективних стратегій адаптації до стресу, подолання наслідків стресу, спричиненого кризовою ситуацією, забезпечення психологічної підтримки, зниження рівня напруження та стресу, забезпечення базових потреб отримувача соціальної послуги.

  Кризове консультування надається протягом 24 годин після настання кризи.

  Завдання кризового консультування – обговорити та узгодити з отримувачем і спрямувати на формування навичок подолання стресу, визначення психологічних механізмів подолання наслідків кризової ситуації тощо.

Кризове консультування надається в таких формах:

–  індивідуальне;

–  групове;

– сімейне.

  Основні заходи, що становлять зміст соціальної послуги:

– проведення оцінки кризової ситуації;

– детальний аналіз та обговорення кризової ситуації, зокрема, що виникла внаслідок вчинення насильства в сім’ї;

– інформування про кризову ситуацію, її наслідки, права людини в кризовій ситуації, способи та процедури отримання допомоги;

– забезпечення термінових базових потреб (у безпеці, харчуванні, медичній допомозі, одязі тощо);

– організація та надання психологічної підтримки в кризовій ситуації і допомога у подоланні її наслідків, у тому числі, що виникла внаслідок вчинення насильства в сім’ї (психодіагностика, психологічне консультування, психологічна підтримка);

– сприяння у забезпеченні безпечним місцем перебування (тимчасовим притулком);

– забезпечення взаємодії з іншими фахівцями та службами для усунення ознак кризової ситуації (виклик бригади швидкої допомоги, правоохоронних органів, представників державних соціальних служб, комунальних і транспортних служб тощо);

– допомога в оформленні документів.

  Залежно від особливостей кризової ситуації соціальна послуга може надаватись:

– за місцем проживання отримувача;

– за місцем перебування отримувача соціальної послуги (заклад охорони здоров’я, заклад освіти, тимчасовий притулок, тимчасові мобільні пункти допомоги, місця перебування родичів та близьких постраждалих, тимчасове безпечне місце тощо);

– в організації, яка здійснює кризове втручання.

  Соціальна послуга надається негайно з моменту отримання інформації про кризову ситуацію до момента усунення ризику, спричиненого кризовою ситуацією, або подолання обставин, які її спричинили. Строк надання не більше 72 годин з початку надання соціальної послуги, після чого для подолання складних життєвих обставин особа чи сім’я отримує інші необхідні соціальні послуги.

Принципи надання соціальної послуги:

– доступність соціальної послуги.

– незалежність отримувача соціальної послуги.

  Надавачі соціальної послуги застосовують індивідуальний підхід (з урахуванням фізичного і психологічного стану отримувачів соціальної послуги) та з повагою ставляться до раси, національності, культури, віросповідання, статі, віку, фізичних або розумових обмежень, інших індивідуальних особливостей отримувачів соціальної послуги;

  Отримувачі соціальної послуги повинні бути поінформовані про свої права, обов’язки, а також про державні та громадські організації, які здійснюють кризове та екстрене втручання, умови надання соціальної послуги і процедури її отримання шляхом розміщення матеріалів в місцевих засобах масової інформації, на інформаційних стендах, сайтах, вручення, розповсюдження інформаційних листівок, буклетів тощо. В організаціях, установах, закладах, які надають соціальні послуги, складено графік роботи фахівців. Інформація про діяльність організації, установи, закладу розміщена в доступному форматі та доступному для отримувачів соціальної послуги, зокрема інвалідів, місці.

  Суб’єкт, що надає соціальну послугу, вживає заходів щодо захисту персональних даних відповідно до вимог Закону України «Про захист персональних даних», конфіденційної інформації щодо отримувачів соціальної послуги. Отримувачі соціальної послуги в обов’язковому порядку ознайомлюються із заходами з дотримання принципу конфіденційності. Відомості про отримувача соціальної послуги зберігаються у недоступному для сторонніх осіб місці. Особиста інформація отримувача соціальної послуги, інформація щодо кризової ситуації, факторів, що її спричинили, може бути надана третій стороні виключно з дозволу отримувача соціальної послуги або увипадках, передбачених законом.

  Отже, життєві кризи можуть супроводжуватися складними обставинами. Соціальна робота повинна бути спрямована на підтримку особистості в кризі та виведення з неї. Якість соціальної послуги кризового втручання вимагає дотримання повного алгоритму дій, організації діяльності на основі дотримання визначених принципів, підбору компетентних кадрів у середовищі надавачів соціальних послуг.

• до поліції за номером 102 або до дільничного офіцера поліції (Хмельницький відділ поліції Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області — (вул. Пушкіна, 15, територіальні відділення поліції — Південно-Західний та Зарічанський);

• до управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Хмельницької міської ради (вул. Проскурівського Підпілля, 32; тел. 76-58-61);

• до Департаменту освіти та науки виконавчого комітету Хмельницької міської ради (вул. Грушевського, 53; тел. 79-27-46);

• до служби у справах дітей Хмельницької міської ради (вул. Грушевського,88; тел. 65-72-50);

• до Хмельницького місцевого Центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги (вул. Соборна, 75, 2-й поверх; тел. 65-77-88);

• до Хмельницької міської лікарні (вул. Проскурівська, 1; тел. 79-49-55);

• до Хмельницького міського Центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді (вул. Кам’янецька, 38, тел. 65-78-78);

• психологічна допомога надається Службою “Телефон Довіри 15-50” цілодобово, анонімно та безкоштовно — (15-50 стаціонарний номер або (067)-1333-15-50); 

• Центр соціально-психологічної допомоги — адреса не розголошується з міркувань безпеки осіб, які в ньому перебувають, тел.(0382) 74-64-72;

• Хмельницький обласний центр соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді (вул. Львівське шосе, 10/1, тел. (0382) 76-55-58);

• Хмельницький обласний благодійний фонд “Карітас” проект “Долоні” (вул. Зарічанська, 10/3, тел. (068)-924-87-78).

  Кожен з них, в межах своєї компетенції, може Вам допомогти.

  Можна буде повідомити про насильство і через кол-центр з питань запобігання та протидії домашньому насильству — державну установу, територіальні підрозділи, які плануються відкрити у кожному регіоні. Державний кол-центр поки у процесі створення, а поки громадяни можуть користуватися гарячими лініями громадської організації “Ла-Страда Україна”: Національна “гаряча лінія” з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та ґендерної дискримінації (0800-500-335 або 116-123 (короткий номер з мобільного). Національна дитяча “гаряча лінія” (0800-500-225 або 116-111 (для дзвінків з мобільного). Консультації електронною поштою: info@la-strada.org.ua.

  Насильство в сім’ї є незаконним – пам’ятайте про це і захищайте свої права!

  Україна на карантині. Багато сімей опинилися в ізоляції вдома і це не просте психологічне випробування. Як цей час використати з користю. Відчувати не обмеження, а можливості. Як говорити з дітьми про вірус і чим зайняти їх на карантині.

  Дайте час на адаптацію

  Коли ми зіштовхуємося з новими умовами нам всім необхідний час, аби звикнути. І перші  півтора два тижні тижні карантину – адаптація до нових умов. Якщо діти почали поводитись гірше, якщо ви зриваєтеся, відчуваєте, що все виходить з-під контролю – це нормально. Дайте час собі та оточуючим на адаптацію. При цьому нагадуйте  собі – «ми гарні батьки», що б в цей час вдома не відбувалось, який би ґвалт не стояв, треба говорити собі – «я гарний батько/мати, я впораюсь, я дорослий. Насправді, зараз всі намагаються впоратись з панікою, і це не може не позначуватись на батьківській самооцінці. Це складно, але вона має бути непохитною. Перше, що необхідно прийняти, що неможливо все тримати під контролем, друге – що ми найкращі батьки для своїх дітей будь-що, третє –  домовлятись з дітьми.

Слабкі сторони

  Наступне, що можна зробити, після періоду адаптації –  поспостерігайте за своїми родинами і виявіть, де є слабкі місця. Якщо в родині є слабкі теми, то зараз вони вийдуть на поверхню. «Слабка тема», наприклад, це невміння озвучувати свої потреби, або доносити їх неяк потребу, а як претензію, або невміння реагувати на агресію, або взагалі нерозуміння, чим займатись разом. Вам треба  з’ясувати ці місця, щоб потім шукати методи корекції.

  Розповідайте дітям про загрози

  Говоріть з дітьми, коли самі спокійні, коли маєте відповіді. Розкажіть, що зараз в усьому світі шукають засіб, вакцину, можливість запобігти вірусу. Час від часу у світі бувають такі захворювання і вже не раз люди знаходили засоби боротьби. Зробіть кілька разів акцент на тому, що ми у безпеці, що ми невразливі, що карантин – це не покарання і не канікули. Це час, коли ми бережемося і бережемо інших. Поясніть чому потрібно носити маски.  Звичайно, треба подавати це в ігровій формі – вдягати маску на дитину, на себе, розмальовувати їх, гратися.

  Взаємодопомога

  Зараз діти, так само як і ми, перебувають у напрузі. Вони відчувають загальну тривогу від невизначеності, від напруги батьків, від зміни звичного режиму та обмежень. До цього додаються хвилювання про ДПА/ЗНО – поки немає розуміння щодо цього питання, від цього напруга посилюється. Тобто, зараз діти, особливо старші, потребують батьківської підтримки, вони очікують від батьків психологічної допомоги. Ідеально, якщо батьки намагаються бути в контакті зі станом дитини і її почуттями, чесно говорять про те, що з нами відбувається. Треба просто сказати: “Якби мені зараз було потрібно вчитися вдома, я би, мабуть, на все забив. Мені самому складно зараз зібрати себе в купу. Давай допоможемо одне одному – наприклад, разом складемо розклад на день. Я потребую твоєї допомоги”.

  Дітей не потрібно розважати

  Важливо пам’ятати, що дітей не потрібно увесь час розважати. Головне правило карантину – дорослі знаходьте час на себе та свої захоплення. Треба дати дітям можливість усвідомити, як це – бути з батьками так довго. Тому що діти до цього теж не звикли. Треба поспостерігати, що буде проявлятись у стосунках. І треба дати дітям понудьгувати – нехай вони скучать за школою, навчанням зокрема. Цей карантин можна перетворити на джерело більшої близькості. А близькість – це коли ми заново дивимось на своїх дітей, бачимо їх з інших боків і, може, ми побудуємо нові комфортні кордони для кожного у родині.

  Ситуація, в якій ми опинились, вимагає стійкості, а її ніде взяти, окрім в собі. Дозволяйте собі хоча б дві хвилина паузи, такого собі детоксу, щоб відновити сили. Обмежуйте час в соцмережах. Зробити собі список гарячих телефонів і телефонів людей, яким довіряєте. Приділяйте час заняттям, які приносять радість. І пам’ятайте, ми дітям не потрібні 24 години на добу, їм треба побути самим, без нас, ми не аніматори в їхньому житті. Треба дати дітям можливість самим організувати себе. Налаштуйтеся, що ми вийдемо з карантину більш близькими та адаптованими до життя.

  12 березня 2020 року за головуванням заступниці голови Деражнянської райдержадміністрації, Заряни Попадіної, відбулося засідання координаційної ради з питань сім’ї, гендерної рівності, демографічного розвитку, запобігання насильства в сім’ї та протидії торгівлі людьми. У засіданні взяли участь начальниця управління соціального захисту населення, Тетяна Кравченко, головний спеціаліст відділу освіти, Мирослава Дидова, начальник служби у справах дітей райдержадміністрації, Володимир Стаднік, головний лікар КП «Деражнянський районний центр первинної медико-санітарної допомоги», Михайло Затворніцький, заступник начальника Деражнянського відділення поліції, Дмитро Давидович.  На порядку денному стояло 4 питання щодо здійснення соціального супроводу сімей, які опинилися у складних життєвих обставинах.

  Директорка Деражнянського районного центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, Галина Березюк, проаналізувала роботу центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді та участь у здійсненні соціального супроводу суб’єктів соціальної роботи. В результаті обговорення питання комісією прийнято рішення про припинення соціального супроводу із досягненням позитивного результату 10 сімей, в яких 21 дитина, які перебувають у складних життєвих обставинах, з них:  подолано складні життєві обставини у 4 сім’ях, мінімізовано — у  6 сім’ях.

  Проаналізовано потреби 4 сімей, в яких виховується 9 дітей, які потребують соціального супроводу. Визначено завдання усіх відповідальних органів, установ та організацій у  подоланні складних життєвих обставин.

  11 березня спеціаліст Кам’янець-Подільського міського Центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді спільно із спеціалістом служби у справах дітей та працівниками Кам’янець-Подільського ВП ГУНП взяв участь у вечірньому рейді, мета якого – запобігання дитячій бездоглядності.

  Комісія відвідала чотири сім’ї, які перебувають під супроводом Кам’янець-Подільського міського Центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді.

  Одиноку матір, яка притягувалась до адміністративної відповідальності за неналежне виконання батьківських обов’язків, попередили про ймовірне позбавлення батьківських прав, якщо вона не сприятиме поверненню сина на навчання. Матері, яка не створила належних умов для проживання дитини та не мотивує її до навчання, повідомили про відповідальність за виховання і, як наслідок, – вилучення малолітньої з умов, які загрожують її життю та здоров’ю.

  Під час рейду підтверджено місце проживання матері з дітьми, відносно яких в суді вирішується спір щодо зняття з реєстрації.

  Також, комісія перевірила умови проживання одинокої матері на найманій квартирі, з метою повернення на виховання малолітнього сина, який перебуває у центрі соціально-психологічної реабілітації дітей «Подолянчик».