На черговому засіданні комісії з питань захисту прав дитини Кам’янець-Подільської міської ради розглянули тринадцять питань в інтересах дітей. Серед них – подання шкіл, інформація Кам’янець-Подільського міського Центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді і районного управління поліції, заяви батьків.

Рішенням комісії шістьох дітей взято на облік служби у справах дітей як таких, що опинилися в складних життєвих обставинах. Одну матір буде притягнуто до адміністративної відповідальності. Щодо іншої – доцільно вирішувати питання про відібрання дитини без позбавлення батьківських прав. Двох батьків попереджено про відповідальність за виховання та навчання дітей. Усі родини залишено під супроводом Кам’янець-Подільського міського Центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді.

Дитячі істерики сповнюють батьків жахом. Однак прояви такої поведінки в дітей – невід’ємна частина дитинства, і батькам годі щось із цим удіяти.

Стикаючись із дитячими істериками, легко втратити самовладання. Це тест на терпіння, і батьки повинні пройти його до кінця.

Спробуймо з’ясувати, чому трапляються дитячі істерики, як батькам їм зарадити і в яких випадках дитина потребує медичної допомоги.

Що таке істерика

Психологи стверджують, що істерика – це реакція дитини в ситуаціях, коли та не в змозі контролювати свої емоційні імпульси. Дитина втрачає самоконтроль, ігнорує правила поведінки, яких раніше дотримувалася.

Істерики найчастіше трапляються з дітьми віком від півтора року й зазвичай минають, коли дитина сягає чотирирічного віку. Однак у деяких малюків істерики тривають і довше.

Чому в дітей трапляється істерика?

Істерики з’являються, коли дитина намагається дати раду подіям і ситуаціям навколо. Це досить важко для дитини будь-якого віку.

Розгляньмо основні причини дитячих істерик.

1. Недостатньо сформована префронтальна кора головного мозку

• префронтальна кора – це частина мозку, яка регулює виконавчі функції, зокрема соціальні навички, спілкування й дотримання моральних норм;
• іноді в маленьких дітей префронтальна кора ще недостатньо розвинена, тому вони не в змозі адекватно реагувати в тих ситуаціях, коли чогось не розуміють. Це спричиняє істерики;
• префронтальна кора головного мозку зазвичай формується на порозі досягнення дитиною чотирирічного віку.

2. Недостатньо розвинена лімбічна система

• лімбічна система головного мозку тісно пов’язана з його префронтальною корою і відповідає за контроль над емоціями, такими як страх, розчарування, гнів чи радість;
• недостатній розвиток лімбічної системи часто дезорієнтує дітей. Із цієї причини їм годі точно висловити свої емоції. Це призводить до істерик. І доти, поки в дитини повною мірою не розвинеться кора головного мозку, істерика – єдиний спосіб, за допомогою якого малюк висловлює свої почуття й задовольняє власні потреби;
• як і префронтальна кора, лімбічна система може залишатися недостатньо розвиненою до чотирьох років.

3. Особливості характеру

Однією з причин дитячих істерик є складний характер. Жорсткі й нетерпимі до змін діти більш схильні до істерик, ніж решта. Крім того, їхні істерики інтенсивніші порівняно з однолітками.

4. Особливості спілкування

Часто істерика для дитини – єдиний спосіб повідомити про власні почуття, якщо її мовлення ще недостатньо розвинене. Саме таким чином дитина може намагатися сигналізувати, що вона голодна, засмучена, стомлена, її нудить, у неї щось болить тощо.

 5. Дитина привертає до себе увагу або повідомляє про свої потреби

Дитина нерідко використовує різні сигнали, щоб привернути до себе увагу. Але якщо ви не зважаєте на малюка або не розумієте його прагнень, той може впасти в істерику.

 6. Надмірна суворість батьків

Якщо ви занадто суворі з дитиною, не дозволяєте їй пробувати щось нове, вчитися й робити помилки, домашня атмосфера тисне на неї. Вона засмучується і виявляє свої почуття у вигляді істерики.

7. Фрустрація

Труднощі при опануванні нової навички (наприклад, зав’язувати шнурівки або складати одяг) можуть спричинити в дитини відчуття безпорадності й нездатності впоратися з тим чи іншим завданням, і, зрештою, істерику.

8. Зовнішні причини

Батьки очікують, що діти, старші від трьох років, добре вестимуть себе вдома, у гостях і дитячому садку. Дитині важко поводитися добре впродовж тривалого часу, тому після повернення додому її може охопити істерика.

9. Дім і родина

Домашні ситуації, під час яких батьки відчувають занепокоєння (наприклад, сімейні конфлікти, розлучення, хвороба когось із членів родини), також мають вплив на дитину.

Істерика в дитини може бути викликана одним або декількома названими вище чинниками. Однак найчастіше її поява пов’язана з тими чи іншими ситуаціями.

Ситуації, що спонукають дитину до істерики

1. Дискомфорт. Дітей охоплює істерика, коли вони потрапляють у незручні або незрозумілі ситуації, наприклад, під час перебування в людному місці або галасливій компанії.

2. Реакція батьків. Прояви істерики в дітей виникають, коли батьки ставляться до них агресивно, кричать або насміхаються з них. Якщо батьки виявляють різні реакції на поведінку дитини, це дратує її, провокуючи істерику.

3. Нездатність пояснити свої потреби. Дитина почувається безпорадною, коли не в змозі пояснити, чого хоче. Аби висловити своє розчарування, вона впадає в істерику.

Найкращий спосіб упоратися з дитячими істериками – зберігати спокій. Тільки за цієї умови можна знайти вирішення вказаної проблеми.

Як зарадити дитячій істериці

Крок за кроком ви навчитеся заспокоювати дитину й контролювати її настрій. Якщо ж ви поки цього не вмієте, радимо скористатися низкою рекомендацій.

1. Не звертайте уваги на істерику. Постарайтеся зосередитися на чомусь іншому, аби не відреагувати на ситуацію надто бурхливо. Але цей прийом не матиме ефекту тоді, коли дитина завдає собі фізичної шкоди або впадає в істерику саме через брак вашої до неї уваги.

2. Зберігайте спокій. Якщо дитяча істерика відбувається вдома, варто зберігати спокій. Останнє потребуватиме від вас великих зусиль і терпіння. Якщо ж дитина впадає в істерику в громадському місці, виведіть її звідти. Запропонуйте їй декілька варіантів, куди ви зможете піти разом. Наявність вибору рано чи пізно заспокоїть дитину.

3. Не допускайте насильства з боку дитини. Якщо дитина кричить, б’ється або розкидає речі, негайно зупиніть її. Дайте їй зрозуміти, що насилля неприпустиме. Але насамперед переконайтеся, що й ви не виявляєте агресії. Якщо дитина погано поводиться, доцільно позбавити її певних привілеїв. Таким чином, дитина усвідомлюватиме, що батьки її люблять, але ті чи інші прояви її поведінки вважають неприпустимими.

4. Намагайтеся зрозуміти реакцію дитини. Під час спілкування з дитиною намагайтеся зрозуміти, що вона хоче сказати. Поставте їй декілька запитань, аби вона мала змогу легше висловити свої думки. Це її заспокоїть.

5. Не стримуйте плач дитини. Батькам, зрозуміло, важко бачити дитину засмученою. Але не варто стримувати дитину від сліз. Плач вивільняє гормон стресу кортизол. Коли дитина поплаче – знову матиме гарний настрій.

 6. Не перестарайтеся. Не змушуйте дитину постійно стримуватися вдома або на вулиці. Навіть якщо дитина впадає в істерику, це не означає, що вона так само вестиме себе й на вулиці. Дитина має знати, що її оселя – це місце, де вона може вільно висловлювати свої почуття. Підтримуйте дитину в цьому.

7. Попросіть вибачення, якщо ви виявили занадто бурхливу реакцію. Якщо ви втратили самовладання, скажіть щось на зразок: «Вибач, мама погарячкувала». Дитина повинна зрозуміти, що всі помиляються, і це нормально, якщо стається не надто часто.

8. Виявляйте непохитність. Ваші вибачення не означають, що ви погодилися на всі вимоги дитини. Якщо вона просить те, чого ви їй дати не в змозі, будьте непохитними. Дайте дитині зрозуміти, що, сказавши «ні», ви не зміните свого рішення.

9. Установлюйте зв’язок із дитиною. Істерика дитини ще не означає її намагань маніпулювати вами. Насправді дитина може прийняти вашу відмову, і її істерика – це реакція на таку ситуацію. Тому не судіть дитину, не віддаляйтеся від неї через її поведінку. Встановлюйте з нею зв’язок, адже це послабить у дитини відчуття напруженості.

10. Дайте дитині вибір. Запропонуйте їй декілька варіантів і запропонуйте обрати той, який їй більше до вподоби. Пропонуйте варіанти страв, ігор, у які ви з нею гратимете, а також занять для її дозвілля. Завдяки таким діям дитина буде певною, що на неї зважають, а не ігнорують.

11. Хваліть гарну поведінку дитини. Побачивши, що ви підтримуєте її певні дії, дитина зрозуміє, чого саме ви від неї очікуєте. Імовірно, вона повторюватиме гарну поведінку знову.

12. Використовуйте мову жестів. Якщо дитина ще не розмовляє, спробуйте спілкуватися з нею за допомогою знаків. Використовуючи мову жестів, дитина зможе повідомити вам про свої потреби. Це запобігатиме істериці. Виявивши терпіння, вам буде до снаги дати раду більшості дитячих істерик. Однак що робити, якщо істерики стають занадто інтенсивними?

Днями у Департаменті соціального захисту населення Кам’янець-Подільської міської ради провели засідання з представниками структурних підрозділів, які займаються питаннями реалізації державної політики щодо запобігання та протидії домашньому насильству.

А саме – з Кам’янець-Подільським міським Центром соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, службою у справах дітей Кам’янець-Подільської міської ради, начальником та дільничним сектору превенції Кам’янець-Подільського районного управління поліції.

Було напрацьовано алгоритми подальшої роботи та оперативного реагування усіх служб. Відтак із першого березня у Кам’янці-Подільському буде сформовано окремий підрозділ національної поліції (мобільна група), який виїжджатиме на розгляд факту вчинення домашнього насильства, що надалі попередить випадки насильства у сім’ї.

З дозволу організаторів на заході були присутні слухачі «Школи волонтерів» Центру соціальних служб – студенти Кам’янець-Подільського національного університету ім. Івана Огієнка, шо навчаються за спеціальностями «Соціальна робота» та «Соціальна допомога». Адже одна з функцій волонтерів соціальної роботи полягає у розповсюдженні серед однолітків соціально-корисної інформації, яку вони отримують «з перших рук» від досвідчених спеціалістів.

25 лютого відбулася робоча зустріч спеціалістів Кам’янець-Подільського міського Центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді (директор – Еліна Ковтун) із директором інклюзивно-ресурсного центру Кам’янець-Подільської міської ради – Ларисою Ільніцькою.

Лариса Василівна ознайомила присутніх із діяльністю закладу та послугами, які можуть отримувати діти з особливими освітніми потребами.

Зустріч була корисною та інформативною. Учасники мали можливість поставити запитання, які стосуються вирішення проблем утримувачів послуг, та отримати змістовні відповіді.

Також, під час дискусії були чітко визначені шляхи подальшої співпраці обох центрів.

Кожна дитина мріє про родину. Дитині для повного і гармонійного розвитку необхідно зростати в сім’ї, в атмосфері щастя, любові та розуміння. Цю просту істину знає кожен, як і те, що не повинно бути одиноких і обділених долею дітей. Та, на жаль, вони є. Ці діти чекають свого щастя і мріють про повноцінну сім’ю.

26 січня 2016 року був прийнятий Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення соціального захисту дітей та підтримки сімей з дітьми», який уперше в українському законодавстві закріпив таку сімейну форму влаштування дітей, як патронатна сім’я.

Для України це нове явище, проте в розвинутих країнах завдяки такій формі влаштування дітей практично не існує дитячих будинків.

23.02.2021 р. спеціалісти відділу соціальної роботи з населенням виконавчого комітету Полонської міської ради ОТГ провели захід із безробітними громадянами в Полонській районній філії Хмельницького обласного центру зайнятості на тему: «Патронатна сім’я».

Патронат над дитиною – це тимчасовий догляд, виховання та реабілітація дитини в сім’ї патронатного вихователя на період подолання дитиною, її батьками або іншими законними представниками складних життєвих обставин.

Метою патронату над дитиною є забезпечення захисту прав дитини, яка через складні життєві обставини тимчасово не може проживати разом із батьками або іншими її законними представниками.

Патронатна сім’я – тимчасова форма влаштування: термін перебування дитини в сім’ї патронатного вихователя не може перевищувати трьох місяців. Коли є обставини, що обґрунтовують необхідність і доцільність перебування дитини в сім’ї патронатного вихователя триваліший термін, орган опіки та піклування може його продовжити, однак не більше ніж до шести місяців.

За додатковою інформацією про сімейний патронат, роль та функції батьків у патронаті  звертайтеся  до відділу соціальної роботи з населенням виконавчого комітету Полонської міської ради ОТГ за адресою: Шепетівський р-н, м. Полонне, вул. Л.Українки, 113, або за номером (0382)765558 до заступника Обласного центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді.

У зв’язку з численними змінами у законодавстві Кам’янець-Подільський міський Центр соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді підписав Угоду про співпрацю із Кам’янець-Подільським міським центром зайнятості. Обидві сторони мають намір співпрацювати та здійснювати спільні заходи щодо сприяння працевлаштуванню та ефективній зайнятості різних категорій сімей та молоді, які опинилися в складних життєвих обставинах.