Коли батьки розлучаються, дитина переживає дуже складний період в своєму житті. І як би нам не хотілось думати інакше, розлучення залишається однією із найсерйозніших дитячих травм результати якої ми спостерігаємо протягом всього дорослого життя людини. Але можна спробувати зменшити завдану шкоду і навчити дитину робити правильні та корисні висновки. Це завдання складне, але цілком можливе для дорослих: потрібна лише безмежна любов до дитини.
Чого бояться діти, коли розлучаються їхні батьки? Найголовніший дитячий страх під час розлучення батьків – думка, що мене розлюбили. Дитина вважає, що якщо її батьки не живуть разом, вони її не люблять. Особливо цей страх притаманний дітям молодшого шкільного віку. А ще діти бояться, якщо батьки будуть жити окремо, вони не зможуть спілкуватися з одним із них. Багато батьків вважають, що розлучення – недитяча справа. Така позиція дорослих заганяє в глухий кут дитину, яка відчуває неприязнь батьків, але не знає причини таких стосунків. Мовчання – це не вихід в такій ситуації.
Така поведінка дорослих лише підтверджує віру дитини в те, що в ситуації, що створилась, винна вона сама.
Варто знати, якщо батьки проживають окремо і не дійшли згоди щодо того, з ким проживатиме дитина, спір між ними може вирішуватися судом. При цьому береться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов’язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров’я. Суд не може передати дитину для проживання з тим із батьків, хто не має самостійного доходу, зловживає спиртними напоями або наркотичними засобами, може своєю аморальною поведінкою зашкодити розвитку дитини. Запам’ятайте: місце проживання дитини, яка досягла чотирнадцяти років, визначається нею самою. Законом передбачені й наслідки протиправної поведінки одного з батьків або іншої особи при визначенні місця проживання малолітньої дитини. А саме: якщо самочинно, без згоди другого з батьків чи інших осіб, з якими на підставі закону або рішення суду проживала малолітня дитина, було змінене її місце проживання, у тому числі способом її викраденя — відшкодування моральної та матеріальної шкоди. За позовом зацікавленої особи суд має право негайно ухвалити рішення про відібрання дитини і повернення її тому, з ким вона проживала.
Досить часто після розлучення умисно обмежується право на спілкування батьків і дітей, які проживають окремо, з іншим з подружжжя або членами родини. Проте Сімейним кодексом передбачено, що той із батьків, хто проживає з дитиною, не має права перешкоджати іншому у спілкуванні з нею та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвитку дитини. Способи участі одного з батьків у вихованні дитини можуть визначатися спільно за згодою батьків, у тому числі шляхом: укладання договору; органом опіки і піклування за заявою одного з батьків; рішенням суду.
Якщо у Вашій родині трапилося так, що далі будувати сімейне життя неможливо, оточіть малюка теплом і турботою, проводьте з ним більше часу. Ставлення жодного з батьків до дитини не повинне змінюватися на гірше. Юридичні аспекти розлучення, розподіл майна повинні залишитися за межами уваги дитини. Не можна негативно оцінювати в присутності дитини маму або тата. Дитина повинна усвідомити, що розлучення перериває тільки зв’язок між батьками. При цьому ви залишаєтесь з нею поряд назавжди. Шановні батьки, пам’ятайте! Ваше дитя – то найдорожчий скарб в вашому житті, любов вашої дитини – найбільша ваша сила. Бережіть своїх найрідніших, будьте мудрими і поступливими. Ваші діти вам віддячать за це.