Розлучення – завжди боляче. Боляче дорослим людям, які колись зв’язали своє життя одне з одним. На жаль, за статистикою, в Україні понад 40% пар розлучаються. Розлучення – подія, яка завжди травмує дітей. Тому завдання обох батьків – постаратися пом’якшити дитячі переживання.1. Наскільки б напруженими не були ваші стосунки з чоловіком/дружиною, уникайте бурхливих з’ясувань стосунків за присутності дітей. Уникайте скандалів зі взаємними звинуваченнями, це не призначене для дитячих вух.
2. Не приховуйте від дитини факт розлучення. Навіть наймолодші відчувають напругу між батьками і можуть домальовувати реальність, часто звинувачуючи себе в тому, що відбувається. Поговоріть з дитиною, поясніть доступною для неї мовою, що ваші стосунки зайшли в глухий кут і більше жити разом ви не можете. Добре, якщо під час такої розмови будуть присутні тато й мама. Головне – пояснити, донести дитині, що в розлученні немає її провини.
3. Будьте готові відповісти на всі питання. Говоріть спокійним і впевненим тоном. Дитині важливо пояснити, що обоє – і мама, і тато – люблять її як і раніше.
4. Уникайте звинувачень одного боку в розлученні: «Це все через твого батька». Дитині важливі і тато, і мама! Поясніть, що розлучення – ваше спільне рішення і не ображайте одне одного в присутності дитини.
5. Після розлучення намагайтеся максимально зберегти звичний уклад життя дитини, її розклад дня.
6. Дитина не має бути обділена увагою тата й мами. Проводьте з нею якомога більше часу.
7. Іноді мама чи тато бувають у дуже складному емоційному стані. У такому разі їм треба звернутися до фахівця, який допоможе стабілізуватися. Для дитини в такій ситуації саме батьки – єдина опора.
8. У дитини в зв’язку з розлученням може виникнути велика кількість страхів. «Я більше ніколи не побачу тата». «Мама так само, як тато, може одного разу піти та залишити мене одну». «Тато більше мене не любить». Є безліч інших варіантів. Постарайтеся максимально розвіяти всі страхи малюка. Важливо, щоб і тато, і мама брали в цьому участь.
9. Давайте дитині можливість проживати та проявляти всі почуття, пов’язані з розлученням. Пам’ятайте, що дитина може бути дуже ображеною і злою на вас. Це нормальна реакція – важливо не забороняти виявляти почуття, навіть якщо вони вам не дуже приємні, а допомагати в цьому дитині. У такій складній ситуації може різко підвищитися рівень агресії у деяких дітей. Агресія може проявлятися і стосовно батьків, і стосовно однолітків. Частина дітей може регресувати. За умови правильного підходу батьків і з їхньою допомогою ці прояви згодом пройдуть.
Розлучення – непростий період для кожного члена сім’ї. Якщо батьки збережуть розсудливість, стійкість, любов до дитини та достатню кількість турботи про неї, дітям вдається пережити їхнє розлучення з найменшими втратами. Якщо ваша внутрішньосімейна ситуація досить складна, у вас не виходить справитися з нею самостійно, можна звернутися за консультацією до сімейного психолога.
Автор: Заступник директора Гуранська Тетяна