Розчарування – це малоприємне відчуття знайоме, мабуть, кожному. Адже усі ми маємо якісь сподівання, очікування, прагнемо чогось досягти, щось плануємо. Та якщо ці очікування не здійснюються або бажаного досягти не вдається, ми переживаємо стан, який у психології називають фрустрацією. І означає він обман, марне очікування. Сила фрустрації залежить від того, наскільки важливою для людини була дана ціль чи потреба, як багато вклала вона у свої плани. То що ж робити, якщо очікування не справджуються і як уникнути розчарувань. Коли реальність не відповідає нашим очікуванням, ми ранимся, це логічно. Але в цьому місці існує також спокуса все знецінити – і сподівання, і потреби. Що найчастіше звучить у головах, коли щось йде не так, як хотілося? «Не дуже й хотілося? Ну ні, так ні? Ну і не потрібно?». Так, цими словами ми найчастіше «заспокоюємо себе і… вилучаємо енергію з життя. Тому що енергія – в потребах, а та потреба, яка стояла за очікуваннями, залишилася. Ніякої цінності в очікуваннях немає, але вона є в потребах. І з цим потрібно розбиратися в першу чергу. ЗРОЗУМІЙТЕ СВОЇ ПОЧУТТЯ Перебуваючи у стані фрустрації, тобто марних очікувань запитайте себе про інші почуття, які у вас виникли. Поки ви називаєте тільки безсилля, безпорадність і безнадійність, ви не помічаєте інших почуттів. А поки ви не помічаєте нових почуттів, вам незрозуміла і потреба, яка у вас є. Запитайте себе: Які почуття я усвідомлюю?До кого ці почуття відносяться? Яка потреба є основою і як її задовольнити? Тоді з’явиться ресурс і повернеться енергія. Очікування – не залежність Відрізняйте очікування від залежності. Можливо, ви не усвідомлюєте, що досить часто звинувачували людей у власному нещасті. Саме наші вчинки безпосередньо впливають на емоційний стан. Якщо ви зробили інших відповідальними за те, ким є, то стали залежними від їхньої думки. Щастя стає неможливим, якщо щоб почуватися добре, вам постійно потрібні інші люди. Коли ви навчитеся ставитися до життя простіше та відпустите очікування, це дасть вам змогу побачити щастя у власних руках, адже лише ми самі відповідальні за нього. Не завжди отримуємо те, що даємо Ви, мабуть, не раз чули, що коли даєш, не варто очікувати щось взамін. Однак глибоко в душі кожен хоче певною мірою отримати дещо назад. Тоді ми починаємо чекати, що хтось відповість взаємністю на наші вчинки. На жаль, це створює ситуацію, у якій ми керуємося лише власними очікуваннями. Приймайте людей такими, як вони є, адже далеко не всі зможуть виправдати ваші сподівання. Не іеалізуйте Причиною очікувань є ідеальні ситуації, які ми створюємо у своїй голові. Наприклад, у романтичних стосунках ви можете не помічати очевидних недоліків свого партнера. З часом ця ілюзія змінюється, що призводить до величезного розчарування. Коли ми починаємо ідеалізувати обставини або інших людей, це заважає помічати, як вони змінюються, а зміни не завжди бувають на краще. Така ситуація завдасть болю, а ви й не розумітимете, що самі відповідальні за все. Ми не можемо контролювати нікого й нічого. Якщо людина ідеалізує, то починає жити в мріях, які ніколи не стануть реальністю. Мати недоліки — це нормально Можливо, ви ніколи не були по ту сторону барикад і не розчаровували іншу людину. Утім, може, траплялося й таке, що хтось очікував від вас багато, але ви не зуміли виправдати ці очікування і дуже розчарували його. Повторюся, ніхто з нас не ідеальний, тому потрібно вміти приймати себе такими, як є. А що, коли б усі навчилися жити в реальності та не чекати того, що ніколи не станеться? У такому разі коли хтось робитиме вам боляче, ви зможете прийняти це, адже не тішили себе завищеними очікуваннями. І навпаки, хороші вчинки людей дивуватимуть вас значно більше. Розчарування — це шлях до розвитку Коли щось не відповідає нашим очікуванням – це найкрутіша можливість для розвитку. Саме по собі розчарування ще не говорить про те, що ми будемо розвиватися, але це джерело і умова. Якщо ми розчаровуємося відносинами, можна робити їх кращими, починаючи з самого себе. Розчарування стає нам доступним, коли ми самі виросли. Розуміння та прийняття свого розчарування, можливість подивитися на нього і не втекти – вже говорить про те, що ми накопичили достатньо досвіду: в стосунках чи в бізнесі, чи в родині чи щоб подивитися на колишнього себе і на себе сьогоднішнього. І зрозуміти, що ми розчаровані, тому що зробити можна було по-іншому. Але це називається досвід, не відбирайте його у себе. Єдина людина щодо якої потрібно мати забагато очікувань – ви самі. Приймайте інших справжніми та не дозволяйте своєму щастю залежати від них. Звільніться від переконань, які вас обмежують і не дають слідувати за мріями. Перестаньте чекати й живіть реальністю.Автор, провідний психолог Каритун Оксана