З метою надання соціальної підтримки сім’ям учасників антитерористичної операції та з нагоди новорічних і різдвяних свят, працівники Нетішинського міського центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді передали в ГО «Спілка воїнів АТО» солодкі подарунки та святкові листівки з побажаннями для військовослужбовців. Листівки виготовили діти, які виховуються в сім’ях, що опинились в складних життєвих обставинах спільно з волонтерами центру. 

 В місті Хмельницькому діє «Телефон довіри 15-50» – служба спеціалізованої телефонної психологічної допомоги. На сьогодні відкрита мобільна лінія служби «Телефон –Довіри» за номером: 067-133-15-50.

«Телефон довіри 15-50» – анонімна, конфіденційна, компетентна та безкоштовна служба. Це означає, що все про що говорили, залишається між людиною, яка звернулась, і психологом-консультантом. Якщо, Ви зіштовхнулись з певними питаннями, проблемами чи докорами сумління стосовно себе, як особистості та не знаходите відповідей – телефонуйте не вагаючись, адже саме від вас залежить майбутнє Вас та ваших рідних.

На лінії «Телефон довіри 15-50» працюють кваліфіковані фахівці. У практиці діяльності психологи Служби «Телефону довіри 15-50» керуються Етичним кодексом психолога та офіційно діючими розробками та рекомендаціями в галузі телефонного консультування.

Звертайтесь на «ТЕЛЕФОН ДОВІРИ» зі стаціонарного – 15-50 та з мобільного – 067-133-15-50.

Тут вас вислухають, підтримають і допоможуть самостійно знайти вихід із складної ситуації.

За інформацією ХМЦСССДМ

Однією з форм порушення прав людини в сучасному світі є торгівля людьми. На жаль, це явище має місце і в Україні.Ця проблема не визнає державних кордонів. Вона чудово адаптована як до бідності, так і до розкоші.
Використовуючи складну економічну ситуацію в Україні, високий рівень безробіття, малу обізнаність населення нечисті на руки ділки організували кримінальний бізнес – запрошення громадян працювати за кордоном, де вони зазнають жорстокої експлуатації, заробляючи мізерні кошти для себе і тисячі – для організації цього бізнесу.

Такий експорт «живого товару» здійснюється до багатьох країн світу. Чоловіків використовують у якості будівельників, шахтарів, працівників на плантаціях, жінок – як домогосподарок, кравчинь, посудомийниць. Що стосується дітей, то вони також втягнені в найгірші форми праці, виконання яких небезпечне й шкідливе для дитини і заборонене міжнародним і національним законодавством. Найстрашніше – це комерційна сексуальна експлуатація, та вилучення органів.

З метою інформування про проблему поняття «торгівля людьми», «рабство», привернення уваги учнів до гендерних проблем, пи­тань про честь та гідність людей;про причини та наслідки гендерної дискримінації; формування у школярів навички обережної поведінки та вмін­ня захищати власну гідність,толерантного ставлення до постраждалих від торгівлі людьми; формуваннявласного ставлення до торгівлі людьми як порушення прав людини та ганебного явища сучасностіпрацівниками Хмельницького міського Центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді на базі СЗОШ №29 для учнів 7-8 класів було проведено відеолекторій на тему: «Запобігання виникнення торгівлі людьми, та потрапляння в трудову експлуатацію». Актуальність теми підтверджується тим, що свобода людини є однією з головних цінностей сучасного цивілізованого суспільства.

З 12 по 19 січня 2016 року в м. Славуті на площі біля Будинку рад проходила благодійна акція «Допоможи ближньому», ініціаторами якої виступили міський голова В. Б. Сидор та Славутський міський благодійний фонд «Любов».

Організаторами та учасниками проведення цієї доброї справи виступили міський центр соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді на чолі з в. о. директора О. З. Максимчук та територіальний центр соціального обслуговування, директором якого є Паламарчук М. Ф. Активну участь у проведенні цього заходу прийняли Славутське ЖКО, управління освіти та відділи виконавчого комітету міської ради.

Здійснення акції було б неможливим без допомоги спонсорів та меценатів, які з радістю підтримали цей благородний почин. Це Черняк Д. М. і Максимчук П. П. – засновники приватного підприємства «Сансервіс», Дубіна М. І. – генеральний директор ВАТ «Славутський солодовий завод» та Панчук І. Д. – директор ВАТ «Славутський хлібозавод».

Метою проведення акції «Допоможи ближньому» було об’єднання громадських організацій та релігійних конфесій, усієї громади міста навколо доброї справи для вирішення проблем жителів міста, які опинилися в кризовому стані. Основним завданням цієї акції було не тільки обігріти та нагодувати нужденних, але достукатись до їхніх сердець і показати шляхи подолання та виходу із складних життєвих обставин.

Створили радісну духовну атмосферу учасникам акції прихожани костьолу Святої Дороти , християнські церкви «Благодать» та «Перемога», і реабілітаційний центр «Відродження» м. Шепетівка.

В перший день всім учасникам акції прийшовся до смаку козацький куліш, приготовлений за спеціальним рецептом, який попробували більше 200 жителів міста. Люди були вдячні за таке Різдвяне свято.

За весь період проведення акції діяв пункт обігріву, який щоденно відвідували 20 осіб, і яким надавалися гарячі страви, печиво, булочки і гарячий чай.

На цей час 6 осіб цієї категорії пройшли медичний огляд та готуються до відправки в реабілітаційні центри для проходження реабілітації від алкогольної залежності. Їм надана гуманітарна допомога одягом та взуттям.

Слова “сім’я”, “родина”, “рідня” у більшості з нас викликають найкращі й найприємніші почуття. Але, на жаль, сім’я не завжди стає осередком любові, злагоди та взаємоповаги. Життя доводить, що сім’я може бути місцем, де розігруються невидимі, а іноді й видимі для оточуючих людські трагедії, місцем, де панує найжорстокіше насильство. Таке насильство може бути спрямоване проти будь-кого з членів сім’ї. Відомо, що жертва насильства в сім’ї може отримати не лише фізичні, а й психологічні травми, які можуть серйозно вплинути на її стан здоров’я.

Особливо гострою проблемою є насильство над дітьми. Жорстоке поводження з дітьми в подальшому формує з них соціально дезадаптованих людей, нездатних створити повноцінну сім’ю, бути гарними батьками, а також є поштовхом до відтворення жорстокості по відношенню до власних дітей та подружжя. Отже, дитина потребує соціально-правового захисту. Як же захистити дитину? Що можна зробити для того, щоб запобігти жорстокому поводженню з дітьми та насильству в сім’ї? Це можуть і повинні зробити матір та батько. Якщо кривдником є батько, то лише жінка може захистити своїх дітей і себе саму. Якщо кривдником є жінка, то батько може перервати насильницькі стосунки і захистити дітей.

Щоб зупинити цикл насильства, потрібно:

1.Володіти інформацією щодо проблеми насильства в сім’ї.

2.Зрозуміти та усвідомити, який стиль стосунків існує у Вашій родині.

3.Якщо наявні насильницькі стосунки – спробувати розірвати цикл насильства та захистити своїх дітей і себе.

Отже, жорстоке поводження з дітьми, нехтування їхніми інтересами не лише завдає непоправної шкоди їх фізичному здоров’ю, але й тягне за собою важкі психічні та соціальні наслідки. У більшості дітей – жертв насильства з’являються серйозні відхилення в психічному, фізичному розвитку, в емоційній сфері. Будь-яке домашнє насильство – незалежно від того, спрямоване воно безпосередньо на дитину чи на іншого члена сім’ї, травмує дитину.

Пам’ятайте!

У сім’ї дитина пізнає, як взаємодіяти з іншими людьми, як ставитися до себе і до оточення, як упоратися з труднощами. Які «уроки» може отримати дитина, що потерпає від домашнього насильства? Діти, які були жертвами насильства, засвоюють, що насильство – це засіб розв’язування конфліктів або отримання бажаного. Цю навичку вони переносять у навколишнє середовище: спочатку в дитячий садок і школу, потім у дружні і близькі стосунки, а потім у свою сім’ю та на своїх дітей. Вони отримують впевненість, що тиск і агресія приводять до бажаного результату, і не шукають інших способів взаємодії з іншими людьми. Вони не знають, що можна домогтися бажаного, не обмежуючи прав іншого. У своїх сім’ях вони не мають прикладу позитивних стосунків, тому їм важко встановити близькі стосунки з іншими людьми. Вони не спроможні розуміти почуття інших людей. Така дитина не може відкрито виразити свої справжні почуття в сім’ї, тому що або до неї просто нікому немає діла, або за це на неї чекатиме покарання. Врешті-решт, вона втрачає цю навичку – виявляти свої справжні почуття. Дієві тільки негативні почуття – вони привертають увагу, піднімають авторитет – тому тільки їх і варто проявляти. Тому ми повинні частіше думати про те, кого ми хочемо виховати та весь час повинні пам’ятати, що дитина – це наше дзеркало.

Хмельницький  міський Центр

соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді.