Слова “сім’я”, “родина”, “рідня” у більшості з нас викликають найкращі й найприємніші почуття. Але, на жаль, сім’я не завжди стає осередком любові, злагоди та взаємоповаги. Життя доводить, що сім’я може бути місцем, де розігруються невидимі, а іноді й видимі для оточуючих людські трагедії, місцем, де панує найжорстокіше насильство. Таке насильство може бути спрямоване проти будь-кого з членів сім’ї. Відомо, що жертва насильства в сім’ї може отримати не лише фізичні, а й психологічні травми, які можуть серйозно вплинути на її стан здоров’я.
Особливо гострою проблемою є насильство над дітьми. Жорстоке поводження з дітьми в подальшому формує з них соціально дезадаптованих людей, нездатних створити повноцінну сім’ю, бути гарними батьками, а також є поштовхом до відтворення жорстокості по відношенню до власних дітей та подружжя. Отже, дитина потребує соціально-правового захисту. Як же захистити дитину? Що можна зробити для того, щоб запобігти жорстокому поводженню з дітьми та насильству в сім’ї? Це можуть і повинні зробити матір та батько. Якщо кривдником є батько, то лише жінка може захистити своїх дітей і себе саму. Якщо кривдником є жінка, то батько може перервати насильницькі стосунки і захистити дітей.
Щоб зупинити цикл насильства, потрібно:
1.Володіти інформацією щодо проблеми насильства в сім’ї.
2.Зрозуміти та усвідомити, який стиль стосунків існує у Вашій родині.
3.Якщо наявні насильницькі стосунки – спробувати розірвати цикл насильства та захистити своїх дітей і себе.
Отже, жорстоке поводження з дітьми, нехтування їхніми інтересами не лише завдає непоправної шкоди їх фізичному здоров’ю, але й тягне за собою важкі психічні та соціальні наслідки. У більшості дітей – жертв насильства з’являються серйозні відхилення в психічному, фізичному розвитку, в емоційній сфері. Будь-яке домашнє насильство – незалежно від того, спрямоване воно безпосередньо на дитину чи на іншого члена сім’ї, травмує дитину.
Пам’ятайте!
У сім’ї дитина пізнає, як взаємодіяти з іншими людьми, як ставитися до себе і до оточення, як упоратися з труднощами. Які «уроки» може отримати дитина, що потерпає від домашнього насильства? Діти, які були жертвами насильства, засвоюють, що насильство – це засіб розв’язування конфліктів або отримання бажаного. Цю навичку вони переносять у навколишнє середовище: спочатку в дитячий садок і школу, потім у дружні і близькі стосунки, а потім у свою сім’ю та на своїх дітей. Вони отримують впевненість, що тиск і агресія приводять до бажаного результату, і не шукають інших способів взаємодії з іншими людьми. Вони не знають, що можна домогтися бажаного, не обмежуючи прав іншого. У своїх сім’ях вони не мають прикладу позитивних стосунків, тому їм важко встановити близькі стосунки з іншими людьми. Вони не спроможні розуміти почуття інших людей. Така дитина не може відкрито виразити свої справжні почуття в сім’ї, тому що або до неї просто нікому немає діла, або за це на неї чекатиме покарання. Врешті-решт, вона втрачає цю навичку – виявляти свої справжні почуття. Дієві тільки негативні почуття – вони привертають увагу, піднімають авторитет – тому тільки їх і варто проявляти. Тому ми повинні частіше думати про те, кого ми хочемо виховати та весь час повинні пам’ятати, що дитина – це наше дзеркало.
Хмельницький міський Центр
соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді.