Виховання дітей, досягнення порозуміння між батьками і дітьми завжди були важливими й актуальними.

  Відповідальність буде покладена на обох батьків незалежно від того, проживають вони разом чи окремо, оскільки обов’язок здійснювати належне виховання та нагляд за малолітнім є рівним для обох з них.

Відповідальне батьківство. З точки зору чинного законодавства

  Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. ч. І cт. 18 Конвенція про права дитини.

  Разом із статусом батьківства  на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. ст. 12 р. ІІІ Закону України “ Про охорону дитинства”.

  У статті 51 Конституції України сказано, що батьки зобов’язані утримувати дітей до їх повноліття. Повнолітні діти зобов’язані піклуватися про своїх непрацездатних батьків.

 Стаття 150. Сімейного кодексу України. Обов’язки батьків щодо виховання та розвитку дитини.

1. Батьки зобов’язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім’ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини.
2. Батьки зобов’язані піклуватися про здоров’я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.
3. Батьки зобов’язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.
4. Батьки зобов’язані поважати дитину.
5. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов’язку батьківського піклування щодо неї.
6. Забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини.
7. Забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.

 ЗАПАМ’ЯТАЙ!

  За невиконання або неналежне виконання обов’язків щодо виховання дітей батьки можуть бути притягнені до різних видів юридичної відповідальності.

Адміністративна відповідальність

  Стаття 180. Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 1 – 212-21). Доведення неповнолітнього до стану сп’яніння батьками неповнолітнього, особами, які їх замінюють, або іншими особами – тягне за собою накладення штрафу від шести до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

 Стаття 184. Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 1 – 212-21).  Ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов’язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей – тягне за собою попередження або накладення штрафу від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

 Ті самі дії, вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, – тягнуть за собою накладення штрафу від двох до чотирьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

 Вчинення неповнолітніми віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років правопорушення, відповідальність за яке передбачено цим Кодексом, – тягне за собою накладення штрафу на батьків або осіб, які їх замінюють, від трьох до п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

 Вчинення неповнолітніми діянь, що містять ознаки злочину, відповідальність за які передбачена Кримінальним кодексом України, якщо вони не досягли віку, з якого настає кримінальна відповідальність, – тягне за собою накладення штрафу на батьків або осіб, що їх замінюють, від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

  Стаття 307. Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 213 – 330).   У разі відсутності самостійного заробітку в осіб  віком  від шістнадцяти до вісімнадцяти  років, які  вчинили  адміністративне правопорушення, штраф  стягується  з  батьків  або  осіб,  які  їх замінюють.

Кримінальна відповідальність

 Стаття 150. Кримінальний кодекс України. Експлуатація дітей.

1. Експлуатація дитини, яка не досягла віку, з якого законодавством дозволяється працевлаштування, шляхом використання її праці – карається арештом на строк до шести місяців або обмеженням волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
2. Ті самі дії, вчинені щодо кількох дітей або якщо вони спричинили істотну шкоду для здоров’я, фізичного розвитку або освітнього рівня дитини, або поєднані з використанням дитячої праці в шкідливому виробництві, – караються позбавленням волі на строк від двох до п’яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
3. Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені організованою групою, – караються позбавленням волі на строк від п’яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

  Стаття 150–¹  Кримінальний кодекс України. Використання малолітньої дитини для заняття жебрацтвом.

1. Використання батьками або особами, які їх замінюють, малолітньої дитини для заняття жебрацтвом (систематичного випрошування грошей, речей, інших матеріальних цінностей у сторонніх осіб) – карається обмеженням волі на строк до трьох років або позбавленням волі на той самий строк.
2. Ті самі дії, вчинені щодо чужої малолітньої дитини або пов’язані із застосуванням насильства чи погрозою його застосування, а так само вчинені повторно або особою, яка раніше скоїла один із злочинів, передбаченихстаттями 150,303, 304 цього Кодексу, або за попередньою змовою групою осіб, – караються обмеженням волі на строк до п’яти років або позбавленням волі на строк від трьох до восьми років.
3. Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені організованою групою, а також якщо внаслідок таких дій дитині спричинені середньої тяжкості чи тяжкі тілесні ушкодження, – караються позбавленням волі на строк від п’яти до десяти років.

 Стаття 164. Кримінальний кодекс України. Ухилення від сплати аліментів на утримання дітей.

1. Злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів), а також злісне ухилення батьків від утримання неповнолітніх або непрацездатних дітей, що перебувають на їх утриманні, – карається громадськими роботами на строк від вісімдесяти до ста двадцяти годин або арештом на строк до трьох місяців, або обмеженням волі на строк до двох років.
2. Те саме діяння, вчинене особою, раніше судимою за злочин, передбачений цією статтею, – карається громадськими роботами на строк від ста двадцяти до двохсот сорока годин або арештом на строк від трьох до шести місяців, або обмеженням волі на строк від двох до трьох років.

  Стаття 166. Кримінальний кодекс України. Злісне невиконання обов’язків по догляду за дитиною або за особою, щодо якої встановлена опіка чи піклування.

  Злісне невиконання батьками, опікунами чи піклувальниками встановлених законом обов’язків по догляду за дитиною або за особою, щодо якої встановлена опіка чи піклування, що спричинило тяжкі наслідки, – карається обмеженням волі на строк від двох до п’яти років або позбавленням волі на той самий строк.

 Стаття 167. Кримінальний кодекс України. Використання опіки чи піклування з корисливою метою на шкоду підопічному (зайняття житлової площі, використання майна тощо) – карається штрафом від ста до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк.

  Стаття 304. Кримінальний кодекс України.

1. Втягнення неповнолітніх у злочинну діяльність, у пияцтво, у заняття жебрацтвом, азартними іграми – карається позбавленням волі на строк від трьох до семи років.
2. Ті самі дії, вчинені щодо малолітньої особи або батьком, матір’ю, вітчимом, мачухою, опікуном чи піклувальником, або особою, на яку покладено обов’язки щодо виховання потерпілого чи піклування про нього, – караються позбавленням волі на строк від чотирьох до десяти років.

Сімейно – правова відповідальність

 Стаття 164. Сімейний кодекс України. Підстави позбавлення батьківських прав.

1. Мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він:

1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров’я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування;

2) ухиляються від виконання своїх обов’язків по вихованню дитини;

3) жорстоко поводяться з дитиною;

4) є хронічними алкоголіками або наркоманами;

5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва;

6) засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.

2. Мати, батько можуть бути позбавлені батьківських прав з підстав, встановлених пунктами 2, 4 і 5 частини першої цієї статті, лише у разі досягнення ними повноліття.
3. Мати, батько можуть бути позбавлені батьківських прав щодо усіх своїх дітей або когось із них.
4. Під час ухвалення рішення про позбавлення батьківських прав суд бере до уваги інформацію про здійснення соціального супроводу сім’ї (особи) у разі здійснення такого супроводу.

  Стаття 47. Закон України «Про загальну середню освіту». Відповідальність за порушення законодавства про загальну середню освіту.

1. Посадові особи і громадяни, винні у порушенні законодавства про загальну середню освіту, несуть відповідальність у порядку, встановленому законами України.
2. Шкода, заподіяна учнями (вихованцями) загальноосвітньому навчальному закладу, відшкодовується відповідно до законодавства України.
3. Злісне ухилення батьків від виконання обов’язків щодо здобуття їх неповнолітніми дітьми повної загальної середньої освіти може бути підставою для позбавлення їх батьківських прав.

Батьки несуть відповідальність за вчинки своїх дітей

 Стаття 1178. Цивільний кодекс України. Відшкодування шкоди, завданої малолітньою особою.

1. Шкода, завдана малолітньою особою (яка не досягла чотирнадцяти років), відшкодовується її батьками (усиновлювачами) або опікуном чи іншою фізичною особою, яка на правових підставах здійснює виховання малолітньої особи, – якщо вони не доведуть, що шкода не є наслідком несумлінного здійснення або ухилення ними від здійснення виховання та нагляду за малолітньою особою.
2. Якщо малолітня особа завдала шкоди під час перебування під наглядом навчального закладу, закладу охорони здоров’я чи іншого закладу, що зобов’язаний здійснювати нагляд за нею, а також під наглядом особи, яка здійснює нагляд за малолітньою особою на підставі договору, ці заклади та особа зобов’язані відшкодувати шкоду, якщо вони не доведуть, що шкоди було завдано не з їхньої вини.
3. Якщо малолітня особа перебувала в закладі, який за законом здійснює щодо неї функції опікуна, цей заклад зобов’язаний відшкодувати шкоду, завдану нею, якщо не доведе, що шкоди було завдано не з його вини.
4. Якщо малолітня особа завдала шкоди як з вини батьків (усиновлювачів) або опікуна, так і з вини закладів або особи, що зобов’язані здійснювати нагляд за нею, батьки (усиновлювачі), опікун, такі заклади та особа зобов’язані відшкодувати шкоду у частці, яка визначена за домовленістю між ними або за рішенням суду.
5. Обов’язок осіб, визначених частиною першою цієї статті, відшкодувати шкоду, завдану малолітньою особою, не припиняється у разі досягнення нею повноліття. Після досягнення повноліття особа може бути зобов’язана судом частково або в повному обсязі відшкодувати шкоду, завдану нею у віці до чотирнадцяти років життю або здоров’ю потерпілого, якщо вона має достатні для цього кошти, а особи, які визначені частиною першою цієї статті, є неплатоспроможними або померли.

  Стаття 1179. Цивільний кодекс України. Відшкодування шкоди, завданої неповнолітньою особою.

1. Неповнолітня особа (у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років) відповідає за завдану нею шкоду самостійно на загальних підставах.
2. У разі відсутності у неповнолітньої особи майна, достатнього для відшкодування завданої нею шкоди, ця шкода відшкодовується в частці, якої не вистачає, або в повному обсязі її батьками (усиновлювачами) або піклувальником, якщо вони не доведуть, що шкоди було завдано не з їхньої вини. Якщо неповнолітня особа перебувала у закладі, який за законом здійснює щодо неї функції піклувальника, цей заклад зобов’язаний відшкодувати шкоду в частці, якої не вистачає, або в повному обсязі, якщо він не доведе, що шкоди було завдано не з його вини.

  Стаття 1181. Цивільний кодекс України.  Відшкодування шкоди, завданої кількома малолітніми особами.

1. Шкода, завдана спільними діями кількох малолітніх осіб, відшкодовується їхніми батьками (усиновлювачами), опікунами в частці, яка визначається за домовленістю між ними або за рішенням суду.
2. Якщо в момент завдання шкоди кількома малолітніми особами одна з них перебувала в закладі, який за законом здійснює щодо неї функції опікуна, цей заклад відшкодовує завдану шкоду у частці, яка визначається за рішенням суду.

  Стаття 1183. Цивільний кодекс України.  Відшкодування шкоди батьками, позбавленими батьківських прав.

  Батьки зобов’язані відшкодувати шкоду, завдану дитиною, щодо якої вони були позбавлені батьківських прав, протягом трьох років після позбавлення їх батьківських прав, якщо вони не доведуть, що ця шкода не є наслідком невиконання ними своїх батьківських обов’язків.

   Починаючи з 1999 року, кожну другу неділю травня ми відзначаємо День матері.

   В Україні жінка споконвіку асоціювалася з берегиною сім’ї. Величезну роль у вихванні дітей відіграє перша і найрідніша у світі людина – матір. Саме від неї залежить, якою людиню виросте маля, саме вона прищеплює йому любов до рідної землі та повагу до оточуючих.

   Від імені селищного голови М.С.Дзіся працівники Чорноострівського селищного центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді привітали багатодітних матерів зі святом та вручили подарунки. 

17 травня 2017 року на Проскурівській відбулася акція до всесвітнього Дня пам’яті  людей  померлих від ВІЛ, СНІД “Я обираю життя, а ТИ?

За ініціативи Хмельницького міського Центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді спільно з Всеукраїнською благодійною організацією “Всеукраїнської мережі людей, які живуть з ВІЛ, СНІД” захід розпочався символічною ходою за участю  ініціативної молоді міста Хмельницького, а саме: студентів Хмельницького кооперативного торговельно-економічного інституту, професійно-технічних  училищ, учнів ЗОШ міста, яка пронесла центральною вулицею  меморіальне полотно, квілт пам’яті з іменами людей, які померли від СНІДу, як пам’ять  про тих, хто втратив своє життя від захворювань, спричинених СНІДом, для підтримки людей, що живуть з ВІЛ і постраждалих від його наслідків та для заклику громадськості до рішучих дій з протидії захворюванню і сьогодні небайдужі хмельничани зібрались аби виразити солідарність людям, які живуть з ВІЛ, нагадати, що ВІЛ/СНІД може торкнутися кожного.

Акція продовжилася біля кінотеатру ім..Т.Шевченка  виступом  студентів Хмельницького музичного училища ім. Заремби. Учасники заходу також запускали повітряні кульки з листами пам’яті, померлих від ВІЛ/СНІДу; об’єдналися  у коло єдності, співчуття та порозуміння  і  запалили свічі пам’яті, вшанували, тих кого забрала недуга хвилиною мовчання.

Під час проведення акції працював  мобільний пересувний пункт, де усі бажаючі мали можливість здати кров та перевірити  безкоштовно власний ВІЛ статус, пункт Червоного хреста, де можна було виміряти тиск та  перевірити рівень цукор в крові.

Студенти факультету мистецтв Хмельницької гуманітарно-педагогічної академії створювали образ червоного метелика в стилі боді-арт.

По завершенню акції було проведено флеш-моб. Учасники якого створили живий ланцюг у формі метелика, який є символом пам’яті, скорботи на надії про людей яких забрала у вічність страшна хвороба, це – символ   пам’яті, легкості душ, які нас покинули, символ переродження та мінливості життя. Адже метелик є світовим символом нульової дискримінації, який  було впроваджено Об’єднаною програмою ООН з ВІЛ/СНІДу.

У цей день, об’єднавшись, ми згадали дорогих нам людей, які через СНІД пішли з життя, та нагадаємо собі, що життя – найважливіше, а краща пам’ять про померлих – турбота про живих.

15 травня, у Міжнародний день сім’ї, психолог та юрист Кам’янець-Подільського міського Центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, Віталій Поліщук та В’ячеслав Галайбіда, виступили перед батьками учнів НВК №14.

Напередодні літніх канікул, за запрошенням адміністрації закладу, спеціалісти Центру висвітлили теми убезпечення підлітків від небезпек сучасного світу та надали низку порад батькам щодо попередження потрапляння підлітків у небезпечні ситуації, у т.ч. через мережу «Інтернет».

Наприкінці спеціалісти наголосили на відповідальності, яка лежить на батьках, стосовно здійснення своїх обов’язків по догляду та вихованню дітей.

11 травня 2017 року фахівцем із соціальної роботи ДРЦСССДМ спільно з заступником голови райдержадміністрації Рудиком А.В. проведено роботу на території Дунаєвецької селищної ОТГ. Роботою охоплено 3 населених пункти (с. Маліївці, с. Ставище, с. Підлісний Мукарів). В ході роботи відвідано 1 прийомну сім’ю, 2 родини з метою контролю за цільовим використанням коштів, 2 родини учасників АТО, 1 багатодітну родину, яка знаходиться в СЖО. Надано консультації щодо оформлення  соціальних виплат, соціальних гарантій учасникам АТО, оформлення субсидій, належного виконання батьківських обов’язків.

Також відвідано Малієвецький табір «Подільські Джерела» з метою планування роботи в літній період.

15 травня 2017 року, з нагоди відзначення Міжнародного дня сім’ї, Кам’янець-Подільський міський Центр соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді провів заходи, спрямовані на популяризацію сімейних форм влаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.

Так, у рамках співпраці міського центру зайнятості та Центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, відбувся семінар для безробітних жінок «Жінка на ринку праці». Під час цього заходу фахівець Центру соціальних служб, Наталія Гомілко, провела консультацію для безробітних жінок на тему: «Прийомна сім’я. Дитячий будинок сімейного типу».

Гарними помічниками у здійсненні соціальної роботи є волонтери. Тому, у цей день відбулося заняття для волонтерів Центру на тему: «Сімейне виховання».

Після цього відбулася вулична акція з популяризації прийомних сімей та дитячих будинків сімейного типу: «Кожній дитині потрібна родина!»: волонтери Центру розповсюдили тематичні буклети серед кам’янчан та розмістили плакати «Я так мрію про сім’ю…» на рекламних носіях міста.

З питань створення прийомних сімей та дитячих будинків сімейного типу звертайтесь до  Кам’янець-Подільського міського Центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді за адресою: вул. Шевченка, 26. Телефон для довідок: 91429.

15 травня відзначається Міжнародний день сім’ї. Щороку Кам’янець-Подільський міський Центр соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді проводить до цього дня заходи, спрямовані на популяризацію сімейних форм влаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.

Кожна дитина має право на виховання в сімейному оточенні. Щодо дітей, які за певних життєвих обставин залишились без батьківського піклування, то обов’язок забезпечення їхнього розвитку й виховання бере на себе держава. Пріоритетними у влаштуванні таких дітей залишаються сімейні форми виховання.

В Україні законодавчо визначені наступні форми сімейного влаштування дітей сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування: усиновлення, опіка та піклування, прийомна сім’я, дитячий будинок сімейного типу.

Прийомна сім’я – це сім’я або окрема особа, яка не перебуває у шлюбі, що добровільно за плату взяла на виховання та спільне проживання від одного до чотирьох дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.

З питань створення прийомних сімей та дитячих будинків сімейного типу звертайтесь до  Кам’янець-Подільського міського Центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді за адресою: вул. Шевченка, 26. Телефон для довідок: 91429.

  11 травня 2017 року проведено семінар-навчання фахівців із соціальної роботи Ленковецької ОТГ, Грицівської селищної, В.Шкарівської та Михайлюцької сільських рад.

   На семінарі виступили Богуш Юлія Сергіївна – начальник служби у справах дітей Шепетівської РДА з питань сімейних форм виховання дітей, Ільчук Леся Степанівна –головний спеціаліст управління освіти, культури, молоді, спорту та туризму Шепетівської РДА розповіла про Програму і плани щодо літнього оздоровлення дітей району, Семенюк Ольга Іванівна – старший інспектор ювенальної превенції Шепетівського відділу поліції  розповіла про профілактику злочинності в молодіжному середовищі та прийняття та реалізацію Комплексної програми використання трирівневої моделі у профілактиці правопорушень серед неповнолітнього населення на території Шепетівського району, Романець Лариса Яківна – директор центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді зосередила увагу фахівців із соціальної роботи територіальних громад на соціальній підтримці сімей, які перебувають у складних життєвих обставинах, раннє виявлення проблемних та соціально неспроможних сімей з метою запобігання вилученню дітей та соціальному сирітству, перевірку цільового використання коштів на новонароджених дітей та державних соціальних виплат одиноким матерям.

День Європи – це символ започаткування нової успішної моделі мирної співпраці між державами, що ґрунтується на спільних цінностях та інтересах.

Рішення щодо відзначення 9 травня Дня Європи в Європейському Союзі було прийнято у 1985році на Саміті Ради ЄС у Мілані. До 1997 року це свято мало переважно культурно-мистецькуспрямованість та носило обмежений характер.

У 1997-1998 роках до святкування Дня Європи залучилися держави-кандидати на вступ до ЄС. У цих країнах святкування набуло певного політичного забарвлення і було спрямоване на формуваннягромадської думки стосовно підтримки вступу до Євросоюзу. Проводилися регіональні конференції та круглі столи; публічні дебати, виступи на телебаченні та радіо громадських діячів; широка інформаційно-роз’яснювальна кампанія; культурно-розважальні програми та спортивні змагання тощо.

Україна – єдина держава не член ЄС, в якій на державному рівні відзначається День Європи.

Щорічне відзначення згаданого заходу в нашій державі започатковано Указом ПрезидентаУкраїни від 19 квітня 2003 р. № 339, яким встановлено третю суботу травня датою святкування в УкраїніДня Європи.