І суспільна мораль, і кримінальний кодекс вважають згвалтування найбільш тяжким злочином проти особистості. Наслідки сексуального насильства для дитини важкі завжди, вплив такого досвіду відчувається протягом усього подальшого життя.

  Що ж слід вважати сексуальним насильством над дітьми? На думку психологів, використання дитини для сексуальної стимуляції дорослих, і сексуальна стимуляція дитини, і сексуальна експлуатація (виготовлення порнографії), і власне, згвалтування. Найпоширеніший сценарій – це насильство дорослого члена родини або друга сім’ї над дівчинкою-підлітком. У загальній складності на частку членів сім’ї (вітчимів, дядьків, братів, батьків, дідусів) припадає 35-40% згвалтувань. Ще 40-50% випадків відбувається з вини вхожих в будинок друзів членів сім’ї. Тобто, в 85-90% випадків злочинець добре відомий дитині, і тільки 10-15% згвалтувань відбувається незнайомцями.
  Саме тому на поверхню «випливає» лише незначна частина злочинів, в більшості ж випадків, діти просто мовчать. Найменші жертви мовчать, бо не розуміють, що з ними сталося (чи вважають це нормою – адже так чинить рідна людина). Підростаючи, вони усвідомлюють, що відбувається щось неприйнятне, однак більш старші діти і підлітки у випадках сімейного насильства теж, на жаль, мовчать – тому, що бояться і соромляться; тому, що не вірять, що повірять їм; тому, що бояться зруйнувати сім’ю і заподіяти біль комусь з дорогих їм людей. Гвалтівники часто взагалі не виглядають асоціальними: це нерідко не бомжі і алкоголіки, а дуже пристойні на вигляд громадяни. Обов’язково треба пояснити дитині, що ніколи не слід:

– підходити до незнайомих дорослим ближче ніж на метр, особливо якщо вони знаходяться в автомобілі;

– входити в ліфт з незнайомим дорослим або заходити одночасно з ним у під’їзд;

– одному йти із дорослим – як незнайомим, так і малознайомим під будь-яким приводом: подивитися/взяти в подарунок/допомогти вилікувати цуценя чи кошеня, взяти пакет для тата, проводити і показати вулицю або будинок;
– сідати в машину зі знайомими, і тим більше незнайомими, навіть якщо вони повідомляють, що «тато/мама в лікарні і тобі терміново потрібно приїхати» (треба пояснити дитині, що спочатку непогано б татові/мамі зателефонувати і з’ясувати, чи все з ними в порядку, а якщо додзвонитися не вдається – поїхати з добре знайомим дорослим, краще – жінкою: сусідкою, мамою шкільного приятеля);

– нікому, крім лікаря на прийомі (за згодою і в присутності батьків) не можна дозволяти себе чіпати за статеві органи, і тим більше не можна чіпати нікого з дорослих або більш старших хлопців, навіть якщо вони про це попросили і навіть якщо заявляють, що “всі діти роблять це” або, “зараз ти дізнаєшся те, що не знає і не вміє ще ніхто з твоїх ровесників” .
  А ще потрібно пояснити дитині, що якщо на нього все ж таки напали, обдурили, залякали і зробили все те, чого робити права не мали – треба розповісти про це тим, кому довіряєш якомога раніше! Якщо мама або хто-то з близьких проведе бесіду про ці небезпеки першим – дитина буде розуміти, що у разі біди саме цьому дорослому можна довіритися.
  Існує низка ознак, які можуть навести на думку про можливе сексуальне насильство над дитиною:

• незвичайна сексуальна обізнаність, непритамання віку;
• повторювані неодноразово ігри з імітацією статевого акту (у тому числі зі звичайними іграшками);
• сексуалізоване вираження прихильності до рідних і друзів;
• онанізм, який дитина не в силах зупинити або приховати;
• хапання за груди й геніталії дорослих;
• несподівані, різкі зміни у ставленні до конкретної людини або місця: “Я ненавиджу дядька Колю”, “Я не можу їздити в ліфт”, “Я ніколи більше не піду на футбол”;
• якщо у дитини з’являються подарунки, гроші.

  Також існують і додаткові ознаки, які змушують замислитися про те, чи все ви знаєте про життя дитини:

• оповідання в третій особі: “Я знаю одну дівчинку …”;
• часті безсоння, нічні кошмари;
• саморуйнування поведінки – вживання алкоголю, наркотиків, суїцидальні спроби, втечі з дому;
• загальна недовіра, страх до дорослих певного типу: статі, віку, зовнішності;
• втрата туалетних навичок (найчастіше стосується малюків), у більш старших – байдужість до своєї зовнішності, поганий догляд за собою, або, навпаки, нав’язливе мити (бажання «відмитися»);

Будьте ж уважні і небайдужі! Адже сексуальне насильство над дітьми, не лише завдає непоправної шкоди їх фізичному здоров’ю, але й тягне за собою важкі психічні та соціальні наслідки. З’являються серйозні відхилення в психічному, фізичному розвитку, в емоційній сфері.

За інформацією Хмельницького міського Центру

 соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді

  15-17 листопада 2017 року на базі Дунаєвецького районного центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді відбулися курси підвищення кваліфікації прийомних батьків та батьків-вихователів міста Дунаєвецького і Новоушицького районів.

  Відповідно до чинного законодавства, не рідше ніж раз на два роки обласний центр соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді проводять планові тренінгові навчання прийомних батьків та батьків-вихователів з метою підвищення їх виховного потенціалу.

  Навчання проводили спеціалісти Хмельницького обласного центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді: заступник директора – начальник відділу методичного забезпечення соціальної роботи, Наталія Мельник, та провідний фахівець із соціальної роботи, Тетяна Яцух.

  Під час курсів були розглянуті теми: «Особливості виховання підлітка», «Дисципліна: заохочення та покарання», «Емоційне вигорання батьків». Курси проводяться за програмою, затвердженою наказом Міністерства соціальної політики України.

  Про проходження навчання учасники отримали довідки про проходження підвищення кваліфікації прийомних батьків та батьків-вихователів.

  15 листопада психолог Хмельницького обласного центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді провела інформаційно-просвітницький захід на тему: «Жорстоке поводження з дітьми» для учнів Хмельницького професійного ліцею №8.

  Під час заходу учні переглядали тематичний відео лекторій щодо попередження насильства в сім’ї з дітьми та заповнювали анкети.

  Після перегляду відео лекторію учні проявили інтерес до даної проблематики і активно долучилися до обговорення теми: щодо жорстокого поводження з дітьми також дізналися про п’ять типів жорстокого поводження з дітьми, а саме:

• фізичне насильство,
• сексуальне насильство, нехтування або недбале поводження,
• емоційне насильство,
• експлуатація.

  Роботою охоплено 60 учнів.

  Найвищою цінністю будь – якої держави, у тому числі й України, є людина, її життя і здоров’я, честь, і гідність, недоторканність та безпека. На сьогоднішній день наша держава напрацювала достатню законодавчу базу у сфері протидії та боротьби з насильством у сім’ї. Перерахуємо деякі з них: Конституція України, Кодекс про адміністративні правопорушення, Кримінальний Кодекс, закон України «Про попередження насильства в сім’ї».

  Однак, в силу різних життєвих обставин в Україні щороку фіксується понад 100 тис. звернень за фактами насильства в сім’ї, з яких 90% надходить від жінок. Особливо вразливими до проявів насильства є сім’ї, які перебувають у складних життєвих обставинах через низку проблем: безробіття, вживання психоактивних речовин, ВІЛ- інфекція та інші соціально небезпечні захворювання.

  З метою привернення уваги громадськості до актуальних для українського суспільства проблем щодо подолання насильства в сім’ї, підвищення рівня обізнаності населення із зазначених проблем, активізації партнерського руху органів державної влади, державних закладів, установ та організацій різних форм власності щодо викорінення домашнього насильства. Щорічно в Україні з 25 листопада по 10 грудня проводиться Всеукраїнська акція, «16 днів проти насильства», яка з 1991 року підтримується міжнародною спільнотою.

  Дата початку та завершення акції вибрані не випадково. Вони створюють символічний ланцюжок, поєднуючи заходи проти насильства стосовно жінок та дії щодо захисту прав людини, підкреслюючи, що будь-які прояви насильства над людиною, незалежно від її статі, є порушенням прав людини.

  Шістнадцятиденний період акції охоплює наступні важливі дати:

25 листопада – Міжнародний день боротьби з насильством щодо жінок;

1 грудня – Всесвітній день боротьби зі СНІДом;

2 грудня – Міжнародний день боротьби з рабством;

3 грудня – Міжнародний день людей з обмеженими фізичними можливостями;

5 грудня – Міжнародний день волонтера;

6 грудня – Вшанування пам’яті студенток, розстріляних у Монреалі;

9 грудня – Міжнародний день боротьби з корупцією;

10 грудня – Міжнародний день прав людини

  До роботи у даному напрямку залучаються: місцеві державні адміністрації, відділи освіти, центри соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, служби у справах дітей, управління соціального захисту населення. Реалізація поставлених завдань передбачає проведення профілактичної роботи серед населення.

  Окрім того, в Україні працюють служби, які зобов’язані в разі факту насильства в сім’ї, за наявності заяви жінки або особи, яка була свідком цього насильства, відповідним чином реагувати на це.

  Зокрема, інформація про факт насильства (заява, телефонний дзвінок за номером 102) надходить до правоохоронних органів. Вони в свою чергу здійснюють виїзд на місце події, проводять профілактичну роботу, кривдника ставлять на облік. При необхідності викликається бригада «швидкої допомоги» для надання потерпілій першої медичної допомоги. Застосовуються відповідні заходи впливу (громадські роботи, обмеження волі на 15 діб) по відношенню до особи, яка вчинила насильство.

  Центри соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді:

  приймають інформацію про випадки вчинення насильства в сім’ї або реальної загрози його вчинення;

  забезпечують надання особам, які постраждали від насильства в сім’ї, психологічної, соціально-педагогічної, соціально-економічної, інформаційної, соціально-медичної та юридичної допомоги;

  здійснюють соціальне інспектування сімей, де мають місце випадки вчинення насильства в сім’ї або в яких існує реальна загроза його вчинення, відповідно до Порядку здійснення центрами соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді соціального інспектування сімей, дітей та молоді, які перебувають у складних життєвих обставинах;

  здійснюють соціальний супровід сімей, де мають місце випадки вчинення насильства в сім’ї або в яких існує реальна загроза його вчинення, відповідно до Порядку здійснення соціального супроводу центрами соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді сімей та осіб, які опинилися у складних життєвих обставинах;

  забезпечують здійснення закладами соціального обслуговування заходів, спрямованих на відновлення соціальних функцій, морального, психічного та фізичного стану членів сім’ї, стосовно яких вчинено насильство в сім’ї або існує реальна загроза його вчинення.

  Коли є загроза життю і здоров’ю  потерпілої вона може бути направлена до центру соціально психологічної допомоги.

  Усіх не байдужих просимо долучитися до міжнародної акції.

  З питань проведення акції можна звертатись за телефоном 76-55-58 або за адресою: м. Хмельницький, вул. Львівське шосе 10/1 обласний центр соціальних служб, для сім’ї, дітей та молоді.

  13 листопада 2017 року, у рамках співпраці міського центру зайнятості та Центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, відбувся семінар для безробітних жінок «Жінка на ринку праці». Під час цього заходу психолог Центру соціальних служб, Віталій Поліщук, провів консультацію для безробітних жінок на тему: «Сімейні форми влаштування дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування».

  Оскільки на систему центрів покладена популяризація прийомних сімей та дитячих будинків сімейного типу, то під час проведення зустрічі Віталій Аркадійович інформував жінок про основні вимоги щодо кандидатів на створення прийомних сімей, категорії дітей, які можуть бути влаштованими у родину, а також виплати, які отримують прийомні сім’ї. Також, спеціаліст ознайомив присутніх із особливостями адаптації прийомних дітей до нового сімейного оточення.

  Важливим напрямком роботи центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді є соціальне обслуговування дітей та молоді, які звільняються з місць позбавлення волі у зв’язку з відбуттям строку покарання, звільненням від відбування покарання з випробуванням або умовно-достроково. Надання соціальної допомоги зазначеній категорії отримувачів послуг передбачає допомогу в оформленні документів, налагодження соціальних зв’язків, влаштування на навчання, сприяння у працевлаштуванні та інших заходів з урахуванням потреб осіб, які готуються до звільнення з місць позбавлення волі.

  Враховуючи необхідність створення дієвого механізму взаємодії між державними організаціями Ізяславського району 10 листопада 2017 року на базі районного центру зайнятості відбулось засідання «круглого столу» державних організацій Ізяславського району, які беруть участь у підготовці засуджених до звільнення. В ході проведеного заходу представниками державних організацій Ізяславського району обговорено основні завдання та зміст діяльності органів та установ у напрямку  ресоціалізації колишніх засуджених згідно з положеннями Закону України «Про соціальну адаптацію осіб, які відбувають чи відбули покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі на певний строк».

  Крім того, з метою розширення доступу засуджених осіб, які відбувають покарання в установах виконання покарань (ВК 31 та ЗВК 58 м. Ізяслава) представниками районного центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, районного центру зайнятості, управління соціального захисту населення Ізяславської райдержадміністрації проінформовано засуджених, які відбувають покарання, про права та обов’язки у сфері реалізації права на працю, соціальний захист, можливості та послуги державних органів та установ.

  З метою виконання ЗУ “Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування”, постанови КМУ від 4 липня 2017 р. № 465 “Деякі питання здійснення наставництва над дитиною” Деражнянський районний центр соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді проводить рекламну кампанію з пошуку наставників.

  Оскільки на території Вовковинецької селищної ради розташована школа-інтернат, в якій виховується 149 дітей, центр провів зустрічі з трудовими колективами селищної ради, бібліотеки, будинку культури та загальноосвітньої школи селища. Адже саме ці люди зможуть достовірно розповсюдити інформації, а можливо, і стати наставником дитині.

  Слухачів ознайомлено з метою і завданнями наставництва. Обговорено механізм організації здійснення над дитиною, яка проживає у закладі для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування. Розповсюджено рекламні буклети і листівки, в яких висвітлено це питання.