В рамках роботи мобільного консультаційного пункту обласного центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді спільно із спеціалістами психологами Кам’янець-Подільського районним та міського центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді 11 липня 2018 року з метою проведення інформаційно-просвітницької роботи про вплив алкоголю та наркотиків серед підлітків, здійснено виїзд у позаміський заклад оздоровлення та відпочинку «Еко Ленд» (с. Привороття  Кам’янець-Подільського району).

  Превентивна робота спеціалістів центрів включала у себе проведення: індивідуальної та групової роботи, яка спрямована на формування відповідальності за власну поведінку, перегляд відеолекторію «Профілактика впливу алкоголю та наркотиків серед молоді». Діти з цікавістю брали участь у заходах. Після перегляду відеолекторію підлітки активно обговорювали негативний вплив алкоголю та наркотиків на здоров’я молоді, ведення здорового способу життя та важливість дотримання його основних правил, ділилися ситуаціями з особистого життя, були відвертими та намагалися знайти вихід із запропонованих складних життєвих ситуаціях.

  Актуальними проблемами для підлітків виявились питання підготовки до сімейного життя, надмірно ідеалізовані очікування від майбутньої сім’ї, відсутність уявлення про особливості сімейних ролей, важливість спілкування батьками та близькими людьми.

  Роботою охоплено 41 дітей віком від 11 до 14 років.

За Законом України “Про запобігання та протидію домашньому насильству” до кривдника можуть бути застосовані наступні спеціальні заходи.

  1) Терміновий заборонний припис. Поліція може заборонити перебувати, проживати, контактувати з постраждалою людиною як на підставі її заяви, так і за власною ініціативою у разі існування загрози її життю чи здоров’ю. При цьому заборона перебувати разом кривднику і постраждалій особі не залежить від того, кому належить помешкання — постраждалому, кривднику, їхньою спільною власністю чи власністю третіх осіб. Припис залишити та перебувати у житлі разом із постраждалою особою не застосовується лише до неповнолітніх кривдників. У випадку, якщо людина відмовляється добровільно залишити житло, поліція може застосувати примусове виселення. Строк дії цих заборон — 10 днів. Заборонний припис поліції кривдник може оскаржити у суді.

  2) Обмежувальний припис. Застосовується на підставі судового рішення за заявою постраждалої особи (або її представника). Суд розглядає справу про видачу обмежувального припису в порядку окремого провадження не пізніше 72 годин після надходження до суду заяви про видачу обмежувального припису. Кривдника викликають до суду через розміщення оголошення на офіційному сайті суду. Однак судовий розгляд можуть провести і без виклику та участі кривдника, якщо того вимагає безпека постраждалої особи.

  Таким приписом людині може бути: заборонено перебувати в місці спільного проживання (перебування) з постраждалою особою; зобов’язано усунути перешкоди у користуванні майном; обмежено спілкування з постраждалою дитиною; заборонено наближатися на визначену відстань до місця проживання (перебування), навчання, роботи, інших місць частого відвідування постраждалою особою; заборонено особисто і через третіх осіб розшукувати постраждалу особу, якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому кривднику, переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з нею; заборонено вести листування, телефонні переговори з постраждалою особою або контактувати з нею через інші засоби зв’язку особисто і через третіх осіб. Рішення суду про видачу обмежувального припису підлягає негайному виконанню, а його оскарження не зупиняє його виконання. Обмежувальний припис видається на строк від одного до шести місяців, та може бути продовжений судом ще на шість місяців.

  Крім того, усі факти домашнього насильства, інформація про кривдника (незалежно від його згоди), а також про постраждалих (за їхньою згодою) вносяться до Єдиного державного реєстру випадків домашнього насильства та насильства за ознакою статі.

  Така інформація зберігається у базі: 1 рік у разі відсутності відкритого кримінального провадження, судового рішення про обмежувальний припис або адміністративне стягнення, обвинувального вироку суду; 3 роки, у разі наявності судового рішення про обмежувальний припис або адміністративне стягнення;10 років — у разі наявності обвинувального вироку, який набрав законної сили. Кривдника можуть взяти на профілактичний облік, проводити з ним роботи органами поліції, направити на проходження програми виправних робіт на строк від трьох місяців до одного року. Всі ці заходи — запобіжні, які дозволяють державним органам оперативно зреагувати на факти домашнього насильства, припинити його вчинення та усунути загрозу повторного насильства. Проте застосування таких заходів зовсім не означає, що кривдника не притягнуть до адміністративної або кримінальної відповідальності за наявності підстав.

  Відповідальність кривдника за вчинення домашнього насильства наразі передбачена лише у Кодексі України про адміністративні правопорушення. Ст. 172-3 КУпАП за вчинення домашнього насильства передбачає покарання у вигляді штрафу або громадських робіт на строк 30-40 годин, або адміністративного арешту на строк до 7 діб. Повторне вчинення домашнього насильства протягом року вже загрожує штрафом або громадськими роботами на строк від 40 до 60 годин, або адміністративним арештом на строк до 15 діб.

  Закон, який запроваджує кримінальну відповідальність за домашнє насильство набуде чинності 11 січня 2019 року. Зокрема, почне діяти кримінальна відповідальність за вчинення систематичного домашнього насильства, що передбачатиме покарання у вигляді позбавлення волі строком до 2 років. Тож до того часу домашніх кривдників будуть притягати лише до адміністративної відповідальності та застосовувати спеціальні заходи через поліцію або суд.

  Безумовно, новий закон проти домашнього насильства має певні прогалини, пов’язані із його застосуванням на практиці. Залишається без відповіді питання місця перебування кривдника, якому заборонено перебувати у спільному із сім’єю житлі; невідома доказова база для застосування обмежувальних приписів; процедура захисту осіб, які стали свідками насилля. Але, принаймні, факт того, що наша держава виходить на новий рівень боротьби проти насильства у родині заслуговує на позитивну реакцію.

  10 липня 2018 року темою консультацій психолога міського Центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді в сквері ім.Тараса Шевченко було: «Як привчити дитину до дисципліни».

  Психолог Віговська Антоніна під час спілкування з хмельничанами цікавилась у батьків як вони дають раду бешкетуванням своїх малюків, чи розуміються на дитячих емоціях та тому, як працює дитячий мозок і чому непродуктивно кричати і моралізувати, коли дитина збуджена. Батьки отримали флаєри з інформацією, якою ми також люб’язно ділимося.

  Три складові дисциплінування дітей

  Ми хочемо, щоб наші діти навчалися на власних помилках і не повторювали їх знову. Ми ставимо їх у куток або закриваємо в кімнаті, щоб вони «подумали над своєю поведінкою». Але діти продовжують чинити по-своєму, всупереч покаранням. Як же привчити свою дитину до дисципліни?

  Так, ми часто вважаємо, що покарання необхідне для того, щоб дитина дотримувалася дисципліни. Однак саме слово «дисципліна» походить від латинського «disciplina», що в перекладі означає «навчання». У цьому й полягає секрет того, як можна виправити поведінку дитини – потрібно допомогти їй навчитися поводитися добре.

  Якщо ми караємо дитину, щоб вона спокутувала свою помилку, це не допомагає їй зробити правильний вибір наступного разу. Нікому не подобається, коли ним командують – покарання може призвести до протистояння, а діти можуть продовжувати поводитися погано.

  Привчаючи дитину до дисципліни, ми повинні пам’ятати про три ключових аспекти: приділити дитині увагу, якої вона домагається, навчити її гарної поведінки, встановити межі й дотримуватися їх.

1. Приділіть увагу дитині. Діти потребують багато уваги. Коли її виявляється недостатньо, вони намагаються привернути її всіма можливими способами. Своєю поведінкою вони виводять нас із себе, оскільки вважають, що коли на тебе гніваються – це краще, ніж коли тебе ігнорують. Це не означає, що ви повинні проводити з дитиною цілий день – досить приділяти їй усього кілька хвилин протягом дня, займаючись тим, що їй цікаво, і не відволікаючись на сторонні речі. Ось побачите, це позитивно позначиться на поведінці дитини.

  Приділіть 10 хвилин у день кожній дитині. Пограйте в ігри, які вони виберуть, або почитайте їхню улюблену книгу. Не відволікайтеся на телефонні дзвінки. Коли ви приділите дітям достатньо уваги, вони легше підуть на контакт, менше будуть привертати увагу за допомогою поганої поведінки. Життя сповнене турбот, і можливо, спочатку вам буде важко знайти вільний час. Але пам’ятайте, що ви вкладаєте свій час у взаємини з дитиною та в її хорошу поведінку. Для того, щоб привчити дитину до дисципліни, важливо дати їй те, чого вона хоче, і тим самим уникнути її поганої поведінки.

2. Навчіть дитину гарної поведінки. Як було сказано раніше, слово «дисципліна» походить від слова «навчання». Кращий спосіб привчити дитину до дисципліни – допомогти їй зробити правильний вибір. Ви можете промовляти за дитину фрази, яких хочете її навчити. Спокійним голосом скажіть: «Я хочу пограти трактором, коли ти закінчиш», «Можна мені тістечко?» тощо.

  Поміняйтеся ролями та уявіть себе дитиною. Дозвольте своїй внутрішній дитині проявити себе та зробити правильний вибір. Заохочуйте правильний вибір вашого малюка: «Я бачу, ти добре попрацював і сам прибрав у кімнаті! Ти дуже мені допоміг! Я це дуже ціную!», «Дякую, що поділився книгою з братом. Ти дуже добрий».

3. Установіть кордони й дотримуйтесь їх. Діти добре поводяться, коли знають правила й бачать межу. Не перевантажуйте дитину сотнями правил, сконцентруйтеся на тому, що дійсно важливо для вашої родини. Чітко визначте основні правила й покарання за їх порушення. Переконайтеся, що всі розуміють правила й наслідки у випадку їх порушення. Наприклад, якщо дитина забуде прибрати за собою тарілку після обіду, вона повинна буде помити весь посуд. При цьому важливо бути послідовним, тому змушувати дитину прибирати в кімнаті за те, що вона не зробила уроки вчасно, неефективно.

  Доводьте справу до логічного кінця кожного разу, коли дитина порушує встановлені правила. Нарешті, запам’ятайте, що привчити дитину до дисципліни – означає не карати, а навчити її робити правильний вибір. Будьте послідовні, приділяйте дитині увагу, встановлюйте для неї правила й кордони, і у вас усе вийде.