Пубертатний період – це час переходу від дитинства до дорослого життя. Упродовж цього періоду дитина переживає емоційні потрясіння та фізичні зміни. Вона ще не доросла, але її вже годі назвати й дитиною. Пубертатний період може бути надзвичайно заплутаним для дитини і, як наслідок, підштовхнути її до ірраціональних дій.

Як батьки ви завжди прагнутимете з’ясувати, що відчуває ваша дитина, й допомогти їй. Вам буде легше цього досягти, знаючи, які саме соціальні зміни з нею відбуваються.

Соціальні зміни в пубертатний період

Розгляньмо найбільш важливі соціальні зміни, що їх переживають хлопчики й дівчатка пубертатного віку.

1. Пошук власної ідентичності

• пубертатний період нерідко буває надто заплутаним для дитини: вона не в змозі зрозуміти світ дорослих і застосовувати свій попередній дитячий досвід. Тому їй ще важко зрозуміти, хто ж вона насправді: дорослий чи дитина;
• дитина намагатиметься зрозуміти, як влаштований світ дорослих і як їй слід поводитися в різних ситуаціях;
• якщо ви ставитиметеся до неї як до дитини, вона вважатиме це образливим. Якщо ви будете ставитиметеся до неї як до дорослого й вимагатимете відповідної поведінки, вона може подумати, що ви її обмежуєте, і відмовиться дотримуватися правил;
• намагаючись знайти себе, дитина братиме на себе дедалі більше відповідальності. І вона не завжди зможе впоратися із цим завданням. Це – одна з найпоширеніших соціальних змін у пубертатний період.

Поради батькам

Ставтеся до дитини як до людини, яка поєднує риси дорослого й дитини. Переконайтеся, що ви приділяєте їй любов і увагу, необхідні всім дітям, але й давайте їй більше самостійності та відповідальності.

2. Проблеми із самооцінкою

• у пубертатний період у дитини з’являється багато нових друзів. Вона порівнює себе з новими людьми, яких зустрічає в житті;
• нові обов’язки і зміни, що відбуваються з дитиною, заплутують її. Це спонукає її до думок про те, чи здатна вона приймати зважені рішення й чи достатньо сильний має характер;
• у цей період дитині важливо демонструвати силу свого характеру в присутності друзів і однолітків. Плутанина в думках і тілесні зміни змушують підлітків сумніватися в собі, створюючи негативний образ власного «я».

Поради батькам

Переконайтеся, що ви підтримуєте дитину у всіх її справах, і не тільки словами, а й діями. Покажіть дитині, що вірите у її сили, готові їй допомогти, якщо вона цього потребуватиме. Дайте дитині знати, що ви її любите й довіряєте їй, незалежно від того, що з нею відбувається.

3. Ризик небезпечної поведінки

• дитина переживає багато змін, і це нерідко призводить до конфліктів. Підліток завжди опиратиметься правилам, аби ствердити свою незалежність;
• потреба дитини у свободі і прагнення довести всьому світові свою дорослість може справити на дитину негативний вплив;
• підлітки постійно потребують нових відчуттів і вражень. Ваша дитина може потрапити в погану компанію, а її нові друзі – виявитися не найкращим прикладом для наслідування;
• підлітки в цей період прагнуть отримати новий досвід, пов’язаний із палінням, вживанням алкоголю, а також сексуальний досвід. Навіть якщо ви вже говорили з дитиною на ці теми, не варто виключати ймовірність, що вона потрапить під вплив друзів. Вам необхідно бути вкрай уважними, аби цього не сталося.

Поради батькам

Не читайте дитині нотацій у присутності її друзів, бо це змусить її ще більше порушувати правила. Якщо вам не подобається компанія вашої дитини, поговоріть про це спокійно, не моралізуючи. Маючи підозри, що дитині загрожує небезпека або в неї може з’явитися залежність, проконсультуйтеся із фахівцем.

4. Депресія й думки про суїцид

• у пубертатний період дитина може відчувати цілий спектр різноманітних емоцій, зокрема в неї не виключені депресії різного ступеня тяжкості. Багато дітей у змозі впоратися з депресією самостійно, спираючись на любов та підтримку рідних і друзів. Однак деякі підлітки, стикаючись із важкою депресією, потребують професійної допомоги;
• підлітки почуваються сумними й нещасними з найменшого приводу. Дитина часто не розуміє, що саме робить її нещасною, при цьому не уявляючи, як позбутися цього почуття;
• пубертатний період – це не тільки фізичні і психічні зміни, а й важливий період у навчанні, що є причиною додаткового стресу в дитини. Надалі така ситуація може призвести до депресії;
• підлітки прагнуть у всьому перевершити однолітків, зокрема й у навчанні. Це – крок до стресу і занепокоєння. У цьому віці дитина вперше стикається з багатьма новими явищами у своєму житті: спілкується з великою кількістю нових людей, активно взаємодіє з протилежною статтю, відчуває сексуальний потяг, намагається створити і зберегти позитивний імідж. Усе це й багато іншого здатне викликати в неї стрес;
• батькам важливо звертати увагу на прояви депресії в підлітка. Особливо уважними варто бути до пошкоджень, які дитина завдає сама собі. Найпоширенішими симптомами депресії є безпричинний смуток, почуття непотрібності, низька самооцінка тощо. Також дитина може не виявляти інтересу до занять, які вона любила раніше, уникати спілкування з друзями й сім’єю, пропускати заняття або взагалі не ходити в школу. У неї виникають проблеми з навчанням і труднощі при зосередженні уваги.

Поради батькам

Якщо ви помітите котрісь із перерахованих симптомів у своєї дитини, поговоріть із нею й запитайте, що вона відчуває. Покажіть, що її почуття важливі для вас, і тому ви в жодному разі не будете її засуджувати. Розкажіть дитині про подібні події, які ви переживали у підлітковому віці, а також про те, як ви впоралися зі своїми почуттями. Якщо у вас не виходить допомогти дитині, зверніться до фахівця. Депресія – небезпечне почуття, на прояви якого треба реагувати негайно.

Пубертатний період завжди пов’язаний зі змінами, а тому не хвилюйтеся, побачивши зміни в соціальному житті дитини. Будьте поруч, засвідчуйте дитині свої любов і підтримку і дбайте про її безпеку.

У житті дитини важливий кожен прожитий рік. Однак найбільший вплив на розвиток особистості мають перші шість років. У цьому віці відбуваються події, спроможні викликати в людини почуття образи на довгі роки. В одних випадках ми ображаємося на батьків, котрі не піклувалися про нас у моменти, коли ми були найбільш уразливі й залежні від них. В інших випадках – таїмо образу на батьків, які нас кинули або недостатньо добре виконували батьківські обов’язки. Образи, що з’являються в більш пізньому віці, мають і глибші причини, однак разюче схожі з тими, що виникли впродовж перших шести років життя. Проблема в тому, що образа на людей довкола себе шкодить людині, яка її відчуває. Свідомо чи ні, людина знову й знову подумки повертається до події, яка завдала їй неприємностей і болю. Вона намагається впоратися із цією подією, і це завдає шкоди її благополуччю.

Робота з психологом може допомогти:

• зрозуміти справжню причину образи;
• усвідомити власні захисні механізми й почуття, що з’являються у відповідь на образу;
• зрозуміти, як подія з минулого, що викликала образу, може бути «переграна» в сьогоденні;
• знайти спосіб позбутися образи й відчути умиротворення.

1. Джерело образи

На цю тему можна написати не одну книгу: дитячі переживання такі ж різноманітні, як і життя. Проте є декілька типових сценаріїв, властивих людям, котрі належать до різних культур і поколінь. Ці сценарії можна схарактеризувати як догляд, зловживання та зневага. Вони розгортаються в дитинстві, формуючи прихильності, образи, ставлення людини до навколишнього світу і способи захисту від нього. Такі сценарії іноді проявляються в найжахливіших формах: новонароджену дитину залишають на вулиці, дитина може жити в злиднях або сім’ї із залежними батьками, переживає стихійне лихо або війну, стає свідком смерті близької людини, об’єктом насилля тощо. У більш легких випадках (які, проте, мають наслідки для її психіки) дитина може бути свідком конфліктів між батьками. Її базові потреби можуть не задовольнятися. Наприклад, батьки довгий час не годують її або не змінюють їй підгузок. У старшому віці дитина може страждати від того, що батьки не обіймають її, не піклуються про неї, залишають її на тривалий час одну, старші брати або однолітки знущаються над нею тощо. У дорослому житті така людина боїться, що її звільнять, ігноруватимуть або принизять. Вона нерідко має проблеми з особистими межами. Нарешті, загалом така людина нерідко емоційно незріла. У дитинстві кожної людини, незалежно від матеріального становища або соціального статусу її сім’ї, траплялися випадки, що могли стати причиною емоційної травми. Щоб виявити джерело вашої образи, записуйте кожен спогад про подібні випадки, навіть якщо вони зараз здаються вам незначними. Дозвольте собі відчувати будь-які емоції, що виникають у вас у зв’язку із цими спогадами. Поважайте свої почуття. Намагайтеся уявити скривджену дитину, якою ви були в дитинстві. Подумки подбайте про неї так, як би ви хотіли, щоб про вас подбали в дитинстві. Наприклад, уявіть, як тримаєте дитину на руках і заспокоюєте її, годуєте її або захищаєте від сердитих батьків. Якими б не були спогади, спробуйте змінити сценарій і оточити дитину турботою, якої вам не вистачало в дитинстві. Перегравайте сценарій поступово. Іноді спогади з минулого викликають у нас сильні емоційні реакції, піддаючи небезпеці. У таких випадках ми потребуємо потужної підтримки. Для цього найкраще звернутися по допомогу до психолога.

2. Захисні механізми

Коли ми порізали палець, шкіра навколо порізу запалена. Подібно до цього у відповідь на емоційний біль і образи виникають емоції й захисні реакції. Захисні механізми оберігають нас від болю. Досить часто вони нашаровуються один на одного. Наприклад, спочатку захисним механізмом може бути заперечення. Воно діє як знеболювальне: людина подумки переконує себе: усе добре, жодної проблеми не існує. Заперечення може супроводжуватися позитивним ефектом, але воно також призводить до того, що людина не проживає ситуацію та пов’язані з нею глибокі почуття до кінця. Коли ми не ігноруємо фактори, що нас травмують, виявляється ціле віяло почуттів. Нам стає легше зрозуміти, у який спосіб ми захищаємо себе, наприклад, приховуючи глибокі почуття. Одні люди використовують гумор, аби уникнути жартів на свою адресу. Інші в ролі захисних механізмів вдаються до дратівливості і злості. Коли хтось змушує вас стикатися зі своїми почуттями, дратівливість і гнів можуть загостритися й перерости у звинувачення. Однак за цими захисними механізмами нерідко ховаються біль або страх. Існує техніка гештальт-терапії, що дає змогу здобути доступ до глибинних почуттів. Для цього необхідно прислухатися до того, що говорить вам ваше тіло. Можливо, вам важко всидіти на місці, ви качаєте головою або трете руку. Якщо вам до снаги відстежити свої тілесні реакції в повсякденному житті, запитайте себе, про що говорить ваше тіло. Перше, що вам спаде на думку, здатне пояснити ваші приховані почуття. Ця техніка допоможе вам зрозуміти, що біль або страх можуть бути реакцією на події, що відбуваються в той чи інший момент, але часто вони свідчать про спогади з дитинства. Багато звичок, які проявляються у нас в особистих стосунках або на роботі, а також багато залежностей виникають через актуалізації наших старих емоційних травм. Іноді це пов’язано з незавершеними подіями минулого.

3. Незавершені події

Переживання травматичних подій минулого дає людині змогу усвідомити, що спровоковані ними емоції повторюються в сьогоденні. Таким чином, людині варто вжити заходів, щоб звільнитися від цього сценарію. У психотерапії існує теорія «завершення гештальта». Вона полягає в тому, що шаблони поведінки повторюватимуться доти, доки ми не загоїмо первісну травму й не навчимося інакше реагувати на подібні ситуації (іншими словами, поки не завершимо гештальт). Наприклад, якщо в дитинстві взаємини особи з батьками були складними, вона піддавалася глузуванню і не мала похвали та вдячності, навіть незважаючи на гарні оцінки в школі та інші досягнення, ця людина й у дорослому житті не почуватиметься досить добре. Вона повторюватиме сценарії з дитинства у взаєминах на роботі і сім’ї. Робота з психологом може допомогти їй стати впевненішою і позбутися страху. Після цього людина припинить болісно реагувати на критику, менше залежатиме від думки інших осіб, зможе ефективно вибудовувати взаємини.

4. Як позбутися нездорових моделей поведінки

Для початку навчіться бути тут і зараз. Помічайте щойно виявлені почуття, звертайте увагу на захисні механізми, які ви використовуєте, щоб не допустити неприємних емоцій. Виявляйте терпіння: зміна емоційних реакцій потребує часу.

Усі наші недосконалі риси, емоційні травми й захисні механізми – це частина нас самих. І наше завдання – повністю бути присутніми в житті, вибудовувати здорові особисті кордони, піклуватися про себе. Тільки так ми зможемо проявляти милосердя й інші позитивні емоції у ставленні до інших людей.

Наприклад, коли людина постійно прагне подобатися іншим і докладає зусиль, щоб усіляко догоджати людям, це запускає негативне коло емоцій. Якщо поруч із цією людиною хтось виглядає нещасним, імовірно, це її непокоїтиме. Якщо ж інша людина відмовляється від запропонованої допомоги, це може викликати образу. Причини такої поведінки найчастіше пов’язані з подіями дитинства.

Якщо ця людина попрацює над своїми емоційними механізмами і знайде більш здоровий спосіб взаємодії, це не означає, що вона припинить допомагати людям. Це означає, що вона по-іншому даватиме раду власному неспокою.

Досить часто ми не помічаємо, які саме незадоволені потреби засвідчують наші емоції. Аби виявити такі потреби, незамінна консультація психолога. Психолог створить безпечний простір, у якому наш внутрішній голос зможе заговорити. Під керівництвом психолога ми зможемо навчитися розрізняти наші захисні механізми й реальні потреби. У цьому нам також сприятимуть ведення щоденників, медитація, записування снів і подібні практики.

5. Емоційний розвиток сприяє прощенню

Коли ми усвідомлюємо свої емоції і внутрішній голос, наші образи й неефективні моделі поведінки зникають. Коли ми завершили ситуації з минулого, вони більше не повторюватимуться в сьогоденні. Замість співчуття до себе ми починаємо відчувати співчуття до інших людей, бо усвідомлюємо, що кожна людина вчиться розуміти себе по-різному. Люди не хочуть заподіяти нам зла, а лишень виявляють свої захисні механізми. Ми перестаємо сприймати поведінку людей на власний карб і рідше конфліктуємо. Зокрема, ми навіть можемо відчувати вдячність за ситуації, які показали нам наші старі емоційні травми, адже завдяки цьому ми змогли позбутися від них. Ми відчуваємо вдячність замість образ і роздратування. Зрештою, стаємо більш вільними, тому що більше не змушуємо мовчати свій внутрішній голос і не звинувачуємо в цьому інших.

Відбулося чергове засідання комісії з питань захисту прав дитини Кам’янець-Подільської міської ради, на якому було розглянуто 16 питань в інтересах юних кам’янчан та прийнято рішення згідно з чинним законодавством.Серед розглянутих комісією питань – подання шкіл, звернення суду, КМП «Перинатального центру Кам’янець-Подільської міської ради», Кам’янець-Подільського міського Центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, заяви батьків.Комісія заслухала батьків, педагогів окремих шкіл, фахівців Кам’янець-Подільського міського Центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді та прийняла рішення згідно з чинним законодавством.У результаті вирішено чотирьох дітей залишити на обліку служби у справах дітей як таких, що опинилися в складних життєвих обставинах, а двох- зняти з обліку; клопотати перед Кам’янець-Подільським ВП ГУНП щодо притягнення до адміністративної відповідальності п’ятьох батьків за неналежне виконання батьківських обов’язків; чотири родини залишити під супроводом міського Центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді.На розгляд виконавчого комітету буде винесено пропозиції для прийняття рішень щодо реєстрації народження двох дітей, яких матір залишила в перинатальному центрі; надання статусу дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій і збройних конфліктів; затвердження висновку органу опіки та піклування щодо розв’язання спору про визначення місця проживання малолітньої дитини. Інші рішення стосуватимуться влаштування трьох дітей на цілодобове перебування в заклади інституційного догляду.

  Найбільші зміни у людському способі життя відбулися у ХХ столітті і тривають дотепер. Бурхливий розвиток медіа, технічний і науковий прогрес принесли у наше життя багато новинок. Серед них і світова павутина – Інтернет. Зараз важко знайти людину, яка би не чула про Інтернет, а число його користувачів щодня зростає.

• Багато дітей та підлітків занадто довіряють Інтернету та поширюють у соціальних мережах інформацію особистого характеру, наприклад, номер телефону, адресу, особисті фото тощо.
• Діти в мережі знайомляться з невідомими людьми і близько 60% дітей потім зустрічаються з ними у реальному житті, не знаючи, що це за люди і чи можна їм довіряти.
• Дитина може зіштовхнутись із шахрайством, онлайн-насиллям або порнографією

Саме у цей день в 1948 році Генеральна Асамблея ООН прийняла Загальну декларацію прав людини – перший універсальний міжнародний акт з прав людини.

Цим документом закріплено, що права людини – невід’ємний елемент людської особистості і людського буття. Загальною декларацією прав людини започатковано процес створення системи міжнародних стандартів у галузі прав людини, набуття ними універсального характеру.

Юрисконсульт Кам’янець-Подільського міського Центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді інформує.

Протягом 2020 року за консультаціями з юридичних питань звернулось 97 сімей/осіб з яких 40 сімей онлайн, яким надано 190 юридичних консультацій щодо роз’яснення законодавства, а також надана допомога в складенні 18 позовних заяв.

Приблизно 70 % громадян, які звертаються до Центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді за захистом своїх прав, не знають елементарних правил спілкування з органами державної влади, місцевого самоврядування, установ, організацій та інше.

Тому, у разі появи потреби у консультуванні звертайтесь за адресою: вул. Шевченка, 26, ІІІ поверх, тел. (03849) 9-14-29. Також, пишіть приватні повідомлення на сторінку «Міський Центр соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді» в Facebook за посиланням https://www.facebook.com/kpmcsssdm/  з зазначеним видом та бажаним часом консультування.

9 грудня Нетішинська територіальна громада приєдналася до акції “Бузкова стрічка ” яка була організована головним спеціалістом управління соціального захисту населення спільно з фахівцем із соціальної роботи територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг в рамках всеукраїнської акції “16 днів проти насильства “. До акції долучилися офіцер ювенальної превенції Нетішинського ВнП, служба у справах дітей та діти з патріотичного руху “Хома”. В центрі міста роздавали буклети та бузкові стрічки, інформували людей про наявні проблеми  та закликали не мовчати. В разі потрапляння в ситуацію будь якого насильства звертатися у відповідні служби та отримати допомогу.

8 грудня 2020 року, в рамках Всеукраїнської акції «16 днів проти насильства», працівниками відділу соціальної роботи з населенням виконавчого комітету Полонської міської ради об’єднаної територіальної громади та в.о. начальника відділу «Полонське бюро правової допомоги» Оксаною Рибак проведено робочу зустріч, мета якої – привернення уваги суспільства до проблем подолання насильства у сім’ї, жорстокого поводження з дітьми, протидії торгівлі людьми та захисту прав жінок. В ході зустрічі також обговорені питання співпраці щодо порушених питань та порядок отримання безоплатної правової допомоги особами, які постраждали від насильства.

Днями здійснено комісійний виїзд представників Ізяславського районного центру соціальних служб, служби у справах дітей Ізяславської райдержадміністрації, інспектора КОЗСДС Ізяславського відділення поліції Славутського ВП ГУ НП у Хмельницькій області, сімейного лікаря АЗПСН с. Білогородка у села Топірчики, Білогородка, с. Христівка. За  результатами візиту в сім’ї складено акти оцінки потреб дитини та її сім’ ї.

В ході виїзду працівниками центру соціальних служб проводилася робота у сім’ях з дітьми, які опинилися у складних життєвих обставинах. Зокрема, батькам надано рекомендації щодо належного догляду за дітьми, створення умов для їхнього повноцінного виховання та розвитку, раціонального використання коштів, задоволення першочергових потреб дітей тощо. Перевірено наявність дров в родинах для опалювального періоду.  Проведено роз’яснювальну роботу щодо дотримання протипожежних заходів в  помешканнях, де проживають сім’ї з дітьми.

 Завдячуючи благодійній допомозі, наданій дітьми, батьками, адміністрацією Ізяславського НВК «ЗОШ І-ІІІ ст., № 2, ліцей» ім. О. Кушнірука, в рамках проведення акції «День доброго ангела» Ізяславському центру соціальних служб було надано сезонний одяг, іграшки, засоби розвитку. Зазначена благодійна допомога надана малозабезпеченим, багатодітним сім’ям з дітьми, одиноким матерям, сім’ям з дітьми, які опинилися у складних життєвих обставинах.

За інформацією Міністерства внутрішніх справ України за перше півріччя 2020 року до поліції надійшла 101 тисяча викликів через домашнє насильство. Це на 40% більше у порівнянні з минулим роком.  Під час карантину проблема домашнього насильства стала актуальнішою, оскільки члени сімей постійно перебували вдома у закритому приміщенні. Водночас, зростання кількості скарг пов’язують не із запровадженням карантину, а кращою проінформованістю людей про те, куди потрібно звертатися за допомогою і яка існує відповідальність за таке правопорушення.

• 102 ― Національна поліція України
• 15-47 ― урядова гаряча лінія для постраждалих від домашнього насильства. Сервіс доступний цілодобово, дзвінки є безкоштовними зі стаціонарних та мобільних телефонів, анонімними та конфіденційними. Надаються інформаційні, психологічні та юридичні консультації чоловікам та жінкам, які постраждали від домашнього насильства, насильства за ознакою статі, насильства стосовно дітей, або з питань загрози вчинення такого насильства, психологічна допомога потерпілим від домашнього насильства жінкам, чоловікам, дітям.
• 0 800 500 335 (з мобільного або стаціонарного) або 116-123 (з мобільного) ― Національна “гаряча” лінія з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та ґендерної дискримінації єдина в Україні національна і безкоштовна «гаряча» лінія з питань попередження ґендерно зумовленого насильства та торгівлі людьми. «Ла Страда»
• 0 800 500 225 (з мобільного або стаціонарного) або 116 111 (з мобільного) ― Національна дитяча гаряча лінія. Наразі лінія працює у будні з 12:00 до 16:00. Діти мають можливість анонімно і конфіденційно отримати підтримку і пораду, а дорослі – проконсультуватися з психологами, юристами та соціальними працівниками щодо випадків порушення прав дитини.
• чат-бот у Telegram від МВС #ДійПротиНасильства надасть максимально вичерпну інформацію про домашнє насильство, підтримку та допомогу в цьому питанні”, – йдеться у повідомленні. Зокрема, цей чат-бот може допомогти викликати служби допомоги (поліцію та медичну допомогу), переадресувати на спеціалістів безоплатної правової допомоги, які нададуть юридичну консультацію в онлайн-режимі. Також чат-бот може надати контакти інших служб допомоги, роз’яснити, що таке домашнє насильство та як йому протидіяти, розповісти про повноваження органів і установ, котрі здійснюють заходи для запобігання домашньому насильству. Приєднатися до чат-бота можн за посиланням.

• до поліції за номером 102 або до дільничного офіцера поліції (Хмельницький відділ поліції Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області — вул. Пушкіна, 15, територіальні відділення поліції — Південно-Західний та Зарічанський);
• до управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Хмельницької міської ради (вул. Проскурівського Підпілля, 32; тел. 76-58-61);
• до Департаменту освіти та науки виконавчого комітету Хмельницької міської ради (вул. Грушевського, 53; тел. 79-27-46);
• до служби у справах дітей Хмельницької міської ради (вул. Грушевського, 88; тел. 65-72-50);
• до Хмельницького місцевого Центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги (вул. Соборна, 75, 2-й поверх; тел. 65-77-88);
• до Хмельницької міської лікарні (вул. Проскурівська, 1; тел. 79-49-55);
• до Хмельницького міського Центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді (вул. Кам’янецька, 38, тел. 65-78-78);
• психологічна допомога надається Службою “Телефон Довіри 15-50” цілодобово, анонімно та безкоштовно — 15-50 стаціонарний номер або (067)-1333-15-50;
• Центр соціально-психологічної допомоги — адреса не розголошується з міркувань безпеки осіб, які в ньому перебувають, (0382) 74-64-72;
• Хмельницький обласний центр соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, Львівське шосе, 10/1, тел. (0382) 76-55-58.