«Подолання та профілактика професійного вигорання»

Популярні

20210329_130839  29-30 березня 2021 року на базі Хмельницького обласного центру соціальних служб відбулось навчання для психологів центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді і психологів центрів надання соціальних послуг на тему: «Подолання та профілактика професійного вигорання».

  Під час занять учасники пропрацьовували техніку відновлення власного ресурсу: «Арттерапія. Інтуїтивне малювання».

IMG_20210329_125756  В умовах постійної роботи з клієнтами цей інструмент сприяє не тільки відновленню власних сил, а й дасть можливість швидше налагодити контакт під час роботи  з дітьми та підлітками.

  Також відбулось знайомство із соціальною послугою – медіація (посередництво) у соціальній роботі. Під час інтерактивної лекції учасники активно обговорювали етапи, алгоритми, механізми та можливості її застосування у соціальній роботі.

  Психологи акцентували увагу на необхідності постійного підвищення професійного рівня та обміну досвідом роботи, запропонували теми наступних зустрічей.

IMG_20210329_120840IMG_20210330_125611

Синдром «хорошої дівчинки»

IMG-2e77b48c15a4a1d8122698b04b861374-VНа перший погляд хороша господиня, дружина, мама, відповідальний працівник.  А насправді — нещасна жінка.  Кар’єра не складається, чоловік не поважає, діти не слухаються.   Причина криється в невпевненості у собі, а також в схильності до самознищення, самокритики і «хворому» перфекціонізм. Такий стан прийнято називати синдромомо «хорошої дівчинки», або «попелюшки». Як він формується і чи можна його позбутися з“я суємо у рубриці «Поради психолога». Вітаю. 
Хто ж така – хороша дівчинка? Перш за все, вона робить все для інших і нічого для себе. Хоче бути корисною для оточуючих і викликати в них лише позитивні відчуття.  «Хороші дівчата» впевнені, що щастя обов’язково потрібно заслужити.
Ознаки синдрому «хорошої дівчинки» Основними ознаками жінки із синдромом «хорошої дівчинки» є: низька самооцінка; невдалі спроби за допомогою покірності заслужити загальну повагу; невміння доводити свою точку зору; різні комплекси; надмірна емоційна прив’язаність до рідних людей; захоплення серіалами, романами, ідеалізація партнера.Така поведінка формується ще у дитинстві. 
Завищені вимоги Саме до дівчаток найчастіше батьки висувають високі вимоги, на відміну від хлопчиків. Батьки всіляко навантажують доньку різними домашніми справами, записують на секції та гуртки, примушуючи посилено вчитися. Звісно все це корисно, але у дитини не залишається вільного часу на розваги і відпочинок. У таких випадках дівчинка починає думати, що її люблять не за просто так, любов батьків потрібно заслужити за допомогою успіхів і досягнень. У більшості випадків така дитина не чує похвали, що дуже важливо при вихованні, а тільки вимоги. Відтак дитина починає сприймати їх як належне, не чекає похвали, вважаючи, що вона її не варта, поки не виконає всі ідеально.
Занижена самооцінка У результаті потужного тиску дорослих у дівчинки знижується самооцінка, вона замикається в собі і направляє всі свої сили і думки на бездоганне виконання роботи. Саме такою поведінкою характеризується комплекс «Попелюшки».  Такі жінки розуміють свою другосортність і покірно тягнуть лямку, проявляючи терпіння до нехтування чоловіка, до поганої роботи з низькою оплатою. Такі жінки не відчувають власної жіночності, а тим більше сексуальності – тому що на їх думку це не пристойно. Вони не вміють тішити себе приємними дрібницями, а якщо і роблять це, то завжди відчувають муки совісті.
Насильство Багато насильства фізичного і психологічного відбувається саме через синдром хорошої дівчинки. Жертва ніби сама погоджується на насильство над собою, щоб не образити насильника, або щоб не конфліктувати, якщо в її розумінні конфлікт – це погано. Такі речі відбуваються тоді, коли «бути хорошою» важливіше власного комфорту. Тобто людина не сама вирішує, а дає право іншому вирішувати, де її кордони. Позбавлятися від комплексу хорошої дівчинки можна і потрібно, в іншому випадку на все життя залишитеся робочою бджілкою з низькою заробітною платою і будете терпіти зневагу чоловіка, дітей, догани начальства. 
Усвідомлення проблеми Перший крок до виправлення – усвідомлення і прийняття проблеми. Необхідна важка і тривала робота, але вона навчить поважати і любити себе.
Вчіться казати «ні» Потрібно навчитися слову «ні». Якщо жінку з синдромом Попелюшки просять про що-небудь, то це більше схоже на вимогу. Але ж необов’язково погоджуватися і бігти виконувати прохання. Якщо прохання неприємна, або його немає часу зробити, можна відхилити це, не вигадуючи низку виправдань. Кожна людина має право просто відмовити.
Підвищення самооцінки Для підвищення самооцінки можна взяти аркуш паперу і записати свої недоліки і переваги, яких буде більше. А також можна відзначити успіхи за день і просто похвалити себе за це. Похвалу від інших теж потрібно сприймати як належне, а не червоніти і розсипатися в компліментах. Похвалили, а це означає, що заслужено.
Час на себе Кожного дня хоча б кілька годин присвячуйте особистим інтересам і бажанням. Можна сходити в салон краси, записатися в спортзал, зайнятися своїм хобі або просто почитати книгу. І нехай всі знають, що вас в особистий час через дрібниці турбувати не можна. Маленькі подарунки собі. Іноді можна порадувати себе новою красивою річчю, сходити в ресторан. Важливо думати, що ви гідні найкращого.
Пам“ятайте, не потрібно бути «хорошою дівчинкою» для всіх. Для всіх хорошою бути просто неможливо. Інакше оточуючі, бачачи таку поведінку, «сідають на шию». Кожен має повне право відповісти грубістю на грубість, розгніватися або образитися. Для реалізації своєї мрії необхідно просто любити і поважати себе, розуміючи, що ви гідні найкращого, тоді все вийде.
Підготувала статтю: провідний психолог Каритун Оксана