Як допомогти дитині адаптуватися до навчання в нових умовах, попри часті повітряні тривоги й періодичні або регулярні обстріли областей, радимо й надалі дотримуватися розпорядку дня, адже це “заземляє”, дозволяє відчути стабільність. Важливо планувати не лише навчальний процес, а й прогулянки, ігри та відпочинок.

Якщо дитина йде до нової школи, було б добре, щоб до того, як сісти за парту, вона познайомилася з кимсь з однокласників. Поспілкуватися діти можуть й онлайн. Якщо дитина сумує за колишніми друзями, з ними також можна організувати відеозустріч.

Важливо виділити вдома робочу зону, де школяр виконуватиме домашні завдання. Це може бути навіть частина обіднього столу або просто окрема поличка, де дитина зможе поставити свої підручники. Процес упорядкування організовує, а “перехід” в інший простір допомагає налаштуватися на робочий процес. Слід врахувати, що у полі зору учня мусить потрапляти якомога менше предметів, які можуть відволікати його від навчання, зокрема іграшок. 

Обов’язково потрібно обговорити питання безпеки. Найкраще пройтися разом із дитиною до школи. Також необхідно наперед узгодити, як вона буде діяти, якщо почує по дорозі сигнал повітряної тривоги. Для учнів 1-4 класів можна намалювати або надрукувати детальну карту маршруту до навчального закладу. Слід нагадати дитині, щоб вона нічого не чіпала на вулиці, не підіймала із землі предметів, які їй не належать.

Протягом певного часу в шкільний рюкзак можна вкладати маленькі презенти. Це може бути листівка або записка, м’який брелок, який школяр зможе стискати в руці, браслет (можна такий як у мами чи тата), ручка з блискітками, кишенькова дзиґа. Ці дрібнички нагадають дитині, що батьки про неї піклуються, і допоможуть зняти напругу.

Коли батьки в сім’ї починають виконувати правило “перших трьох хвилин”, то зауважують, що воно дуже багато змінює у відносинах з дітьми на краще.

Правило «перших трьох хвилин» полягає в тому, щоб завжди зустрічати дитину з такою величезною радістю, ніби зустрічаєте друга, якого не бачили вже багато, багато років. І не важливо, чи ви повернулися з магазину, в який вибігали за хлібом, прийшли додому з роботи або повернулися з відрядження. 

❗Як правило, все, чим з вами хоче поділитися дитина, вона «видає» у перші хвилини зустрічі, саме в цьому і полягає важливість не прогавити цей час.

Правило “перших трьох хвилин” для батьків:

– забираючи дитину зі школи,  завжди присідайте на рівень її очей, обійміть її при зустрічі і скажіть, що ви за нею скучили.

– приходячи з роботи, відразу звертайте увагу на дитину. Разувайтесь і біжіть за дитиною. У вас є декілька хвилин для того, щоб сісти поруч, розпитати про її день і вислухати. Потім уже підете їсти та дивитися новини. Якщо ви таким чином не звернете увагу на дитину, то вона ходитиме за вами весь вечір, вимагаючи спілкування, уваги, кохання.

❗Важлива не кількість часу, а емоційна близькість❗

Іноді кілька хвилин душевної розмови значать для дитини набагато більше, ніж цілий день, проведений разом з вами, якщо думками в цей час ви були в іншому місці. Те, що ми весь час поспішаємо та стурбовані, точно не зробить наших дітей щасливими, навіть якщо ми вважаємо, що робимо це заради них та їхнього добробуту.

❗Для батьків та дітей вираз «час разом» має різне значення.

Для дорослих достатньо, щоб діти просто знаходилися поряд з ними, коли вони роблять щось вдома або йдуть до магазину.

Для дітей поняття «час разом» – це дивитися очі в очі, коли батьки сідають поруч, відкладають мобільні телефони, виключають думки про сотні своїх проблем і зовсім не відволікаються на сторонні справи. Дитина ніколи не довіриться, якщо відчуває, що у пріоритеті у батьків у момент спілкування є щось важливіше, ніж вона.

Звичайно, не завжди у батьків є час на спільну гру з дітьми, але в такі хвилини робіть тільки те, що хоче дитина. Не треба пропонувати їй ваші варіанти вільного часу. Час швидкоплинний, і ви не встигнете схаменутися, як ваші сини та дочки подорослішають, тому не втрачайте часу і починайте будувати довірчі відносини з ними вже зараз.