З початком пандемії та особливо після введення карантинних заходів дезінформація про коронавірус Covid-19 та пов’язані з ним заходи, заполонила інтернет і соцмережі. Тож пропонуємо вашій увазі поради, які допоможуть дотримуватись інформаційної гігієни. Що можете зробити особисто Ви, щоб зупинити поширення неправдивої інформації?1. Зупиніться і подумайте. Звичайно, ми хочемо, щоб наші рідні та близькі були обізнані з інформацією про епідемію. Тому, коли Ви отримуєте нову інформацію, – електронною поштою, у Viber, WhatsApp, Facebook або Twitter – то, можливо, поспішаєте поділитися нею. Однак, перше, що Ви можете зробити для боротьби з дезінформацією, – зупинитися і поміркувати, адже розсилки у соцмережах і месенджерах про коронавірус часто викликають паніку.
2. Перевірте джерело. Перш ніж переслати повідомлення, запитайте себе – звідки йде ця інформація? Якщо джерело – “подруга мого друга” або “сусід колеги моєї тітки”, то це майже завжди означає, що інформація неправдива. Звертати увагу потрібно тільки на офіційні заяви. Наприклад, нещодавно з’явилися численні повідомлення, що нібито з 28 квітня стане неможливою дистанційна оплата комуналки, бо платіжні системи зупиняться. Це маніпуляція. В таких публікаціях, неназвані “експерти прогнозують паніку серед населення і розхитування фінансової системи, і без того нестабільній в умовах карантину”. Першоджерелом стало повідомлення Української асоціації платіжних систем від 15 квітня. Але там не має й слова про те, що 28 квітня дистанційна оплата комуналки стане неможливою. Йшлося про відстрочення строку набрання чинності двох статей, 11 та 14 Закону України “Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів…” від 14.10.2014 р. № 1702-VI на 6 місяців. Звертаємо увагу на статтю 14 цього Закону “Інформація, яка супроводжує переказ коштів або віртуальних активів”. Там чітко вказано, що її вимоги не поширюються на перекази коштів з метою сплати податків, зборів, платежів, зборів на обов’язкове державне пенсійне та соціальне страхування, штрафних санкцій та пені за порушення законодавства до державного і місцевих бюджетів, Пенсійного фонду, на рахунки органів державної влади, органів місцевого самоврядування або переказу коштів за ЖИТЛОВО-КОМУНАЛЬНІ ПОСЛУГИ. Вимоги статті 14 цього Закону також взагалі не поширюються на готівкові перекази на суму, яка відповідає або менша 5 тисяч гривень, а також 30 тис. грн – при оплаті вартості товарів, робіт, послуг, погашення заборгованості за кредитом за умови, що можна здійснити відстеження через отримувача.3. Чи може це бути фальшивкою? Зовнішній вигляд буває оманливим, і багато фейків створюють так, щоб вони були схожі на документи з офіційних джерел. Імітувати бланки ЗМІ та державних установ, як і офіційні акаунти організацій в соцмережах, нескладно. Ще один з методів авторів фейків – накласти текст на скріншот з випуску новин. Великі літери та невідповідні шрифти можуть бути індикаторами підробки. Тому в соцмережах інформацію потрібно шукати тільки на перевірених акаунтах новинних та урядових організацій, а також відомих громадських груп. Якщо Ви отримали пост або відео, яке виглядає підозріло, то краще їх перевірити. Надаємо перелік посилань на офіційні длжерела інформації, як загальнодержавні так і в межах міста:
Кабінет Міністрів України
Міністерство охорони здоров’я України
Центр громадського здоров’я МОЗ України
Хмельницька міська рада https://khm.gov.ua/uk/news
4. Не певен – не ділися. Не потрібно пересилати повідомлення своїм друзям і близьким, якщо у Вас є сумніви щодо їх правдивості. Це швидше створює проблеми, ніж допомагає вирішувати їх, тому не варто ділитися інформацією “просто про всяк випадок”.
5. Перевіряйте кожен факт окремо. Поєднання фактів і вигадки – один з головних принципів пропаганди. Коли ви отримуєте, наприклад, список рекомендацій, то легко прийняти на віру все, якщо ви точно знаєте, що один з пунктів – правильний. Але фейком може виявитися половина або третина пунктів. По той бік пандемії – платформа, на якій оперативно перевіряють інформацію та спростовують фейки про коронавірус. Це волонтерська ініціатива, до якої увійшли журналісти та фактчекери, а також незалежні фахівці з України та Німеччини. Авторка ініціативи – Альона Романюк, редакторка інформаційної кампанії “По той бік новин”. Редакція спростовує фейки, розповідає, як працюють маніпуляції та пояснює складні речі простою мовою. Якщо Ви хочете надіслати інформацію на перевірку, можете заповнити форму за посиланням: https://coronafakes.com
6. Обережно, емоції! Неспокій та тривогу автори фейків часто намагаються викликати за допомогою закликів до негайних дій.
7. Не забувайте про відповідальність! Ми найбільш вразливі для дезінформації у той момент, коли активно погоджуємося з нею. Саме цієї миті варто пригальмувати і пригадати: за розповсюдження фейків передбачена кримінальна та адміністративна відповідальність. Детально розглянемо її у наступній публікації.