Часто батькам доводиться доглядати за дитиною, наводити лад вдома, готувати, прати, ходити на роботу та робити ще безліч невідкладних справ одночасно. А ще й важливо у всій цій метушні не забувати один про одного. Набагато легше встигати все, коли дитина не тільки вміє, а й любить гратися самостійно. Як її привчити до цього?
Атмосфера у родині
Усі діти різні. Одні можуть захопитися іграшками і тихенько бавитися ними хоча б 10 хвилин, інші ходять за мамою «хвостиком». Також частково впливає атмосфера у родині: якщо батьки нервуються або сваряться, то і дитина буде почувати себе неспокійно, відповідно, потребуватиме контакту з матусею чи татком.
За бажанням, а не за вимогою
Дуже важливо для батьків — не допускати, щоб ігри наодинці стали мукою для дитини, вони лиш мають дати малюкові відчути насолоду від дорослішання, допомогти освоювати незалежність. Намагайтеся дозволяти дитині обирати самостійно, який одяг їй носити, пропонуйте вибір страв, іграшок для гри. Радьтеся з дитиною частіше! Хваліть найменші ініціативи, що йдуть від дитини, допомагайте, а не поправляйте її під час самостійної гри, підказуючи, що і як робити.
Комфорт у будинку
Дитина повинна відчувати себе комфортно в будинку серед речей: подбайте про зручні стільчики, доступні полички з іграшками та речами. Дітки рідко обмежуються іграми тільки в дитячій кімнаті, зазвичай вони охоплюють весь домашній простір, тому ретельно продумайте всю обстановку в домі, щоб уникнути травм і вберегти цінні речі.
Зберігання іграшок
Приділяйте особливу увагу також зберіганню іграшок. Дитина повина без зусиль дістати їх і відкласти на місце. Розмістіть в дитячій кімнаті невеликий стелаж для іграшок, книжкові полиці, місця для ляльок і гаражі для маленьких автомобілів. Хай кожна іграшка в домі має своє власне місце.
Надмірна кількість іграшок
Не треба, щоб іграшок було надто багато. Час від часу перебирайте і відкладайте іграшки, якими малюк не грається, а через певний час знову повертайте їх. Радість дитини від зустрічі зі старими, але забутими іграшками, буде ніяк не меншою, ніж як від покупки нових.
Привчайте гратися самостійно
Дитина має поступово звикати гратися сама. Наприклад, батьки можуть грати разом з малечею 20 хвилин,а потім давати дитині пограти самій 3-5 хвилин. Потім можна збільшувати час до 10-15 хвилин самостійної гри. Але важливо, щоб хтось батьків був поруч, щоб допомогти, якщо у дитини виникне складність. Яким чином ви навчаєте дитину одягатися? Вона спостерігає, як одягаєте її ви, і намагається повторити ваші дії. Такий самий процес відбувається і з грою. Грати дитину потрібно навчити, показати, розказати, і тоді малюк зможе самостійно розважити себе.
Сюжетні ігри
Які ігри придумати? Дітки дуже полюбляють сюжетно-рольові ігри, вони із задоволенням обирають собі ту чи іншу роль, скажімо, в постановці казки чи просто відносин у сімї, на робочому місці. Батьки можуть і мають допомогти з ідеями, вигадуючи сюжет гри, але хай дитина самотужки придумує її розвиток. Що частіше ви граєте разом з дитиною, тим більше підсилуюється її зацікавленість у грі, і тим скоріше вона гратиметься наодинці із задоволенням. І пам“ятайте найважливішу річ – близькість мами – не лише фізичну. Уважно слухайте дитячі розповіді про ігри, хваліть дитину за найдрібніші досягнення! Якщо малюк буде впевнений, що він в будь-який момент може звернутися до мами з розповіддю або просто проханням про допомогу, і він отримає все, що йому потрібно, тоді і гратися наодинці буде набагато спокійніше.