Підлітки розглядають наркотики як спосіб зняти напругу, розслабитися на черговій вечірці, розважитися або поліпшити самопочуття через стрес, який можуть викликати розлучення батьків чи цькування в школі, невдалі стосунки. Утім, не обов’язково лише негативні обставини і “погана” компанія спонукають спробувати наркотики, але й звичайна цікавість, упевненість підлітка в тому, що він може тримати споживання під контролем, а від одного разу нічого не буде. Яка поведінка доньки чи сина має насторожити батьків і як діяти у такій ситуації ? Зрозуміти, чи ваша дитина вживає наркотики, дуже важливо заради вчасного звернення по допомогу.
Підозріла поведінка Перш за все вас має насторожити підозріла поведінка. Підлітки, які експериментують із наркотиками, природно намагатимуться це приховати. Тому важливо звернути увагу на будь-які розбіжності в поведінці, якими б незначними вони не здавалися.
Кардинальна зміна способу життя Більш надійна рання ознака можливої наркоманії – будь-яка кардинальна зміна способу життя вашої дитини. Наприклад, їла багато – почала їсти мало, або навпаки; була товариською – стала замкнутою; лягала спати пізно – тепер лягає рано. Або ж змінилися інтереси, захоплення, пристрасті.
Різкі перепади настрою Різкі перепади настрою, ніяк не пов’язані з реальною дійсністю, яка оточує вашу дитину. Наприклад, веселість і енергійність швидко змінюються апатією, байдужістю, небажанням нічого робити. І ці цикли не пов’язані з успіхами чи неуспіхами в школі, з друзями, вони ніби самі по собі.
СонЗміна ритму сну: дитина протягом дня може бути сонлива, млява, повільна, а до вечора, прийшовши з прогулянки, проявляє енергійність, бажання що-небудь робити, не засинає вчасно. Ви можете бачити, що вона всю ніч безперервно займається комп’ютером, грає на гітарі, прослуховує музичні записи, а на другий день знову сонлива, загальмована.
Фінансові запити Збільшуються фінансові запити, і молода людина активно шукає шляхи їх задоволення, випрошуючи гроші у все зростаючих кількостях (якщо починають пропадати гроші з батьківських гаманців або цінні речі з будинку – це дуже тривожна ознака!).
Підозрілі друзі З’являються підозрілі друзі або поведінка старих приятелів стає підозрілою. Розмови з ними ведуться пошепки, незрозумілими фразами або на самоті.
Ознаки тривалої наркозалежності При тривалому вживанні підлітком наркотиків має насторожити поведінка, яка в тій чи іншій мірі нагадує стан алкогольного сп’яніння, безпричинна веселість, смішливість, балакучість, агресивність, явно не відповідні даній ситуації. Зміна рухової активності або координації рухів. Зміна кольору шкірних покривів. Блиск очей. Сильно звужені або сильно розширені зіниці, що не реагують на світло.
Що ж робити, якщо ви запідозрили, що дитина вживає наркотики? Часто першою реакцією дорослого, який підозрює, що його дитина вживає наркотики, є агресія. Але у відповідь на неї ви отримаєте тільки відповідну агресію. І взагалі на будь-яку свою негативну емоцію отримаєте відповідну емоцію дитини.
Висловіть занепокоєння Поважайте підлітка і висловлюйте щире занепокоєння. Утім, очевидно, що, якщо ви місяцями не розмовляли з дитиною на особисті теми, вона одразу вам не відкриється. Тоді найкраще – якщо з дитиною розмовлятиме той член родини чи близька людина, якій вона довіряє. У розмові важливо говорити про свої переживання, страхи, занепокоєння з приводу того, що дитина може вживати наркотики. Потрібно донести, що, якщо є проблема, ви вирішите її разом.
Почніть з себе Якщо ви хочете, щоб ваша дитина вилікувався від наркоманії – почніть аналіз ситуації з себе і зі своїх сімейних відносин. Де і як в сім’ї були створені умови того, що дитина захотіла втекти у світ наркотиків? Перш ніж лікувати дитину, позбудьтеся від цих умов, інакше ваші дії не матимуть ефекту.
Альтернатива Варто запропонувати дитині альтернативну діяльність, яка замінить наркотик, але даватиме емоції. Це можуть бути подорожі, спорт, спілкування, нове середовище, наприклад табір з розвитку.
Зверніться за підтримкою Не намагайтеся діяти самостійно. Якщо дитина хвора на наркоманію, треба йти до спеціалістів – лікарів, психологів, які зможуть точно поставити діагноз і визначити ступінь залежності, а також можливі способи лікування та реабілітації. Але пам“ятайте, рішення про початок лікування повинен прийняти сам залежний! Батьки, друзі і навіть фахівці-психологи можуть тільки підштовхнути людину до прийняття цього рішення. Єдиний по-справжньому дієвий мотив: «Я буду лікуватися, тому що мені це потрібно».
Важливо зрозуміти, що наркозалежність не є проблемою дитини. Це проблема сім’ї, тому головне – вчасно перебороти власний страх суспільного осуду та розпочати вирішення проблеми.
Статтю підготовив: провідний психолог Каритун Оксана