З настанням осені чимало людей страждає від так званої сезонної депресії. Всі її ознаки проявляються виключно в холодну, темну пору року. Прояви осінньої депресії добре знайомі багатьом: поганий настрій, пригніченість, апатія, млявість, сонливість, постійне відчуття втоми, зниження працездатності. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я від цієї недуги страждає кожний п’ятий мешканець планети.Вважається, що сезонні коливання настрою найбільше притаманні людям чутливим, а також ослабленим стресами, незадоволеним життям, не зовсім здоровим. Прояви такої депресії можуть мати різний ступінь вираженості, і у важких випадках, звичайно ж, необхідно звернутися до фахівця. Ну, а з більш поширеними легкими варіантами цілком можливо дати собі раду самостійно, – вважають психологи.
Однією з причин осінньої депресії є різке скорочення світлового дня, зменшення сонячної енергії, яка потрапляє в організм. Тож насамперед необхідно намагатися компенсувати нестачу сонячного світла, повніше використовувати вранішні світлі години, якомога більше часу проводити поза приміщенням, дбати про добре освітлення робочого місця.
Наступний важливий момент – рух. Підійдуть і спортивні ігри, і будь-які оздоровчі комплекси, і звичайна зарядка, і активні прогулянки. Адже під час фізичної активності виділяються ендорфіни – „гормони радості”. Не слід забувати і про властивості кольорів. Найкраще піднімає настрій червоний, жовто-гарячий. Яскраві деталі вбрання та інтер’єру можуть суттєво вплинути на настрій. Варто також звернутися до аромотерапії: бадьорить запах цитрини, евкаліпта. Не заперечують фахівці і проти такого традиційного засобу підвищення настрою як шоколад солодощі, аби тільки не втрачати почуття міри. Спілкування з друзями, музика, відвідання театру також допоможуть вам не піддаватися осінній меланхолії.
Адже осінь – чудова пора року. Лише восени можна побачити таке буйство фарб, послухати шелест опалого листя, подихати абсолютно особливим – осіннім – повітрям. А ще осінь, можливо саме своїм настроєм легкого смутку, має дивовижну здатність пробуджувати творчість.
Статтю підготовив фахівець із соціальної роботи, Закорчевна Альона