До Європейського дня захисту дітей від сексуальної експлуатації та сексуального насильства.
І суспільна мораль, і кримінальний кодекс вважають згвалтування найбільш тяжким злочином проти особистості. Наслідки сексуального насильства для дитини важкі завжди, вплив такого досвіду відчувається протягом усього подальшого життя.
Що ж слід вважати сексуальним насильством над дітьми? На думку психологів, використання дитини для сексуальної стимуляції дорослих, і сексуальна стимуляція дитини, і сексуальна експлуатація (виготовлення порнографії), і власне згвалтування. Найпоширеніший сценарій – це насильство дорослого члена родини або друга сім’ї над дівчинкою-підлітком. У загальній складності на частку членів сім’ї (вітчимів, дядьком, братів, батьків, дідусів) припадає 35-40% згвалтувань. Ще 40-50% випадків відбувається з вини вхожих в будинок друзів членів сім’ї. Тобто, в 85-90% випадків злочинець добре відомий дитині і тільки 10-15% згвалтувань відбувається незнайомцями.
Саме тому на поверхню «випливає» лише незначна частина злочинів, в більшості ж випадків діти просто мовчать. Найменші жертви мовчать, бо не розуміють, що з ними сталося (чи вважають це нормою – адже так чинить рідна людина). Підростаючи, вони усвідомлюють, що відбувається щось неприйнятне, однак більш старші діти і підлітки у випадках сімейного насильства теж, на жаль, мовчать – тому, що бояться і соромляться; тому, що не вірять, що повірять їм; тому, що бояться зруйнувати сім’ю і заподіяти біль комусь з дорогих їм людей. Гвалтівники часто взагалі не виглядають асоціальними: це нерідко не бомжі і алкоголіки, а дуже пристойні на вигляд громадяни. Обов’язково треба пояснити дитині, що ніколи не слід:
– підходити до незнайомих дорослих ближче ніж на метр, особливо, якщо вони знаходяться в автомобілі;
– входити в ліфт з незнайомим дорослим або заходити одночасно з ним у під’їзд;
– одному йти із дорослим – як незнайомим, так і малознайомим під будь-яким приводом: подивитися/взяти в подарунок/допомогти вилікувати цуценя чи кошеня, взяти пакет для тата, проводити і показати вулицю або будинок;
– сідати в машину зі знайомими, і тим більше, незнайомими, навіть, якщо вони повідомляють, що «тато/мама в лікарні і тобі терміново потрібно приїхати» (треба пояснити дитині, що спочатку непогано б татові/мамі зателефонувати і з’ясувати, чи все з ними в порядку, а якщо додзвонитися не вдається – поїхати з добре знайомим дорослим, краще – жінкою: сусідкою, мамою шкільного приятеля);
– нікому, крім лікаря на прийомі (за згодою і в присутності батьків) не можна дозволяти себе чіпати за статеві органи, і тим більше, не можна чіпати нікого з дорослих або більш старших хлопців, навіть якщо вони про це попросили і, навіть, якщо заявляють, що “всі діти роблять це” або, “зараз ти дізнаєшся те, що не знає і не вміє ще ніхто з твоїх ровесників” .
Існує низка ознак, які можуть навести на думку про можливе сексуальне насильство над дитиною:
- незвичайна сексуальна обізнаність, непритаманні віку;
- повторювані неодноразово ігри з імітацією статевого акту (у тому числі зі звичайними іграшками);
- сексуалізоване вираження прихильності до рідних і друзів;
- онанізм, який дитина не в силах зупинити або приховати;
- хапання за груди й геніталії дорослих;
- якщо у дитини з’являються подарунки, гроші.
Також існують і додаткові ознаки, які змушують замислитися про те, чи все ви знаєте про життя дитини:
- оповідання в третій особі: “Я знаю одну дівчинку …”;
- часті безсоння, нічні кошмари;
- саморуйнування поведінки – вживання алкоголю, наркотиків, суїцидальні спроби, втечі з дому;
- загальна недовіра, страх до дорослих певного типу: статі, віку, зовнішності;
Будьте ж уважні і небайдужі! Адже сексуальне насильство над дітьми, не лише завдає непоправної шкоди їх фізичному здоров’ю, але й тягне за собою важкі психічні та соціальні наслідки. З’являються серйозні відхилення в психічному, фізичному розвитку, в емоційній сфері.
За інформацією Хмельницького міського Центру
соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді