Коли я вчилася в першому класі, я каталася з друзями на велосипеді. Несподівано колесо мого велосипеда наскочило на камінь. Я перелетіла через кермо і впала, вдарившись підборіддям. Насправді мені не було боляче. Однак, коли я побачила, що у мене пішла кров, я почала кричати. Я кричала не від болю – мені було страшно.Коли на допомогу прибігли батьки, у мене почалася справжня паніка. Я побачила страх на обличчі тата, який біг до мене. Потім ми поїхали до лікарні. Я ніколи не забуду цю поїздку. Я сиділа на колінах у мами, а тато вів машину. Мама втішала мене як могла, але я вже не могла її сприймати. Мене переповнювала паніка, і в кінці кінців я закричала: «Я ненавиджу свій велосипед, я ненавиджу лікарні, я ненавиджу їздити в машині, я ненавиджу тебе!» Так, весела була поїздка для моїх батьків. Зараз, коли я працюю психологом, я розумію, що дитину, котра переживає панічну атаку, не можна заспокоїти за допомогою логічних переконань. Страх повністю паралізує здатність людини до логічних міркувань, і вона знаходиться під владою емоцій. З біологічної точки зору, коли ми відчуваємо небезпеку, ділянка головного мозку під назвою мигдалеподібне тіло запускає реакцію «бий або біжи». Разом з тим відключається кора головного мозку, що відповідає за логічне мислення і раціональну оцінку ситуації. Якщо точніше, здатність людини до раціонального мислення не зникає, а лише сповільнюється. Коли людина відчуває панічну атаку, їй найкраще допоможуть техніки, спрямовані на зняття вторинних симптомів, таких як прискорене серцебиття і дихання, підвищений тиск тощо. Добре допомагає проста вправа – повільне глибоке дихання. Якщо ви хочете допомогти дитині подолати сильний страх, запропонуйте їй зробити кілька глибоких вдихів і видихів. Також корисно використовувати техніки усвідомленості, іншими словами – концентруватися на чомусь, що відбувається в даний момент. Наприклад, ви можете запропонувати дитині називати те, що вона чує, бачить, почуває в даний момент, які запахи і смаки відчуває. Або можна запропонувати дитині сфокусуватися на якомусь одному предметі і описати його в найдрібніших подробицях. Також важливо не намагатися умовити дитину заспокоїтися, коли вона відчуває панічну атаку. Фрази: «Не бійся», «Нічого страшного не сталося», «Все добре» тощо не працюють. Люди в стані паніки не здатні мислити раціонально. Зрозуміло, не варто говорити дитині, що привід для страху є. Але іноді корисно просто визнати її почуття. Ви можете сказати їй: «Я бачу, як ти наляканий». Не потрібно сприймати на свій рахунок все те, що говорить вам дитина, котра переживає панічну атаку. Я щиро сподіваюся, що мої батьки розуміли, що я говорю неприємні для них слова під впливом емоцій. Чесно кажучи, я не пам’ятаю, як батьки допомогли мені впоратися з панікою в тій ситуації. Я була дуже схвильована, щоб звернути на це увагу. Зате я чітко пам’ятаю, як ми їхали додому. У лікарні мені наклали шви, і рана вже майже не боліла. Я сказала батькам, що наговорила дурниць через те, що мені було страшно, і що насправді я так не думаю. Моя здатність до раціонального мислення повернулася до мене. Травми – це всього лише один з випадків, які можуть викликати панічну атаку у дитини. У дітей і підлітків є схильність до того, щоб почуття страху у них переростало в панічні атаки. Деякі діти більш схильні до цього, деякі – менше. Коли панічна атака пройде, ви можете допомогти дитині визначити думки, які стали її причиною. Допоможіть їй побачити, наскільки її побоювання реальні, і наскільки висока ймовірність негативного результату подій. І головне, пам’ятайте: коли ви намагаєтеся впоратися з негативними емоціями дитини, ви повинні вміти регулювати свої власні емоції. Якщо, дивлячись на дитину, котра переживає панічну атаку, ви самі відчуваєте тривогу, страх або реагуєте на ситуацію з гнівом або розчаруванням, це тільки погіршить ситуацію і посилить негативні емоції дитини.

Патронат над дитиною – це тимчасовий догляд, виховання та соціально-психологічна реабілітація дитини в сім’ї патронатного вихователя на період подолання дитиною, її батьками або іншими законними представниками складних життєвих обставин. Метою патронату над дитиною є забезпечення та захист прав дитини, яка через складні життєві обставини тимчасово не може проживати разом зі своїми батьками, надання їй та її сім’ї комплексу послуг відповідно до інтересів дитини. Термін перебування дитини в сім’ї патронатного вихователя не може перевищувати трьох місяців. Проте, у разі наявності обставин, що обґрунтовують необхідність і доцільність перебування дитини в сім’ї патронатного вихователя, термін перебування дитини у патронатній сім’ї може бути продовжено до шести місяців. Патронатним вихователем може бути громадянин України (повнолітня особа), який має позитивний досвід виховання дітей, відповідні житлові умови для надання послуг з догляду та виховання дитини у своєму помешканні. Патронатним вихователем не може бути особа, зазначена в статті 212 Сімейного кодексу України. Кандидат у патронатні вихователі має пройти навчання за спеціальною програмою, за результатами якої отримати відповідні рекомендації.Варто зазначити, що патронатні вихователі отримують заробітну плату та соціальні виплати на дітей, влаштованих в патронатну сім’ю. Якщо Ви не байдужі до долі дітей, які потрапили у складні життєві обставини і маєте бажання стати патронатним вихователем,  для отримання більш детальної інформації звертайтесь: Кам’янець-Подільський міський Центр соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді, вул. Шевченка, 26, ☎ 9-14-29

Долучайтеся! Надайте дитині свою підтримку!

Коментар заступника директора Хмельницького обласного центру соціальних послуг Наталії Мельник   https://youtu.be/3NYDVf2T3pY?t=795

  2 листопада 2020 року начальником відділу соціальної роботи Ізяславського районного центру соціальних служб Юлією Потюк спільно зі спеціалістами Ізяславського районного сектору філії Державної установи «Центр пробації»  у Хмельницькій області проведено інформаційно-просвітницький захід «Вплив шкідливих звичок на якість життя людини»  для засуджених, які перебувають на обліку «Центру пробації». Для учасників зустрічі наголошено на тому, що регулярна і систематична «дружба» із шкідливими звичками призводить до суттєвого порушення фахового і професійного рівнів, спотворенням  життєвих пріоритетів і орієнтирів, руйнуванням особистості, духовною і психічною деградацією, яка опускає людину на «дно» суспільства і неминуче приводить до загибелі особи.

Під час спілкування спеціалісти намагалися донести до свідомості засуджених, які перебувають на обліку «Центру пробації», що вирватися з виру алкоголізму, наркоманії та аморального, протиправного способу життя дуже важко. Звільнення від цього  залежить лише від кожної людини зокрема, її волі, переконань, світогляду.  Виправитись ніколи не пізно, варто лише захотіти.

Одним із аспектів зустрічі стало обговорення взаємозв’язку поведінки батьків та формування особистості дитини. Адже сім’я – це найкращий вихователь, а батьки своїм прикладом, власною поведінкою проектують поведінку дитини, її майбутнє. Тому тим батькам, які вживають алкоголь, палять, вчиняють протиправні дії, варто задуматись над власним способом життя, щоб не зруйнувати майбутнє своїх дітей.

Захід  на базі «Центру пробації» проведено із дотриманням вимог карантину.

Гості студії: Вадим Маруняк, Сергій Черешня та Тетяна Власюк

Гості студії: Вадим Маруняк, Сергій Черешня та Тетяна Власюк

Гості студії  : Тетяна Власюк – Директор Хмельницького обласного центру соціальних служб , Сергій Черешня Директор Хмельницького обласного центру занятості населення, Вадим Маруняк –  ttps://youtu.be/FYJXDjhmEAM