6 травня 2021 року у КУ «Центр надання соціальних послуг» Ізяславської міської ради було проведено семінар-навчання для фахівців із соціальної роботи щодо дотримання під час надання соціальних послуг Державного стандарту соціальної послуги кризового та екстреного втручання, затвердженого наказом Міністерством соціальної політики України від 01.07.2016 року № 716.

Під час навчання розглянуто основні поняття та терміни, які вживаються у стандарті. Зокрема, визначено, що  кризова ситуація – це ситуація, в якій з’являється набір травматичних подій, обставин, з яких людина не може вийти, не змінивши їх.  А кризове та екстрене втручання –  це термінове втручання в кризову ситуацію з метою негайного усунення або мінімізації наслідків такої ситуації, надання допомоги та підтримки, спрямованої на її подолання.

Соціальна послуга кризового та екстреного втручання полягає у забезпеченні якісної, оперативної, короткотривалої допомоги, захисту і підтримки особам, які переживають кризову ситуацію, у тому числі насильство в сім’ї, не можуть самостійно сформувати ефективні способи реагування та адаптації до кризової ситуації, а також в організації і застосуванні заходів щодо її усунення, мінімізації або подолання. 

Шляхом дискусії та «мозкового штурму» фахівці обговорили застосування Державного стандарту у практичній роботі відділення соціальної роботи та відділення надання допомоги вдома: при роботі із сім’ями з дітьми у складних життєвих обставинах, родинах, де вчиняється домашнє  насильство, особами похилого віку тощо. Адже надзвичайно важливо вчасно надати допомогу в умовах кризової ситуації – усунути загрозу, небезпеку для здоров’я та життя отримувача соціальної послуги, надати психологічні підтримку, забезпечити базові потреби отримувача соціальної послуги.

У подальшому для фахівців із соціальної роботи заплановані проведення навчань щодо застосування Державних стандартів соціальних послуг у роботі.

Коли батьки приводять дітей вранці в школу або дитячий садок, ті часто відчувають тривогу. Психологи називають таку боязнь розлуки з батьками сепараційною тривогою. Особливо часто вона проявляється у дітей дошкільного віку. Якщо ви допоможете своїй дитині подолати сепараційну тривогу, це створить здорову емоційну основу, яка в майбутньому принесе їй велику користь. У шкільному та підлітковому віці вона буде впевненою у собі й самостійною.

Але як же допомогти дитині впоратися з сепараційною тривогою? У цьому вам допоможуть ігри на уяву. Це допоможе дитині програвати свої конфлікти і ситуації, які викликають у неї страх, у безпечному середовищі. Діти краще долають емоційні проблеми за допомогою ігор.

Розглянемо кілька прикладів.

Маша

Щоразу, коли мама приводила чотирирічну Машу в дитячий садок, дівчинка хапала її за ноги і благала не йти. Сльози і вираз відчаю на обличчі доньки змушували її маму відчувати себе безпорадною, коли вона йшла на роботу.

Батьки Маші подумали, що гра допоможе їй впоратися з проблемою. Вдома усі разом розіграли сценку приходу в дитячий садок. Для цього Маша використовувала ляльок, м’які іграшки та кубики. Дівчинка змогла побачити ситуацію з боку і знайти спосіб зробити розлуку з батьками протягом дня більш комфортною.

Даня

П’ятирічний Даня перейшов до нового дитячого садка після того, як його родина переїхала. Він був радий тому, що у нього з’явилися нові друзі, але разом з тим він відчував страх і тривогу. Його батьки також хвилювалися, як пройдуть його перші дні в новому дитячому садку – адже раніше переїзди йому давалися важко.

Батьки пояснили Дані, чого можна очікувати в перший день у новому дитячому садку. Вони запропонували відповісти на всі питання Дані, але він мовчав. Тому батьки вирішили додати до розмови елементи гри, щоб хлопчикові стало легше говорити про це. Вони знали, що Даня любить уявні гри, і подумали, що гра допоможе розібратися з його страхами.

Даня з татом розіграли сценку, використовуючи для цього м’які іграшки. Даня грав плюшевим ведмедиком, а тато – зайцем. «Я завтра піду в новий дитячий садок, – сказав зайчик. – І я відчуваю…ммм, що ж я відчуваю?». – «Страх», – відповів ведмедик. – «Так! Мені страшно, тому що я не знаю, чого мені чекати. Ти не знаєш, зайчику?» Заєць запропонував: «Я не знаю, але ти можеш запитати своїх батьків». – «Це чудова ідея», – відповів ведмедик.

У такому ключі гра проходила і далі. Заєць допоміг своєму другові ведмедику висловити свою тривогу щодо нового дитячого садка, а ведмедик почав ставити запитання, які Даня хотів поставити своїм батькам. Оскільки Даня міг поставити питання і висловити свої почуття в ігровій формі, він був морально готовий до того, щоб піти в новий дитячий сад і відчував себе більш комфортно.

Розглянемо кілька способів, за допомогою яких батьки можуть допомогти дітям спокійніше переносити розлуку.

1. Дізнайтеся, як з дітьми поводяться в дитячому саду.Що робить вихователь, коли дитина засмучується і плаче після того, як батьки йдуть? Дізнавшись про такі нюанси, батьки можуть краще підтримати свою дитину.
2. Підготуйте дитину.Завчасно поговоривши з нею про те, що чекає на неї в дитячому садку, ви відчуєте себе комфортно. Разом з дитиною почитайте історії про дитячий садок, щоб вона уявила, що на неї чекає. Під час прогулянки сходіть з нею на спортивний майданчик біля дитячого садка. Так вона швидше звикне до нової атмосфери.
3. Знайдіть дитині приятеля.Познайомтеся з дітьми, які будуть ходити з вашою дитиною в одну групу, і їх батьками. Коли на початку дня дитина побачить знайоме обличчя, їй буде комфортніше протягом дня без батьків.
4. Практикуйте активне слухання.Коли дитина хоче чимось з вами поділитися, приділіть їй всю свою увагу. Скажіть їй, що вам цікаво, що відбувається в дитячому садку. Але не ставте дитині занадто багато питань – дайте їй можливість самостійно розповісти те, що вона сама вважає важливим.
5. Дозвольте дитині взяти ініціативу в розмові в свої руки.Дитині буде легше висловлювати свої думки і почуття, якщо вона відчує, що може контролювати хід бесіди. Скажіть, щоб дитина повідомляла, коли вона буде готова поговорити або, навпаки, взяти паузу в розмові.
6. Грайте з дитиною в ігри, які розвивають у неї здатність комфортно перебувати окремо від батьків (наприклад, в хованки).Ігри, у яких предмети і люди зникають, а потім повертаються, допомагають дитині зрозуміти, що люди знаходяться недалеко, навіть якщо дитина їх не бачить.

Маленькі діти часто засмучуються, коли батьки залишають їх наодинці. Це нормально. Однак якщо при цьому ваша дитина відчуває сильну тривогу або смуток, вона плаче або у неї проявляються різкі зміни в поведінці, слід звернутися до фахівця. Педіатр або дитячий психолог зможуть вам допомогти.

Днями  відбувся виїзд фахівців із соціальної роботи комунальної установи «Центр надання соціальних послуг»Ізяславської міської ради спільно із представником відділу «Служба у справах дітей» в сільську місцевість Ізяславської міської територіальної громади. 

Під час виїзду соціальною роботою охоплено 9 сімей в  трьох населених пунктахс.Клубівка,  с. Щурівці та с. Ревуха.

Надання соціальних послуг проводилось з метою попередження нецільового використання  державної соціальної допомоги при народженні дитини та виплат одиноким матерям, підвищення батьківського потенціалу сімей, в яких є ознаки неналежного виконання батьківських обов’язків.  Батькам  надано рекомендації щодо придбання необхідних для дітей продуктів харчування, одягу, взуття, засобів гігієни, постільної білизни та ін. Особливо наголошувалось на необхідності  приведення у  відповідність санітарно-гігієнічних норм проживання сімей та дотримання протипожежних норм при користуванні електроприладами та пічним опаленням помешкань. Також з батьками проводилась робота щодо профілактики негативних явищ, зокрема профілактика зловживання алкогольними напоями.

Фахівцями із соціальної роботи надано консультації батькам щодо налагодження взаємостосунків з дітьми та необхідності придбання дитячих книжок та розвиваючих іграшок для всебічного розвитку дітей.

Особливий акцент у роботі, під час відвідування сімей, зроблено на необхідності дотримання правил особистої гігієни, дотримання соціальної дистанції в період поширення коронавірусної інфекції. Роботу в сім’ях проведено із дотриманням вимог карантину.

Для досягнення успіху, побудови власної траєкторії розвитку індивіду необхідно здолати чимало зовнішніх перешкод, що потребує вміння впоратися із перешкодами внутрішніми. Такими “бар’єрами” можуть стати неподолані страхи, агресивність, духовне невігластво, лінощі, неправдивість, невдячність, егоїзм, невміння розрізняти категорії “добра” і “зла” тощо. Самостійна трансформація суб’єктом вищеназваних вад можлива лише за умови системного самопізнання.

Про самопізнання психолог Хмельницького міського Центру соціальних служб Олександра Коцюк розмовляла з учнями одинадцятого класу. Актуальність теми полягала в тому, що учні стоять на межі вибору професії. При чому  усвідомлення й оцінка людиною своїх думок, почуттів, інтересів, ідеалів, дій, їх мотивів, цілісне оцінювання себе і свого місця в житті орієнтують її у власній особистості, відкривають знання про себе та налаштовують особистість на вибір правильних пріоритетів та орієнтирів життя.