Продовжуємо інформувати населення про сімейний патронат

IMG-3b7ff2d59ddc8f0be9733c3640f0e0eb-VСьогодні, 12 квітня 2021 року, відбулась ZOM –конференція з шукачами роботи, які стоять на обліку в Хмельницькому міському  центрі зайнятості. Про послугу патронату детально розповіла  заступник директора Хмельницького обласного центру соціальних служб Наталія Мельник.   За її словами: «В Україні впроваджена нова форма сімейного виховання якою передбачено надання комплексу послуг з тимчасового догляду та виховання дітей в сім’ї патронатного вихователя на період подолання дитиною, батьками складних життєвих обставин або на період прийняття рішення про набуття дитиною статусу дитини-сироти чи дитини, позбавленої батьківського піклування».IMG-aeeb0ab82555def0ee2c674f8325d746-V

Послуга  патронату передбачена Постановою КМУ від 16.03.2017 року №148 «Деякі питання здійснення патронату над дитиною». Мешканці Хмельниччини можуть стати патронатними вихователями,  якщо:

є громадянином України, має вік від 35 до 60 років (для жінки) та від 35 до 65 років (для чоловіка);

сім’я зареєстрована у шлюбі та проживає на спільній житловій площі;

стан здоров’я дозволяє забезпечувати догляд та виховання дітей;

є позитивний досвід виховання власних дітей;

відсутня судимість;

один із членів сім’ї не поєднує роботу патронатного вихователя з іншою трудовою діяльністю.

Для цього бажаючим необхідно пройти спеціальний курс навчання, а це 12 занять, та отримати довідку за результатами навчання.  Зарплата вихователя становить п’ять прожиткових мінімумів,  кошти на виховання дитини – два прожиткових мінімума (прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі з 1 січня 2021 року — 2 189 гривень, з 1 липня — 2 294 гривні, з 1 грудня — 2 393 гривні – ред.).IMG-a71f773775229225d78adaadc2678658-V

За детальнішою інформацією щодо запровадження патронату або можливості стати патронатним вихователем необхідно звертатися до Хмельницького обласного центру соціальних служб за телефоном (0382)76-55-58.

В Хмельницькому обласному центрі соціальних служб проходять планові навчання для кандидатів у прийомні батьки, батьки-вихователі, потенційні опікуни, піклувальники, усиновителі

1617967936093Головна мета навчань – підготовка сімей до виховання дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування. Навчання проходять потенційні опікуни/піклувальники, усиновителі з Старокостянтинівської, Хмельницької, Городоцької, Красилівської, Чемеровецької та Деражнянської міських громад. Тренінг проводять працівники обласного центру соціальних служб, сертифіковані тренери – заступник директора Наталія Мельник  та  практичний психолог Людмила Терпяк.

За   словами, Наталії Мельник – заступника директора центру, проходження усіма кандидатами обов’язкового курсу навчання є дуже важливим етапом, оскільки виховання дитини, яка зазнала психологічної травми від втрати біологічних батьків, має певні особливості.1617967936083

Навчання проходять за  програмою де передбачено розгляд наступних тем: Знайомство; Підготовка до змін в особистому та сімейному житті; Подолання у дитини почуття втрати; Повноцінний розвиток дитини та причини його затримки; Задоволення потреб дитини та формування її прив’язаностей; Зміст та методи сімейного виховання; Посилення сімейних зв’язків; Планування стабільності життя дитини та сім’ї; Робота в команді; Усвідомлений вибір.

Тренінгові заняття проводитимуться  8  днів по вівторках та п’ятницях.

Після проходження обов’язкового безкоштовного курсу навчання всім батькам видається довідка, яка засвідчує проходження цього курсу і їхню готовність стати усиновлювачами, в якій вказується кількість дітей, їх стать та вік, рекомендації щодо можливості усиновлення.

ЯК БАТЬКАМ ЗРОЗУМІТИ ЩО ДИТИНА ВЖИВАЄ НАРКОТИКИ!!?

received_2895411180707105Підлітки розглядають наркотики як спосіб зняти напругу, розслабитися на черговій вечірці, розважитися або поліпшити самопочуття через стрес, який можуть викликати розлучення батьків чи цькування в школі, невдалі стосунки. Утім, не обов’язково лише негативні обставини і “погана” компанія спонукають спробувати наркотики, але й звичайна цікавість, упевненість підлітка в тому, що він може тримати споживання під контролем, а від одного разу нічого не буде. Яка поведінка доньки чи сина має насторожити батьків і як діяти у такій ситуації ? Зрозуміти, чи ваша дитина вживає наркотики, дуже важливо заради вчасного звернення по допомогу. 

Підозріла поведінка Перш за все вас має насторожити підозріла поведінка. Підлітки, які експериментують із наркотиками, природно намагатимуться це приховати. Тому важливо звернути увагу на будь-які розбіжності в поведінці, якими б незначними вони не здавалися.
Кардинальна зміна способу життя Більш надійна рання ознака можливої наркоманії – будь-яка кардинальна зміна способу життя вашої дитини. Наприклад, їла багато – почала їсти мало, або навпаки; була товариською – стала замкнутою; лягала спати пізно – тепер лягає рано. Або ж змінилися інтереси, захоплення, пристрасті.  
Різкі перепади настрою Різкі перепади настрою, ніяк не пов’язані з реальною дійсністю, яка оточує вашу дитину. Наприклад, веселість і енергійність швидко змінюються апатією, байдужістю, небажанням нічого робити. І ці цикли не пов’язані з успіхами чи неуспіхами в школі, з друзями, вони ніби самі по собі.
СонЗміна ритму сну: дитина протягом дня може бути сонлива, млява, повільна, а до вечора, прийшовши з прогулянки, проявляє енергійність, бажання що-небудь робити, не засинає вчасно. Ви можете бачити, що вона всю ніч безперервно займається комп’ютером, грає на гітарі, прослуховує музичні записи, а на другий день знову сонлива, загальмована.received_495543694798642
Фінансові запити Збільшуються фінансові запити, і молода людина активно шукає шляхи їх задоволення, випрошуючи гроші у все зростаючих кількостях (якщо починають пропадати гроші з батьківських гаманців або цінні речі з будинку – це дуже тривожна ознака!). 
Підозрілі друзі З’являються підозрілі друзі або поведінка старих приятелів стає підозрілою. Розмови з ними ведуться пошепки, незрозумілими фразами або на самоті. 
Ознаки тривалої наркозалежності При тривалому вживанні підлітком наркотиків має насторожити поведінка, яка в тій чи іншій мірі нагадує стан алкогольного сп’яніння, безпричинна веселість, смішливість, балакучість, агресивність, явно не відповідні даній ситуації. Зміна рухової активності або координації рухів. Зміна кольору шкірних покривів. Блиск очей. Сильно звужені або сильно розширені зіниці, що не реагують на світло.
Що ж робити, якщо ви запідозрили, що дитина вживає наркотики? Часто першою реакцією дорослого, який підозрює, що його дитина вживає наркотики, є агресія. Але у відповідь на неї ви отримаєте тільки відповідну агресію. І взагалі на будь-яку свою негативну емоцію отримаєте відповідну емоцію дитини.
Висловіть занепокоєння Поважайте підлітка і висловлюйте щире занепокоєння. Утім, очевидно, що, якщо ви місяцями не розмовляли з дитиною на особисті теми, вона одразу вам не відкриється. Тоді найкраще – якщо з дитиною розмовлятиме той член родини чи близька людина, якій вона довіряє. У розмові важливо говорити про свої переживання, страхи, занепокоєння з приводу того, що дитина може вживати наркотики. Потрібно донести, що, якщо є проблема, ви вирішите її разом. 
Почніть з себе Якщо ви хочете, щоб ваша дитина вилікувався від наркоманії – почніть аналіз ситуації з себе і зі своїх сімейних відносин. Де і як в сім’ї були створені умови того, що дитина захотіла втекти у світ наркотиків? Перш ніж лікувати дитину, позбудьтеся від цих умов, інакше ваші дії не матимуть ефекту.
Альтернатива Варто запропонувати дитині альтернативну діяльність, яка замінить наркотик, але даватиме емоції. Це можуть бути подорожі, спорт, спілкування, нове середовище, наприклад табір з розвитку.
Зверніться за підтримкою Не намагайтеся діяти самостійно. Якщо дитина хвора на наркоманію, треба йти до спеціалістів – лікарів, психологів, які зможуть точно поставити діагноз і визначити ступінь залежності, а також можливі способи лікування та реабілітації. Але пам“ятайте, рішення про початок лікування повинен прийняти сам залежний! Батьки, друзі і навіть фахівці-психологи можуть тільки підштовхнути людину до прийняття цього рішення. Єдиний по-справжньому дієвий мотив: «Я буду лікуватися, тому що мені це потрібно».
Важливо зрозуміти, що наркозалежність не є проблемою дитини. Це проблема сім’ї, тому головне – вчасно перебороти власний страх суспільного осуду та розпочати вирішення проблеми.
Статтю підготовив: провідний психолог Каритун Оксана

Як розпізнати, що людина бреше?

images (2)Брехня – невід’ємна частина життя кожної людини. Як-то кажуть, хто ніколи в житті не брехав, нехай кине в лице камінням. Інше питання, що мотиви брехні можуть бути різними: одні говорять неправду, щоб захистити близьку людину від болю, а інші – цілком з егоїстичних помислів. Іноді складно зрозуміти, що стоїть за брехнею. А в окремих випадках правда буває химерніша за просту, але неправдиву версію. Тому перш ніж звинувачувати співрозмовника, треба переконатися, що він дійсно водить Вас за ніс. Як вижити в такому світі? Як дізнатися, що нам брешуть? На щастя, вміння брехати — теж мистецтво, яким володіє далеко не кожен. Ось тут-то нам і стане в нагоді знання того, за якими ознаками можна викрити брехуна
 Ховає погляд або дивиться не кліпаючи
Коли людина говорити неправду, йому звичайно важко вести себе природно. А значить, він уникає дивитися вам прямо в очі або взагалі відвертається. Але деякі спритні особини долають підсвідомий дискомфорт, випробовуваний під час брехні, і вчаться не відводити очей. Більш того, їх прагнення зловити ваш погляд стає настирливим, і це повинно насторожити. Адже відомо, що при бесіді надмірно тривалий і пильний зоровий контакт трактується як неприпустимий точно так само, як і спроби зовсім уникнути його. Тому якщо людина, розповідаючи вам про що-небудь, спочатку уважно вивчав малюнок паркету або свої нігті, а потім раптом почав дивитися вам в очі не блимаючи, насторожитеся: він явно бреше. Ще один цікавий момент, пов’язаний з очима. Якщо співрозмовник — правша, після заданого вами питання дивиться вправо і вгору, значить, у цей момент він пише відповідь, якщо дивиться вгору і вліво — значить, згадує. При розмові з лівшею все навпаки: якщо він намагається щось пригадати, дивиться вправо і вгору, а якщо хоче придумати правдоподібну версію, — вгору і вліво. Запам’ятайте і не переплутайте! А ще брехун часто моргає і тре очі.
Сидить, як на розпечених вугіллях
Навіть якщо брехун вміє контролювати свій погляд, це не означає, що він повністю підпорядкував собі своє тіло. А вона якраз і може видати його з потрухами. Отже, уважно стежимо за жестами і позами співрозмовника, якщо він бреше, то:
  • совається на стільці;
  • поперемінно схрещує або випрямляє ноги;
  • схрещує на грудях руки, незабаром засовує їх у кишені, потім зводить їх за спиною;
  • потирає руки;
  • прикриває рот;
  • погладжує підборіддя;
  • потирає кінчик носа;
  • потирає мочку вуха.
Починає покриватися потім
Хоча сам по собі цей фактор не можна вважати стовідсотковим доказом брехні, однак якщо на обличчі у людини під час розмови інтенсивно починають виступати краплі поту, плюс до цього він червоніє і починає заїкатися, — він або дуже сильно хвилюється, або говорить неправду.
Змінює манеру розмови
Необхідність стежити за тим, що він говорить і не заплутатися, змушує людину підсвідомо міняти манеру розмови. Якщо ваш співрозмовник зазвичай вирізняється красномовством, багатством інтонацій, швидкістю мови і раптом заговорив одноманітно, нудно, повільно, з частими паузами і довгими пропозиціями, — щось тут не так. Він явно зважує кожне своє слово, боячись сказати щось таке, що підставить під сумнів весь його монолог. А ще зверніть увагу на допущені ним мовленнєві помилки, на те, що він говорить на високих тонах. Фрази: звідки у тебе ці дані? чому ти так думаєш? Чому ти впевнений, що це так? — повинні спровокувати вас на пояснення, а він тим часом отримає можливість продумати подальший хід розмови.
Змінює вираз обличчя
Простежте за виразом обличчя людини, в істинності якого ви засумнівалися. Справжнє ставлення співрозмовника до того чи іншого питання відкриється на початку розмови, коли він не зможе приховати або швидкоплинну посмішку, коли насправді потрібно засмучуватися і демонструвати серйозність, або, навпаки, заклопотане вираз, коли потрібно радіти. І потім, в процесі бесіди, брехун буде на частку секунди знімати свою «маску» і показувати своє «справжнє обличчя». Добре б навчитися фіксувати ці моменти. Психологи, до речі, говорять, що це цілком можливо.
Фальшива посмішка
Фальшива посмішка не відображається в очах. Коли людина щиро посміхається, навколо її очей з’являються маленькі зморшки.
Торкання до обличчя
Коли людина бреше, її обличчя свербить.Коли ми брешемо, в нашому організмі відбувається маса хімічних реакцій, викликаних стресом та іншими емоціями. Ці хімічні реакції викликають свербіж на обличчі, і людині хочеться до нього торкатися.
Стиснуті губи
Коли людина бреше, у неї пересихає в роті. Брехня «сушить». Щоб побороти дискомфорт, людина стискає губи або робить смоктальні рухи ротом. Якщо губи настільки стиснуті, що побіліли – вам брешуть.
Змінює «показання»
Припустимо, вам розповіли якусь надзвичайну історію. Але інтуїція підказує, що не варто довіряти почутому. Щоб розвіяти або підтвердити виникли сумніви, попросіть співрозмовника повторити свою розповідь і уважно стежте за тим, згадає він ті ж деталі. Якщо так, — подумки попросіть у нього вибачення за те, що засумнівалися в його чесності, якщо ж людина почне довго думати і невпевнено відповідати, швидше за все, він усе вигадав. Доречі, для того щоб історія виглядала правдоподібно, брехуни намагаються прикрасити її безліччю подробиць. Мовляв, чим детальніше виклад, тим воно, на їх думку, більше скидається на правду. Але ось на цьому він і проколете, якщо ви попросіть повторити розповідь. Більш того, у нього раптом з’являться провали в пам’яті, і він рішуче відмовиться обговорювати проблему. Або раптом ні з того ні з сього почне співати вам дифірамби, ггрно лестити, намагаючись відволікти вас від теми. Тому непогано було б непомітно записати його промову на диктофон, а потім через кілька днів повернутися до неї і попросити пояснення якихось деталей. Якщо співрозмовник не пам’ятає точно, що він говорив, і плутається в деталях, значить, все це вигадки і не варто йому вірити.
 Нападає захищаючись
Якщо ви в процесі розмови раптом запитаєте в правдоподібності почутого, оповідач, якщо він брехун, почне оборонятися, а найкращий захист, як відомо, –напад. Причому він почне соромити вас, звинувачуючи в недовірливості і взагалі у всіх гріхах. Почне посилатися на свою релігійність і на свої нібито широко відомі високі моральні принципи. Буде приводити думку авторитетних осіб. А потім різко змінить тему. Між тим людині, нічого не придумывающему, не має сенсу захищатися. Він спокійно відповість на всі ваші підозри і залишиться на своїй позиції.
Секундні гримаси.
Якщо перед Вами не віртуозний брехун, його самоконтроль рано чи пізно дасть збій та справжні емоції викажуть себе, хоча б на долі секунд. «Погана» пам’ять. Міркуєте як розпізнати брехню – попросіть оповідача повторити оповідь. Ймовірно, деякі деталі двох історій будуть відрізнятися, на що брехун може відповісти, що просто «забув» такі подробиці. Ось таким чином можна викрити брехуна. Звичайно, не всі з описаних ознак на сто відсотків свідчать про те, що вам брешуть. Однак варто запам’ятати цю інформацію. При нагоді вона допоможе зрозуміти, що за людина перед вами, — чесний малий або прощелыга.
Тим же, хто хоче більш глибоко вивчити проблему, радимо звернутися до бестселера Пола Екмана «Психологія брехні. Обмани мене, якщо зможеш». Пол Екман — авторитетний американський вчений, психолог з медичною освітою, 40 років вивчає брехня і всі її прояви. Його відкриття і висновки на цей рахунок цікаві і повчальні.
Замітку підготовив провіний психолог: Коцюк Олександра

«Ресоціалізація. Чому життя за межами виправного закладу важливіше»

IMG-6db04f1f4cb67a69e40bb3ca649665ce-VЖиття – це безцінний дар, який людина одержує при народженні. Життя має величезну цінність вже само по собі, не варто розтрачувати його на щось менш цінне, в тому числі й на самі лише задоволення. Людина повинна дорожити своїм життям навіть тоді, коли воно не складається, коли в ньому більше незгод, ніж радощів.
8 квітня психологом Центру Каритун Оксаною було проведено онлайн-бесіду на Zoom платформі для неповнолітнього що перебуває у Хмельницькому слідчому ізоляторі на тему: «Ресоціалізація. Чому життя за межами виправного закладу важливіше». В процесі обговорили важливість цінності та різнобарвності життя,а також провели вправу «Аукціон життя» для визначення та виставлення пріоритетів в житті та пошуку позитивного світогляду.

Розвиток емоційного інтелекту

FB_IMG_1617785418591 (1)Здатність людини розуміти і керувати емоціями, які відчуває вона сама, і ті хто поруч з нею – це і є емоційний інтелект. А розуміння емоцій інших людей – це ключовий момент в побудові гармонійних відносин в роботі або особистих стосунках. 
Саме ці навики опановували спільно з Центром активної реабілітації та паліативної допомоги психологи Хмельницького міського Центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді Ольга Олександрівна Захожа Alla Kravchuk Александра Вредина у навчальному семінарі на тему: Емоційний інтелект .
Замітку підготовив: провідний психолог Захожа Ольга

7 квітня – Всесвітній день здоров’я!

1«Доброго здоров’я! Будьте здорові! Здоров’я Вам!» – на сьогоднішній день це, мабуть, найкращі та найбажаніші побажання.

Саме сьогодні, 7 квітня, відзначається Всесвітній день здоров’я, який було започатковано на честь створення, а точніше – прийняття статуту Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) у 1948 році.

Здоров’я людини – цікаве й складне явище. Здоров’я – це висока працездатність, гарний настрій, упевненість у собі. Фізичне здоров’я дає гарне самопочуття, бадьорість, силу. Психічне здоров’я дарує спокій, чудовий настрій, доброту, веселість. Соціальне здоров’я забезпечує успішність у навчанні, роботі. Але ніщо з цього не дається задарма. Для того, щоб зберегти своє здоров’я, треба докладати неабияких зусиль. Тому справедливі є слова: «Ваше здоров’я у ваших руках». Люди давно переконалися, що на здоров’я впливає безліч чинників, і найголовніший з них – це спосіб життя, а здоровий спосіб життя, в свою чергу, закладає фундамент гарного самопочуття, зміцнює захисні сили організму та розкриває його потенційні можливості. І саме наразі, у період пандемії, ми маємо пам’ятати, що краще попередити виникнення захворювання, аніж боротися з наслідками.

Кам’янець-Подільський міський Центр соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді бажає усім залишатися здоровими, дбати про своє здоров’я та дотримуватись карантинних обмежень.

 

Канал TV 7+ ГОЛОВНИЙ ДЕНЬ Байдужість чи безвихідь? Чому громади відмовляються від соціальних служб?

Гості студії :

Директор Хмельницького обласного центру соціальних служб Тетяна Власюк

Директор державного закладу ” Хмельницький обласний центр матері і дитини” Любов КисільIMG_20210405_130234IMG_20210405_130223

https://www.facebook.com/tv7pluskm/videos/1439967549691466

Канал TV 7+ Байдужість чи безвихідь? Чому громади відмовляються від соціальних служб?

Гость студії : Ніна Магур – Начальник Служби у справах дітей Хмельницької обласної державної адміністрації  IMG_20210406_074556

https://www.facebook.com/tv7pluskm/videos/754750918744620 IMG_20210406_074811

Психологія дитини

595a2566e648e_595a2566e64d7_iВиконавчі функції – це когнітивні навички, які нам необхідні для того, щоб контролювати і регулювати свої думки, емоції і дії в моменти конфліктів або під впливом відволікаючих чинників. Психологи іноді розрізняють «холодні» виконавчі функції, які відносяться саме до когнітивних навичок (наприклад, вміння рахувати в умі) і «гарячі» виконавчі функції, які допомагають регулювати емоції (наприклад, здатність керувати гнівом).

Існує три види виконавчих функцій:

1. Самоконтроль – здатність чинити опір спокусі і замість цього чинити правильно. Самоконтроль допомагає дітям концентрувати увагу, діяти менш імпульсивно і залишатися зосередженим, виконуючи будь-яку роботу.

2. Робоча пам’ять – здатність пам’ятати інформацію, припускати, де вона може бути використана, встановлювати зв’язок між ідеями і розставляти пріоритети.

3. Когнітивна гнучкість – здатність творчо мислити і змінювати свою поведінку відповідно до зміни обставин. Когнітивна гнучкість дозволяє нам використовувати уяву і креативність для вирішення проблем.

Наскільки це важливо?

Виконавчі функції дуже важливі для розвитку дитини. Про це свідчить той факт, що на основі того, наскільки у дитини розвинені виконавчі функції в ранньому віці, можна з великою часткою впевненості припустити, наскільки високою буде її успішність у школі, наскільки вона зможе адаптуватися в соціумі, наскільки вона буде дотримуватися здорового способу життя тощо.

Тому батькам вкрай важливо знайти способи підтримувати розвиток виконавчих функцій у перші роки життя дитини.

Що вже відомо?

Для того щоб у дитини повністю сформувалися виконавчі функції, потрібен час. Це частково пояснюється повільним дозріванням префронтальної кори головного мозку. Розвиток виконавчих функцій стає помітним, коли діти нагадують собі про важливі цілі (наприклад, коли вони відмовляються дивитися телевізор заради того, щоб зробити домашнє завдання).

Також розвиток виконавчих функцій спостерігається тоді, коли діти вчаться аналізувати навколишнє середовище, щоб вирішити, як діяти в тій чи іншій ситуації (наприклад, вони розуміють, що необхідно вивчити уроки, щоб успішно скласти іспит, і тому відмовляються дивитися телевізор). Недостатній розвиток виконавчих функцій може пояснити, наприклад, чому маленькі діти здаються впертими і відмовляються слідувати логічним вказівкам батьків (наприклад, відмовляються одягати шапку взимку). Часто виконавчі функції бувають погано розвинені у дітей, які виросли в бідних сім’ях.

Діти дуже чутливі до ранніх емоційних переживань, які можуть заважати розвитку виконавчих функцій або, навпаки, сприяти йому. Наприклад, стрес може бути настільки шкідливим для розвитку виконавчих функцій дитини, що її поведінка може бути схожа на поведінку дитини з синдромом дефіциту уваги з гіперактивністю (тому дітям з порушеними виконавчими функціями часто помилково діагностують СДУГ).

З іншого боку, позитивний емоційний досвід (наприклад, хороші cтосунки з батьками в ранньому віці) може захистити дитину від негативного впливу стресових факторів (наприклад, важкі матеріальні умови сім’ї). Отже, виконавчі функції у таких дітей розвиваються нормально. Діти чуйних батьків, які використовують м’який підхід у вихованні, а не строгу дисципліну, теж зазвичай краще розвивають свої виконавчі функції.

Добре розвинені виконавчі функції призводять до високої успішності в навчанні, добре розвинених соціальних й емоційних навичок. У молодших класах виконавчі функції сильніше впливають на успішність дитини, ніж інтелект і вміння читати або рахувати. Психологи припускають, що це пов’язано з тим, що виконавчі функції допомагають дитині орієнтуватися в постійно мінливому середовищі. Тому їх розвиток особливо важливий для тих дітей, які ростуть у неблагополучних умовах.

Окремі виконавчі функції пов’язані з тим, що дитина розуміє думки і вчинки інших людей. Наприклад, дитина розуміє, що інші люди можуть мати уявлення про світ, відмінні від її власних. Це необхідний навик для успішної соціальної взаємодії.

Переваги добре розвинених виконавчих функцій очевидні. Разом з тим слабкий розвиток виконавчих функцій характерний для ряду розладів, таких як синдром дефіциту уваги з гіперактивністю, розлади поведінки та навчання, аутизм, депресія тощо. Ранні проблеми з розвитком виконавчих функцій можуть зберігатися протягом всього дитинства і навіть юності.

Що можна зробити?

Робота з дитячим психологом може допомогти дошкільнятам розвинути свої виконавчі функції. Завдяки цьому вони можуть підвищити успішність, розвинути соціальні та емоційні навички і створити нові нейронні зв’язки. Раннє втручання може також знизити труднощі, пов’язані з такими розладами, як синдром дефіциту уваги з гіперактивністю і розлади поведінки. Такі заняття дають хороші результати для дітей у віці 4-5 років. У ході таких занять дитина вчиться навичкам саморегуляції, найчастіше – в ігровій формі.

Також існує ряд занять, які сприяють розвитку виконавчих функцій у дитини. До таких занять відносяться музика, йога, медитація, єдиноборства тощо.

Також варто звернути увагу на атмосферу, у якій відбувається навчання в молодших класах. Діти повинні проявляти більше активності під час уроку, тому варто більше часу приділяти роботі в малих групах і менше – у великих групах. Дітям з добре розвиненими виконавчими функціями потрібно менше втручання з боку вчителів. Також важливо усунути всі стресові фактори в навчальному процесі. Молодших дітей також слід навчати в ігровій формі. Наприклад, ви можете розігрувати з ним за ролями різні соціальні ситуації. Так дитина більше дізнається про різні соціальні ролі і навчиться пристосовуватися до постійно мінливих ситуацій.

Важливо розуміти, що виконавчі функції розвиваються протягом багатьох років. І навіть дуже мотивованій дитині буває важко дотримуватися всіх вказівок батьків (наприклад, не їсти печиво перед обідом) або зосереджуватися на чомусь протягом довгого часу. Тому дайте дитині час.