«На сьогодні практично 100 тис. дітей, а це близько 1,5% усіх дітей України, маючі батьків, перебувають в інтернатних закладах» – така інформація була озвучена сьогодні під час онлайн-брифінгу Міністерства соціальної політики України на тему прийнятих Урядом ініціатив щодо захисту прав дітей. Захід відбувся 1 червня, у Міжнародний день захисту прав дітей, за участю Міністра соціальної політики України Марини Лазебної, Уповноваженого Президента України з прав дитини Миколи Кулеби та Уповноваженої Верховної Ради України з прав людини Людмили Денісової. Спеціалісти Кам’янець-Подільського міського Центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді дивились у прямому ефірі брифінг та почули актуальні для роботи виступи. Були підняті питання врегулювання законодавства та його нововведення щодо права дитини зростати в сімейному середовищі, ролі у процесі деінституалізації служб у справах дітей та фахівців із соціальної роботи центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, а також питання забезпечення безпеки дітей та відповідальності дорослих кожної громади. Наприкінці було підкреслено, що пріоритетом громади має стати безпека дитини та право зростати в сім’ї.
Міські центри
У Кам’янці відзначили Міжнародних день захисту дітей
З нагоди свята представники Кам’янець-Подільської міської влади провідали із подарунками дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування Кам’янця-Подільського. Від імені міського голови Михайла Сімашкевича вітали малечу його заступник Вадим Савчук, спеціалісти служби у справах дітей та міського Центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді. Пів сотні дітей-сиріт отримали вітамінні набори.
Проведено бесіду з неповнолітнім на тему: “Права дітей та їх можливості”
До Дня захисту дітей, психологом міського Центру соціальних служб для сім’ї дітей та молоді Каритун Оксаною було проведено бесіду з неповнолітнім на тему: “Права дітей та їх можливості”.Було обговорено основні закони якими може користуватися особа яка знаходиться у місцях позбавлення волі та поза її межами.
31 травня 2020 року – Всесвітній день боротьби з тютюнопалінням
Популярні
У цей день Всесвітня організація охорони здоров’я закликає покинути палити, наводячи приголомшливі факти наслідків тютюнопаління.
Кам’янець-Подільський міський Центр соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді доводить до відома.
Куріння та його вплив на організм людини стають сьогодні соціальною і медичною проблемами. Доведено, що куріння тютюну є великою небезпекою для здоров’я і призводить до виникнення різних захворювань, які спричиняються до передчасної смерті людей. Виявляється, що смертність від раку легень серед курців у 20 разів вища, ніж серед тих, що не курять. Також, курці в 13 разів частіше хворіють на стенокардію (захворювання серця) і в 10 разів частіше – на виразкову хворобу шлунку. Як правило, курець живе на 6-8 років менше, ніж його ровесник, який не курить.
Зараз існує багато методів лікування від тютюнозалежності з використанням різних фармакологічних препаратів, але найкращі ліки – сила волі проти цієї шкідливої звички. Бережіть своє здоров’я і здоров’я своїх близьких!
Участь у відео конференції
Фахівець із соціальної роботи Кам’янець-Подільського міського Центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді Людмила Коробчук прийняла участь у відео конференції за підсумками проведення навчальної волонтерської безвідривної практики студентами ІІ курсу факультету корекційної та соціальної педагогіки і психології Кам’янець-Подільського національного університету ім. І. Огієнка.
Волонтерську безвідривну практику на базі Центру студенти проходили з 20 січня по 13 березня 2020 року.
Майбутні соціальні працівники мали змогу порівняти характер протікання безвідривної практики в умовах роботи на базі Центру та характер дистанційної форми її проходження. Що з цього вийшло можна побачити у створеній презентації на тему: «Я і волонтерство» за результатами проходження практики, а також у відео-сюжеті в інтерпретації студентів на тему: “Наша перша, особлива, навчальна волонтерська безвідривна практика – очима студентів”.
СВІТ КОЛЬОРІВ
Популярні
Ми рідко замислюємося над тим, яке значення в нашому житті має колір. А дарма. Адже життя яскраве тоді, коли воно наповнене фарбами, кольорами та відтінками. Колір впливає на людину, на її підсвідомість, успішність, настрій, поведінку. За кольоровими перевагами, можна виявити темперамент, характер та психоемоційний стан особистості. https://youtu.be/-ytpuQJd_h0 З усіх форм невербальної комунікації колір є найбільш швидким методом передачі почуттів та змісту. Колір стимулює взаємодію усіх почуттів, символізує абстрактні поняття і думки, висловлює фантазії чи бажання, нагадує інший час або місце подій та виробляє естетичні чи емоційні реакції. Ми вже народжуємося із певними колірними вподобаннями. Наш колірний вибір є результатом взаємодії наших генів, ранніх спогадів дитинства, освіти, переконань батьків, рівня культури, політичних поглядів та інших аспектів життя. Маленькі діти зазвичай люблять яскраві кольори, якими намагаються виразити себе. Так само і дорослі за допомогою кольорових преференцій показують свою істинну особистість, характеристику свого “я”, якою людина бачить себе із середини.
Жовтий — спокій та легковажність
Люди, яким подобається жовтий, зазвичай спокійні, прості та товариські, але буваютьі легковажні. Вони не люблять ускладнювати щось і хочуть свободи в усіх її проявах. Найчастіше цей колір відповідає темпераменту сангвініка.
Помаранчевий — активність
Помаранчевий обирають активні та життєрадісні особистості, які можуть бути і мрійниками, і упертюхами. А все тому, що ці люди практично завжди в бадьорому настрої духу, вміють швидко мислити й не здаються після падінь.
Червоний — сила та влада
Червоний символізує владу, силу і цілеспрямованість. Ці люди емоційні та сміливі. Можуть бути надмірно вимогливими до свого оточення і самих себе. Це лідери, що ведуть за собою. Холерики часто обирають червоний.
Зелений — працездатність та витривалість
Зелений дуже позитивний колір. Люди, які люблять його, характеризуються великою працездатністю і витривалістю. Вони можуть працювати нескінченно, якщо закохані у свою справу. Цим вони заряджають і надихають інших людей. Зелений також є кольором впевненості та гармонії.
Синій — чутливість
Синій — це про чутливість. Для людей, що люблять синій — головна цінність — сім’я і близькі люди. Вони рідко цікавляться дрібними проблемами, оскільки мислять більш глобально і сконцентровані на важливих речах.
Фіолетовий — мінливість
Фіолетовий колір символізує і життєву активність, і пасивність одночасно. Тому люди, які люблять фіолетовий, часто змінюють свій настрій, а також люблять філософськи підійти до розв’язання питань. Колір також символізує гармонію і єднання з природою.
Чорний — влада і впевненість
Чорний – це відсутність будь-якого кольору, тому він не приковує до себе увагу, а направляє її в інший бік. Часто його обирають для ділового стилю, оскільки він лаконічний і в якійсь мірі ідеальний. Але якщо людина оточує себе переважно чорним, це свідчить про зрозумілість, заперечення або навіть депресію.
Коричневий — затишок
Коричневий досить затишний колір, тому його нерідко вибирають для дому та декору. Він вказує на неспішний ритм життя і спокій. Колір є протилежністю червоного або інших яскравих кольорів, тому часто людям червоного складно перебувати в одному ритмі з людьми коричневого.
Білий — чистота і любов
Білий колір багатства і любові. Тому люди, які вибирають білий, щирі, прагнуть до гармонії та взаєморозуміння. Про характер людини, яка любить білий, складно сказати точно. Білий чистий і не висловлює конкретної емоції, тому як емоційні, так і спокійні особистості можуть одягатися в цей колір.
Сірий — стабільність
Сірий – це фоновий колір. Колір стабільності твердої, як скеля. Негативний аспект цього кольору – туга та меланхолія. Позитивний – це реалізм та респектабельність.
Питання колірних уподобань дуже складне. Проста зміна кольору одягу чи інтер`єру пов`язана з новим сприйняттям світу. І душа, що йде за кольором відчуває це. Кожен колір по-своєму багатозначний. Він впливає на наші думки, поведінку, здоров’я та взаємовідносини з людьми. Колір є універсальною мовою, яка перетинає культурні кордони. Мова кольорів – коли ви навчитеся розуміти її – багато чого пояснить вам і допоможе вирішити ваші проблеми та підняти настрій.
Як убезпечити себе від потрапляння на гачок торгівців людьми?
Популярні
Торгівля людьми — це сучасне рабство, продаж і купівля людей з метою їх експлуатації. Кількість людей, що знаходяться зараз у рабстві надзвичайно висока. Жертвами стають як жінки, так і чоловіки, а також неповнолітні діти! На це треба звернути увагу тим, хто шукає роботу в Україні чи закордоном, так як торгівля людьми відбувається і всередині країни.
Характерними ознаками торгівлі людьми є: обмеження свободи пересування; відсутність вибору та можливості припинити роботу; вилучення паспорту та інших документів; погроза силою або її застосування; боргова кабала, невиплата обіцяної винагороди за роботу повністю або частково; залякування депортацією, закордоном – погрози повідомити правоохоронним органам про нелегальний статус перебування в країні.
Сьогодні працюють дуже складні схеми поневолення, які фактично неможливо розпізнати відразу. Тому, окрім обережності із договорами та рештою документів, інформацію щодо роботи (в т.ч. закордоном) можна перевірити на сайті Міністерства соціальної політики (реєстр посередників, що надають послуги з працевлаштування), у консульствах та за телефоном гарячої лінії Міжнародної організації з міграції (МОМ)-527. Потрібно обов’язково повідомляти своїм близьким (щонайменше 2-3 людям), куди ви їдете і лишати детальну інформацію, в т.ч. номер автобуса, яким ви їдете. Часто людям дозволяють дзвонити своїм родичам, але їх ставлять в умови, коли вони не можуть сказати про те, що потрапили у трудове рабство. Тому бажано домовитися з близькою людиною про кодову фразу.
Для тих, хто мріє отримати гарну роботу, слід звернути увагу на наступну інформацію: торгівці людьми діють через агенції з працевлаштування, фірми шоу-бізнесу та служби знайомств. Також вони розміщують неправдиві оголошення в газетах та на сайтах, звертаються з пропозиціями просто на вулиці, допомагають матеріально, щоб затягнути людину в боргову кабалу. Часто торгівцями живим товаром виявляються добрі знайомі чи друзі, причому значний відсоток серед них – жінки. Для працевлаштування за кордоном необхідно мати дійсний закордонний паспорт, відповідну робочу візу, трудову угоду із закордонним роботодавцем на зрозумілій вам мові, дозвіл на роботу в країні призначення.
Раніше люди, що постраждали від торгівлі людьми мали низький рівень освіти, тепер більше половини постраждалих від торгівлі людьми мають технічну або вищу освіту.
Якщо Ваші права на вільне пересування обмежують, негайно звертайтеся за допомогою.
ЗА КОРДОНОМ. Якщо Ви потрапили у скрутну ситуацію за кордоном, можете звернутися до:
– посольств/консульських установ України за кордоном;
– державних, міжнародних та громадських організацій, що надають допомогу мігрантам, які опинилися у скрутному становищі, і зокрема постраждалим від торгівлі людьми;
– місцевих правоохоронних органів;
– організацій української діаспори;
– інших організації та установ (наприклад, релігійних).
Якщо Вас позбавили документів, консульська установа має докласти зусиль для встановлення Вашої особи та як найшвидшого повернення до України. Наявність у Вас копії закордонного паспорта значно пришвидшить цей процес. Наприклад, метою поїздки було навчання, але людина почала працювати. Не всі знають, що навіть тим людям, кому представництво організації міграції допомагає у поверненні в Україну в таких ситуаціях, навряд чи ставлять штампи про депортацію.
В УКРАЇНІ. В Україні надається державна підтримка особам, які постраждали від торгівлі людьми, зокрема соціальна, медична, правова, освітня та матеріальна. Із заявою про необхідність такої допомоги слід звертатись до найближчої місцевої державної адміністрації за місцем проживання. Контакти в регіонах України можна знайти на веб-сторінці Міністерства соціальної політики України http://www.msp.gov.ua.
Крім того, особи, постраждалі від торгівлі людьми, можуть отримати допомогу через мережу громадських організацій, які працюють по всій Україні. Зателефонувавши на Національну гарячу лінію з протидії торгівлі людьми та консультування мігрантів, можна отримати контактну інформацію обласних громадських організацій.
Корисні телефони:
– Департамент боротьби з торгівлею людьми Національної поліції України: (063) 195 00 58; (098) 481 03 45; (050) 023 46 78.
– Національна гаряча лінія з протидії торгівлі людьми та консультування мігрантів: 0-800-505-501 (безкоштовно зі стаціонарних телефонів в Україні); 527 (безкоштовно з номерів Київстар, МТС, Vodafone та Llifecell)
– Гаряча лінія МЗС України для громадян України, які опинилися в надзвичайних ситуаціях за кордоном: (044) 238 16 57.
– Якщо Ви постраждали від торгівлі людьми за кордоном або в межах України, зателефонуйте за телефоном Департаменту боротьби зі злочинами, що пов’язані з торгівлею людьми МВС України: (044) 374 37 79 (пн – сб. з 09:00 до 18:00).
– В екстрених випадках та стосовно розшуку осіб, зниклих за кордоном, можна звертатися на гарячу лінію Укрбюро Інтерполу: (044) 254 98 36 (цілодобово).
Подяка благодійникам
З початку карантину Кам’янець-Подільським міським Центром соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді посилено здійснюється контроль, моніторинг та соціальна підтримка сімей, які перебувають на обліку Центру як такі, що опинились у складних життєвих обставинах.
Станом на 22.05.2020 на обліку Кам’янець-Подільського міського Центру перебуває 73 сім’ї, в яких виховується 145 дітей. У тому числі, протягом дії карантину було виявлено та поставлено на облік 22 сім’ї, що потребують допомоги задля задоволення першочергових потреб дітей.
Збільшення кількості таких сімей було спричинено втратою батьками роботи або постійного доходу, незапланованим поверненням дітей із закладів інстутиційного догляду та виховання дітей, обмеженість ресурсів сімей для забезпечення потреб дітей та ін.
На допомогу прийшли небайдужі кам’янчани. Так, місцевими благодійниками за час карантину було передано продукти харчування 73 сім’ям, які перебувають на обліку Центру, на суму близько 20 000 гривень.
Кам’янець-Подільський міський Центр соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, від імені членів родин, дякує усім небайдужим громадянам міста, які у такий складний період допомагають тим, хто потребує.
Чому чоловіки не хочуть одружуватися?
Популярні
Ви зустрічаєтеся вже досить довго, але ваш партнер не поспішає робити серйозних кроків. Коли ви починаєте розмову про спільне майбутнє, говорить: що ще не готовий, а то й зовсім зникає. Часто, у такому випадку, жінка не може зрозуміти, в чому справа. Виникають запитання: він не любить мене, я його не влаштовую? У чому причина того, що він не хоче одружуватися, і що робити? https://youtu.be/Pjr5zuYdlfA Жінки можуть замислюватися про заміжжя починаючи з першого побачення, подумки “приміряючи” прізвище потенційного чоловіка. Що стосується чоловіків, тут справа куди складніша. Навіть тривалі стабільні відносини не завжди наштовхують їх на думку про шлюб.
Шлюб — це відповідальність
Адже шлюб – це велика праця обох і щоденна робота над собою. Не всі до такого готові. Багато чоловіків бояться змінювати сформований за роки звичний їм ритм життя. Попереду і низка нових обов’язків, відповідальності й всього, що з цього випливає. Таке важливе рішення, як створення сім“ї має бути усвідомленим і ретельно обдуманим.
Напис на екрані: Матеріальні питання
Чоловікові потрібен фундамент, на якому він створить свою сім’ю. Недостатній заробіток і невпевненість в завтрашньому дні породжують побоювання, що він не зможе прогодувати і забезпечити свою сім’ю.
Прагнення сводоби
Чоловік згоден на цивільний, гостьовий або інші види шлюбу, крім, законного. На його думку, сім’я зв’яже його по руках і ногах. А так його повністю влаштовують ні до чого не зобов’язуючі відносини.
Заборона батьків
Батьки хлопця можуть бути проти через те, що молодій сім’ї ніде буде жити. Ще поширені випадки, коли батьки хлопця вважають, що йому рано заводити сім’ю, або дівчина їм просто не подобається.
Негативний досвід
Розлучений чоловік не хоче одружуватися, тому що боїться повторення попереднього невдалого шлюбу, боїться випробувати біль втрати або того, що знову будуть сварки, як і в попередній сім’ї.
Розчарування у жінці
Іноді хлопець, пізнаючи свою подругу все більше, розуміє, що це не його половинка. При цьому він боїться сказати про це прямо, підтримуючи відносини за інерцією, а сам в той же час може перебувати на стадії активного пошуку нових стосунків.
Страх перед відмовою
Дівчина може відмовити, якщо представник сильної половини людства зробить їй пропозицію. Саме тому деякі хлопці і чоловіки довго не наважуються на такий серйозний вчинок, хоча подумки вже про це мріють. Крім того молоді люди, надивившись на пари, які після укладення шлюбу стають лютими ворогами, не хочуть потрапити в таку ж ситуацію. Тому й не поспішають одружуватися хоч і щиро люблять.
Іспит на сумісність
Проаналізуйте свої стосунки. Якщо ви проводите весь час разом, не маючи потреби відпочивати один від одного кілька днів. У вас спільний побут і ви добре з ним справляєтеся. Ваші друзі стали його друзями і навпаки. Під час звичайних бесід він не злиться і не уникає розмов про дітей. Ви регулярно спілкуєтеся із батьками. Та часто разом у розмові обговорюєте тему одруження друзів. У вас з’явився спільний бюджет. Усе це показники, що коханий готовий до створення сім’ї. Мабуть, просто у нього є невеликі побоювання.
Не тисніть
У такому разі не тисніть, а переконайте коханого в безпідставності його побоювань не лише словами, а й діями. Частіше вибирайтеся куди-небудь удвох, різноманітно проводьте якомога більше часу один з одним, щоб зустрічі не обмежувалися ланцюжком «театр-кіно-ресторан», а за умови, що ви вже живете разом, розподіліть (або перерозподіліть) домашні обов’язки між собою, знайдіть спільне хобі, заведіть домашню тварину (це неодмінно допоможе відкоригувати рівень вашої спільної відповідальності). І частіше говоріть один з одним. Це головний рецепт — взаєморозуміння.
Міністерство соціальної політики продовжує серію навчальних вебінарів «Захист дітей та підтримка сімей в умовах пандемії Covid-19
21 травня спеціалісти Кам’янець-Подільського міського Центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді стали слухачами третього вебінару на тему «Здійснення оцінки потреб дитини та її сім’ї», який проходив у форматі онлайн конференції на Фейсбук сторінці Мінсоцполітики.
Під час вебінару основну увагу було приділено алгоритму здійснення оцінки потреб та документуванню.
Спікери вебінару:
- Руслан Колбаса, генеральний директор Директорату розвитку соціальних послуг та захисту прав дітей Міністерства соціальної політики;
- Жанна Петрочко, доктор педагогічних наук, ключовий експерт проекту з реформування інтернатних закладів Партнерства «Кожній дитині»;
- Оксана Мельниченко, тренер МГО “Міжнародний центр розвитку і лідерства”, директор Києво-Святошинського центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді.
Для спеціалістів Центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді особливо цінними стали практичні моменти здійснення оцінки потреб та надання соціальних послуг відповідно до проведеної роботи.
