Згідно зі статтею 13 КпАП України до осіб віком  16-18 років, які вчинили адміністративні правопорушення, застосовуються відповідні заходи впливу.

  Неповнолітні — це особи, які не досягли 18 років, тобто віку, з досягненням якого закон пов’язує настання повної дієздатності.

  Неповнолітні, які не досягли встановленого в законі віку 16 років згідно з КпАП України, є малолітніми і юридичній відповідальності, у тому числі адміністративній, не підлягають, оскільки визнаються нездатними усвідомлювати значення своїх дій і керувати ними. До того ж адміністративна відповідальність неповнолітнього може настати тільки тоді, коли 16 років йому виповнилось саме до моменту вчинення протиправного діяння, а не до вирішення питання про притягнення його до адміністративної відповідальності.

  До неповнолітніх віком 16-18 років, які скоїли адміністративні проступки, можуть бути застосовані заходи, передбачені ст. 24¹ КпАП, а саме:

1. Зобов’язання публічно або в іншій формі вибачитись перед по­терпілим.
2. Догана або сувора догана.
3. Попередження.
4. Передання неповнолітнього під нагляд батькам або особам які їх замінють або під нагляд педагогічному чи трудовому ко­лективу за їх згодою, а також окремим громадянам на їх прохання:

  Заходи впливу мають виховний характер і можуть бути застосовані до неповнолітніх, які скоїли адміністративний проступок, у віці 16-18 років, якщо орган адміністративної юрисдикції дійде висновку, що виправлення правопорушника можливе без застосування до нього суворішого адміністративного стягнення.

  Кодексом про адміністративні правопорушення встановле­но, що до адміністративної відповідальності притягаються осо­би, яким на момент скоєння правопорушення виповнилось 16 років.

  Зауважимо також, що скоєння адміністративного проступку неповнолітнім є обставиною, що пом’якшує відповідальність. Пояснюється це тим, що неповнолітні загалом не мають стійкої психіки, достатнього життєвого досвіду, на­вичок правочинної поведінки, не завжди усвідомлюють шкоду від заподіяного, легко піддаються впливу інших осіб, особливо старших за віком, що часто стають організаторами або підбурювачами правопорушень, ураховується також, що неповнолітні легко піддаються виховному впливу і можуть виправитись без застосування до них жорстких заходів адміністративного стягнення.

 Кримінальна відповідальність

  В основу встановлення віку, з якого наступає кримінальна відповідальність покладені вікові межі соціалізації особистості підлітків.

  Вікова класифікація неповнолітніх найбільш відпрацьована в розділах психології, пов’язаних з педагогікою.

  Весь підлітковий вік поділяється на 3 груп:

– перший підлітковий вік (12-13 років);

– другий підлітковий вік (14-15 років);

– третій підлітковий вік (16-18 рокі).

  Кримінальну відповідальність несуть особи, яким до вчинення злочину виповнилось 16 років. Але за деякі злочини, спеціально зазначені в ст. 22 Кримінального кодексу України, кримінальна відповідальність може настати з 14 років.

  Одною із особливостей кримінальної відповідальності неповнолітніх є визначення самого факту скоєння злочину неповнолітньою особою, як обставини, що пом’якшують кримінальну відповідальність (ст. 66 КК України). Це означає, що суди, визначаючи вид покарання обов’язково повинні враховувати вік злочинця.

  Кримінальне покарання неповнолітніх має декілька особливостей, які ви являються не тільки в обмеженні застосування до неповнолітніх визначених його різновидів, не тільки у формах його проявлення і у строках відбування, але й у обсязі покарання.

  Велике значення при призначенні покарання підлітку за скоєний ним злочин є визначення виду покарання, повний перелік всіх видів покарань, що застосовуються на Україні міститься в ст. 98 КК України. Перелічимо їх:

• штраф;
• громадські роботи;
• виправні роботи;
• арешт;
• позбавлення волі на певний строк.

  Перш за все, допомога при народженні дитини та допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку об’єднана в один вид – допомогу при народженні дитини і з 1 липня 2014 року призначається в єдиному розмірі 41280 гривень незалежно від того, яка дитина за черговістю.

  Однак, одразу всю суму допомоги батьки не отримують. Перша виплата в розмірі 10320 гривень, решта 30960 гривень виплачується протягом наступних 36 місяців рівними частинами в сумі 860 гривень щомісяця. У такому ж розмірі проводиться виплата при усиновленні дитини.

  Отже, держава надає підтримку сім’ям з дітьми, але і залишає право за собою перевіряти цільове використання цих коштів. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №1751 від 27 грудня 2001 року передбачено, що контроль за цільовим використанням коштів і створенням належних умов для повноцінного розвитку та вихованням дітей здійснюють центри соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді.

  Фахівцями із соціальної роботи Хмельницького міського Центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді тільки за 2019 рік здійснено 700 відповідних перевірок.  Але не завжди молоді батьки ознайомлені з процедурою. За попередньою домовленістю  фахівець із соціальної роботи повідомляє отримувача допомоги про свій візит, узгоджує час. Під час відвідування заповнюється акт перевірки цільового використання коштів при народженні дитини, в якому зазначається, що допомога витрачена на покупку дитячого одягу, харчування, ліжечка, візочка, предметів гігієни – тобто за призначенням. У випадках, коли отримувач допомоги не створює для дитини належні умови для повноцінного утримання виплата допомоги припиняється відповідним рішенням органу, що призначив виплату.

  Іноді фахівці чують незадоволення у свій бік, але варто зазначити, що батьки, які свідомо ставляться до своїх обов’язків не будуть приховувати умови в яких проживає дитина. Навпаки, скористайтесь візитом спеціаліста, отримайте інформацію про роботу Центру, консультацію щодо догляду за новонародженою дитиною та подальшого виховання.

  Перше нерозділене кохання…Перші помилки в такому вже дорослому житті…Перші проблеми в школі.. Перші думки про самогубство.
  Я знаю, як важко бути підлітком, якого ніхто не розуміє. Коли здається, що тебе кинули всі: це твої батьки, друзі, кохана людина. І ти сам в такому великому та несправедливому світі. В школі тебе ніхто не сприймає, не розуміє, не чує.
  Я знаю, як це втікати від всіх, і закриватися в кімнаті щоб ніхто не чув як ти плачеш. Сидіти в кутку своєї просторої кімнати і ненавидіти себе за те, що ти народився на цей світ. А коли наплакавшись досхочу, хочеш покінчити зі своїм життям.…але СТОП!!!
  Послухай, а якби ми з тобою все зробили б навпаки. Наприклад ось так:
Подумай про своїх батьків, вони тебе дуже сильно люблять і цінують. Вони дали тобі прекрасний дарунок – подарували тобі життя, а це самий цінний скарб людини, адже багато хто з людей мріє лиш про те, щоб ЖИТИ!!! Заглянь до онкохворих дітей, котрі лиш мріють про те, щоб їхнє життя не закінчувалось, які щохвилини ведуть важку боротьбу За Життя!
  Ти ще досі сумніваєшся, але вже зі сльозами. Думаєш про школу! А ти просто постарайся бути собою, і повір тебе почнуть любити, але спочатку ПОЛЮБИ Себе – це істинна життя.
  А тепер давай з тобою поговоримо про твоє нерозділене кохання. Якщо ти обірвеш своє життя, ти вже не зможеш покохати і тебе також. Подивись навкруги вже є людина, котрій ти сильно подобаєшся. Просто ще не прийшов час для цієї людини, потрібно трішки зачекати.
  Я бачу, я відчуваю, як ти біжиш обнімати своїх батьків. А вони дуже тобі раді, бо сильно тебе люблять.
  Підлітковий суїцид – це одна з провідних проблем сучасного суспільства.
  Підлітки дуже вразлива категорія дітей. Вони прагнуть до самореалізації та суспільному визнанні. Виникає прагнення до самостверження. Але не у всіх це виходить, і вони намагаються знайти вихід, як реалізувати себе в житті.
Отже:
  Суїцид – це умисне позбавлення себе життя.
Суїцидальна поведінка підлітка це – думки про самогубство, бажання і наміри, відповідні емоційні переживання (туга, безнадія, тривога, почуття провини), а також конкретні вчинки, спрямовані на заподіяння собі шкоди.
  Є три основні фактори, які можуть стати причинами підліткових самогубств:
1) Стосунки з батьками, що залежить від ступеня розуміння ними своїх дітей, співчуття, нормативності відносин;
2) Проблеми у школі, пов’язані з статусом підлітком у класі і власним відношенням до своєї успішності;
3) Взаємовідносини з однолітками, спілкування з друзями та особами протилежної статі.
Також можна і визначити деякі соціально-психологічні чинники, які можуть сприяти виникненню суїцидальних проявів у підлітків:
– Серйозні проблеми з батьками
– Проблеми у спілкуванню з однолітками
– Смерть близької або значущої людини
– Розрив стосунків з коханою людиною
– Тривале перебування у ролі жерви або «цапа відбувайла»
– Невдачі у навчання та інші….
  Як ми бачимо, суїцид це досить таки велика та серйозна проблема людства. Для того, щоб її запобігти потрібно проводити профілактичну роботу з підлітками в школі та в інших закладах освіти (різноманітні тренінги, бесіди, консультації) і Здійснювати психологічну просвіту: батьків, вчителів, учнів, практичних психологів.
  Із самих важливих моментів в житті підлітка є підтримка батьків. Батькам потрібно прислуховуватися до своїх дітей. Підтримувати їх навіть тоді коли в їхніх дітей, нічого не виходити, старатися допомогти. Бажано не засуджувати думки своїх дітей, спробувати зрозуміти, чому саме так вони думають.
  Якщо ви помітили, що ваша дитина говорить про самогубство, або поводить себе дивно: відсторонюється, уникає розмов, перебуває у пригніченому настрої, це є перші сигнали про те, що варто обговорити цю тему з нею разом. Саме щира розмова, люблячі міцні обійми й прояв уваги, допоможе зняти тривожність вашої дитини.
  А також спільно з дитиною зверніться по допомогу до психолога або психотерапевта! Лише спільна взаємодія батьків і дітей й за потреби кваліфікована допомога фахівця, допоможе подолати усі труднощі!

Немає нічого такого в житті, чого б не можна було б виправити. Поки ми живі, все можна змінити.
«Все можна пережити, крім смерті» – О. Уайльд.

  27 лютого відбулося заняття за «Корекційною програмою Кам’янець-Подільського міського Центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді для батьків, які неналежно виконують батьківські обов’язки». Заняття проводили психологи Центру, Тетяна Заїка та Віталій Поліщук.

  Під час заняття психологи роз’яснювали батькам про формування любові та прив’язаності у дітей до батьків, про наслідки перебування дитини в інтернатних закладах.

  До відома.

  Навчання за програмою впроваджується з метою попередження соціального сирітства, а саме запобігання вилученню дітей із сімей та передачі їх в інтернатні заклади.

  Станом на 01.01.2020 на обліку Кам’янець-Подільського міського Центру СССДМ перебуває 424 сім’ї (в них 599 дітей) як такі, що опинились у складних життєвих обставинах. З них, сімей де існує ризик соціального сирітства –  56 (в ній 116 дітей).