25 квітня відбулося планове заняття за «Корекційною програмою Кам’янець-Подільського міського Центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді для батьків, які неналежно виконують батьківські обов’язки». Заняття проводили психологи Центру, Тетяна Заїка та Віталій Поліщук.

  Тема заняття: «Раціональне харчування».

  До відома.

  Навчання за програмою впроваджується з метою попередження соціального сирітства, а саме запобігання вилученню дітей із сімей та передачі їх в інтернатні заклади.

Під час проходження практики студентка ХІСТ ВМУРоЛ “Україна” Магеррамова Анна Ахмедівна підготувала статтю на тему: “Ігрова залежність, що це та чи можна її подолати?”

  Лудоманія – це залежність від азартних ігор. Слід усвідомлювати, що ігроманія – це недуга, яка потребує обов’язкового лікування.

  Проблема ігрової залежності існує з того часу, як виникли азартні ігри. Сьогодні необов’язково грати в ігри, кінцевою метою яких є отримання прибутку. Більшість ігроманів віддає перевагу комп’ютерним розвагам з військовою, історичною та побутовою тематикою.

  Ця хвороба особлива, оскільки її дуже важко виявити. З цієї причини ігроманія носить назву прихованого захворювання. Це обумовлено тим, що особа, яка має залежність від азартних ігор, ніяким чином її не виявляє (відсутні саме фізичні ознаки, які існують при наркотичній або алкогольній залежності).

  Але проблема ігроманії не менш серйозна, ніж алкоголізм або наркоманія. Ця хвороба потребує термінового лікування, оскільки з часом її перебіг ускладнюється, а наслідки можуть бути непередбачуваними.

  Існує чотири стадії ігроманії:

  перша – людина грає періодично, такі розваги супроводжуються мріями про значний виграш. Лікування ігрової залежності не потребує значних зусиль і часу.

  друга – характеризується частими програшами, які супроводжується відчуттям гострого відчаю. Хворий може кинути роботу, сім’ю, друзів.

  третя – людина потребує сторонньої допомоги фахівців і лікування, на цій стадії хвороби не існує можливості здолати залежність від азартних ігор самостійно.

  четверта – супроводжується відчуттям повної безнадійності, виникають думки про самогубство. На цій стадії лікування ігроманії необхідне надтерміново.

  Чи можна подолати ігрову залежність? Це можливо. Перш за все, потрібен дуже потужний емоційний стимул, який стане сильнішою психологічної домінантою і змусить ігромана забути про свою згубної звички. Це можуть бути такі захоплення, як стрибки з парашутом, гірськолижний спорт, альпінізм, серфінг, водні лижі і багато іншого. Прозвучить трохи романтично, зате абсолютно правдиво, якщо сказати, що в такій ситуації ефективними ліками може стати любов. Якщо ж ніяке нове захоплення не здатне допомогти, необхідно звернутися до фахівця-психолога.

Під час проходження практики студентка гуманітарно-педагогічної академії Косарук Ірина Володимирівна підготувала статтю на тему: “Як виховати у сучасного покоління толерантне ставлення до людей з інвалідністю?”

   Всі люди народилися вільними й рівними за своєю гідністю та правами. Вони наділені розумом і совістю та повинні діяти один стосовно іншого в дусі братерства. Декларація Прав Людини, 1948, стаття 1.

  Сучасний світ поєднує у собі різноманітних людей, і як правило, є люди, які потребують допомоги інших. Вони мають особливі потреби. Сьогодні це питання є одним із самих цікавих по тій причині, що у соціумі все більше і більше з’являється тих, хто потребує особливого ставлення. Що ж ми повинні робити? В першу чергу наше ставлення до таких людей має бути толерантним. А толерантне ставлення, це саме те, чого так не вистачає сьогодні людям: поваги, терпимості, розуміння, дружнього ставлення й  адекватного сприйняття.

  Люди з інвалідністю потребують нашої підтримки та допомоги в усуненні певних «бар’єрів», які існують в соціумі, але вони не потребують нашої жалісливості, це навіть може нашкодити, ранити їх душу.

  Одним із факторів допомоги людям з особливими потребами є формування толерантності у сучасної молоді, адже на разі все більше і більше випадків, коли представники молоді або кепкують, або проявляють свою недбалість при зустрічі з особливими людьми. Саме тому формування толерантності у молоді є обов’язковим. Це можна зробити за допомогою виховних годин на дану тематику, за допомогою прямого спілкування й спільного навчання. Адже відомо, що сучасна українська школа активно впроваджує інклюзивну освіту. Освіта для дітей, дорослих з інвалідністю є не лише можливість отримати освітні знання й уміння, крім цього це можливість адаптації в соціумі й розширення комунікації. Тому пам’ятаючи все це, ми дорослі, маємо навчати толерантності наших дітей ще із раннього віку.

  Сучасній молоді, і взагалі всім, потрібно пам’ятати, що люди з інвалідністю – це звичайні люди, які потребують спеціальних умов аби полегшити процес пересування для людей з ураженням опорно-рухового апарату, з порушеннями зору чи слуху.

  Отож, потрібно бути толерантними, навчати цьому наше підростаюче покоління, тоді люди з особливими потребами перестануть сидіти в чотирьох стінах, а ми з вами ще на один маленький крок станемо ближчими до держави, в якій ми всі так хочемо жити.

  І найважливіше – слід пам’ятати, що кожна людина з інвалідністю – це така ж людина, як і без інвалідності.

Під час проходження практики студентка гуманітарно-педагогічної академії Барбелюк Інна Юріївна підготувала статтю на тему: “Як подолати хандуру та не стати заручником поганого настро”

  Багато людей страждають на сезонну хандру і дуже часто її ще називають депресією. Тому давайте розрізнимо ці два поняття, які є між собою чимось похожими. Отже, сезонна хандра – це почуття відносять людиною до негативного полюсу емоційних переживань, що відмічається в негативних проявах (похмурий настрій, нудьга, пригніченість). Депресія — термін, що використовується для позначення настрою, симптому, та синдромів афективних розладів.

  Депресія може бути спровокована різноманітними негативними зовнішніми факторами, проте підґрунтям для недуги «вирощується» самою людиною. Якими ж є причини та симптоми хандри?

  Розглянемо основні причини хандри:

• несприятлива спадковість – схильність на генетичному рівні до перепадів настрою і акцентуації уваги на своїх поганих відчуттях;
• виникнення при стресових станах дефіциту нейромедіаторів, що регулюють емоційну сферу;
• деякі соматичні патології, які дисрегулюють функції центральної нервової системи, щитовидної залози або провокують порушення метаболізму.

  Кожна сезонна хандра має свої класичні ознаки, а саме: нестабільність емоційного статусу, порушення когнітивних функцій і зміна звичного поведінки. Отже, до основних симптомів можна віднести:

• тужливий настрій;
• відсутність бажання виконувати будь-які дії, навіть ті, які раніше входили в сферу інтересів;
• відсутність необхідності в соціальних контактах, або, навпаки, бажання привернути увагу до своїх проблем;
• неможливість зосередитися на одному виді діяльності.

  Які поради існують для подолання цієї «недуги»? Насправді існує безліч порад. Ось наведу Вам декілька з них:

1. Заведіть домашню тварину (адже це приємно коли ти приходиш додому і тебе зустрічає улюблена тварина);
2. Їжте, але в міру, солодощі (адже вони піднімають наш настрій);
3. «Не замикайтеся вдома» (адже прогулянки на свіжому повітрі завжди знімають стрес та втому та надають наснагу);
4. Займіться улюбленою справою.
5. Слухайте музику, яка вам підіймає настрій.

  Для того, щоб не стати «заручником» сезонної хандри потрібно дотримуватися цих способів для їх подолання і по можливості заходити свої.

  Отже, як бачимо є способи подолання сезонної хандри. Як на мене це є найдієвіші способи позбутися небажаної депресії (сезонної хандри), та мобілізувати свої сили.

  У Всеукраїнський день психолога Кам’янець-Подільський міський Центр соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді вітає психологів мережі центрів соціальних служб з професійним святом.

  У штаті Кам’янець-Подільського міського центру СССДМ працюють психологи Тетяна Заїка та Віталій Поліщук, які мають досвід роботи практикуючого психолога більш ніж 12 років. Досвідчені спеціалісти допомагають кам’янчанам у вирішенні внутрішньо- та міжособистісних проблем.

  Психолог – це людина, яка вивчає психічні властивості людей, їх поведінку в різних ситуаціях і тому подібне. Психолог завжди зможе допомогти вам проаналізувати і розібратися у стосунках з самим собою і оточуючими, проаналізує, чому виникають проблеми при спілкуванні, і, звичайно ж, навчить їх долати та ефективно вирішувати.

  Записатися на консультацію до психолога у м. Кам’янці-Подільському можна з понеділка по четвер з 9.00 до 18.15, а в п’ятницю – з 9.00 до 17.00 (обідня перерва з 13.00 до 14.00), за адресою: вул. Шевченка, буд. 26 (ІІІ поверх), каб. №№9, 10, або за телефоном: 91429.

  Відбувся обласний навчальний семінар з питань профорієнтаційної роботи у Кам’янець-Подільському міському центрі зайнятості. Семінар став презентацією роботи ще одного з чотирьох навчально-тренінгових майданчиків, які створені обласним центром зайнятості з метою забезпечення якісного навчання і стажування фахівців, обміну досвідом з  питань профорієнтації.

  Пріоритетні завдання та актуальні питання профорієнтаційної роботи були окреслені під час виступів заступника директора Хмельницького ОЦЗ Ольги Пушкар та начальника відділу організації профорієнтації Хмельницького ОЦЗ Галини Баштанової.

  В презентації роботи Кам’янець-Подільського МЦЗ з надання профорієнтаційних послуг взяли участь його соціальні партнери.

  Від Кам’янець-Подільського міського Центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді у заході взяла участь заступник директора – начальник відділу соціальної роботи, Еліна Ковтун. Вона ознайомила присутніх із багаторічним досвідом співпраці двох центрів щодо соціальної підтримки сімей, які опинились у складних життєвих обставинах через безробіття, а також із здійсненням профорієнтаційної роботи з дітьми з сімей, де батьки не в повній мірі здатні виконувати свої обов’язки. Окрім цього, присутні дізнались про спільні заходи для безробітньої молоді, жінок, внутрішньо переміщених осіб та учасників антитерористичної операції.

  Загалом, відгуки соціальних партнерів свідчили, що ефективна співпраця є запорукою різносторонньої підтримки соціально-вразливих категорій населення.