Про засідання комісії з питань захисту прав дитини Кам’янець-Подільської міської ради

188938971_1446451702387160_4580360821709331053_nНа черговому засіданні комісії з питань захисту прав дитини Кам’янець-Подільської міської ради розглянули сімнадцять питань в інтересах дітей.Обговорюючи різні ситуації у сім’ях, члени комісії заслухали батьків, педагогів окремих шкіл, фахівців Кам’янець-Подільського міського Центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді.189216040_1446451519053845_506172242465658474_n Як результат: п’ятеро дітей взято на облік служби у справах дітей як таких, що опинилися в складних життєвих обставинах, троє – знято з обліку; шістьох батьків буде притягнуто до адміністративної відповідальності за невиконання батьківських обов’язків по вихованню дітей; п’ятьох дітей, сім’ї яких потребують соціальної підтримки для вирішення побутових питань, влаштовано в групу притулку ДНЗ № 17, чотири сім’ї передано під супровід Кам’янець-Подільського міського Центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді.

 

«Мотивація та постановка цілей у пошуку роботи»

IMG_20210520_134749_041Робота рідко коли знаходить нас сама, хорошу роботу (хорошу для Вас) треба шукати, боротися за неї.  Якщо ти добре знаєш, для чого тобі потрібна робота, то маєш чітку мету і зможеш ефективно впоратись з пошуком.
20 травня  психолог  міського Центру  соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді Каритун Оксана спільно зі спеціалістом Центру зайнятості  Карварсарною Анною провели  семінар в програмі ZOOM  для осіб що перебувають на обліку в Центрі зайнятості на тему: «Мотивація та постановка цілей у пошуку роботи». 
В процесі роботи розглянули що таке мотивація, яку роль вона відіграє під час пошуку роботи, а також попрактикувалися у цікавих техніках для визначення основних цілей в процесі пошуку роботи.

Роль бабусі та дідуся у виховані онуків


IMG_20210519_135639_433Сім’я – це не тільки батьки і діти. Важливу роль у ній  відіграють бабусі та дідусі, а іноді й інші родичі. Незалежно від того, живуть вони разом з молодими батьками  чи ні, їхній вплив на онуків не можна залишати поза увагою. Безсумніву старші родичі розширюють соціальний кругозір дитини, який завдяки їм виходить із тісних сімейних рамок і набуває досвіду спілкування з іншими людьми.
Емоційне багатство  Дідусі й бабусі завжди відрізнялися здатністю дати онукам якусь частку свого емоційного багатства, чого не встигають іноді зробити батьки дитини, або через нестачу часу, або через свою незрілість. Кажуть, що між людьми поважного віку та онуками існує якийсь “містичний зв’язок”: наприклад казка, яку розповідає дідусь, набагато цікавіша, ніж та ж сама, розказана татом. 
Сімейна ідентичність Бабусі частіше розказують онукам про своє дитинство чи про дитинство їхніх батьків, що сприяє формуванню в дітей почуття сімейної ідентичності і збереженню родинних традицій.  Присутність у родині бабусі, дідуся або ще старших за віком родичів надає цілісності родині, згуртовує її, збагачує родинне життя поєднанням традицій із процесами змін.
Світлі спогади Не треба бути вченим, щоб знати, як багато, люблячі бабусі і дідусі можуть дати онукам. Бабусині млинці, рибаловля з дідусем, літо, проведене разом – це найцінніші моменти дитинства, повторення яких ми бажаємо для своїх дітей.
Соціальні навички У такому родинному середовищі малюк, підростаючи у природних, звичних від народження умовах, набуває перших навичок соціальної комунікації та контакту з людьми різного віку. Звісно, важливо, аби у родині панувала атмосфера взаємної доброзичливості й розуміння, допомоги й вимогливості, аби членів родини поєднували спільні життєві погляди, інтереси, потреби, моральні цінності. 
Традиції — вихователь Традиції – кращий вихователь дитини. Оскільки вони дають найголовніше дитині – впевненість, що так буде завжди, що сім’я завжди, за будь-яких умовах, збереться, і будуть всі разом. Традиції формують у дитини «банк» незвичайних спогадів про дитинство, про ніжних руках матері, про особистість бабусі, про веселу вдачу батька і діда. Ці спогади вона пронесе життям.
Лояльність Дідусь і бабуся займають у житті дитини таке важливе місце ще й тому, що нічого не вимагають від неї, не карають і не лають, але постійно діляться з нею своїм душевним багатством і теплом. Отже, їхня роль у вихованні малюка безперечно важлива і досить значна. 
Надмірна поближливість Однак нерідко деякі бабусі й дідусі псують онуків зайвою поблажливістю, надмірною увагою, тим, що виконують кожне бажання дитини, задаровують її подарунками і мало не купують її любов, перетягуючи на свій бік. 
Підрив авторитету У стосунках бабусь і дідусів з онуками є й інші “підводні рифи”. Справа в тому, що вони підривають авторитет батьків, коли дозволяють дитині робити те, що заборонили тато чи мама.
Спільні правила Тому дуже важливо, щоб усі члени родини, причетні до виховання малюка, знали,приймали і поважали визначену батьками позицію та поводили себе з дитиною однаково. Варто взяти за правило відверто обгоорювати з членами родини проблеми розвитку й виховання, успіхи й досягнення, помилки й невдачі як самої дитини, так і дорослих. Це дасть змогу виробити спільні методи сімейної педагогіки, а у разі виникнення спірної чи проблемної ситуації — знайти оптимальний спосіб її розв’язання. Не слід робити критичні зауваження на адресу одне одного у присутності дитини, навіть зовсім маленької, щоб не підірвати нічий авторитет.
Щоб нормально дорослішати і гармонійно розвиватися, дитині необхідно вірити, що світ хороший і добрий, що всі, особливо рідні, її люблять. І не тільки її, а й один одного. Сім’я і родинний простір повинні бути територією любові і дружби. Чим більше дружніх, люблячих родичів, тим спокійніше і впевненіше почуває себе дитина. І не забувайте, що від вашого ставлення до старшого покоління залежить те, як ваші дорослі  діти будуть  ставитися до вас у майбутньому.
Замітку підготовив провідний психолог Каритун Оксана

“Синдром рицаря”

1-Sindrom-spasatelya“Синдром рицаря”
Ви одержимі постійною потребою рятувати оточуючих людей або знаходите рішення їх проблем? «Синдром рятівника», який ще називають «синдромом білого лицаря», – має   людина, яка, на перший погляд, здається мотивованою лише поштовхом на допомогу. Насправді синдром рятівника – це нездорова звичка, яку люди часто використовують як привід відкласти рішення власних проблем.
Якщо люди задовольняють свої потреби в стилі «допоможи іншому», це перетворюється на звичку. Як тільки «рятівники» бачать, чують, відчувають, що хтось має складнощі — вони моментально виникають на горизонті, щоб вирішити проблему, дати пораду, підбадьорити. Не тому, що їх попросили, а тому що в них звучить непереборна тяга все полагодити і виправити.
Дисбаланс
Насправді потреба рятувати вказує на емоційний і психологічний дисбаланс, ноги якого передбачувано ростуть з виховання, освіти і нав’язаних цінностей.
Прагнення бути хорошим
«Вона або  він рятує всіх навколо, намагаючись бути “хорошою дівчинкою / хлопчиком”, щоб отримати схвалення з боку реального або внутрішнього батька і зміцнити самооцінку.
Оточення
Горезвісний дисбаланс має тенденцію переслідувати «рятівника» до зрілості, підтримуючи в ній чи ньому потребу оточити себе партнерами, друзями і колегами, про яких потрібно буде піклуватися. І ця ілюзорна стратегія передбачувано приречена на невдачу, тому що суть всього успішного базується на гармонії.
Прагнення домінувати
 Рятівнику як кисень, потрібні люди, щоб піклуватися, без них він втрачає сенс життя. Для нього важливо бути потрібним, контролювати життя «підопічного», домінувати у відносинах.  Коли «рятівники» дають поради, пояснюючи, що і кому варто робити, вони відчувають себе покровителями. Так проявляється владність і бажання командувати, керувати кимось. Як позбутися цього синдрому?
Слухайте
Майте на увазі, що люди часто просто хочуть “випустити пар”, а не врятуватись. Якщо ви навчитесь слухати більш активно, ви зможете зрозуміти, що не потрібно ніякого конкретного втручання, а лише плече, на якому можна поплакати і трохи розуміння. Коли партнер або друг описує проблему для вас, спробуйте зрозуміти її, а не негайно відповідати.
Зачекайте, перш ніж втручатися
Окрім того, що уважно слухаєте, боріться з необхідністю рятувати людину. Якщо друг переживає важкий час, спробуйте втішити його, а не допомагати. Наприклад, ви можете сказати: “Мені дуже шкода, що ти пережив все це”. Ви покажете йому, що можете зрозуміти його, не перевантажуючи себе  його проблемою.
Допомога по проханню
Запропонуйте допомогу, тільки якщо вас попросять. Утримуйтесь від втручання, лише якщо отримаєте чіткий запит про допомогу. Наприклад, якщо друг каже вам, що у нього був поганий день, просто слухайте його, не пропонуючи жодного рішення. Тільки якщо він запитає у вас “Що ви думаєте?” або “Що мені робити?”, тоді дійте.  
Відповідальність за інших
Перестаньте брати на себе відповідальність за інших. Коли ви вдягаєте роль рятівника, то ставите свого співрозмовника в положення безпорадної дитини. Насправді негаразди часто необхідні для особистого зростання та еволюції.
Ви не ідеальні
Прийміть той факт, що ви не ідеальні. Багато суб’єктів, які страждають від синдрому рятівника, схильні засуджувати помилки чи негативні звички інших.  Що правильно для когось, може бути неправильним для іншого.
Дбайте про себе
Навчіться дбати про себе. Найчастіше ті, хто страждає від синдрому рятівника, витрачають стільки часу та енергії на інших, що більше не мають його для себе. Отже, компенсуйте надмірну потребу запропонувати свою допомогу, зробивши щось приємне для себе.
Визнайте проблему
Визнайте свою дитячу травму чи проблеми та спробуйте примиритись із минулим.  Ті, хто страждає від синдрому рятівника або білого лицаря, роблять усе, щоб виправити негативне бачення про себе, яке виникло в ранньому дитинстві.
Зрозумійте,  не завжди опіка та допомога бувають корисними. Роздаючи непрохані поради можна порушити особисті кордони людини, змусити її відчути себе некомпетентною та безпорадною. У першу чергу працюйте над покращенням свого “Я”, тоді не доведеться нікого рятувати.
Замітку підготовив провідний психолог Коцюк Олександра

Сучасна українська мама: яка вона?

Джал А._Радіоефір (1)11 травня 2021 року психолог Хмельницького міського центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді була учасницею радіоефіру на «Суспільне-Поділля» в передачі «Полудень», присвячений темі сучасного материнства.
Розглянули питання чи змінився портрет сучасної мами, як їй вдається впоратись із викликами сьогодення, що таке «інтенсивне материнство» і які психологічні наслідки воно може мати, як правильно поєднати материнські функції та кар’єру.
Важливою частиною розмови була тема образ на батьків, на маму і як цьому зарадити, як пробачати.
Підготовив замітку провідний психолог Джал Антоніна.

“Психологічна допомога в стресових ситуаціях, зокрема внаслідок дорожньо-транспортних пригод.”

IMG-d6028465e1e27342c515794ce4934fd4-V14 травня 2021 р. в Хмельницькій спеціалізованій середній загальноосвітній школі I-III ступенів номер 1 відбулись зустрічі семикласників двох класів з психологом Хмельницького міського центру соціальних служб для сімї, дітей та молоді Джал А.А.

Темою розмови з дітьми була “Психологічна допомога в стресових ситуаціях, зокрема внаслідок дорожньо-транспортних пригод.” 
Діти розповіли про власний та своїх близьких і рідних пережитий досвід, об’єктивно оцінили причини, що призвели чи можуть спричинити ДТП. Добре орієнтувалися в причинно-наслідкових зв’язках життєвих подій і вкотре довели, що досвід дорослих для них є значимим у наслідуванні як позитивного, так і негативного досвіду. Учні із задоволенням брали участь у обговоренні, вправлялися у елементарних вміннях регуляції психоемоційного стану та надання першої домедичної допомоги, переглянули анімаційне відео про сутність страху та як із ним впоратись. 
 

В Кам’янці-Подільському продовжується робота групи взаємопідтримки прийомних батьків та батьків-вихователів

банер_ПСНапередодні Дня сім’ї у Кам’янець-Подільському міському Центрі соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді відбулася чергова група взаємопідтримки для прийомних батьків та батьків-вихователів. Тематика зустрічі – «Сімейні традиції».

Батьки, які взяли на виховання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, із задоволенням розповідали про звичаї та традиції, які притаманні їх родинам. Особливо цікаво було почути про те, як саме формувались традиції сімей та як батьки передають їх прийомним дітям. Зустріч пройшла у дружній сімейній атмосфері.

До відома: Прийомна сім’я – сім’я або окрема особа, яка не перебуває у шлюбі, що добровільно  за плату взяла на виховання та спільне проживання від одного до чотирьох дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.

Станом на 01.05.2021 під соціальним супроводженням Центру перебуває 6 прийомних сімей та дитячий будинок сімейного типу.

За детальною інформацію щодо створення прийомних сімей та дитячих будинків сімейного типу звертатися до Кам’янець-Подільського міського Центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді: вул. Шевченка, буд. 26 (ІІІ поверх), тел. 91429.

Виїзд фахівців із соціальної роботи комунальної установи «Центр надання соціальних послуг» Ізяславської міської ради.

179964646_146497280763412_1837499784886119222_nДнями  відбувся виїзд фахівців із соціальної роботи комунальної установи «Центр надання соціальних послуг»Ізяславської міської ради спільно із представником відділу «Служба у справах дітей» в сільську місцевість Ізяславської міської територіальної громади. 

Під час виїзду соціальною роботою охоплено 9 сімей в  трьох населених пунктахс.Клубівка,  с. Щурівці та с. Ревуха.

Надання соціальних послуг проводилось з метою попередження нецільового використання  державної соціальної допомоги при народженні дитини та виплат одиноким матерям, підвищення батьківського потенціалу сімей, в яких є ознаки неналежного виконання батьківських обов’язків.  Батькам  надано рекомендації щодо придбання необхідних для дітей продуктів харчування, одягу, взуття, засобів гігієни, постільної білизни та ін. Особливо наголошувалось на необхідності  приведення у  відповідність санітарно-гігієнічних норм проживання сімей та дотримання протипожежних норм при користуванні електроприладами та пічним опаленням помешкань. Також з батьками проводилась робота щодо профілактики негативних явищ, зокрема профілактика зловживання алкогольними напоями.180317039_146497264096747_8712096116394501967_n

Фахівцями із соціальної роботи надано консультації батькам щодо налагодження взаємостосунків з дітьми та необхідності придбання дитячих книжок та розвиваючих іграшок для всебічного розвитку дітей.

179636639_146497290763411_5795642357317860721_nОсобливий акцент у роботі, під час відвідування сімей, зроблено на необхідності дотримання правил особистої гігієни, дотримання соціальної дистанції в період поширення коронавірусної інфекції. Роботу в сім’ях проведено із дотриманням вимог карантину.

На межі вибору професії

IMG_20210429_103649_892Для досягнення успіху, побудови власної траєкторії розвитку індивіду необхідно здолати чимало зовнішніх перешкод, що потребує вміння впоратися із перешкодами внутрішніми. Такими “бар’єрами” можуть стати неподолані страхи, агресивність, духовне невігластво, лінощі, неправдивість, невдячність, егоїзм, невміння розрізняти категорії “добра” і “зла” тощо. Самостійна трансформація суб’єктом вищеназваних вад можлива лише за умови системного самопізнання.

Про самопізнання психолог Хмельницького міського Центру соціальних служб Олександра Коцюк розмовляла з учнями одинадцятого класу. Актуальність теми полягала в тому, що учні стоять на межі вибору професії. При чому  усвідомлення й оцінка людиною своїх думок, почуттів, інтересів, ідеалів, дій, їх мотивів, цілісне оцінювання себе і свого місця в житті орієнтують її у власній особистості, відкривають знання про себе та налаштовують особистість на вибір правильних пріоритетів та орієнтирів життя.

У Хмельницький громаді створено інклюзивно-ресурсний центр

178992869_3867600453288699_5643359328802988796_n (1)Хмельницький інклюзивно-ресурсний центр №1, яка мета його створення в громаді? Яке основне завдання виконує центр? Хто з громади може звернутися до ІРЦ та чи є вікові обмеження в роботі? Як пройти комплексну оцінку розвитку дитини в ІРЦ? Як часто необхідно проводити комплексну оцінку розвитку дитини? Що таке психологічно-педагогічні та корекційно-розвивальні послуги? А також ряд інших запитань розглянули в процесі ZOOM зустрічі спільно з директоркою Хмельницький інклюзивно-ресурсний центр №1 Ольга Рибак та колективом Хмельницький міський Центр соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді

За словами Ольги Рибак, метою створення  такого центру є проведення комплексної оцінки з визначення особливих освітніх потреб дитини, надання психолого-педагогічних та корекційно-розвиткових послуг дітям з особливими освітніми потребами, надання консультативної та психологічної допомоги, проведення бесід з батьками   дітей з особливими освітніми потребами у формуванні позитивної мотивації щодо розвитку дітей. А також взаємодія з місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, закладами освіти, закладами охорони здоров’я, закладами (установами) соціального захисту населення, службами у справах дітей, громадськими організаціями щодо надання психолого-педагогічних та корекційно-розвиткових послуг дітям з особливими освітніми потребами починаючи з раннього віку в разі потреби із залученням відповідних спеціалістів.