Патронат над дитиною – це професійна комплексна послуга, яка передбачає тимчасовий догляд, виховання та реабілітацію в сім’ї патронатного вихователя дитини, яка опинилася у складних життєвих обставинах, та одночасне надання спеціалістами інтенсивних підтримуючих послуг її батькам для вирішення проблем, які призвели до розлучення з дитиною. За детальною інформацією звертайтеся в Хмельницький міський Центр соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді за номером 068 729 60 29
Мережа центрів соціальних служб
«Вплив шкідливих звичок на якість життя людини»
18 січня 2021 року начальником відділу соціальної роботи Ізяславського районного центру соціальних служб Юлією Потюк спільно зі спеціалістами Ізяславського районного сектору філії Державної установи «Центр пробації» у Хмельницькій області проведено консультування засуджених, які перебувають на обліку «Центру пробації». В ході зустрічі у облікових осіб визначено наявні проблемні ситуації, що потребують вирішення та допомоги кваліфікованих спеціалістів, ситуацію в родині, адаптацію в соціумі. З’ясовано, що першочерговою проблемою в осіб, які засуджені до покарань, не пов’язаних з позбавленням волі, є зловживання спиртними напоями. Через зазначену шкідливу звичку чоловіки не можуть працевлаштуватись, створити сім’ю чи побудувати міцні стосунки в родині, виховувати дітей та ін. Проведено консультування облікових осіб щодо припинення дружби із «зеленим змієм», необхідності покращення якості свого життя.
Захід на базі «Центру пробації» проведено із дотриманням вимог карантину.
ДИСТАНЦІЙНЕ НАВЧАННЯ – як допомогти дитині:
ДИСТАНЦІЙНЕ НАВЧАННЯ – як допомогти дитині:1. Скласти чіткий розклад / режим.
Стабільність і зрозумілість — це те, що для дітей створює якусь зону безпеки. А адже саме в безпеці діти прагнуть розвиватися, вчитися і пізнавати світ. Складіть новий розклад для дитини. Повісьте його на видноті, намагайтеся дотримувати режиму дня (підйом в один і той же час, перерви, прийом їжі тощо). Режим позитивно позначається і на нервовій системі дитини.
2. Організувати робочу зону.
Якщо немає своєї кімнати, то хоча б свій куточок + навушники. Де будуть ТІЛЬКИ потрібні для «цього» уроку матеріали. Усі зайві предмети, що відвертають увагу, доцільно прибрати. Також на працездатність дитини впливає світло — яскраве і холодне освітлення стимулює мобілізацію систем організму і підвищує пильність.
3. Організувати форму.
Дитина не повинна сидіти в піжамі. Вона і так навчається вдома (у дітей будинок не асоціюється з навчальною діяльністю, а більше з відпочинком). Учневі буде значно простіше надіти на себе «роль учня» і переключитися на заняття, якщо він буде одягнений у відповідний (асоціюється з навчанням) одяг. Це якась уніформа, що допомагає не забувати, де ти і що ти робиш.
4. Робити перерви.
Фокус уваги школяра на відеоконференції / уроці 20 хвилин. Не більше. У старших школярів 30 хвилин і то у разі внутрішньої мотивації й інтересу до предмета. Скільки триває видеоурок? 40? 45 хвилин? Дитина докладає чимало зусиль, аби сконцентруватися і зрозуміти, що їй через екран намагаються донести. Енергії витрачається більше, ніж на звичайному уроці. Тому вкрай важливо, аби діти перемикали свою увагу і відпочивали між уроками (по можливості не в гаджетах).
Братися до виконання домашньої роботи, яку чомусь задають в онлайн-школі, доцільно не раніше, ніж за годину-півтори після закінчення уроків. Дитині потрібно переключитися, відпочити, пограти і перезарядитися.
5. Заохочувати спілкування з однолітками.
Провідна діяльність школярів середніх і старших класів — це спілкування. Та й в цілому школярі (зокрема молодші) звикли проводити багато часу в колективі спілкуючись, тому можуть відчувати дискомфорт в ізоляції.
Заохочуйте спілкування, розмови, скайп-колли, можливо, навіть якісь ігри онлайн з однокласниками. Загалом, створюйте і заохочуйте умови, у яких дитина може поспілкуватися з однолітками.
6. Знизити очікування і вимоги.
Нові умови навчання, тиск суспільства, страхи і тривога заважають дитині розуміти і вчитися як раніше. Отже, якщо помітили, що оцінки й успішність вашого сина / дочки погіршилася — НЕ СВАРІТЬ І НЕ ТИСНІТЬ, а навпаки, зверніть увагу на ситуацію. Адже це може бути однією з ознак стресу. Дитина потребує допомоги і відкритого діалогу з батьками.
Дітям складно. Якщо ми ще будемо стояти у них над душею, вимагаючи тільки позитивних оцінок, то це посилить їхню тривогу, погіршить стосунки з ними.
Зараз як ніколи вдалий час для перегляду і переосмислення своїх вимог стосовно дитини.
7. Мотивувати і помічати успіхи.
Не змушуємо дитину, а мотивуємо! Водночас не забуваємо відзначати її успіхи. Якщо порівнюємо, то тільки із самим собою. Навчайте дітей помічати хороше в обставинах, що склалися, розмовляйте, хваліть і підтримуйте.
Ось такі базові та найнеобхідніші правила, що допоможуть правильно організувати процес дистанційного навчання.
Автор: заступник директора Гуранська Тетяна
«Працюємо всі, щоб допомогти кожному»
Незважаючи на всі виклики, які ставить перед нами сьогодення: зовнішні загрози, економічні негаразди, пандемію. Працівники Хмельницького міського Центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді намагаються завжди знаходити ресурси та емоційні сили для допомоги мешканцям міста. Великою загрозою для фахівців із соціальної роботи стає психоемоційне виснаження, тому в цілях профілактики емоційного вигорання та сприятливого клімату в колективі проведено внутрішній тренінг, під гаслом «Працюємо всі, щоб допомогти кожному».
Метою тренінгу було формування сприятливого психологічного клімату в колективі, розвиток уміння працювати в команді, обговорення координації спільних дій у роботі. Емоційне розвантаження працівників.
Автор: Фахівець із соціальної роботи Клепас Оксана
Оголошення
Нагадуємо, що під час карантину Хмельницький міський Центр не припиняє працювати із клієнтами. Всі консультації проводяться в он-лайн форматі.
В Кам’янці-Подільському шукають людей, які готові прийняти дитину у свою родину!
ПАТРОНАТ НАД ДИТИНОЮ — це тимчасовий догляд, виховання та реабілітація дитини в сім’ї патронатного вихователя на період подолання дитиною, її батьками або іншими законними представниками складних життєвих обставин.
Термін перебування дитини в сім’ї патронатного вихователя встановлюється органом опіки та піклування і не може перевищувати трьох місяців.
У разі необхідності орган опіки та піклування може продовжити термін перебування дитини в сім’ї патронатного вихователя понад зазначений термін.
ВАЖЛИВО! Загальний термін перебування дитини в сім’ї патронатного вихователя не може перевищувати шість місяців. У сім’ю патронатного вихователя можуть бути одночасно влаштовані тільки діти, які є рідними братами та сестрами, або діти, які виховувалися в одній сім’ї.
ОБОВ’ЯЗКОВО! За вихованцями зберігаються раніше призначені аліменти, пенсія та інші види державної допомоги.
ХТО МОЖЕ БУТИ ПАТРОНАТНИМ ВИХОВАТЕЛЕМ:
громадяни України, які мають досвід виховання дитини, відповідні житлові умови для надання послуг з догляду, виховання та реабілітації дитини у своєму помешканні.
ОБОВ’ЯЗКОВО! Кандидати у патронатні вихователі мають пройти відповідне навчання та отримати рекомендації про можливість надання послуги з патронату над дитиною.
МАТЕРІАЛЬНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ. На кожну дитину, влаштовану в сім’ю патронатного вихователя, щомісячно з державного бюджету надається соціальна допомога в розмірі двох прожиткових мінімумів відповідно віку дитини. Розмір оплати послуг патронатного вихователя становить п’ять прожиткових мінімумів для працездатних осіб на місяць.
КУДИ ЗВЕРНУТИСЬ: Кам’янець-Подільський міський Центр соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді, вул. Шевченка, 26, ☎ 9-14-29
Долучайтеся! Надайте дитині свою підтримку!
Діти та підлітки на карантині
“Діти та підлітки на карантині” сьогоднішній ефір присвячений саме цій тематиці. В студії МТРК “Місто” спільно з Тетяна Гуща говорили про підтримку дітей під час спалаху COVID-19.Непростий період для всіх, є помилковою думка, що діти не помічають нічого. Насправді кожна дитина справляється із своїми емоціями по-своєму. Закриття шкіл, відсутність спілкування з друзями, скасування розважальних заходів, саме підтримка і любов батьків є важливою як ніколи. Розглянути декілька способів, які допоможуть підтримати дітей молодшого та старшого віку.
1. Спокій та ініціатива батьків. Бесіда про захворювання має бути правдивою та з врахуванням вікових особливостей дитини. Коли інформація відсутня, діти молодшого віку схильні дофантазовувати – що може стати причиною психологічної травми.
2. Дотримання розпорядку дня. У дітей має бути розпорядок дня, який може включати в себе ігровий час, коли дитина може за допомогою свого телефону зв’язатися з друзями, та час, вільний від гаджетів. Психологи пропонують залучити до складання розпорядку і самих дітей.
3. . Дозвольте дітям відчути свої емоції. Дорослим слід памятати про те, що підлітковий вік – завжди час посилиної емоційної чутливості. Емоції для підлітка займають мега важливе значення, вони ще не стійкі але набагато глибші і усвідомленіші ніж у малюків.
4. Запитуйте у дітей, яку інформацію вони отримують. «Дізнайтеся, що ваша дитина вже знає чи чула, і давайте перевірену інформацію, щоб привести дитину до правильного розуміння про захворювання COVID-19». Батьки мають бути максимально відкриті до запитань. Пам’ятати, що діти за своєю природою є допитливими, потребують постійного потоку інформації для формування та розвитку нервової ситеми.
5. Організовуйте радісні події для дітей. Хорошим варіантом є влаштування сімейних вечірок, настільні ігри, фізичні вправи із музичним супроводом.
6. Слідкуйте за власною поведінкою. Варто розпочати із себе. Звернути увагу на своє ставлення до епідемії, карантинних обмежень. Діти часто відзеркалюють поведінку нас, дорослих, тому батьки часто можуть передавати дітям тривожність. Отже, батьківська поведінка має транслювати спокій і впевненість.
Пандемія – то є екзамен на рівень поваги один до одного, до бажань, потреб та емоцій кожної людини. А ізоляція – то час на пізнання самого себе.
ВСІМ ЗДОРОВ’Я!
Автор: провідний психолог Захожа Ольга
Чому важливо вміти дякувати
Всесвітній день “дякую” щорічно відзначається 11 січня. Таким чином ЮНЕСКО та ООН хочуть нагадати людям про те, на скільки важливі хороші манери.Міжнародний день “дякую” не потребує багато зусиль, проте деякі країни світу святкують найввічливіший день у році за допомогою розважальних заходів, благодійних акцій та ярмарок.
Вперше слово “дякую” згадується у Паризькому словнику-розмовнику, який видали у 1586 році. Походження Міжнародного дня “дякую” незрозуміле. Існує думка, що спершу компанії рекламували це свято для збільшення своїх продажів, але все ж це не робить концепцію даного звичаю менш привабливою.
Це реальна можливість висловити свою подяку тим людям, які доповнюють картину вашого життя та роблять вас тим, ким ви є. Можливо, саме через це 11 січня вважається одним із найввічливіших днів.
На думку психологів, подяка – не лише прояв ввічливості та можливість покращити стосунки, а й турбота про психологічне здоров’я обох сторін.
Дослідники припускають, що вдячність може покращити самопочуття, фізичне здоров’я, створює позитивні емоції та допомагає впоратися зі стресовими періодами в житті.
Оскільки для більшості людей висловлення подяки є повсякденним явищем, то той, хто говорить “спасибі”, часто не надає цьому великого значення. Втім подяка немов оптимізує погляд людини на життя. Вдячні люди готові приймати нові виклики та оптимістичніше налаштовані на досягнення своїх цілей.
Дякувати можна не лише за хороші вчинки чи допомогу. Вчіться дякувати людям й за отриманий досвід: розірвані відносини, критику на роботі тощо. Всі ці ситуації навчають та формують вашу особистість й вказують на те, до яких людей та вершин потрібно тягнутись, а яких уникати.
Відчуйте самі й донесіть до дітей, що вдячність має потужну енергетичну силу і для того, хто дякує, і для того, кому дякують. На жаль, діти часто зростають в оточенні людей, які постійно на щось скаржаться. Справедливо зазначити, що й справді, не все так добре в «нашому королівстві». Утім, відсутність у житті вдячності як ставлення, дії, звички поступово стушовує його кольори — усе стає одноманітним, сіро-чорним. Адже людина не задоволена всім, що відбувається довкола. Скільки цікавих подій не трапилося б у житті, їй цього замало, аби по-справжньому радіти. Уявляєте, яку енергетику має така людина? Так, низьку й агресивну: усе погано, і всі в цьому винні.
Ми маємо навчитися самі й навчити дітей помічати добро, яке люди щодня привносять у наше життя, і дякувати за нього. І не важливо, що це — усмішка, послуга, подарунок, підтримка, допомога тощо. Людина, яка спрямовує свою увагу на позитивні сторони життя, менш схильна до стресів і ефективніше знаходить вихід із різних ситуацій. Окрім того, вона виносить із цих ситуацій життєві уроки як ресурс для розвитку.
Усмішку, допомогу, підтримку діти зазвичай сприймають як належне. Тоді як насправді це — прояви доброзичливості, привітності. Слід навчити дітей помічати такі речі. Адже це шлях до формування позитивного мислення, виховання вдячності як особистісної якості. Покажімо дітям, що є багато способів подякувати — слова, добрі справи, подарунки, особливе ставлення. Дякувати — приємно!
Автор: Провідний психолог Коцюк О.О.
У м. Кам’янці-Подільському підвели підсумки спільної роботи
Кам’янець-Подільський міський Центр соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді вже не один рік поспіль співпрацює із Кам’янець-Подільським міськрайонним відділом філії Державної установи «Центр пробації» у Хмельницькій області у сфері профілактики правопорушень серед молоді та дітей, які вже перетнули межу закону та відбувають покарання, не пов’язані із позбавленням волі.
11 січня, під час планової наради, були підведені підсумки роботи обох Центрів за 2020 рік, обговорені напрями та форми взаємодії сторін щодо надання соціальних послуг дітям та молоді, які засуджені до покарань, не пов’язаних із позбавленням волі. Також, звернули увагу на надання необхідних послуг профілактично-виховної, психологічної, соціальної роботи, спрямованих на мінімізацію виявлених криміногенних потреб суб’єктів пробації.
Було обговорено та ініційовано шляхи удосконалення взаємодії під час забезпечення соціальної адаптації засуджених у процесі підготовки їх до звільнення та визначені пріоритетні напрямки подальшої співпраці.
До відома.
Протягом 2020 року на обліку Центру пробації перебувало 253 особи, засуджених до покарань, не пов’язаних із позбавленням волі.
Спільною профілактичною роботою Центрів охоплено 33 особи з числа молоді (до 35 років) цієї категорії, у тому числі 3 дітей.
Мистецтво робити компліменти
Є культури, для яких спілкування без компліментів взагалі неможливе, скажімо, сучасна американська. Якщо американці за одну годину похвалили вас менше 10 разів, значить працюєте ви зовсім погано. Наша рідна українська культура — зовсім інша, скромніша. Та все ж компліменти ми теж любимо. А чи вміємо їх говорити та приймати ?Будьте щиросердні у своїй оцінці і щедрі на похвалу і люди будуть зберігати в пам’яті ваші слова та дорожити ними.
Емпатія Тільки проявивши емпатію, можна зрозуміти, що співрозмовникові буде приємно почути. Однак є речі, приємні кожному. Всі хочуть добре виглядати, досягати успіху у всьому, користуватися повагою, визнанням, любов’ю; мати хорошу сім’ю, розумних, здорових дітей. Спілкування з людиною дає додаткову інформацію. Чим більше персоніфікований комплімент, тим він цінніший, бо повніше враховує пріоритети даної людини.
Непрямі компліменти Є так звані непрямі компліменти в бізнес-етикеті – компліменти офісу, бізнесу, команді. Людина – частина цього, і їй завжди приємно усвідомлювати власну значущість і заслуги. Підкресліть це тонко.Побудуйте міст довіри. «Який чудовий світлий офіс! Та ще й в центрі!», «У вас такий привітний колектив!». Кілька позитивних зауважень з приводу ділової репутації, зразкової роботи фірми або хоча б інтер’єру ділових приміщень ніколи не зашкодять. Головне – вчасно зупинитися.
Гаряча пляма Гаряча пляма – так називається ще один прийом у мистецтві компліментів. Використовувати його просто. Перебуваючи в офісі партнера, визначте який-небудь предмет, до якого він емоційно небайдужий і заведіть коротку розмову про цю річ. Це можуть бути фотографії чоловіка, дітей, кумирів або улюбленого собаки. Гарне письмове приладдя, екзотичні дрібнички, картини на стінах – все може стати приводом для бесіди і компліментів. Все найдорожче для душі люди зазвичай тримають біля себе.
Щирість Говорити комплімент треба щиро і одразу, як ви відчуваєте бажання сказати щось приємне. Вказуйте на переваги, які сподобалися саме вам і які помітили саме ви. Компліменти люблять і жінки, і чоловіки. Щодо останніх, то краще забрати із лексикону зменшувально-пестливі слова, які часто застосовують до жінок – зайчик, сонечко. Для чоловіків комплімент має будуватися на інших параметрах.
“У тебе сильні руки”, “Мені приємно, коли ти мене обіймаєш”, “з тобою легко спілкуватися, мені з тобою добре”. Таким чином ви показуєте своєму чоловікові визнання, що для вас прояв його уваги важливий.
Комплімент рисам характеру Ви можете зробити комплімент його рисам характеру. Наприклад: “Ти дуже цілеспрямований, ти завжди знаєш, чого хочеш”, “Ти впевнений, мені це подобається в тобі”. “Намагайтеся до компліменту додати, що вам це подобається! Дуже важливо, щоб чоловік знав, що вам подобається в ньому або які прояви. Експериментуйте! Якщо чоловік просто ваш співробітник, за аналогією: “Мені дуже важливо, що такий цілеспрямований чоловік працює в моїй команді” – і комплімент зробили, і вмотивувати, і заодно подякували”.
Комплімент = увагаЖінки сприймають світ емоціями. Пробитися до їх серця допоможуть точні компліменти: хваліть те, чим пишається жінка.
Дізнайтеся про спортивні досягнення, поцікавтеся професійними заслугами, захопленнями. Більше розпитуйте жінок: їм це важливо. Жінки обожнюють увагу. Найчастіше питайте, як справи, бажайте доброго ранку.
Компліменти дітям Дослідження показують, що найбільше сприяє формуванню мотивації дітей та похвала, яка відзначає їх важку, старанну роботу, способи досягнення цілей і такі риси характеру, як завзятість і відданість справі. Але не забувайте і про інші компліменти – кажіть дітям, які вони чудові та красиві, які вони сильні й добрі і які вони взагалі дивовижні. Робіть компліменти дітям просто за те, що вони частина вашої родини. «Щоразу, коли я дивлюсь на тебе, то вдячна Богу, що я твоя мама». Діти повинні розуміти, що їх цінують просто за те, що вони є. І дітям, і дорослим компліменти варто говорити якомога частіше! Будь-кому, хто хоч в якійсь мірі гідний доброго слова. Саме практикою досягається легкість і невимушеність в компліментах, що робить їх природними і чарівними.
Автор: практичний психолог Коритун Оксана