“Діти та підлітки на карантині” сьогоднішній ефір присвячений саме цій тематиці. В студії МТРК “Місто” спільно з Тетяна Гуща говорили про підтримку дітей під час спалаху COVID-19.
Непростий період для всіх, є помилковою думка, що діти не помічають нічого. Насправді кожна дитина справляється із своїми емоціями по-своєму. Закриття шкіл, відсутність спілкування з друзями, скасування розважальних заходів, саме підтримка і любов батьків є важливою як ніколи. Розглянути декілька способів, які допоможуть підтримати дітей молодшого та старшого віку.
1. Спокій та ініціатива батьків. Бесіда про захворювання має бути правдивою та з врахуванням вікових особливостей дитини. Коли інформація відсутня, діти молодшого віку схильні дофантазовувати – що може стати причиною психологічної травми.
2. Дотримання розпорядку дня. У дітей має бути розпорядок дня, який може включати в себе ігровий час, коли дитина може за допомогою свого телефону зв’язатися з друзями, та час, вільний від гаджетів. Психологи пропонують залучити до складання розпорядку і самих дітей.
3. . Дозвольте дітям відчути свої емоції. Дорослим слід памятати про те, що підлітковий вік – завжди час посилиної емоційної чутливості. Емоції для підлітка займають мега важливе значення, вони ще не стійкі але набагато глибші і усвідомленіші ніж у малюків.
4. Запитуйте у дітей, яку інформацію вони отримують. «Дізнайтеся, що ваша дитина вже знає чи чула, і давайте перевірену інформацію, щоб привести дитину до правильного розуміння про захворювання COVID-19». Батьки мають бути максимально відкриті до запитань. Пам’ятати, що діти за своєю природою є допитливими, потребують постійного потоку інформації для формування та розвитку нервової ситеми.
5. Організовуйте радісні події для дітей. Хорошим варіантом є влаштування сімейних вечірок, настільні ігри, фізичні вправи із музичним супроводом.
6. Слідкуйте за власною поведінкою. Варто розпочати із себе. Звернути увагу на своє ставлення до епідемії, карантинних обмежень. Діти часто відзеркалюють поведінку нас, дорослих, тому батьки часто можуть передавати дітям тривожність. Отже, батьківська поведінка має транслювати спокій і впевненість.
Пандемія – то є екзамен на рівень поваги один до одного, до бажань, потреб та емоцій кожної людини. А ізоляція – то час на пізнання самого себе.
Всесвітній день “дякую” щорічно відзначається 11 січня. Таким чином ЮНЕСКО та ООН хочуть нагадати людям про те, на скільки важливі хороші манери.
Міжнародний день “дякую” не потребує багато зусиль, проте деякі країни світу святкують найввічливіший день у році за допомогою розважальних заходів, благодійних акцій та ярмарок.
Вперше слово “дякую” згадується у Паризькому словнику-розмовнику, який видали у 1586 році. Походження Міжнародного дня “дякую” незрозуміле. Існує думка, що спершу компанії рекламували це свято для збільшення своїх продажів, але все ж це не робить концепцію даного звичаю менш привабливою.
Це реальна можливість висловити свою подяку тим людям, які доповнюють картину вашого життя та роблять вас тим, ким ви є. Можливо, саме через це 11 січня вважається одним із найввічливіших днів.
На думку психологів, подяка – не лише прояв ввічливості та можливість покращити стосунки, а й турбота про психологічне здоров’я обох сторін.
Дослідники припускають, що вдячність може покращити самопочуття, фізичне здоров’я, створює позитивні емоції та допомагає впоратися зі стресовими періодами в житті.
Оскільки для більшості людей висловлення подяки є повсякденним явищем, то той, хто говорить “спасибі”, часто не надає цьому великого значення. Втім подяка немов оптимізує погляд людини на життя. Вдячні люди готові приймати нові виклики та оптимістичніше налаштовані на досягнення своїх цілей.
Дякувати можна не лише за хороші вчинки чи допомогу. Вчіться дякувати людям й за отриманий досвід: розірвані відносини, критику на роботі тощо. Всі ці ситуації навчають та формують вашу особистість й вказують на те, до яких людей та вершин потрібно тягнутись, а яких уникати.
Відчуйте самі й донесіть до дітей, що вдячність має потужну енергетичну силу і для того, хто дякує, і для того, кому дякують. На жаль, діти часто зростають в оточенні людей, які постійно на щось скаржаться. Справедливо зазначити, що й справді, не все так добре в «нашому королівстві». Утім, відсутність у житті вдячності як ставлення, дії, звички поступово стушовує його кольори — усе стає одноманітним, сіро-чорним. Адже людина не задоволена всім, що відбувається довкола. Скільки цікавих подій не трапилося б у житті, їй цього замало, аби по-справжньому радіти. Уявляєте, яку енергетику має така людина? Так, низьку й агресивну: усе погано, і всі в цьому винні.
Ми маємо навчитися самі й навчити дітей помічати добро, яке люди щодня привносять у наше життя, і дякувати за нього. І не важливо, що це — усмішка, послуга, подарунок, підтримка, допомога тощо. Людина, яка спрямовує свою увагу на позитивні сторони життя, менш схильна до стресів і ефективніше знаходить вихід із різних ситуацій. Окрім того, вона виносить із цих ситуацій життєві уроки як ресурс для розвитку.
Усмішку, допомогу, підтримку діти зазвичай сприймають як належне. Тоді як насправді це — прояви доброзичливості, привітності. Слід навчити дітей помічати такі речі. Адже це шлях до формування позитивного мислення, виховання вдячності як особистісної якості. Покажімо дітям, що є багато способів подякувати — слова, добрі справи, подарунки, особливе ставлення. Дякувати — приємно!
Є культури, для яких спілкування без компліментів взагалі неможливе, скажімо, сучасна американська. Якщо американці за одну годину похвалили вас менше 10 разів, значить працюєте ви зовсім погано. Наша рідна українська культура — зовсім інша, скромніша. Та все ж компліменти ми теж любимо. А чи вміємо їх говорити та приймати ?
Будьте щиросердні у своїй оцінці і щедрі на похвалу і люди будуть зберігати в пам’яті ваші слова та дорожити ними.
Емпатія Тільки проявивши емпатію, можна зрозуміти, що співрозмовникові буде приємно почути. Однак є речі, приємні кожному. Всі хочуть добре виглядати, досягати успіху у всьому, користуватися повагою, визнанням, любов’ю; мати хорошу сім’ю, розумних, здорових дітей. Спілкування з людиною дає додаткову інформацію. Чим більше персоніфікований комплімент, тим він цінніший, бо повніше враховує пріоритети даної людини.
Непрямі компліменти Є так звані непрямі компліменти в бізнес-етикеті – компліменти офісу, бізнесу, команді. Людина – частина цього, і їй завжди приємно усвідомлювати власну значущість і заслуги. Підкресліть це тонко.Побудуйте міст довіри. «Який чудовий світлий офіс! Та ще й в центрі!», «У вас такий привітний колектив!». Кілька позитивних зауважень з приводу ділової репутації, зразкової роботи фірми або хоча б інтер’єру ділових приміщень ніколи не зашкодять. Головне – вчасно зупинитися.
Гаряча пляма Гаряча пляма – так називається ще один прийом у мистецтві компліментів. Використовувати його просто. Перебуваючи в офісі партнера, визначте який-небудь предмет, до якого він емоційно небайдужий і заведіть коротку розмову про цю річ. Це можуть бути фотографії чоловіка, дітей, кумирів або улюбленого собаки. Гарне письмове приладдя, екзотичні дрібнички, картини на стінах – все може стати приводом для бесіди і компліментів. Все найдорожче для душі люди зазвичай тримають біля себе.
Щирість Говорити комплімент треба щиро і одразу, як ви відчуваєте бажання сказати щось приємне. Вказуйте на переваги, які сподобалися саме вам і які помітили саме ви. Компліменти люблять і жінки, і чоловіки. Щодо останніх, то краще забрати із лексикону зменшувально-пестливі слова, які часто застосовують до жінок – зайчик, сонечко. Для чоловіків комплімент має будуватися на інших параметрах.
“У тебе сильні руки”, “Мені приємно, коли ти мене обіймаєш”, “з тобою легко спілкуватися, мені з тобою добре”. Таким чином ви показуєте своєму чоловікові визнання, що для вас прояв його уваги важливий.
Комплімент рисам характеру Ви можете зробити комплімент його рисам характеру. Наприклад: “Ти дуже цілеспрямований, ти завжди знаєш, чого хочеш”, “Ти впевнений, мені це подобається в тобі”. “Намагайтеся до компліменту додати, що вам це подобається! Дуже важливо, щоб чоловік знав, що вам подобається в ньому або які прояви. Експериментуйте! Якщо чоловік просто ваш співробітник, за аналогією: “Мені дуже важливо, що такий цілеспрямований чоловік працює в моїй команді” – і комплімент зробили, і вмотивувати, і заодно подякували”.
Комплімент = увагаЖінки сприймають світ емоціями. Пробитися до їх серця допоможуть точні компліменти: хваліть те, чим пишається жінка.
Дізнайтеся про спортивні досягнення, поцікавтеся професійними заслугами, захопленнями. Більше розпитуйте жінок: їм це важливо. Жінки обожнюють увагу. Найчастіше питайте, як справи, бажайте доброго ранку.
Компліменти дітям Дослідження показують, що найбільше сприяє формуванню мотивації дітей та похвала, яка відзначає їх важку, старанну роботу, способи досягнення цілей і такі риси характеру, як завзятість і відданість справі. Але не забувайте і про інші компліменти – кажіть дітям, які вони чудові та красиві, які вони сильні й добрі і які вони взагалі дивовижні. Робіть компліменти дітям просто за те, що вони частина вашої родини. «Щоразу, коли я дивлюсь на тебе, то вдячна Богу, що я твоя мама». Діти повинні розуміти, що їх цінують просто за те, що вони є. І дітям, і дорослим компліменти варто говорити якомога частіше! Будь-кому, хто хоч в якійсь мірі гідний доброго слова. Саме практикою досягається легкість і невимушеність в компліментах, що робить їх природними і чарівними.
Розлучення – завжди боляче. Боляче дорослим людям, які колись зв’язали своє життя одне з одним. На жаль, за статистикою, в Україні понад 40% пар розлучаються. Розлучення – подія, яка завжди травмує дітей. Тому завдання обох батьків – постаратися пом’якшити дитячі переживання.
1. Наскільки б напруженими не були ваші стосунки з чоловіком/дружиною, уникайте бурхливих з’ясувань стосунків за присутності дітей. Уникайте скандалів зі взаємними звинуваченнями, це не призначене для дитячих вух.
2. Не приховуйте від дитини факт розлучення. Навіть наймолодші відчувають напругу між батьками і можуть домальовувати реальність, часто звинувачуючи себе в тому, що відбувається. Поговоріть з дитиною, поясніть доступною для неї мовою, що ваші стосунки зайшли в глухий кут і більше жити разом ви не можете. Добре, якщо під час такої розмови будуть присутні тато й мама. Головне – пояснити, донести дитині, що в розлученні немає її провини.
3. Будьте готові відповісти на всі питання. Говоріть спокійним і впевненим тоном. Дитині важливо пояснити, що обоє – і мама, і тато – люблять її як і раніше.
4. Уникайте звинувачень одного боку в розлученні: «Це все через твого батька». Дитині важливі і тато, і мама! Поясніть, що розлучення – ваше спільне рішення і не ображайте одне одного в присутності дитини.
5. Після розлучення намагайтеся максимально зберегти звичний уклад життя дитини, її розклад дня.
6. Дитина не має бути обділена увагою тата й мами. Проводьте з нею якомога більше часу.
7. Іноді мама чи тато бувають у дуже складному емоційному стані. У такому разі їм треба звернутися до фахівця, який допоможе стабілізуватися. Для дитини в такій ситуації саме батьки – єдина опора.
8. У дитини в зв’язку з розлученням може виникнути велика кількість страхів. «Я більше ніколи не побачу тата». «Мама так само, як тато, може одного разу піти та залишити мене одну». «Тато більше мене не любить». Є безліч інших варіантів. Постарайтеся максимально розвіяти всі страхи малюка. Важливо, щоб і тато, і мама брали в цьому участь.
9. Давайте дитині можливість проживати та проявляти всі почуття, пов’язані з розлученням. Пам’ятайте, що дитина може бути дуже ображеною і злою на вас. Це нормальна реакція – важливо не забороняти виявляти почуття, навіть якщо вони вам не дуже приємні, а допомагати в цьому дитині. У такій складній ситуації може різко підвищитися рівень агресії у деяких дітей. Агресія може проявлятися і стосовно батьків, і стосовно однолітків. Частина дітей може регресувати. За умови правильного підходу батьків і з їхньою допомогою ці прояви згодом пройдуть.
Розлучення – непростий період для кожного члена сім’ї. Якщо батьки збережуть розсудливість, стійкість, любов до дитини та достатню кількість турботи про неї, дітям вдається пережити їхнє розлучення з найменшими втратами. Якщо ваша внутрішньосімейна ситуація досить складна, у вас не виходить справитися з нею самостійно, можна звернутися за консультацією до сімейного психолога.
Днями за сприянням Хмельницького міського Центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, громадська організація «Територія Добра Поділля» сім’ям, що перебувають на обліку Центру надала натуральну допомогу та подарунки до Новорічних свят у вигляді: солодощів, продуктів харчування, канцелярії та іграшок.
Дітвора і батьки вдячні організаторам за приємні подарунки та з нетерпінням чекають наступних зустрічей.
18 грудня 2020 р. провідний психолог ХМ ЦСССДМ Джал Антоніна провела профілактичну бесіду з учнями восьмого класу в ЗОШ 21 м. Хмельницького на актуальну тему «Права та обов”язки школярів». Діти розмірковували над правами і обовязками, яких слід дотримуватися в школі, з якого віку і яка саме наступає відповідальність за протиправні дії, хто її несе.
Не оминули також питання взаємної відповідальності не лише учнів, а й адміністрації та вчительського персоналу у процесі шкільного навчання.
Дізнались про три головні правила подолання в шкільному середовищі такого правопрушення, як булінг: «Не мовчи, не терпи, не відповідай». Перегляд навчальних роликів «Права та обовязки підлітків” збагатив дітей інформацією та викликав активне обговорення.
Учні отримали інформацію куди слід звертатися у будь-якій скрутній конфліктній ситуації та хто може допомогти.
Дякую школярам, адміністрації ЗОШ 21, друзям-партнерам з міської дитячої бібілотеки 12 за плідну співпрацю протягом тривалого часу та цього року, зокрема! Усім здоров’я, радості та гарних веселих свят!
Найбільші зміни у людському способі життя відбулися у ХХ столітті і тривають дотепер. Бурхливий розвиток медіа, технічний і науковий прогрес принесли у наше життя багато новинок. Серед них і світова павутина – Інтернет. Зараз важко знайти людину, яка би не чула проІнтернет, а число його користувачів щодня зростає.
До наших днів Інтернет перетворився у глобальну мережу, де можна знайти все. Та все ж, як і будь-яка річ створена людиною, ця мережа має свої плюси та мінуси. Найголовнішим плюсом Інтернету є те, що кожен користувач може віднайти для себе певну корисну інформацію. Наприклад, мережеві освітні ресурси для підлітків допомагають прискорити й оптимізувати процес навчання, підвищують якість навчання завдяки максимальній структурованості та цікавій формі викладання навчального матеріалу. Діти засвоюють нові цифрові технології та вчаться вільно орієнтуватися в інформа
ційному просторі.
Окрім того, Інтернет є невід’ємним засобом спілкування. Зараз у павутині є безліч сайтів, на котрих близькі люди можуть спілкуватись між собою у реальному часі на великій відстані. Проте, Інтернет є й джерелом жорстокості та аморальності.
Небезпека в Інтернеті
Багато дітей та підлітків занадто довіряють Інтернету та поширюють у соціальних мережах інформацію особистого характеру, наприклад, номер телефону, адресу, особисті фото тощо.
Діти в мережі знайомляться з невідомими людьми і близько 60% дітей потім зустрічаються з ними у реальному житті, не знаючи, що це за люди і чи можна їм довіряти.
Дитина може зіштовхнутись із шахрайством, онлайн-насиллям або порнографією
Ці та інші аспекти глобальної мережі були розглянуті на відеолекторії «Безпечний інтернет». Учні із цікавістю слухали лекцію, приймали активну участь в обговоренні теми та отримали навички безпечного користування Інтернет мережею. В доступній формі аудиторії було надано інформацію про послуги Хмельницького міського Центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді.
За інформацією Міністерства внутрішніх справ України за перше півріччя2020 року до поліції надійшла 101 тисяча викликів через домашнє насильство. Це на 40% більше у порівнянні з минулим роком. Під час карантину проблема домашнього насильства стала актуальнішою, оскільки члени сімей постійно перебували вдома у закритому приміщенні. Водночас, зростання кількості скарг пов’язують не із запровадженням карантину, а кращою проінформованістю людей про те, куди потрібно звертатися за допомогою і яка існує відповідальність за таке правопорушення.
У випадку домашнього насильства Ви можете звертатисяза номерами телефонів:
102 ― Національна поліція України
15-47― урядова гаряча лінія для постраждалих від домашнього насильства. Сервіс доступний цілодобово, дзвінки є безкоштовними зі стаціонарних та мобільних телефонів, анонімними та конфіденційними. Надаються інформаційні, психологічні та юридичні консультації чоловікам та жінкам, які постраждали від домашнього насильства, насильства за ознакою статі, насильства стосовно дітей, або з питань загрози вчинення такого насильства, психологічна допомога потерпілим від домашнього насильства жінкам, чоловікам, дітям.
0 800 500 335(з мобільного або стаціонарного) або 116-123(з мобільного) ― Національна “гаряча” лінія з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та ґендерної дискримінації єдина в Україні національна і безкоштовна «гаряча» лінія з питань попередження ґендерно зумовленого насильства та торгівлі людьми. «Ла Страда»
0 800 500 225 (з мобільного або стаціонарного) або 116 111(з мобільного) ― Національна дитяча гаряча лінія. Наразі лінія працює у будні з 12:00 до 16:00. Діти мають можливість анонімно і конфіденційно отримати підтримку і пораду, а дорослі – проконсультуватися з психологами, юристами та соціальними працівниками щодо випадків порушення прав дитини.
чат-бот у Telegram від МВС #ДійПротиНасильства надасть максимально вичерпну інформацію про домашнє насильство, підтримку та допомогу в цьому питанні”, – йдеться у повідомленні. Зокрема, цей чат-бот може допомогти викликати служби допомоги (поліцію та медичну допомогу), переадресувати на спеціалістів безоплатної правової допомоги, які нададуть юридичну консультацію в онлайн-режимі. Також чат-бот може надати контакти інших служб допомоги, роз’яснити, що таке домашнє насильство та як йому протидіяти, розповісти про повноваження органів і установ, котрі здійснюють заходи для запобігання домашньому насильству. Приєднатися до чат-бота можн за посиланням.
Нагадуємо, куди звертатися у м. Хмельницькому по допомогу у випадку проявів насильства:
до поліції за номером 102 або до дільничного офіцера поліції(Хмельницький відділ поліції Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області — вул. Пушкіна, 15, територіальні відділення поліції — Південно-Західний та Зарічанський);
до управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Хмельницької міської ради (вул. Проскурівського Підпілля, 32; тел. 76-58-61);
до Департаменту освіти та науки виконавчого комітету Хмельницької міської ради (вул. Грушевського, 53; тел. 79-27-46);
до служби у справах дітей Хмельницької міської ради (вул. Грушевського, 88; тел. 65-72-50);
до Хмельницького місцевого Центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги (вул. Соборна, 75, 2-й поверх; тел. 65-77-88);
до Хмельницької міської лікарні (вул. Проскурівська, 1; тел. 79-49-55);
до Хмельницького міського Центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді (вул. Кам’янецька, 38, тел. 65-78-78);
психологічна допомога надається Службою “Телефон Довіри 15-50” цілодобово, анонімно та безкоштовно — 15-50 стаціонарний номер або (067)-1333-15-50;
Центр соціально-психологічної допомоги — адреса не розголошується з міркувань безпеки осіб, які в ньому перебувають, (0382) 74-64-72;
Хмельницький обласний центр соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, Львівське шосе, 10/1, тел. (0382) 76-55-58.
Домашнє насильство існує у всіх без винятку соціальних групах, з ним стикаються незалежно від рівня доходів, освіти й положення у суспільстві, тому важливо вміти, в тому числі й самостійно, протистояти такій агресії в сім’ї. Не можна мовчати й миритися з насильством – воно завжди йде по колу і за видимим примиренням наростає нова хвиля. А також – це травма для дитини, яка негативно впливає на її фізичне, емоційне здоров’я та розвиток. Діти, як губки, “вбирають” від батьків сімейні моделі поведінки. Якщо ви відчуваєте потребу в підтримці, не мовчіть, не ігноруйте. Адже, коли ігноруєш насильство, ти береш у ньому участь.
8 грудня для студентів Хмельницького торгівельно економічного коледжу психологом Хмельницького міського соціального центру Каритун Оксаною було проведено бесіду на тему: “Профілактика протидії насильства” приурочену Міжнародній акції 16 днів проти насильства. Були розглянуті основні причини та види насильства особливості їх попередження та ознайомлення із основними законами протидії насильства та державними закладами,які можуть захистити відповідно до прав людини згідно законодавства України.
На завершення психолог Центру розповів про роботу Хмельницького міського Центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді і ознайомив з послугами, які можуть отримати студенти.