Дитячі страхи як з ними боротися

devochka-ispytyvaet-strahДитячі страхи властиві всім дітям, це нормальний стан, який входить в сукупність психологічних особливостей для певного вікового періоду. Звідси випливає, що у дитячих страхів є своя характерна вікова періодизація, яка також буде трохи відрізняється в залежності від статі дитини.
Приведемо приблизний перелік вікових страхів:
-у віці 3 років віковими страхами є: страх загубитися, чужих людей, лікарів, уколів.
-в 4 роки: страх темряви, перед тим, як заснути, страшних снів, казкових персонажів.
-в 5 років страх висоти, глибини, страх мами і тата, як і раніше можуть проявлятися нічні страхи.
-в 6-7 років страх залишитися вдома на самоті, страх померти, страх чужих людей.
-в 8-9 років страх смерті батьків, страх покарання, шкільні страхи.
-в 10-12 років-страх померти, страх нападу, страх тварин, висоти, глибини, страшних снів.
Як бачимо, деякі дитячі страхи, мають тенденцію зникати, а згодом знову проявлятися. Батькам та педагогам потрібно бути уважним до специфічних страхів дитини та страхам, які не входять до вікові рамки.
До специфічних страхів можна віднести: неофобії (страх всього нового); «Сенсорні страхи» певних звуків, освітлення, тактильних відчуттів (пов’язаних з порушеннями обробки сенсорної інформації); нічні страхи, які супроводжуються енурезом; нав’язливі страхи, страхи переслідування. Страхи, можна умовно розглядати як складові цеглинки психологічного розвитку дитини. Дитина вчиться з ними справлятися і / або знижується їх інтенсивність та успішно переходить на наступний щабель розвитку.
Справитися дитині зі страхами в першу чергу допомагають батьківська любов, розуміння, турбота і спільні ігри, в більш дорослому віціспільні розмови.
Якщо певний страх виник у зв’язку зі стресовим станом або психотравмуючіситуації необхідно звернутися до психолога за консультацією або терапією.
Автор: Фахівець із соціальної роботи Закорчевна Альона 

Терапія з дітьми і дорослими

IMG_20201009_153048_485Психологи Хмельницького міського центру соціальних служб ОльгаЗахожа, АллаКравчук, Олександра Коцюк прийняли участь у триденній  міжнародній конференції «ПСІ-ЕКСПЕРТ. Арт – терапія з дітьми і дорослими». Учасники мали можливість ознайомитися з різними темами: О. Заріцкий «Турбота про себе, як стиль життя: арт-практика «self-cfre» на кожен день», Н. Львова «Ґудзикові історії. Алгоритм технік в роботі з самоідентифікацією, страхами, тривожністю…», Ю. Нагорская «Арт-подорож для дітей, де живе ресурс», О. Гаркавец «Дитячі страхи і капризи. Арт-допомога батькам», «Арт-терапія, підбір технік і методик», І. Підус «Арт-терапія при емоційному вигоранні», О.Перепеліца «Арт – терапія в роботі з комп’ютерною залежністю», О. Манжура «Лялькотерапія для усіх вікових категорій», К. Райхтер «Використання арт-терапії  на заняттях з розвитку емоційного інтелекту», А. Барабаш «Корекція чакр за допомогою символів», А. Чічіна «Арт-терапія в роботі з почуттям провини», Т. Лемешко «Синдром самозванця, Арт – терапія в поміч», А. Кузнєцова «Спонтанні способи арт-терапії в допомогу».IMG_20201009_153048_487

Програма конференції дуже цікава, пізнавальна  та насичена. Усі учасники мали можливість отримати, як інформацію для роботи з дітьми та батьками, а також виконати різноманітні техніки й пропрацювати свої власні питання.

Стилі виховання дітей

    parenting4Авторитетний (демократичний) стиль виховання
(високий рівень контролю та теплі стосунки)
Особливістю цього стилю взаємин є тверде, послідовне і водночас  гнучке виховання. Батьки  завжди пояснюють мотиви своїх вимог, заохочують їх обговорення з підлітком; влада використовується лише в міру необхідності; у дитині цінується як слухняність, так і незалежність; батьки встановлюють правила і твердо втілюють їх у життя ,вони прислухаються до думки дитини, хоч і не діють виключно відповідно до її бажань.
Авторитетний стиль — самий дисциплінований стиль виховання. Авторитетні батьки беруть на себе відповідальність за своїх дітей, їх поведінку і дії, поки діти не досягнуть емоційної зрілості. Діти, виховані авторитетними батьками, в подальшому житті досягають найбільших успіхів, вони стають самостійними, відповідальними і впевненими в собі людьми. ВОНИ ДОБРЕ ВЧАТЬСЯ В ШКОЛІ ТА МАЮТЬ ВИСОКУ САМООЦІНКУ. Завдяки турботі авторитетних батьків, їх увазі до життя і потребам дитини, він не тільки прагне їм догодити, але й отримує загальний напрямок для подальшого розвитку і особистісного зростання.
Авторитарний стиль виховання
(ВИСОКИЙ РІВЕНЬ КОНТРОЛЮ, ХОЛОДНІ СТОСУНКИ)
Авторитарний стиль виховання  – це стиль, при якому батьки недооцінюють позитив, який є в їхніх дітях і віддають перевагу контролю. Цей спосіб виховання  іноді пов’язують з агресивно-командним впливом батьків. Авторитарні батьки намагаються з раннього віку прищепити дитині страх і дисципліну. Цей стиль виховання орієнтований на покарання, а не на заохочення. Він може негативно вплинути на самооцінку дитини і перешкоджає його повноцінному розвитку. Авторитарні батьки прагнуть контролювати всі сфери життя дитини. Діти з авторитарних сімей практично не мають прав і позбавлені свободи дій.
 Насправді авторитарні батьки –  не обов’язково диктатори й деспоти, вони можуть бути дуже люблячими і ніжними, але у стосунках з дитиною на перше місце, , ставлять свою потребу бути поруч, контролювати життя дитини, приймати за неї рішення. З одного боку, це забезпечує певний психологічний комфорт: можна менше хвилюватися за дитину, не боятися, що вона наробить помилок. Але з іншого боку, надмірний батьківський контроль унеможливлює розвиток самостійності підлітка: він не може навчитися ініціативності, відповідальності, наполегливості, самоконтролю. Адже самоповага і впевненість у собі формуються лише за умови, що людина має можливість сама поставити собі мету й досягти її самостійно
ДІТИ У ТАКИХ БАТЬКІВ ВІДЛЮДНІ, БОЯЗКІ, ПОХМУРІ, НЕВИБАГЛИВІ, ДРАТІВЛИВІ.,ДІВЧАТА НАЙЧАСТІШЕ ЗАЛИШАЮТЬСЯ ПАСИВНИМИ І ЗАЛЕЖНИМИ. ХЛОПЦІ МОЖУТЬ СТАТИ НЕКЕРОВАНИМИ І АГРЕСИВНИМИ.
Для того, щоб зберегти стосунки зі своїми дітьми і  підтримувати їх упевненість у собі й самостійність, необхідно обмежити зону свого контролю, поступово передаючи підліткам відповідальність за їхні дії та вчинки. Це може бути досить серйозним психологічним випробуванням для батьків: адже дитина може наробити помилок, які доведеться потім виправляти. Наприклад, рішення підлітка піти до басейну може призвести до його застуди, лікування, ускладнень. Але якщо не пустити його, то наслідки можуть бути ще гіршими: і для стосунків з батьками (образа, недовіра, спроби приховувати від дорослих свої наміри) і для авторитету підлітка серед товаришів (підлітки зневажливо ставляться до однолітків, які підкорюються дорослим), і для самооцінки особистості (неможливість відстояти своє рішення інтерпретується дитиною як нерішучість, слабкість волі або як відсутність поваги, нерозуміння з боку сім’ї).
    Щоб зберегти психологічний контакт із старшокласниками, батьки повинні враховувати дорослішання дітей, відмовляючись від авторитарних методів виховання, навіть якщо вони здавалися раніше успішними.
 
 
Автор : провідний психолог Коцюк Олександра

Підлітки і гомосексуальність: що варто знати батькам

  imagesCексуальний потяг до представника своєї статі не завжди свідчить про гомосексуальність. Адже справжні гомосексуали відчувають сексуальний потяг тільки до представників своєї статі. За деякими даними, виключно гомосексуальне статеве життя ведуть близько 2% чоловіків і ще менший відсоток жінок. Окрім того, є бісексуали, які відчувають потяг до людей обох статей. Коли ви запідозрили,що донька — лесбіянка, а син — гей, або вони самі повідали вам про свою сексуальну орієнтацію, важливо дотримуватися простих правил, які допоможуть і вам, і вашим дітям обговорити цю тему, про яку не прийнято говорити, а також зберегти добрі взаємини у родині.
Розмовляйте
Якщо дитина довіряє вам і хоче поділитися, запропонуйте їй розказати, чому вона так думає, що відчуває, чи тривожиться з цього приводу. Разом із сином чи донькою спробуйте розібратися у причинах такої орієнтації або підозрах щодо неї. Якщо підлітка це бентежить, вислухайте його з повагою до його почуттів і до партнера, стосовно якого він відчуває сексуальний потяг. Спробуйте разом знайти вихід зі становища: змінити його або ваше ставлення до того, що відбувається. Або ж приймайте рішення щодо радикальних дій.
Не звинувачуйте
У жодному разі не звинувачуйте і не зрікайтесь своєї дитини. Адже причиною гомосексуальної поведінки може бути підліткове експериментування, інтерес до нового й незвичного. Це може бути й сексуальна ініціація, схиляння партнера однієї з дитиною статі до близькості. Не варто скидати з рахунку і бісексуальну природу почуттів та інші форми сексуальної поведінки.
Порадьте все проаналізувати
Під час відвертої розмови варто порадити підлітку: з усією відповідальністю за власне майбутнє замислитися над своєю орієнтацією, оцінити її звабні і сумнівні сторони; знайти в собі сили піти від друзів чи знайомих, які підштовхують до гомосексуальної поведінки; звернути увагу на однолітка протилежної статі, зав’язати з ним знайомство, дружбу, почати зустрічатися.
Прийміть ситуацію
Якщо підліток не виявляє бажання мінятися,а навіть навпаки, прагне до нових гомосексуальних зв’язків, спробуйте прийняти це як факт, як подію, що сталася у вашому спільному житті, як певний етап розвитку вашої дитини та її особистості. Вона має право виявляти свою сутність і почуття, будувати життя за власними уявленнями. До речі, визнання і прийняття його права на власний вибір унеможливить продовження гомосексуальних контактів вам на зло. Бажання робити наперекір батьківським установкам, а також соціальним традиційним очікуванням, є однією з поширених причин іншої, неприйнятної для вас, стратегії поведінки (у тому числі й сексуальної). Не забувайте, що це — ваша рідна дитина, і немає нічого більш важливого, ніж її щастя, душевний спокій, психологічна рівновага, любов і довіра між вами. Що більш виваженими будете ви у своїх словах і вчинках, то відвертішими стосовно вас і конструктивнішими до власної долі будуть висновки і дії дітей. Не робіть поспішних висновків. Розширюйте свої знання: вам стане у пригоді психолого-педагогічна і медична література. Підліткові, який страждає і не може знайти свого місця серед однолітків, а також його занепокоєним батькам не зайвою буде допомога психотерапевта, сексолога, а також дружня підтримка або порада з боку щирих друзів та інших родичів. В окремій родині, у межах усього суспільства важливо поліпшувати гендерне виховання, демонструвати та пропагувати здорові взаємини між статями, проповідувати сімейні цінності, красу любові між чоловіком і жінкою.
Автор : провідний психолог Коцюк Олександра

Як прийняти рішення

 120556694_840676810074212_2678118648177078027_n“Треба ухвалити рішення” – фраза, яка хоч раз хвилювала кожного. Чи то вибір університету, чи місця відпочинку або чаю в супермаркеті. Щодня люди ухвалюють безліч рішень. І щодня саме на це впливають механізми, які закладені у нашому мозку. Які механізми при цьому працюють і як навчитися ними користуватися, Не покладайтеся тільки на себе. Беручись за складне рішення, обговоріть його із близькими людьми. Велика ймовірність, що ви отримаєте від них ділову пораду. Це по-перше. По-друге, проблема, яку озвучили кілька разів, перестає бути проблемою, а приймає чіткі обриси ситуації, з якої є як мінімум два виходи. Але хочемо застерегти: не переходьте межі й не питайте поради у всіх, хто вас оточує. Довіряйте тільки найближчим людям. Адже порадити може кожен, але результату від цього не буде – це недолік порад, особливо від сторонніх людей, які незнайомі із вашою ситуацією. Емоції — ворог рішень Відкладіть прийняття відповідального рішення до тих часів, коли вас перестануть переповнювати емоції і почуття. Вони не кращим чином впливають на правильність рішення. Якщо ви приймаєте його в момент емоційної напруги, можливо, наслідки будуть небажаними. Зачекайте, поки всередині вас все заспокоється, тверезо погляньте на ситуацію і спробуйте прийняти вірне рішення. Подумайте про це завтра У народі недарма кажуть, що ранок мудріший за вечір. Наша підсвідомість знає відповіді на всі питання. Протягом дня мозок перевантажений інформацією, він не може розшифрувати сигнали, що посилаються підсвідомістю. Тому не приймайте важливе рішення вдень або ввечері. Краще перед сном поміркуйте над питанням, яке вас турбує, цілком можливо, вранці ви вже будете знати на нього відповідь. Довіряйте інтуїції Потрібно довіряти власному організму, або ж інтуїції (у всіх по-різному). Одна людина, підписуючи важливий контракт, відчуває неприємне поколювання в грудях. Контракт, як з’ясувалося згодом, був збитковим. Інша відчуває головний біль, третя – легке запаморочення. Все це сигнали, які посилає нам організм є його проханням почекати із прийняттям рішення. Інтуїцією в цьому випадку ми називаємо не внутрішній голос, який може помилятися, а підказки із зовнішнього світу – своєрідні знаки. Фрази, загублені кимось у нашій присутності, знаки, предмети, та інше. Нерідко оточуючий нас світ сприяє тому, щоб наші думки концентрувалися в потрібному напрямку. Враховуйте майбутнє Є рішення, які впливають на наше майбутнє. А є й такі, які можуть кардинально змінити наш життєвий шлях. Це дуже важливі рішення, приймаючи які потрібно розглянути усі можливі варіанти. Так, зміна місця проживання, може сприяти нашій самотності, а не виконання наших робочих обов’язків позбавить можливості кар’єрного зростання. Знайте свої межі У всіх людей є межі. Мати свої межі не вважається бути слабким, а, навпаки, бути людиною. Якщо, почавши діяти, ви помічаєте, що це занадто для вас, ви можете дати собі право змінити думку, не критикуючи і не засуджуючи себе. Приймаючи себе таким, ви швидше усвідомлюєте, що для вас добре. А також ви знаєте, в якому новому напрямку потрібно рухатися. Техніка квадрат «Декарта» Прийняти рішення допоможе легка техніка – квадрат Декарта. Це найпростіший спосіб для прийняття рішень. Сенс її в тому, що при розгляді проблемної ситуації необхідно поставити собі 4 питання і проаналізувати відповіді. 1. Що буде, якщо це трапиться? (Що мені від цього буде, які плюси). 2. Що буде, якщо цього не трапиться? (Все буде, як і колись, які плюси від неотримання). 3.Чого не відбудеться, якщо це трапиться? (Негативні сторони від отримання того, що ми хочемо). 4. Чого не відбудеться, якщо цього не трапиться? (Негативні сторони від неотримання того, що ми хочемо). Варто на це питання звернути особливу увагу. Коли ви його задаєте, мозок може захотіти проігнорувати його, адже в пропозицію є подвійне заперечення. Ще відповіді можуть бути ідентичні з тими, які ви отримали в першому питанні. Потрібно не допустити цього. Чому ця техніка допомагає прийняти рішення? «Квадрат Декарта» прояснює наслідки вашого рішення. Дуже часто, коли потрібно прийняти рішення, ми зациклені на одному питанні: що буде, якщо це трапиться? «Квадрат Декарта» допоможе розглянути ту ж ситуацію з 4 різних сторін. Вплив втоми Вплив втоми від ухвалення рішень на роботі є доволі значимим. В експерименті, який провів психолог Шай Данзігер і його колеги з університету Тель-Авіва, були проаналізовані тисячі рішень, які приймали судді на слуханнях щодо умовно-дострокового звільнення. Цікавим виявився той факт, що якщо справу розглядали після перерви, коли судді відпочили і відновили сили, то ймовірність позитивних рішень була 65%. Але коли час наближався до кінця робочого дня, шанси на умовно-дострокове звільнення наближалися до нуля, незважаючи на всі аргументи “за”. І таке повторювалося щоразу. Як же навчитися користуватися даними механізмом? Ми краще використовуємо свої ментальні ресурси, коли у нас є час на підзарядку і осмислення інформації, а не тоді, коли біжимо з однієї зустрічі на іншу, паралельно роблячи кілька дзвінків. Візьміть собі за правило робити невеликі піт-стопи, як на Формулі 1. Складіть список Сумніваєтеся перед прийняттям важливого рішення? Складіть список “за” і “проти”. Потім навпроти кожного пункту поставте оцінку від 1 до 10 – в залежності від ступеня важливості для вас позначеної причини. Наприклад, в стовпці “за” придбання квартири є пункт “особистий простір”. Воно, безумовно, дуже важливо для вас і ви ставите йому 10 балів. У стовпці “проти” – кредит, для оплати якого вам доведеться шукати додаткові джерела доходу. Виходить, що часу насолодитися тим самим особистим простором у вас не залишиться. Ось тут і зміщуються акценти. Таким чином, у вас перед очима буде чітка, виважена, а головне – реальна картина того, що відбувається. Уявіть у всіх подробицях, що прийняте вами рішення не спрацювало як слід: які наслідки вас очікують, що ви відчуваєте, як саме ви зазнали краху і що ви зробите щоб виправити ситуацію. Словом, спробуйте оцінити тяжкість наслідків. Потім уявіть, що вас все ж очікує успіх. Які відчуття? І головне питання: що ви будете робити далі? Якщо після першої уявної картинки друга не викликає у вас ні захоплення, ні наснаги, то на рішення, швидше за все, не варто витрачати час. З майстерністю справжнього дипломата постарайтеся знайти і прийняти до уваги альтернативні варіанти, які, цілком можливо, задовільнять ваші потреби і позбавлять від зайвих сумнівів.

БУЛІНГ..

  IMG-081468370aa697d87adc666cb602d688-VБУЛІНГ.. нажаль одна із найактуальних проблем сучасної молоді. Тому сьогодні 30.09.2020р. провідним психологом Центру Каритун Оксаною та лікарем- терапевтом “Клініки дружньої до молоді” Проскурович Ольгою. Було проведено бесіду для учнів групи &13 на тему: “Булінг,як його розпізнати та захиститися”. Основною метою заходу було донести учням інформацію, щодо Закону України щодо протидії булінгу, а також вміння відстоювати свої права без застосування насильницьких дій!IMG-04c9618c3a63aeb53901072faaddc9a7-V

ВІДПОЧИНОК ПІСЛЯ РОБОЧОГО ДНЯ

    usta_1_650x410Ритм життя кожного з нас настільки інтенсивний, що протягом робочого дня або всього тижня більшість практично не має можливості повноцінно відпочити. Банальна втома, яка регулярно накопичується, з часом може перейти в хронічну, а від неї позбутися буде набагато складніше. Щоб не нашкодити своєму здоров’ю і не втратити працездатність, необхідно правильно та повноцінно відпочивати. Відпочинок — це одна з найважливіших складових нашого здоров’я, яка є життєво необхідною для фізичного й психологічного стану людини. Щоб встановити оптимальний режим роботи та дозвілля, необхідно дотримуватися певних правил.
Правильний розпорядок дня Вважається, що відпочивати потрібно до того, як настане перевтома. Недарма нормою для працюючої людини є 40-годинний трудовий тиждень. Якщо ви працюєте понад міру, це може спричинити нездужання та депресію. Тому постарайтеся організувати свій графік так, щоб, повернувшись з роботи, ви не падали з ніг від втоми, а могли ще виділити час для саморозвитку, прогулянки на свіжому повітрі або легких фізичних вправ. Це сприяє підвищенню продуктивності та дає можливість перезавантажитися після робочого дня.
Відпочинок впродовж робочого дня Найефективніший спосіб розслаблятися впродовж робочого дня — робити мікроперерви. Якщо у вас є можливість вибратися на вулицю, прогулятися навколо будівлі хоча б п’ять хвилин, то це допоможе зарядитися енергією. Втім, звичайно, все залежить від того, де розташований ваш офіс. У дослідженнях зазначено, що зелень навколо допомагає мозку перезавантажитися, і не обов’язково за цим бігти у тропічний ліс. Згодиться навіть маленький міський парк або садок.
Здоровий сон Повноцінний сон приводить нервову систему та загальний стан організму людини в норму. Для відновлення сил необхідно проводити в обіймах Морфея не менше 7-8 годин на добу. Щоб добре виспатися, слід дотримуватися кількох простих рекомендацій: провітрюйте кімнату, в якій спите; лягайте відпочивати не пізніше 23:00; не думайте про проблеми і не користуйтеся гаджетами перед сном.
Рухова активність Як показали дослідження, працівники розумової праці страждають від втоми не менше, ніж люди, які займаються іншими видами діяльності. Нерідко організм людини сприймає це як важкі фізичні навантаження. З такою ілюзією слід боротися за допомогою рухової активності. Якщо ви, прийшовши додому, відразу ж комфортно влаштуєтеся на дивані, візьмете пульт від телевізора і почнете перегляд якогось фільму, то ніякої користі від цього не буде. А ось пробіжка по парку або катання на велосипеді дадуть вам необхідний прилив сил і бадьорості.
Читайте Ще один чудовий спосіб хорошого проведення часу — читання. Після трудового дня це допоможе вам відволіктися від буденних справ і турбот, а також заспокоїть нервову систему.
Не думайте про роботу Просто перестаньте думати про роботу. Це не так просто, тому не варто намагатися забути про проблеми: пообіцяйте собі, що займетеся їх рішенням завтра зранку. Велика ймовірність того, що вирішувати буде нічого. Якщо не можете перестати себе накручувати, переведіть увагу на інші справи — тільки не ті, які вимагають серйозних рішень. Наприклад, давно доведена антистресову дію має творчість. 
Прийміть прохолодний душ або теплу ванну Чудовим засобом від зняття стресу на роботі є прохолодний душ або тепла ванна. Після таких процедур ви відчуєте, як накопичена втома і весь негатив змивається водою. Після водного «очищення» не кидайтеся відразу вирішувати хатні клопоти. Краще приляжте на 15-20 хвилин або поспілкуйтесь з рідними. Перелаштуйте свої думки на цілком відмінні від роботи моменти. Робота, гроші і кар’єра не є більш важливими, ніж здоров’я та взаємини з близькими людьми. Намагайтеся проводити дозвілля з користю для себе, вчасно переключатися і правильно боротися з втомою. В результаті ви отримаєте позитивний настрій, підвищення продуктивності та хороше самопочуття, що є запорукою успішного майбутнього і великих перспектив!
Автор: провідний психолог Оксана Каритун.

Медитація

 booksl_minВсе більше людей  відкривають для себе медитацію як інструмент підвищення власної ефективності, шлях до більш щасливого, наповненого життя.
Навіщо нам медитація
Щодня наш мозок встигає обробити величезну кількість інформації. Та навіть коли вона вже не потрібна, відпустити її непросто. Причина — в слабких нейронних зв’язках у префронтальній корі мозку, які відповідають за оцінку того, що відбувається. Натомість в стресових ситуаціях запускається зв’язок з ділянкою страху та емоційності, яка й викликає реакцію «бий або біжи». Та в минулому або майбутньому, якими переймаємось, ми не здатні нічого змінити. Тому лише прокручуємо ті ж думки знову й знову, і на фізичному рівні відчуваємо тривожність. Люди, які практикують медитацію, вміють не реагувати автоматично на ці відчуття, а натомість аналізують їх та приймають більш усвідомлені рішення. Як бонус — медитуючи, ми стаємо більш емпатичними, бо також будуються міцні зв’язки з ділянками мозку, відповідальними за сприйняття інших людей.
Хибні уявлення про медитацію
Багато хто пов’язує медитацію з релігією. Або вважає, що для практики потрібна обов’язкова підготовка або якісь надзвичайні вміння. Мовляв, ми ж не є монахами в помаранчевих шатах, яка може бути медитація? Для динамічного жителя мегаполісу дивно чути про все, що стосується уповільнення. Адже ми постійно кудись поспішаємо. Потрібно бігти-досягати-вирішувати. Але ж завдяки цьому інструменту можна досягати і вирішувати набагато ефективніше. Не дарма великі корпорації, такі як Apple і Google, наймають викладачів медитації. Вони розуміють, що це підвищує продуктивність співробітників, відповідно, приносить більше доходу.
Краще фізичне самопочуття
Чим корисна медитація. По перше це краще фізичне самопочуття. Більш глибокий сон, легке пробудження, нормалізація тиску та роботи серця — лише верхівка того, що може дати щоденна кількахвилинна практика спокою.
Розвиток пам“яті
Більш ясний розум та вміння фокусуватися дозволяють запам’ятовувати більше інформації та розвивають пам’ять загалом — як короткострокову, так і довгострокову.
Цілеспрямованість
Серед тисяч щоденних думок — турботи про майбутнє, тривога щодо подій, які ще не відбулися. Вони забирають занадто багато уваги і енергії. Медитація допомагає зрозуміти важливе, перетворити на плани, а потім — на дії.
Продуктивність та креативність
Надмірна активність думок веде до відчуття, що треба кудись бігти та щось робити. Натомість спокійний розум дає змогу зробити те, на що б ми були нездатні через непосидючість. Наприклад, зрозуміти, що різні дії ведуть до різних результатів, та сформувати ефективний щоденний розклад, щоб витрачати час тільки на важливі задачі. Ясність розуму та чисте сприйняття реальності дають змогу подивитися на звичні речі під іншим кутом. Це надихає та дарує нові ідеї.
Неупередженість
Ніщо не є однозначно хорошим або поганим — лише наша свідомість робить їх такими. Відкинувши всі хибні уявлення та сприймаючи людей, події або явища, якими вони є, ми маємо змогу побачити в них щось більше. Розуміння власних емоцій дозволяє краще розуміти інших і завдяки цьому будувати з ними хороші стосунки.
Виробіть звичку
З медитацією, як і з будь-якої звичкою, потрібно дати собі час і включити самодисципліну. Наприклад, ставити будильник на 10 хвилин раніше, щоб вранці помедитувати. І зробити це не 1-5 разів, а протягом кількох тижнів. Багато хто зараз використовує додатки на телефон, які допомагають виробити звичку і нагадують про медитацію. 
Одна дія в один момент
Найпростіший спосіб почати практику – це навчитися робити одну дію в один момент. Наприклад, якщо ви п’єте каву, то тільки п’єте каву. Не перевіряєте телефон і не думаєте про справи, а відчуваєте смак, аромат напою та тепло, яке чашка віддає долоням. Ці кілька хвилин повної усвідомленості іноді більше розслаблюють і врівноважують наш розум, ніж півгодини совання на стільці в спробах його заспокоїти.
Журнал медитацій
Заведіть журнал медитацій. У ньому після практики можна записати, що ви відчували, чи було багато думок, які це були думки, наскільки вдалося заспокоїтися. Це робиться не для оцінки, а лише для того, щоб ясніше бачити, куди ви рухаєтеся, і відслідковувати прогрес. А він обов’язково буде.
Є ілюзія, що можна швидко навчитися медитувати, а потім, розчарувавшись, швидко кинути цю справу. Наприклад, хтось чекає, що після 10 хвилин практики буде відчувати себе оновленим і спокійним, а цього не відбувається. І так раз, другий, а потім людина вирішує, що це не працює. Будь-яка практика працює завжди. Головне – не мати ніяких очікувань, а просто продовжувати.
Виконавець: Провідний психолог Коцюк Олександра

Психологічне здоров”я дитини

IMG_20200924_091901_148 (1)Психолог  Міскього Центру   Коцюк Олександра, в ефірі 33 каналу з залученям Дитячого телевізійного агенства мав нагоду поспілкуватися з підлітками про вплив комп’ютерних ігор на психоемоційний стан дитини. Скільки часу потрібно проводити дитині за екраном, щоб це не впливало негативно на психологічне здоров’я.

Правило “трьох хвилин”

IMG_20200924_155419_202Це правило працює як для подружжя, так і для дітей. Якщо його виконувати, можна побачити, що воно змінює стосунки до кращого.Правило “трьох хвилин” полягає в тому, щоб завжди зустрічати дитину з великою радістю , ніби зустрічаєте друга, якого не бачили багато років! При цьому не важливо  чи ви повернулися з магазину, чи щойно прийшли з роботи. Зазвичай, все, що хоче “видати” дитина, вона це робить у перші хвилини зустрічі, і важливо не втратити ці хвилини.
Важливим є не кількість часу, а емоційна близькість!
Для батьків і дітей поняття проводити час разом” має різне значення. 
👩 Для дорослих достатньо, щоб дитина була поруч.
👶 А ось для дітей важливим є контакт очі-в-очі. Дитина ніколи не довіриться, якщо відчуватиме, що ваші думки ще на роботі або вирішенні якихось своїх питань.
Пам’ятайте, час швидкоплинний, тому цінуйте його разом зі своїми дітьми. А правило ” трьох хвилин” вам у цьому допоможе.