У підлітковому віці питання зовнішності стає дуже актуальними. Підвищена увага до свого вигляду, глузування однолітків, необережні зауваження авторитетних для дівчинки осіб, особливо батька чи братів, некоректні промови заздрісних подруг можуть зіграти рокову роль у розвитку нервової анорексії. Таке трапляється, як правило, у соціально досить успішних сім’ях. До «групи ризику» входять родини, де існує «культ їжі», або протилежний підхід до харчування. Типи анорексії Анорексія буває двох типів: • Деструктивна коли особа просто різко обмежує обсяги з’їденої їжі. • Булімічна: спершу виникає переїдання значними об’ємами, а тоді миттєве очищення шлунка шляхом блювання і застосування засобів, що провокують діарею. Ознаки анорексії Підліткам влистиво обманювати батьків. Тож на перших етапах важко виявити анорексію. Має насторожити: різке падіння ваги (протягом місяця), дратівливість, відмова від прийому їжі в колі родини або друзів, зникнення після застілля. Дієта без мети Також до ознак анорексії можна віднести дієту без мети. Дівчина-підліток знаходиться у тому віці, коли під дією гормонів тіло змінюється. Вона сідає на дієту, щоб скинути зайву вагу. В такому випадку вона зазвичай ставить перед собою чітку мету: схуднути на три кілограми за місяць або «влізти» в тісні джинси. Якщо дівчина припиняє їсти без будь якої виразно поясненої мети, це може бути першою ознакою анорексичної поведінки. Дівчина-аноретик не жаліється ніколи. Навпаки, голодування викликає в неї почуття ейфорії. Сортування продуктів Для анорексика сісти за стіл – справжній іспит. Дівчина рахує калорії, відмовляється від жиру та цукру, нескінченно довго жує кожен шматочок їжі. Продукти не повинні перемішуватися та торкатися один одного. Гіперактивність Підліток під час дієти зазвичай відмовляється від виснажливих фізичних вправ, занять спортом, в той час як анорексик займається спортом, доводячи себе майже до нестями. Маскування Як тільки починається хвороба, дівчина-анорексик починає обирати вільний одяг, щоб приховати своє тіло. Вона вигадує різноманітні приводи для того, щоб не сідати за стіл. Дівчина це робить не заради насолоди, не за розрахунком, а скоріш за все для того, щоб не засмучувати своїх близьких. Не змушуйте їсти дитину насильно Що потрібно робити, якщо батьки побачили тривожні симптоми анорексії? Головне правило – без різких рухів. Ні в якому разі не можна змушувати дитину їсти насильно. Ніяких фраз, типу: «Їж! Ти худа, ходиш голодна». Дитина закриється і зробить все так, що ви навіть і не дізнаєтеся. Таким втручанням та надмірним контролем можна зробити тільки гірше. Порадьтеся із спеціалістом Якщо дитина каже, що вона хоче схуднути – порадьтесь із спеціалістом, який режим харчування дійсно допоможе стати стрункою і не завдасть шкоди організму, який інтенсивно розвивається; При першій же підозрі, що дитина не просто сіла на дієту, а робить це з метою стати схожою на якийсь безтілесний ідеал, намагайтесь зрозуміти причини цього рішення і негайно звертайтесь до лікаря. Худніть разом Худніть «разом» – не готуйте дитині окремо дієтичні страви, водночас ставлячи для себе різноманітні заборонені для неї делікатеси. Доведіть, що Ви будете завжди і у всьому поряд з Здоровий спосіб життя, а не вага Такі явища як анорексія рідко виникають на порожньому місці. Як і багато інших проблем, вони починаються з дрібниць, а потім стрімко набирають ходу. Від самого початку необхідно звертати увагу не на вагу дитини, а на здорове харчування і регулярні фізичні вправи. Перебільшена увага до ваги може спричини розвиток буліміі та анорексії. Коли батьки починають тиснути на дитину і наполягати, що їй треба схуднути, це призводить до прямо протилежного результату — переїдання й ожиріння. Не дражніть свою дитину, називаючи її «товстунцем» чи «пампушкою». Ви, звичайно ж, не хочете її скривдити, але діти дуже чутливі до подібних жартів. Не загострюйте увагу на стрункості Це чудово, коли у вашої доньки від природи струнка фігура, але не загострюйте постійно увагу на тому, як гарно бути худенькою. Адже саме худі діти найбільше наражаються на ризик розвитку нервової анорексії, оскільки їхній організм швидше розстається з калоріями. Коли ж вони постійно чують компліменти з приводу своєї фігури, у них може виникнути велика спокуса стати ще стрункішими і привабливішими. Досконалість — не завжди добре Деякі дослідження показують, що діти, які хворіють на розлад харчування, часто намагаються бути досконалими в усьому. Вони прагнуть будь-що перевершити своїх однокласників. З такими дітьми необхідно проводити постійну роботу, щоб стримати в них прагнення досягти успіху за будь-яку ціну. Постарайтеся зацікавити дитину яким-небудь командним видом спорту, а не індивідуальним, що часто-густо надто впливає на особистість. Якщо дитина ходить на танці чи музику, підшукайте для неї викладача, який більше уваги приділяє творчості і самовираженню, ніж досконалості техніки. Стежте за собою Стежте за своєю власною поведінкою. Якщо ви постійно сидите на якійсь дієті, то цим показуєте дитині, що з вагою неодмінно треба боротися. Коли ж вам справді треба схуднути, найкраще подати це для дитини як частину загального плану з організації більш здорового способу життя, а не звичайне бажання виглядати більш привабливо. Як ідея має виступати зміцнення здоров’я, що більш ефективно вплине на дитину. І на завершення якщо ви всеж зіштовхнулися з проблемою – усвідомте дві речі: самі ви не справитеся, аноректик ніколи не визнає свою хворобу. Вам потрібно звертатися до спеціалістів – психолога, дієтолога, гастроентеролога, ендокринолога. Анорексія не “пройде сама”, не мине від вмовлянь, погроз чи розмов, не “переростеться”. Це серйозна хвороба, яку треба кваліфіковано лікувати.
Хмельницька міська громада
Феномен татуювань на тілі людини.
Мистецтво на тілі людини зародилося ще в первісному суспільстві. Тоді татуювання служили не тільки прикрасою, але й мали ритуальний та войовничий зміст. Сьогодні тату красуються на шкірі кожної четвертої молодої людини, і, якщо мода на них не пройде, в найближчі роки приблизно 40% населення розвинених країн матимуть на своєму тілі різні види малюнків. Різноманітні зображення, мають особливе значення: духовність, символічність, власні уподобання чогось.
Можна виділити кілька найпопулярніших видів татуювань Кланові тату
Кланові тату – ця група об’єднала всі татуювання, що є відображенням приналежності до певної соціальної групи. До таких належать, наприклад, армійські, патріотичні, татуювання ув’язнених. Слід зазначити, що під час служби в армії роблять собі татуювання близько 70% від загального кількості військовиків, залежно від роду військ. Число ж татуйованих засуджених перевищує 90% від загальної кількості осіб, позбавлених волі. У цьому випадку татуювання сприймається як акт самоствердження.
Еротичні тату
Еротичні тату наносяться з метою надання сексуальності своєму тілу. Вважається, що татуювання еротичного характеру піднімають самооцінку носія. За статистикою, практично кожна п’ята дівчина має на тілі зображення кішки. Немає єдиної думки, що цей малюнок насправді означає. Як варіант, силует тварини – це прагнення дівчини стати такою ж гнучкою і граційною.
Тату-обереги.
Тату-обереги, наносять на тіло з надією захистити себе від всілякої біди.
Декоративні тату
Декоративні тату є найбільш поширеними. Це малюнки та орнаменти, за допомогою яких просто прикрашають своє тіло. У них не вкладається ніякого іншого змісту, вони не повинні повідомляти про щось. До цієї групи належать також тимчасові татуювання, тобто тату, які наносяться на тіло на певний термін. Однак, варто зауважити, що подібний вид татуювань найбільш популярний серед людей, які не хочуть кардинально змінювати свій імідж. Ритуальні тату
Ритуальні татуювання не призначені для сторонніх очей. Зараз вони набули великої популярності, але люди, наносячи їх, дуже часто не знають справжнього значення зображення в різних культурах. До прикладу смислове навантаження татуювань-ієрогліфів не завжди буває зрозумілим.
Татуювання підвищує самооцінку
Тату – це,передусім, мистецтво. А будь-яке мистецтво, від кулінарії до літературної творчості, робить наше життя прекраснішим і більш змістовним. Татуювання привертають увагу оточення, що підвищує нашу самооцінку. Ми відчуваємо гордість за те, що ділимося з оточуючими цією красою. Але проблема в тому, що будь-який витвір мистецтва недосконалий, і його чарівність не нескінченна. Проходить час, і татуювання стає звичним як для нас самих, так і для оточення. Розчарування від тату
Іноді наявність татуювання на тілі може стати приводом для розчарування. Наприклад якщо тату з ім’ям колишнього партнера регулярно нагадує нам про розлучення. Буває і так, що людям просто набридають їх татуювання, які більше невідповідають їх поглядам .
Залежність від татуювань
Після першого татуювання, людина пам’ятає те натхнення, яке випробовувала, коли тільки зробили тату і хочемо знову випробувати ці емоції. На її думку, найпростіший спосіб відчути радість і викликати захоплення оточення – зробити нове татуювання. А потім ще одне – і так до тих пір, поки на тілі не залишиться вільних місць. Подібна залежність, як правило, виникає у людей, які сприймають красу як щось відчутне, а не як душевне переживання. Вони легко потрапляють в залежність віддумки оточення, моди й інших зовнішніх чинників. Деякі вважають, що в процесі наколювання тату в організмі підвищується рівень ендорфіну і адреналіну,тобто на їх вибір впливає нейрофізіологія. Роблячи нові татуювання, люди переконують себе в тому,що тепер виглядають сучасніше або красивіше. Але це тільки поверхнева проблема у нашій свідомості.
Перебивка
У минулому люди вкладали глибоке символічне значення в татуювання і вірили, що воно наче “вбудовується” в структуру нашого духовного тіла, тому до вибору татуювання слід підходити розумно. Не варто гнатися за постмодерною модою без значення чи робити татуювання у досить молодому віці, бо ви можете пошкодувати про свій вибір. В ідеалі ви маєте відчувати “поклик” свого татуювання і підійти до розпису свого тіла малюнками усвідомлено.
Мистецтво на тілі людини зародилося ще в первісному суспільстві. Тоді татуювання служили не тільки прикрасою, але й мали ритуальний та войовничий зміст. Сьогодні тату красуються на шкірі кожної четвертої молодої людини, і, якщо мода на них не пройде, в найближчі роки приблизно 40% населення розвинених країн матимуть на своєму тілі різні види малюнків. Різноманітні зображення, мають особливе значення: духовність, символічність, власні уподобання чогось.
Можна виділити кілька найпопулярніших видів татуювань Кланові тату
Кланові тату – ця група об’єднала всі татуювання, що є відображенням приналежності до певної соціальної групи. До таких належать, наприклад, армійські, патріотичні, татуювання ув’язнених. Слід зазначити, що під час служби в армії роблять собі татуювання близько 70% від загального кількості військовиків, залежно від роду військ. Число ж татуйованих засуджених перевищує 90% від загальної кількості осіб, позбавлених волі. У цьому випадку татуювання сприймається як акт самоствердження.
Еротичні тату
Еротичні тату наносяться з метою надання сексуальності своєму тілу. Вважається, що татуювання еротичного характеру піднімають самооцінку носія. За статистикою, практично кожна п’ята дівчина має на тілі зображення кішки. Немає єдиної думки, що цей малюнок насправді означає. Як варіант, силует тварини – це прагнення дівчини стати такою ж гнучкою і граційною.
Тату-обереги.
Тату-обереги, наносять на тіло з надією захистити себе від всілякої біди.
Декоративні тату
Декоративні тату є найбільш поширеними. Це малюнки та орнаменти, за допомогою яких просто прикрашають своє тіло. У них не вкладається ніякого іншого змісту, вони не повинні повідомляти про щось. До цієї групи належать також тимчасові татуювання, тобто тату, які наносяться на тіло на певний термін. Однак, варто зауважити, що подібний вид татуювань найбільш популярний серед людей, які не хочуть кардинально змінювати свій імідж. Ритуальні тату
Ритуальні татуювання не призначені для сторонніх очей. Зараз вони набули великої популярності, але люди, наносячи їх, дуже часто не знають справжнього значення зображення в різних культурах. До прикладу смислове навантаження татуювань-ієрогліфів не завжди буває зрозумілим.
Татуювання підвищує самооцінку
Тату – це,передусім, мистецтво. А будь-яке мистецтво, від кулінарії до літературної творчості, робить наше життя прекраснішим і більш змістовним. Татуювання привертають увагу оточення, що підвищує нашу самооцінку. Ми відчуваємо гордість за те, що ділимося з оточуючими цією красою. Але проблема в тому, що будь-який витвір мистецтва недосконалий, і його чарівність не нескінченна. Проходить час, і татуювання стає звичним як для нас самих, так і для оточення. Розчарування від тату
Іноді наявність татуювання на тілі може стати приводом для розчарування. Наприклад якщо тату з ім’ям колишнього партнера регулярно нагадує нам про розлучення. Буває і так, що людям просто набридають їх татуювання, які більше невідповідають їх поглядам .
Залежність від татуювань
Після першого татуювання, людина пам’ятає те натхнення, яке випробовувала, коли тільки зробили тату і хочемо знову випробувати ці емоції. На її думку, найпростіший спосіб відчути радість і викликати захоплення оточення – зробити нове татуювання. А потім ще одне – і так до тих пір, поки на тілі не залишиться вільних місць. Подібна залежність, як правило, виникає у людей, які сприймають красу як щось відчутне, а не як душевне переживання. Вони легко потрапляють в залежність віддумки оточення, моди й інших зовнішніх чинників. Деякі вважають, що в процесі наколювання тату в організмі підвищується рівень ендорфіну і адреналіну,тобто на їх вибір впливає нейрофізіологія. Роблячи нові татуювання, люди переконують себе в тому,що тепер виглядають сучасніше або красивіше. Але це тільки поверхнева проблема у нашій свідомості.
Перебивка
У минулому люди вкладали глибоке символічне значення в татуювання і вірили, що воно наче “вбудовується” в структуру нашого духовного тіла, тому до вибору татуювання слід підходити розумно. Не варто гнатися за постмодерною модою без значення чи робити татуювання у досить молодому віці, бо ви можете пошкодувати про свій вибір. В ідеалі ви маєте відчувати “поклик” свого татуювання і підійти до розпису свого тіла малюнками усвідомлено.
Дружба
Поняття дружби в психології передбачає саморозкриття, бажання ділитися власними думками, ідеями, проте з різними людьми людина відкривається в різній мірі залежно від близькості відносин. Дружба – це результат постійної праці. Регулярне спілкування, взаємна допомога, підтримка зміцнюють дружбу.
Зародження дружби Дружба – зустріч рівних. При чому двоє можуть бути друзями, навіть якщо в них різне економічне і соціальне становище, але за тієї умови, що вони є вільними та незалежними людьми, які мають особисту свободу та гідність. Важливе значення також має повага. Дружба – це соціальний простір, у якому люди ставляться один до одного приязніше, доброзичливіше, сердечніше, ніж до тих, які перебувають поза цим простором.
Дитяча дружба Часто дружба тривалістю у роки зароджується ще у дитинстві. З 2-х років у дітей проявляється інтерес до однолітків, а в 3-6 років – з’являються перші друзі, дружні відносини будуються на взаємних іграх, пригощанні, У віці 7-10 років з’являються шкільні прихильності, засновані на взаємних інтересах – спільне навчання в одному класі, заняття в гуртках, постійному контакті (сусід по парті). Дружба часто сприймається, як співпраця – хто краще вчиться, може допомогти. До 10-ти років формується розуміння взаємної допомоги і взаємних зобов’язань, друзі набувають особливий статус.
Дружба у підлітковому віці та юності З 11 до 14 років – період, коли виникає потреба в близькому душевному спілкуванні, взаємній довірі, бажанні мати авторитетного товариша. Величезний вплив має колективна думка, мода, сучасні тенденції. Кожен підліток хоче бути на рівні з іншими, прагнути до визнання в середовищі однокласників. А от 15-18 років – це новий етап становлення особистості, дружні відносини набувають більш особистий характер, сприяють відновленню душевних сил. Дружба сприяє самоствердженню, самоідентифікації в сучасному світі і дорослому середовищі.
Ситуативна дружба Нових друзів можна зустріти і у дорослому та зрілому віці. Люди можуть познайомитися з різних причин, однак головне, що об’єднує спільність цінностей, інтересів, світогляду. Так дружба може виникнути в офісі між колегами, дружба з бізнес-партнерами, курортна дружба, що виникла на відпочинок та триває все життя. Не всі здатні бути справжніми друзями, хтось залишається в ранзі знайомих. Тому справжні друзі – велика цінність.
Обмін Психологія дружби визначає основні правила. Переше з них обмін – друзі прагнуть ділитися інформацією, досягненнями, здобутками, новинами. Завжди готові надати моральну підтримку, приходять на допомогу в найскладніших ситуаціях.
Інтимність Інтимність – ця особливість включає наявність довіри до друзів, впевненість в їх надійності. Виникає почуття відданості, відповідальності по відношенню до друзів, бажання зберігати таємниці.
Координація Не менш важлива координація. Потрібно розуміти, що у кожної людини є особистий простір, не варто проявляти настирливість, бажання до постійного спілкування, є своє життя, інтереси, турботи. Постійні повчання також не викликають радості у друзів, повагу до людини, її внутрішнього світу має бути в пріоритеті.
Уникайте порад У дружньому спілкуванні намагайтеся уникати порад. Друзі звертаються до нас, щоб знайти вирішення своїх проблем. Даючи їм влучну, на нашу думку, пораду, ми беремо відповідальність за їхнє життя на себе, чим позбавляємо їх самостійності і необхідності вирішувати. Такий шлях небезпечний ще й тим, що причину подальшої невдоволеності наші друзі можуть вбачати в пораді, яку дали їм саме ми.
Ви не на місці друзів Не варто використовувати фразу «Я б на твоєму місці». Ми не на місці наших друзів і ніколи не будемо, ми можете здогадуватися, як себе почувають інші, але почувати себе аналогічно неможливо, навіть при неймовірно високому рівні співпереживання. Також потрібно уникати фрази «Я ж казав» Цей вислів точно не приносить нічого, окрім самовдоволення для нас, адже ми таки були праві, а нас не послухали.
Уникайте стверджувальних речень
Варто використовувати більше питань. Наприклад, замість «Ти сумна», чуйніше буде запитати: «Що ти відчуваєш?» Залишаймо для наших друзів право вибору, хай вони самі визначаються, а не ліниво вибирають той варіант, які ми вже для них озвучили.
Не знецінюйте досвід Не маючи бажання вислухати і підтримати, ми можемо сказати: «Та забудь» чи «Воно не варте твоєї уваги». Це не допоможе нашим друзям, вони й далі думатимуть над своїми проблемами. Якщо ми не хочемо чи не можемо допомогти їм, то краще за все виразити свою підтримку, запропонувавши пошукати допомогу в професіоналів, почитати літературу, подивитися тематичний фільм тощо.
Не змушуйте себе Якщо підтримка друга/подруги потребує занадто великих зусиль від нас, можна відверто сказати: «Мені некомфортно говорити на цю тему» чи «Я зараз не маю сил тебе підтримати». Або ж скинути все на те, що в нас є термінова справа. Наші друзі мали б розуміти і наші потреби. Тут може виникнути образа, але потрібно пам’ятати, що важливою умовою тривалої міцної дружби є особистий простір для кожної людини в цих відносинах.
Варто підвищувати рівень розвитку своєї особистості, щоб бути хорошим другом, вчитися розуміти, відчувати інших людей, їх переживання, радість і біль. Дружба з точки зору психології передбачає особливе ставлення – один стає винятковим, єдиним, неповторним. В цьому полягає особлива моральність, бажання виділяти людини і приділяти їй особливу увагу, підкреслюючи цінність відносин. Наявність справжніх друзів – основа щасливого життя, а їх відсутність веде до зниження самооцінки, почуття самотності і безнадії. Людина може знайти у світі рідні душі, якщо прагне до цього, вміє спілкуватися і створювати дружні, відкриті, довірливі стосунки.
Газлайтинг як різновид психологічного насильства
Психологічне насильство полягає у словесних образах, погрозах, приниженнях, переслідуванні, залякуванні, обмеженні волевиявлення особи, контролі, що спричиняють невпевненість, нездатність захистити себе, шкоду психічному здоров’ю. Психологічне насильство не завжди проявляється у видимій словесній агресії.https://youtu.be/RZAzLFQtcc4Особливо небезпечною формою психологічного насильства та маніпуляції є газлайтинг, метою якого є змусити потерпілого сумніватися в адекватності свого сприйняття навколишньої дійсності, ставлячи під сумнів власну пам’ять та розсудливість.
Маніпуляція — основа газлайтингу
Мета газлайтингу – змусити людину засумніватися чи то в адекватності власного сприйняття дійсності, чи то в об’єктивності того, що її оточує, взагалі.
Кривдник поступово переконує потерпілу особу, що саме вона є маніпулятором, агресором, неадекватною людиною, провокує конфлікти. Потерпіла особа під впливом такої поведінки кривдника починає сумніватись у правильності своїх дій, почувається винною у всьому, погоджується з винуватцем у тому, що є «поганою мамою/поганим батьком», «копією своєї мами/батька» (у негативному сенсі), «робить життя близьких токсичним».
Надмірний контроль
Схильні до надмірного контролю батьки, намагаючись привчити дитину до “правильних” емоцій і почуттів, часто говорять їй: насправді ти так не думаєш. Тобі лише здається, що ти цього хочеш, але ж ти хочеш зовсім іншого. Так само часто батьки заперечують фізичне насильство над дітьми. Чоловік вважає сльози дружини, які є нормальною реакцією на його образливі слова або вчинки, – проявом її депресії і радить піти лікуватися.
Непідтвердження
Непідтвердження – ще одна назва цієї маніпулятивної поведінки. Вона належить шотландському психіатру Рональду Лейнгу. З огляду на те, що людина – істота соціальна, їй потрібно, щоб інші “підтвердили” адекватність її власних вчинків та поглядів. Суть газлайтингу – у навмисній відмові надати таке підтвердження, у фальшивому запереченні чиїхось дій та думок. Таке нерідко спостерігаємо там, де люди протягом тривалого часу знаходяться разом – на роботі, в родині, в дитячих чи підліткових колективах.
Емоційні маніпуляції
Демонстративне мовчання, ігнорування або агресія у відповідь на незручну поведінку. Сенс маніпуляції — дотиснути іншого за допомогою почуття вини або сорому. Якщо в стосунках ви відчуваєте провину за геть усе — швидше за все, ви виправдовуєте очікування маніпулятора. Так і задумано. Найболючіше переживання — через образу й ігнорування. Мовчання іншої людини — безмежний простір для негативних фантазій. І жертва емоційного насильства використовує це неоране поле, щоб засіяти його самобичуванням і пошуком відповіді на запитання “що зі мною не так?” У результаті жертва не може впоратися з почуттям провини і вибачається.
Причина газлайтингу — низька самооцінка
Потреба маніпулювати, принижувати виникає через небажання визнати винним у погіршенні стосунків себе. Через низьку самооцінку, страх втратити гарну і розумну дружину, заздрість її успіхам. Причиною часто бувають дитячі травми, емоційна недоступність батьків. У своїх докорах, щоб дошкулити болючіше, агресори, як правило, апелюють до того, що людина не в змозі змінити – до віку, статі, походження, фізіологічних особливостей, вживаючи такі фрази: “Як ти можеш так поводитися, ти ж жінка!”, “Не лайся при дітях, ти ж мати!”, “Подивися на себе – теж мені принц!”, “З твоєю комплекцією можна й три дні не їсти”.
Розвивайте впевненість у собі
Не треба перевіряти, чи дійсно ви або ваш партнер не казали чи не робили того, в чому вас намагаються запевнити. Це лише посіє у свідомості зайві сумніви. Потрібно більше довіряти собі, розвивати впевненість у власних переконаннях, правильності ваших дій.
Якщо такі нездорові стосунки склалися на роботі, краще змінити колектив. Те саме стосується й дітей. У випадку цькування в школі дитину краще перевести до іншого навчального закладу. Коли ж газлайтер – ваш чоловік, не варто виправдовуватися чи доводити, що ви – не божевільна. Спокійно, але твердо скажіть йому, що таке його ставлення вас ображає і що надалі ви не будете миритися з ним. Якщо нічого не зміниться – збирайте речі та йдіть, не роздумуючи.
Усвідомте свою роль
Якщо ви усвідомите себе в ролі жертви, наприклад зрозумієте власну вигоду від цієї пасивної позиції й свідомо включитеся як доросла людина (називатимете речі своїми іменами, ставитимете кордони, звертатиметеся по допомогу) — гра припиниться. Найскладніше — зробити вибір.
Хай там як, але ви не просто так потрапили в стосунки, де є емоційне насильство. І, швидше за все, щось подібне ви переживаєте не вперше. Це означає, що є глибока неусвідомлена внутрішня проблема, і ви обираєте стосунки з емоційними аб’юзерами. Із цим треба розібратися, аби подібний досвід не став довічним. Коли в парі, дружній чи романтичній, є двоє свідомих дорослих — емоційне насильство неможливе.
Проведено бесіду з неповнолітнім на тему: “Права дітей та їх можливості”
До Дня захисту дітей, психологом міського Центру соціальних служб для сім’ї дітей та молоді Каритун Оксаною було проведено бесіду з неповнолітнім на тему: “Права дітей та їх можливості”.Було обговорено основні закони якими може користуватися особа яка знаходиться у місцях позбавлення волі та поза її межами.
СВІТ КОЛЬОРІВ
Популярні
Ми рідко замислюємося над тим, яке значення в нашому житті має колір. А дарма. Адже життя яскраве тоді, коли воно наповнене фарбами, кольорами та відтінками. Колір впливає на людину, на її підсвідомість, успішність, настрій, поведінку. За кольоровими перевагами, можна виявити темперамент, характер та психоемоційний стан особистості. https://youtu.be/-ytpuQJd_h0 З усіх форм невербальної комунікації колір є найбільш швидким методом передачі почуттів та змісту. Колір стимулює взаємодію усіх почуттів, символізує абстрактні поняття і думки, висловлює фантазії чи бажання, нагадує інший час або місце подій та виробляє естетичні чи емоційні реакції. Ми вже народжуємося із певними колірними вподобаннями. Наш колірний вибір є результатом взаємодії наших генів, ранніх спогадів дитинства, освіти, переконань батьків, рівня культури, політичних поглядів та інших аспектів життя. Маленькі діти зазвичай люблять яскраві кольори, якими намагаються виразити себе. Так само і дорослі за допомогою кольорових преференцій показують свою істинну особистість, характеристику свого “я”, якою людина бачить себе із середини.
Жовтий — спокій та легковажність
Люди, яким подобається жовтий, зазвичай спокійні, прості та товариські, але буваютьі легковажні. Вони не люблять ускладнювати щось і хочуть свободи в усіх її проявах. Найчастіше цей колір відповідає темпераменту сангвініка.
Помаранчевий — активність
Помаранчевий обирають активні та життєрадісні особистості, які можуть бути і мрійниками, і упертюхами. А все тому, що ці люди практично завжди в бадьорому настрої духу, вміють швидко мислити й не здаються після падінь.
Червоний — сила та влада
Червоний символізує владу, силу і цілеспрямованість. Ці люди емоційні та сміливі. Можуть бути надмірно вимогливими до свого оточення і самих себе. Це лідери, що ведуть за собою. Холерики часто обирають червоний.
Зелений — працездатність та витривалість
Зелений дуже позитивний колір. Люди, які люблять його, характеризуються великою працездатністю і витривалістю. Вони можуть працювати нескінченно, якщо закохані у свою справу. Цим вони заряджають і надихають інших людей. Зелений також є кольором впевненості та гармонії.
Синій — чутливість
Синій — це про чутливість. Для людей, що люблять синій — головна цінність — сім’я і близькі люди. Вони рідко цікавляться дрібними проблемами, оскільки мислять більш глобально і сконцентровані на важливих речах.
Фіолетовий — мінливість
Фіолетовий колір символізує і життєву активність, і пасивність одночасно. Тому люди, які люблять фіолетовий, часто змінюють свій настрій, а також люблять філософськи підійти до розв’язання питань. Колір також символізує гармонію і єднання з природою.
Чорний — влада і впевненість
Чорний – це відсутність будь-якого кольору, тому він не приковує до себе увагу, а направляє її в інший бік. Часто його обирають для ділового стилю, оскільки він лаконічний і в якійсь мірі ідеальний. Але якщо людина оточує себе переважно чорним, це свідчить про зрозумілість, заперечення або навіть депресію.
Коричневий — затишок
Коричневий досить затишний колір, тому його нерідко вибирають для дому та декору. Він вказує на неспішний ритм життя і спокій. Колір є протилежністю червоного або інших яскравих кольорів, тому часто людям червоного складно перебувати в одному ритмі з людьми коричневого.
Білий — чистота і любов
Білий колір багатства і любові. Тому люди, які вибирають білий, щирі, прагнуть до гармонії та взаєморозуміння. Про характер людини, яка любить білий, складно сказати точно. Білий чистий і не висловлює конкретної емоції, тому як емоційні, так і спокійні особистості можуть одягатися в цей колір.
Сірий — стабільність
Сірий – це фоновий колір. Колір стабільності твердої, як скеля. Негативний аспект цього кольору – туга та меланхолія. Позитивний – це реалізм та респектабельність.
Питання колірних уподобань дуже складне. Проста зміна кольору одягу чи інтер`єру пов`язана з новим сприйняттям світу. І душа, що йде за кольором відчуває це. Кожен колір по-своєму багатозначний. Він впливає на наші думки, поведінку, здоров’я та взаємовідносини з людьми. Колір є універсальною мовою, яка перетинає культурні кордони. Мова кольорів – коли ви навчитеся розуміти її – багато чого пояснить вам і допоможе вирішити ваші проблеми та підняти настрій.
Як убезпечити себе від потрапляння на гачок торгівців людьми?
Популярні
Торгівля людьми — це сучасне рабство, продаж і купівля людей з метою їх експлуатації. Кількість людей, що знаходяться зараз у рабстві надзвичайно висока. Жертвами стають як жінки, так і чоловіки, а також неповнолітні діти! На це треба звернути увагу тим, хто шукає роботу в Україні чи закордоном, так як торгівля людьми відбувається і всередині країни.
Характерними ознаками торгівлі людьми є: обмеження свободи пересування; відсутність вибору та можливості припинити роботу; вилучення паспорту та інших документів; погроза силою або її застосування; боргова кабала, невиплата обіцяної винагороди за роботу повністю або частково; залякування депортацією, закордоном – погрози повідомити правоохоронним органам про нелегальний статус перебування в країні.
Сьогодні працюють дуже складні схеми поневолення, які фактично неможливо розпізнати відразу. Тому, окрім обережності із договорами та рештою документів, інформацію щодо роботи (в т.ч. закордоном) можна перевірити на сайті Міністерства соціальної політики (реєстр посередників, що надають послуги з працевлаштування), у консульствах та за телефоном гарячої лінії Міжнародної організації з міграції (МОМ)-527. Потрібно обов’язково повідомляти своїм близьким (щонайменше 2-3 людям), куди ви їдете і лишати детальну інформацію, в т.ч. номер автобуса, яким ви їдете. Часто людям дозволяють дзвонити своїм родичам, але їх ставлять в умови, коли вони не можуть сказати про те, що потрапили у трудове рабство. Тому бажано домовитися з близькою людиною про кодову фразу.
Для тих, хто мріє отримати гарну роботу, слід звернути увагу на наступну інформацію: торгівці людьми діють через агенції з працевлаштування, фірми шоу-бізнесу та служби знайомств. Також вони розміщують неправдиві оголошення в газетах та на сайтах, звертаються з пропозиціями просто на вулиці, допомагають матеріально, щоб затягнути людину в боргову кабалу. Часто торгівцями живим товаром виявляються добрі знайомі чи друзі, причому значний відсоток серед них – жінки. Для працевлаштування за кордоном необхідно мати дійсний закордонний паспорт, відповідну робочу візу, трудову угоду із закордонним роботодавцем на зрозумілій вам мові, дозвіл на роботу в країні призначення.
Раніше люди, що постраждали від торгівлі людьми мали низький рівень освіти, тепер більше половини постраждалих від торгівлі людьми мають технічну або вищу освіту.
Якщо Ваші права на вільне пересування обмежують, негайно звертайтеся за допомогою.
ЗА КОРДОНОМ. Якщо Ви потрапили у скрутну ситуацію за кордоном, можете звернутися до:
– посольств/консульських установ України за кордоном;
– державних, міжнародних та громадських організацій, що надають допомогу мігрантам, які опинилися у скрутному становищі, і зокрема постраждалим від торгівлі людьми;
– місцевих правоохоронних органів;
– організацій української діаспори;
– інших організації та установ (наприклад, релігійних).
Якщо Вас позбавили документів, консульська установа має докласти зусиль для встановлення Вашої особи та як найшвидшого повернення до України. Наявність у Вас копії закордонного паспорта значно пришвидшить цей процес. Наприклад, метою поїздки було навчання, але людина почала працювати. Не всі знають, що навіть тим людям, кому представництво організації міграції допомагає у поверненні в Україну в таких ситуаціях, навряд чи ставлять штампи про депортацію.
В УКРАЇНІ. В Україні надається державна підтримка особам, які постраждали від торгівлі людьми, зокрема соціальна, медична, правова, освітня та матеріальна. Із заявою про необхідність такої допомоги слід звертатись до найближчої місцевої державної адміністрації за місцем проживання. Контакти в регіонах України можна знайти на веб-сторінці Міністерства соціальної політики України http://www.msp.gov.ua.
Крім того, особи, постраждалі від торгівлі людьми, можуть отримати допомогу через мережу громадських організацій, які працюють по всій Україні. Зателефонувавши на Національну гарячу лінію з протидії торгівлі людьми та консультування мігрантів, можна отримати контактну інформацію обласних громадських організацій.
Корисні телефони:
– Департамент боротьби з торгівлею людьми Національної поліції України: (063) 195 00 58; (098) 481 03 45; (050) 023 46 78.
– Національна гаряча лінія з протидії торгівлі людьми та консультування мігрантів: 0-800-505-501 (безкоштовно зі стаціонарних телефонів в Україні); 527 (безкоштовно з номерів Київстар, МТС, Vodafone та Llifecell)
– Гаряча лінія МЗС України для громадян України, які опинилися в надзвичайних ситуаціях за кордоном: (044) 238 16 57.
– Якщо Ви постраждали від торгівлі людьми за кордоном або в межах України, зателефонуйте за телефоном Департаменту боротьби зі злочинами, що пов’язані з торгівлею людьми МВС України: (044) 374 37 79 (пн – сб. з 09:00 до 18:00).
– В екстрених випадках та стосовно розшуку осіб, зниклих за кордоном, можна звертатися на гарячу лінію Укрбюро Інтерполу: (044) 254 98 36 (цілодобово).
Чому чоловіки не хочуть одружуватися?
Популярні
Ви зустрічаєтеся вже досить довго, але ваш партнер не поспішає робити серйозних кроків. Коли ви починаєте розмову про спільне майбутнє, говорить: що ще не готовий, а то й зовсім зникає. Часто, у такому випадку, жінка не може зрозуміти, в чому справа. Виникають запитання: він не любить мене, я його не влаштовую? У чому причина того, що він не хоче одружуватися, і що робити? https://youtu.be/Pjr5zuYdlfA Жінки можуть замислюватися про заміжжя починаючи з першого побачення, подумки “приміряючи” прізвище потенційного чоловіка. Що стосується чоловіків, тут справа куди складніша. Навіть тривалі стабільні відносини не завжди наштовхують їх на думку про шлюб.
Шлюб — це відповідальність
Адже шлюб – це велика праця обох і щоденна робота над собою. Не всі до такого готові. Багато чоловіків бояться змінювати сформований за роки звичний їм ритм життя. Попереду і низка нових обов’язків, відповідальності й всього, що з цього випливає. Таке важливе рішення, як створення сім“ї має бути усвідомленим і ретельно обдуманим.
Напис на екрані: Матеріальні питання
Чоловікові потрібен фундамент, на якому він створить свою сім’ю. Недостатній заробіток і невпевненість в завтрашньому дні породжують побоювання, що він не зможе прогодувати і забезпечити свою сім’ю.
Прагнення сводоби
Чоловік згоден на цивільний, гостьовий або інші види шлюбу, крім, законного. На його думку, сім’я зв’яже його по руках і ногах. А так його повністю влаштовують ні до чого не зобов’язуючі відносини.
Заборона батьків
Батьки хлопця можуть бути проти через те, що молодій сім’ї ніде буде жити. Ще поширені випадки, коли батьки хлопця вважають, що йому рано заводити сім’ю, або дівчина їм просто не подобається.
Негативний досвід
Розлучений чоловік не хоче одружуватися, тому що боїться повторення попереднього невдалого шлюбу, боїться випробувати біль втрати або того, що знову будуть сварки, як і в попередній сім’ї.
Розчарування у жінці
Іноді хлопець, пізнаючи свою подругу все більше, розуміє, що це не його половинка. При цьому він боїться сказати про це прямо, підтримуючи відносини за інерцією, а сам в той же час може перебувати на стадії активного пошуку нових стосунків.
Страх перед відмовою
Дівчина може відмовити, якщо представник сильної половини людства зробить їй пропозицію. Саме тому деякі хлопці і чоловіки довго не наважуються на такий серйозний вчинок, хоча подумки вже про це мріють. Крім того молоді люди, надивившись на пари, які після укладення шлюбу стають лютими ворогами, не хочуть потрапити в таку ж ситуацію. Тому й не поспішають одружуватися хоч і щиро люблять.
Іспит на сумісність
Проаналізуйте свої стосунки. Якщо ви проводите весь час разом, не маючи потреби відпочивати один від одного кілька днів. У вас спільний побут і ви добре з ним справляєтеся. Ваші друзі стали його друзями і навпаки. Під час звичайних бесід він не злиться і не уникає розмов про дітей. Ви регулярно спілкуєтеся із батьками. Та часто разом у розмові обговорюєте тему одруження друзів. У вас з’явився спільний бюджет. Усе це показники, що коханий готовий до створення сім’ї. Мабуть, просто у нього є невеликі побоювання.
Не тисніть
У такому разі не тисніть, а переконайте коханого в безпідставності його побоювань не лише словами, а й діями. Частіше вибирайтеся куди-небудь удвох, різноманітно проводьте якомога більше часу один з одним, щоб зустрічі не обмежувалися ланцюжком «театр-кіно-ресторан», а за умови, що ви вже живете разом, розподіліть (або перерозподіліть) домашні обов’язки між собою, знайдіть спільне хобі, заведіть домашню тварину (це неодмінно допоможе відкоригувати рівень вашої спільної відповідальності). І частіше говоріть один з одним. Це головний рецепт — взаєморозуміння.
Запобігання небажаної вагітності
У нашому суспільстві статеве виховання дітей нерідко викликає багато запитань: що і як сказати? в якому віці? як не зашкодити?
І найчастіше підлітки не усвідомлюють, що кожен незахищений статевий акт, може закінчиться вагітністю.
Дуже важливе питання чи прислухаються наші підлітки до порад, чи володіють вони інформацією про надійні та безпечні методи контрацепції.
Саме ці та інші актуальні питання будемо обговорювати на нашій On-Line конференції на тему: «Запобігання небажаної вагітності» яка відбудеться 26 травня 2020 року о 15.00.
Пряме посилання:
Ідентифікатор конференції: 769 5131 5234
Пароль: 313313
ЗНО. ПОРАДИ БАТЬКАМ.
У «гарячу» пору екзаменів і підготовки до ЗНО головне завдання батьків – створити для дитини сприятливу атмосферу і комфортні умови, які б допомогли їй добре підготуватися.Чому випускники так бояться складати ЗНО?
Перше, що ми, дорослі, прагнемо зробити – максимально убезпечити дітей від стресів та травм. Однак, на жаль, незважаючи на все бажання, неможливо ростити дітлахів у тепличних умовах, і раніше чи пізніше настануть обставини, в яких малюк зазнає стресу. Адже життя триває, діти хворіють і потребують лікування, дорослі розлучаються, вирішують переїхати, час від часу небо блискає і гримить, вихователі, вчителі та тренери бувають різними, а шкільне навчання вимагає напруги та складання іспитів.
Саме тому важливе доросле завдання – не стільки захистити дітей від щоденних та випадкових стресів, скільки навчити, допомогти, створити умови, в яких ті могли б впоратися зі стресами, долати їхні наслідки, відновлюватись та рухатись далі.
Не потрібно нервувати, переживаючи за те, як ваше «чадо» складе іспит. Продемонструйте спокій і впевненість у силах і можливостях своєї дитини, тоді їй буде легше справитися із власним хвилюванням.
Головна ваша мета – не налякати дитину ще більше, розповідаючи про труднощі тестів. Поясніть: щоб отримати хороший результат, не обов’язково відповідати на всі запитання тесту. Набагато краще спокійно відповісти на ті запитання, у правильності відповідей яких дитина впевнена.
Незалежно від результату екзамену, не забувайте щиро і від душі казати дитині, що ви її любите, що в житті у неї все складеться як найкраще. Адже впевненість у силах вашої дитини дуже важлива.
Як підтримати випускника?
Тут дуже важливо не втрапити у так звані «пастки». Зауважте: типовими способами для багатьох батьків є гіперопіка, створення залежності дитини від дорослого, нав’язування нереальних стандартів, стимулювання суперництва з однолітками. Справжня підтримка має ґрунтуватися на підкреслюванні здібностей і можливостей дитини, тобто її позитивних сторін.
Підтримувати дитину – значить вірити в неї. Не менш важливо також допомогти дитині повірити в свої сили.
Щоб показати віру в дитину, варто прислухатися до наступних порад:
• забудьте про минулі невдачі дитини;
• допоможіть дитині повірити, що вона справиться з завданням;
• нагадуйте про минулі успіхи.
Існують слова, які підтримують дітей. Наприклад: «Знаючи тебе, я впевнений, що ти все зробиш добре», «Ти робиш це дуже добре».
Не забудьте також створити вдома атмосферу любові й поваги. Демонструйте цю повагу по відношенню до дитини. І не варто виступати в ролі судді, ліпше покажіть, що ви розумієте переживання дитини.
Та найголовніша порада перед ЗНО всім — пам’ятайте, це лише іспит