Як правиьно говорити з підлітком

20200916135106-4687Більшість батьків, які звертаються до психотерапевтів, роблять одну й ту саму помилку: вважають, що підліток — «поламана» дитина, яку потрібно «підправити», і вона буде, як раніше, милою і слухняною.
Зрозумійте, виховувати людину в цьому віці вже пізно. Вплинути — так, виховати — ні. Важливіше ужитися і домовитися про майбутнє, тому спробуйте відповісти на просте запитання: «А що потрібно вам самим? Якого життя поруч з підлітком ви хочете?» Формально той, кому не виповнилося 18 років, — ще не дорослий. Однак людина поводиться як вередлива і безвідповідальна дитина, допоки її вважають дитиною. Будуйте стосунки з підлітком так само, як з будь-яким родичем або сусідом. Наприклад, формулювання «Не хами! Ти ж був ввічливим хлопчиком. Не хочу, щоб ти виріс грубіяном» — неправильне. Так говорять з дитиною. А до дорослого варто звертатися: «Не грубіянь! Я не потерплю, щоб зі мною так розмовляли».
Не говоріть постійно про те, що відчуваєте
Не розраховуйте на модну техніку «Я-висловлювання», коли ви говорите про те, що відчуваєте у відповідь на чиїсь вчинки. Це прекрасно працює для дітей і дорослих. Але не для підлітків, у яких вдосталь власних переживань. Вони просто не почують.Якщо тінейджер знаходиться на стадії знецінення дорослих, ви ризикуєте отримати таке: «Мені плювати, що ти там відчуваєш». Зачекайте років 10, тоді зможете розповісти синові чи доньці про все, що витерпіли. Бажано, з гумором. А поки не варто говорити: «Ти не прийшов опівночі додому, а я місця собі не знаходила». Краще: «Ти приходиш пізно і не даєш мені спати. Мене це не влаштовує».
Не драматизуйте
Батьки підлітків нерідко самі схожі на підлітків: занадто схвильовані і все сприймають у чорно-білому кольорі. Емоційність тінейджерів заразлива.
У старшокласниці думки: «Мій ніс задовгий — я потвора». А в її мами: «Донька вважає себе потворою, значить, спробує наркотики або піде на суїцид». Істерики, конфлікти, сміливі надії та розчарування — реалії підліткового життя. Їх переживали всі. А глобальні проблеми — швидше виняток з правил. Тому не драматизуйте. Якщо вже емоції переповнюють, підключайте розум і заспокоюйтеся так, як вмієте: від дихальних технік до крапель валеріани.
Не з’ясовуйте, хто головний
Люблячі батьки можуть наполягати на тому, що 16-річна людина — ще дитина. Але підсвідомість не обдуриш. Вона підказує, що на вашій території з’явився ще один дорослий. І якщо не член команди, то конкурент. Тож розгорнеться справжня битва за владу і ресурси. А вам здаватиметься, що ви виховуєте дитину.У хід підуть дошкульні слова: «Це мій будинок, і ти будеш жити, як я сказав», «Тут немає нічого твого, все куплено на мої гроші» і «Права голосу не маєш, поки не почав заробляти». Однак подумайте, чи потрібна вам така «зброя» у цій боротьбі? Якщо ви подарували приятелю на день народження телефон, ви ж не вимагаєте дивитися його фото і листування, бо смартфон куплений за ваші гроші? То чому ви вважаєте своєю власністю те, що подарували сину або доньці? Відмова від конкуренції — це не відмова від керівництва. Батьки знаходяться нагорі сімейної ієрархії, оскільки беруть на себе відповідальність. І тому встановлюють правила. Але якщо ви постійно доводите це на словах (особливо забороненими прийомами) значить, щось пішло не так: головує дитина, або ви живете без правил.
Скеруйте жіночу конкуренцію в правильне русло
У матері й доньки часто домішується ще й жіноча конкуренція за звання «хто на світі всіх миліша». Донька виграє через вік і рідко хто з дорослих зізнається навіть собі, що заздрить молодості. Тому жінки витісняють ці почуття думками на кшталт «вона жахливо виглядає». Якщо ви — мама, і вас дратує імідж дівчини-підлітка, добре подумайте: якби зустріли таку особу на вулиці, усміхнулися б чи нахмурилися? А в юності — як би поставилися до такої однокласниці?Усвідомлена конкуренція може принести користь. Вона дозволить матері відсторонено оцінити доньку як жінку. Мудра мама допоможе перетворити мінуси на плюси. А плюси навчить подавати з гідністю. До того ж спроби дівчини-підлітка виглядати «крутіше» матері прийме з любов’ю і повагою. Небезпечно зовсім уникати розмов про зовнішність. Якщо обмін жіночої інформацією у доньки з мамою не налагоджений, дівчина більше ризикує захворіти на анорексію або довести себе до нервових зривів, орієнтуючись на однолітків.
Будьте екскурсоводом по життю
Загрози і диктат не діють на підлітків. Вони намагаються зробити все навпаки. Найгірше рішення — образитися, відсторонитися і дозволити безконтрольно набивати шишки. Або, навпаки, потурати і намагатися заслужити дружбу тінейджера. Уявіть, що ви екскурсовод, який розповідає, що де знаходиться і куди приводить. Попереджайте про наслідки, а не бурчіть. Діліться власним досвідом. Показуйте більше ситуацій та прикладів. Не повчайте, а пояснюйте свою точку зору. З вашого боку не має бути заборонених тем. Підліток повинен знати, що з вами можна говорити про все: евтаназію, аборти або долю вимираючих племен Амазонки. Якщо вас щось турбує в житті підлітка, а той відмовляється про це говорити, не приставайте із запитаннями, а розкажіть історію. Але без теоретизування і нотацій. Наприклад, замість запитання «Як багато пива ти випиваєш?» розкажіть про вашого однокурсника, який зганьбився на побаченні через похмілля. Розповідайте, доки не почуєте: «Та зрозумів я вже натяки! Немає в мене проблем з алкоголем, заспокойся».
Говорити про секс і алкоголь — пізно
Сексуальна просвіта та бесіди про алкоголь і наркотики потрібні були раніше. Максимум у молодшому підлітковому віці. Тінейджеру взагалі не до розмов — його крають емоції і гормональні бурі. Уявіть, що у вас підскочив тиск або ви випили зайвого. У такому стані ви будете не думати, а діяти відповідно до ваших цінностей і рішень, які приймали раніше. Так і підліток проявить те ставлення до сексу і різних хімічних речовин, яке в нього склалося раніше.
Не встигли? Тоді говоріть вчинками, а не словами. Наприклад, дома має діяти заборона на куріння для всіх членів сім’ї. А якщо вживати алкоголь у вас прийнято лише на свята, то введіть санкції за порушення цього правила.
Однак ви маєте бути готові до розмов про новий досвід підлітка. Якщо він ділиться з вами сумнівами і невдачами, це ознака довіри.
Права додаються до відповідальності
Якщо підліток хоче розширення прав — це супер. Але разом з ними збільшується і зона відповідальності. Тобто якщо «дитинка» вимагає купити «іграшку» (гаджет чи щось інше) вартістю у вашу місячну зарплату, вона зобов’язана взяти участь у веденні сімейного бюджету і перейнятися витратами. Забезпечувати себе повністю підліток поки не може, але він здатен, наприклад, не тільки підзаробляти на розваги, а й сплачувати частину комунальних послуг. А батьки мають виділити йому житловий простір і ставитися до заведеного там порядку (хай навіть безладу) так само шанобливо, як до території сусіда.Якщо тінейджер не заробляє, він може вкладати свою працю. За певні роботи нагородою є сам результат, а покаранням — його відсутність. Наприклад, якщо син або дочка постійно забувають купити продукти, ви можете «забути» зготувати їжу.Праця в жодному разі не має перетворитися на «рабські повинності». Підліток має право відмовитися або взяти на себе подвійне навантаження. Але і сім’я, відповідно, витрачає мінімум або максимум коштів на те, що хоче підліток. І все це без зайвих слів, докорів і умовлянь.
Використовуйте соцмережі
Соцмережі вам потрібні не для того, щоб відстежувати контакти підлітка і контролювати, що пише син або донька на своїй сторінці. Використовуйте їх за прямим призначенням: діліться інформацією, власною позицією, підтримуйте інтерес до себе. Ваші діти можуть так і не дізнатися, що ви колись танцювали сальсу або знаєтеся на історії Середньовіччя. Найбільше вони знають про те, як ви їсте, прибираєте, дивитеся фільми і ходите до магазинів. То покажіть їм себе з іншого боку. Дружити із сином або донькою — не найкраща ідея, адже в батьків інша місія. А ось стати френдом підлітка ви можете.
Дозвольте себе критикувати
Не прагніть бути ідеальними батьками: яким би щасливим не було дитинство, кожен клієнт психоаналітика пригадає чимало промахів тата і мами. Тож дайте підлітку покритикувати себе вдосталь, інакше він не зможе відокремитися від батьківських установок і почати самостійно мислити.Однак відрізняйте критику від хамства. Нехай тінейджер каже, що хоче, але не грубить батькам. Вимагайте ввічливості, не бійтеся цим озлобити. Підліток навчиться критикувати в прийнятній формі, це допоможе в дорослому житті. У цей період з’ясується, що все, що ви робили — не так, як треба, і навіть на шкоду. А самі ви безнадійно відстали від життя. Найголовніше — не впадайте в почуття провини. Правду про себе як про батька чи матір ви дізнаєтеся років через 10-20. А поки вимагайте конструктивних пропозицій, до звинувачень не дослухайтесь.
Замітку підготовив провідний психолог: Коцюк Олекандра

“Сила команди – кожен її учасник. Сила кожного учасника – команда. ” – Phil Jackson

received_19068584632910130 червня на базі Хмельницької дитячої спортивної школи№3 для дітей, що перебувають у літньому таборі психологом Хмельницького міського центру соціальних служб Оксаною Каратун  було проведено міні-тренінг “Навички командної роботи” з використання елементів ігрових технологій. В процесі роботи діти ознайомилися ближче з перевагами командної роботи та вчилися практикувати групову взаємодії за допомогою ігрових технік.received_535584990810292

Питання належного виховання дітей

90_main-v1584381496Питання належного виховання дітей, досягнення порозуміння між батьками і дітьми, відповідальності батьків за неналежне виконання батьківських обов’язків завжди є важливими й актуальними. Законом України “Про охорону дитинства” визначено, що батьки або особи, які їх замінюють, зобов’язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров’я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Закон передбачає, що виховання в сім’ї є першоосновою розвитку особистості дитини.
            Відповідальність щодо виховання дітей покладена на обох батьків, незалежно від того проживають вони разом чи окремо, оскільки обов’язок здійснювати належне виховання та нагляд за малолітнім є рівним для обох з них.
            Тому неналежне виховання малолітнього – це правопорушення батьків і, як наслідок, настання відповідальності.
            Обов’язки батьків висвітлені в ст. 150 Сімейного кодексу України, згідно якої батьки зобов’язані:
–  виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім’ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини;
– піклуватися про здоров’я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток;
–  забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя та поважати дитину.
            За невиконання або неналежне виконання обов’язків щодо виховання дітей батьки можуть бути притягнені до різних видів юридичної відповідальності, зокрема адміністративної та кримінальної відповідальності.
    1. Адміністративна відповідальність передбачає за:
–  ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов’язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей – тягне за собою попередження або накладення штрафу від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
    Ті самі дії, вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, тягне за собою накладення штрафу від ста до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
    2. Кримінальна відповідальність передбачає за:
– злісне невиконання батьками, опікунами чи піклувальниками встановлених законом обов’язків по догляду за дитиною або за особою, щодо якої встановлена опіка чи піклування, що спричинило тяжкі наслідки – карається обмеженням волі на строк від двох до п’яти років або позбавленням волі на той самий строк.
            Батьки можуть бути позбавлені батьківських прав, якщо буде встановлено, що вони ухиляються від виконання батьківських обов’язків по вихованню дітей, не забрали дитину з пологового будинку, жорстоко поводяться з дітьми, є хронічними алкоголіками чи наркоманами, вдаються до експлуатації дитини, примушують до жебракування та бродяжництва (ст. 164 Сімейного кодексу України).
Статтею 12 Закону України «Про охорону дитинства» визначена відповідальність батьків за розвиток дитини, а саме:
  1. Виховання в сім’ї є першоосновою розвитку дитини як особистості.
  2. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини.
  3. Батьки та особи, які їх замінюють, зобов’язані:
  • постійно дбати про фізичне здоров’я, психічний стан дітей, створювати належні умови для розвитку їх природних здібностей;
  • поважати гідність дитини, виховувати працелюбність, почуття доброти, милосердя, шанобливе ставлення до державної і рідної мови, сім’ї, старших за віком, до народних традицій та звичаїв;
  • виховувати повагу до національних, історичних, культурних цінностей українського та інших народів, дбайливе ставлення до історико-культурного надбання та навколишнього природного середовища, любов до своєї країни;
  • сприяти здобуттю дітьми освіти у навчальних закладах або забезпечувати повноцінну домашню освіту відповідно до вимог щодо її змісту, рівня та обсягу;
  • виховувати повагу до законів, прав, основних свобод людини.
  • Держава надає батькам і особам, які їх замінюють, допомогу у виконанні ними своїх обов’язків, захищає права сім’ї.
            Частиною другою статті 25 Закону України “Про повну загальну середню освіту” визначено, що на батьків учнів, а також керівників закладів освіти, які виконують обов’язки опікунів дитини у випадках, визначених законом, покладається відповідальність за здобуття ними повної загальної середньої освіти.
                Шановні батьки!
            Потрібно пам’ятати, що виховання дітей – відповідальна справа. Розуміння між батьками, взаємоповага, підтримка, самореалізація, баланс сімейного та особистого життя, змістовне дозвілля, спільна участь у вихованні дітей, рівний розподіл домашньої роботи, як компоненти ідеї гендерної рівності, створюють сімейне середовище, сприятливе для розвитку дитини, дотримання її прав, формування гармонійної особистості.
            Щаслива сім’я – найкращий життєвий приклад для наслідування!
Автор провідний юрист консул Киричинський Вадим

Згуртованість спортивних команд

0-02-0a-38e04c5028789821d7e55cceef5292ddf16ac06ec90ba6bfc891afe3adbebf2f_7520586484fe58f8Часто комплектування спортивних команд здійснюється без урахування особистісних особливостей спортсменів, їх сумісності та взаємовідносин, а лише на підставі рівня спортивної підготовленості. Саме ці причини спричиняють різні негативні явища у команді: нерозуміння партнера, конфлікти, незадоволеність діями партнера.0-02-05-e4f48c22b4005e0d195006abe130b3844c38cfbfd56982c277a7b1c66b366c0b_44e5e39939b0d5db
Одним із визначальних аспектів ефективної спортивної діяльності, є внутрішній позитивний клімат в середині команди . Тому на запрошення ДЮШС 1, провідний психолог Коцюк Олександра Хмельницького міського Центру провела тренінг на згуртованість спортивної команди . Оскільки функціональна сумісність та згуртованість команди впливає не лише на процес тренування чи змагань, а й на всі відносини між спортсменами, в тому числі й на результативність команди.

“Що я знаю про сміття та його сортування???”

FB_IMG_1622825736434 (1)Всесвітній день охорони довкілля — міжнародний день ООН, що відзначається щорічно 5 червня, в більш ніж 100 країнах світу.
Відзначення якого сприяє розумінню того, що основною рушійною силою зміни підходів до природоохоронних питань є кожен із нас!!!
Саме цій тематиці і було присвячене засідання клубу документального кіно #DocudaysUA “Правознавчий компас”, яке відбулося Хмельницька обласна бібліотека для дітей імені Т.Г.Шевченка. 0-02-05-43868dc95d80c1a228236ff100bb52cdad1a21e4eda8f585f7d2a52293c63075_f1d25bad6465e543У зустрічі  прийняли участь Хмельницьке товариство молоді з інвалідністю “Перспектива”, спільно з його керівником Anatoliy Savchuk . З психологом Хмельницький міський Центр соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді  Ольга Олександрівна Захожа відбулась бесіда з молоддю щодо раціонального використання ресурсів нашої планети, та проведено вікторину “Що я знаю про сміття та його сортування???” 
Дякуємо Ольга Антонюк  за можливість долучитись до майстер-класу із виготовлення сувенірів!!!

Вивчення готовності дитини до навчання в школі

IMG-5f22b204d5fc7c902b2d268217c0432b-VЛіто уже розпочалось, а значить своїх обертів набирає й відпочинок. Школярі ще мають досить часу, аби набратися сил перед початком навчання. Втім для батьків майбутніх першокласників уже розпочався гарячий сезон. І справа не лише у придбані портфелів, форми, зошитів та приладдя. Головне зрозуміти чи дійсно уже готові ваші донька чи син до наступного етапу у житті – навчання. Хмельницький міський центр соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді продовжує одну із послуг нашого закладу – «Вивчення готовності дитини до навчання в школі».
Що вона собою являє і кому рекомендують нею скористатися ви можете дізнатись за адресою нашого Центру :
 м. Хмельницький вул. Кам’янецька 38
тел. (для попереднього запису) 76-29-280687296029
 Всі консультації проводяться безкоштовно.

“Працюємо всі, щоб допомогти кожному!”

Соціально-психологічна робота…

FB_IMG_1622721781351Її не виміряєш у кількості вимурованих цеглин чи блоків, пошитих костюмів, виготовлених деталей…але вона дуже потрібна людям…

FB_IMG_1622721793639Відтак сьогодні невідкладно відгукнулися і відвідали сім’ї с.Олешин ХМТГ. Адміністрація, фахівець із соціальної роботи Хмельницького міського Центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді спільно із старостою здійснили візити в сім’ї, що потребують соціальної підтримки.

FB_IMG_1622721787408“Працюємо всі, щоб допомогти кожному!”

Про толерантне відношення у нашому соціумі

0-02-05-43868dc95d80c1a228236ff100bb52cdad1a21e4eda8f585f7d2a52293c63075_f1d25bad6465e543У наш час дуже важливо навчити дитину поваги до інших людей. Діти нерідко змалечку стикаються з багатьма жахливими речами, у результаті втрачаючи базові життєві цінності. Дорослим годі цілковито контролювати середовище, у якому зростають їхні діти, але їм до снаги навчити молоде покоління правильної й шанобливої поведінки.0-02-05-5342a1a51bf8b4e6dc59f305737b4e471a079a4c7e2845aeb792ec0bf13719de_4a4ce5935830e575

Брак у дітей поваги до людей навколо часто стає проблемою. Досить важливо навчити дитину поважати інших людей, оскільки це не тільки стане для неї основою, на якій базуватиметься спілкування , а й формуватиме в нихї самоповагу. Психолог Хмельницького міського центру соціальних служб, Коцюк Олександра до Дня захисту дітей, підняла тему поваги один до одного в 5-му та 6-му класі на базі ТБЛ ім. Артема Мазура. Школярі мали змогу подискутувати про толерантне відношення у нашому соціумі та повагу до своїх однокласників, яку вони проявляють або ж не проявляють.0-02-05-2f41abdb707cc66cf148fb323be1f6c6810999d233f51062b5792f148f00f2f2_3378f78d8108a183

До заходу приєдналася обласна бібліотека для юнацтва, дітям дали змогу подивитися на виставку книжок які розповідають про повагу, відповідальність, любов до навколишнього світу та до себе.

 

«Мотивація та постановка цілей у пошуку роботи»

IMG_20210520_134749_041Робота рідко коли знаходить нас сама, хорошу роботу (хорошу для Вас) треба шукати, боротися за неї.  Якщо ти добре знаєш, для чого тобі потрібна робота, то маєш чітку мету і зможеш ефективно впоратись з пошуком.
20 травня  психолог  міського Центру  соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді Каритун Оксана спільно зі спеціалістом Центру зайнятості  Карварсарною Анною провели  семінар в програмі ZOOM  для осіб що перебувають на обліку в Центрі зайнятості на тему: «Мотивація та постановка цілей у пошуку роботи». 
В процесі роботи розглянули що таке мотивація, яку роль вона відіграє під час пошуку роботи, а також попрактикувалися у цікавих техніках для визначення основних цілей в процесі пошуку роботи.

Роль бабусі та дідуся у виховані онуків


IMG_20210519_135639_433Сім’я – це не тільки батьки і діти. Важливу роль у ній  відіграють бабусі та дідусі, а іноді й інші родичі. Незалежно від того, живуть вони разом з молодими батьками  чи ні, їхній вплив на онуків не можна залишати поза увагою. Безсумніву старші родичі розширюють соціальний кругозір дитини, який завдяки їм виходить із тісних сімейних рамок і набуває досвіду спілкування з іншими людьми.
Емоційне багатство  Дідусі й бабусі завжди відрізнялися здатністю дати онукам якусь частку свого емоційного багатства, чого не встигають іноді зробити батьки дитини, або через нестачу часу, або через свою незрілість. Кажуть, що між людьми поважного віку та онуками існує якийсь “містичний зв’язок”: наприклад казка, яку розповідає дідусь, набагато цікавіша, ніж та ж сама, розказана татом. 
Сімейна ідентичність Бабусі частіше розказують онукам про своє дитинство чи про дитинство їхніх батьків, що сприяє формуванню в дітей почуття сімейної ідентичності і збереженню родинних традицій.  Присутність у родині бабусі, дідуся або ще старших за віком родичів надає цілісності родині, згуртовує її, збагачує родинне життя поєднанням традицій із процесами змін.
Світлі спогади Не треба бути вченим, щоб знати, як багато, люблячі бабусі і дідусі можуть дати онукам. Бабусині млинці, рибаловля з дідусем, літо, проведене разом – це найцінніші моменти дитинства, повторення яких ми бажаємо для своїх дітей.
Соціальні навички У такому родинному середовищі малюк, підростаючи у природних, звичних від народження умовах, набуває перших навичок соціальної комунікації та контакту з людьми різного віку. Звісно, важливо, аби у родині панувала атмосфера взаємної доброзичливості й розуміння, допомоги й вимогливості, аби членів родини поєднували спільні життєві погляди, інтереси, потреби, моральні цінності. 
Традиції — вихователь Традиції – кращий вихователь дитини. Оскільки вони дають найголовніше дитині – впевненість, що так буде завжди, що сім’я завжди, за будь-яких умовах, збереться, і будуть всі разом. Традиції формують у дитини «банк» незвичайних спогадів про дитинство, про ніжних руках матері, про особистість бабусі, про веселу вдачу батька і діда. Ці спогади вона пронесе життям.
Лояльність Дідусь і бабуся займають у житті дитини таке важливе місце ще й тому, що нічого не вимагають від неї, не карають і не лають, але постійно діляться з нею своїм душевним багатством і теплом. Отже, їхня роль у вихованні малюка безперечно важлива і досить значна. 
Надмірна поближливість Однак нерідко деякі бабусі й дідусі псують онуків зайвою поблажливістю, надмірною увагою, тим, що виконують кожне бажання дитини, задаровують її подарунками і мало не купують її любов, перетягуючи на свій бік. 
Підрив авторитету У стосунках бабусь і дідусів з онуками є й інші “підводні рифи”. Справа в тому, що вони підривають авторитет батьків, коли дозволяють дитині робити те, що заборонили тато чи мама.
Спільні правила Тому дуже важливо, щоб усі члени родини, причетні до виховання малюка, знали,приймали і поважали визначену батьками позицію та поводили себе з дитиною однаково. Варто взяти за правило відверто обгоорювати з членами родини проблеми розвитку й виховання, успіхи й досягнення, помилки й невдачі як самої дитини, так і дорослих. Це дасть змогу виробити спільні методи сімейної педагогіки, а у разі виникнення спірної чи проблемної ситуації — знайти оптимальний спосіб її розв’язання. Не слід робити критичні зауваження на адресу одне одного у присутності дитини, навіть зовсім маленької, щоб не підірвати нічий авторитет.
Щоб нормально дорослішати і гармонійно розвиватися, дитині необхідно вірити, що світ хороший і добрий, що всі, особливо рідні, її люблять. І не тільки її, а й один одного. Сім’я і родинний простір повинні бути територією любові і дружби. Чим більше дружніх, люблячих родичів, тим спокійніше і впевненіше почуває себе дитина. І не забувайте, що від вашого ставлення до старшого покоління залежить те, як ваші дорослі  діти будуть  ставитися до вас у майбутньому.
Замітку підготовив провідний психолог Каритун Оксана