5 лютого 2019 року відбулась зустріч в Хмельницькому інклюзивно-ресурсному Центрі №1 з метою налагодження співпраці та ознайомлення з основною специфікою роботи центру.

  Під час зустрічі директор центру Рибак О. А. ознайомила присутніх: з основною метою створення, завданнями ІРЦ, за якими напрямами проводиться комплексна оцінка, як формуються висновки про комплексну психолого-педагогічну оцінку розвитку дитини.

  У зустрічі прийняли участь директор ІРЦ Ольга Рибак, директор ХМЦСССДМ Мар’яна Любецька, психолог Ольга Захожа та студенти-практиканти ВНЗ м. Хмельницького.

  Інтернет-залежність, це психологічний феномен, який полягає у тому, що у людини виникає нав’язливе бажання постійно перебувати у всесвітній мережі. Більш точним, є визначення М.І. Дрепи, яка розглядає інтернет-залежність як різновид технологічних адикцій, що виявляються зміщенням цілей особистості у віртуальну реальність для заповнення фрустрованих сфер реального життя. Сьoгoдні інтeрнeт є нeвід’ємнoю складoвoю частинoю нашoгo життя бeз якoї більшість людeй прoстo нe уявляє свoгo існування. Спілкування з друзями, пeрeгляд нoвин відбувається завдяки інтeрнeту, який прoпoнує свoї правила та пoради щoдo будь-якoї ситуації. Мeрeжа як частина нашoгo життєвoгo прoстoру, призвoдить дo свoєріднoгo «звикання», змушує радитися з нeю та прислухатися дo її пoрад щoдo кoжнoї дрібниці. Інтeрнeт пoчинає диктувати мoду на пeвні культурні, сoціальні ціннoсті, фoрмує сприйняття, внаслідок чого виникає залежність від мережі. Також сьогодні чітко простежується різкий спад інтересу до читання не тільки студентів, але й серед дітей підліткового віку, адже з’явилась велика кількість аудіо- та відео- ресурсів, які задовольняють їх інформаційні потреби та набагато спрощують процес сприйняття потрібної для них інформації. Саме в такі моменти чітко визначаються негативні риси мережі інтернет, яка містить масив інформації абсолютно непотрібної для підростаючого покоління. Відповідно, наслідки такого процесу відображаються на культурі мовлення такого покоління, які не тільки не засвоюють елементарної грамотності і все більше використовують у повсякденному житті сленг, нецензурну та знижену лексику. Інтернет, як і все у житті, має два боки – чорний і білий. Окрім переваг, інтернет приніс певні незручності.

  Факт, що діти проводять в інтернеті багато часу, засмучує більшість батьків. Спочатку дорослі вітали появу Мережі, вважаючи, що вона – безмежне джерело нових знань. Незабаром з’ясувалося, що підлітки не користуються інтернетом для виконання домашніх завдань або пошуку корисної інформації. Замість цього вони спілкуються в чатах і грають в онлайнові ігри. Підтримка розумної рівноваги між розвагами та іншими заняттями у дітей завжди було випробуванням для батьків; інтернет зробив це ще більш важким завданням. Спілкування в інтернеті та інтерактивні ігри настільки затягують дітей, що вони втрачають відчуття часу.

  Кілька порад допоможуть дітям не впасти в інтернет-залежність Перш за все, варто знати, які симптоми прояву інтернет-залежності та чи є вони у дитини: чи впливає час, проведений в Мережі, на навчання і сон, чи є у нього достатньо друзів в реаль-ному світі, не заміняють йому онлайнові ігри реальне життя. Не менш важливим чинником є кількість часу, проведеного в Мережі, – воно має бути дозовано. Якщо у дитини з’являються ознаки інтернет-залежності, не варто категорично відлучати його від улюбленої іграшки – інтернету. Це не вирішить проблему. Варто регламентувати спілкування з мережею, встановивши час, допустимий для проведення в Мережі. Комп’ютер повинен перебувати у вітальні або загальній кімнаті – ні в якому разі не в кімнаті дитини. Встановивши правила, батьки не повинні їх порушувати. Якщо дитина відчуває нездорову тягу до інтернету, краще звернутися до психолога. Будь-яка залежність, в тому числі й інтернет – залежність, – це тільки один з видів прояву психологічних проблем, якими можуть бути низька самооцінка, дратівливість і розвивається на тлі цього депресія. Якщо дитина відчуває труднощі у спілкуванні, потрібно постаратися допомогти їй. Відвідування секцій, додаткові заняття після школи можуть частково вирішити проблему. Слід частіше запрошувати інших дітей додому і ходити в гості до друзів, у яких є діти такого ж віку. Захоплення онлайновими іграми потрібно замінити реальними аналогами. Не варто забувати про спеціальні контролюючі програми, за допомогою яких можна відстежувати, чим дитина займається в Мережі.

  Отже, інтернет-залежність є дійсно дуже важливою і актуальною проблемою сьогодення. Проблема швидко поширюється і набуває світового значення. Завданням оточуючих і батьків є виявлення цієї залежності і всебічна допомога для її подолання. На наш погляд, потребують подальшого дослідження чинники та наслідки виникнення комп’ютерної та інтернет-залежності, її форми, особливості розповсюдження у сучасному середовищі.

  Продовжується співпраця Хмельницького міського Центру соціальних служб для смі’ї, дітей та молоді за участю Хмельницького МРВ філії Державної установи «Центра пробації».

  6 лютого 2019 року, соціальний педагог Центру Степанюк В. Ю. та психолог МРВ з питань пробації Глуховським М. Б. провели бесіда з елементами тренінгу для умовно засуджених на тему «Сім’я і сімейні цінності».

  Метою бесіди було, продемонструвати процес побудови хороших взаємин і майбутньої сім’ї, допомогти замислитися над тим, від чого необхідно відмовитися заради досягнення цієї життєвої мети. Стимулювати роздуми про сімейні цінності та їх значущості у сім’ї, визначити чинники які впливають на створення щасливої родини.

  У нашому житті емоції відіграють вагому роль, адже за допомогою них ми формуємо власне світосприйняття, забарвлюємо події відтінками. Палітра емоцій у людини є унікальною, вона включає в себе як негативні, так і позитивні переживання, які віднаходять своє місце у павутинні міжособистісних стосунків. Уміння розрізняти та розуміти власні емоції є основою, на якій тримається внутрішнє щастя людини. Володіючи цим умінням, ми можемо правильно пояснити свій стан, простежити хід нав’язливих думок, і надати підтримку тим, хто опинився в пастці неспокою.

  Наші емоції – мов маленькі стежинки, якими ми крокуємо назустріч навколишньому світу. Тому важливо йти крок за кроком, витримуючи баланс. Але час від часу керування власними емоціями постає непосильним завданням. Нам здається, що виказувати те, що хвилює душу, є недоречним, непотрібним, зайвим. Так ми стримуємо сльози, стримуємо сміх тоді, коли нам украй необхідно ними поділитися.

  Щоб стати повноправним володарем свого внутрішнього світу та навчитися керувати власними емоціями, потрібно дослідити їх природу та простежити їх прояви залежно від виниклих ситуацій у житті. Ось декілька порад, які допоможуть вам віднайти стійку опору під час так званих «емоційних штормів»:

1. Ви маєте право на емоції.

  Щодня ми реагуємо на зміни в нашому оточенні за допомогою емоцій. Це є однією з форм нашого самовираження. Тому ви можете ділитися своїми переживаннями в обраний вами спосіб і в комфортних для вас обставинах.

2. Відстежуйте закономірності виникнення емоцій.

  Наприклад, улюблена іграшка дитинства дарує вам радість, у той же час темрява може вас злякати. Віднайшовши зв’язок між певною емоцією та причиною її виклику, ви зможете проаналізувати історію виникнення реакції на об’єкт і, за потреби, мінімізувати її прояв.

3. Намагайтеся пояснити свої емоції.

  Ваше ставлення до дійсності є тільки вашим особистісним баченням, тому воно може бути несприйнятим людьми з вашого оточення. Щоб уникнути непорозуміння, поясніть свій емоційний стан. Ви заслуговуєте на підтримку!

4. Ваші емоції – це ваша відповідальність.

  Ми є учасниками так званого «емоційного кругообігу» і щодня ділимося з іншими своїми емоціями, як то щастя або смуток. Коли у нас виникає відчуття емоційного перенавантаження, ми починаємо несвідомо «скидати» свої емоції на близьких людей. Наприклад, конфлікт на роботі може бути перенесений на власну дитину у вигляді сварки через незначну дрібницю. Для того, щоб попередити такий «сплеск емоцій», потрібно навчитися методам емоційного розвантаження.

5. Мистецтво як традиційний спосіб самовираження.

  Розкрийте в собі нові таланти! Заняття музикою, гра в театральній групі, малювання пейзажів у скетчбуці, дизайн інтер’єру, вишивання шовковими стрічками, знайомство з йогою або ведення літературного щоденнику – і це тільки маленька частина можливих варіантів для проведення дозвілля. Ви обов’язково знайдете собі заняття, яке допоможе вам звільнитися від надмірних емоцій, набутих упродовж дня, зняти внутрішню напругу та відчути спокій і насолоду від життя.

6. Довіряйте собі та не бійтеся звертатися по допомогу.

  Якщо ви помічаєте суттєві зміни у своєму емоційному фоні (наприклад, тривале «застрягання» в одній емоції, перепади настрою, прояви раптової агресії та ін.), і вони значно впливають на ваше життя – візьміть консультацію у психолога або психотерапевта. У співпраці зі спеціалістом ви зумієте виявити причину таких змін і складете план дій і заходів, у результаті яких ви зможете керувати власною емоційною сферою та досягнете внутрішньо-особистісної гармонії!

  Психологічна робота Центру соціальних служб з особами, які мають тривалу перерву в роботі та перебувають на обліку у Хмельницькому міському центрі зайнятості.

  5 лютого в Хмельницькому міському центрі зайнятості, практичним психологом Хмельницького міського центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді Слободян О. А. було проведено тренінгове заняття на тему: «Пізнання своїх ресурсів для самореалізації себе на ринку праці».

  Метою заходу було розширення діапазону самореалізації, ознайомлення із сучасним станом ринку праці та пошуком власного ресурсу, який допоможе визначити  пріоритетні цілі у працевлаштуванні, шляхи їх досягнення.

  Учасники були активними у процесі тренінгового заняття та навчилися трансформувати негативну енергію власних страхів у позитивну енергетику бажань. Заняття дало можливість навчитися приймати власні переваги і недоліки, а також подивитися зі сторони на свої потенційні можливості у вирішені питань працевлаштування.

  Тимчасові рамки підліткової кризи коливаються в межах від одинадцяти до шістнадцяти років у дівчаток і від дванадцяти до вісімнадцяти – у хлопчиків. Як правило, у дівчаток криза протікає в більш м’якій формі, ніж у хлопчиків. Імовірно, це пов’язано з тим, що у сучасного суспільства традиційно вимоги до чоловіків вищі, ніж до жінок.

Суть підліткової кризи.

  Головною метою підліткової кризи вважається самоствердження підлітка, визнання себе як повноцінно сформовану особистість. В цей період відбувається найчастіше радикальна зміна поведінки підлітка. Правила поведінки, які встановлені в родині, були до цього часу застарівають, їм необхідно шукати альтернативу.
Цей період є одним з найбільш важливих у формуванні особистості і від того, як підліток подолає кризу, які уроки він винесе, залежить його подальше життя.

Характеристика підліткової кризи

  Вкрай неправильно вважати, що підліткова криза – це виключно негативне явище. Звичайно, це період боротьби за незалежність особистості, але боротьба здійснюється виключно на безпечних умовах. В умовах кризи відточуються навички підлітка у формуванні моделі поведінки, яку необхідно використовувати в складних ситуаціях, як знаходити компроміси або відстоювати власну думку.

Найбільш типові ознаки кризи підліткового віку:

• Для кризи незалежності характерні наступні прояви – негативізм, упертість, свавілля, норовливість, зневажливе ставлення до оточуючих, знецінювання думки дорослих, прояв власництва, бунти та протести.
• Криза залежності менш типова для підлітків, але тим не менше зустрічається приблизно в 15% випадків, для неї характерні – надмірний прояв послуху, повернення до звичок дитинства, дитячих форм поведінки, інтересів і навіть смаковим пристрастям.

  Іншими словами, криза у підлітків проявляється двома напрямками – незалежністю або залежністю. Щоб зробити перехід до дорослого життя менш болючим, дитині необхідно забезпечити максимально психологічно комфортні умови.

Як допомогти підліткові пережити вікову кризу.

  На щастя для батьків, бунтарські особливості підліткової кризи проявляються не постійно, а час від часу. Але, не слід забувати, що виявлятися вони можуть досить часто, тому модель поведінки доведеться коригувати, а не закривати на неї очі, як на тимчасове явище.
  Найбільш підходящим у цей період вважається авторитарний стиль поведінки з боку батьків, який передбачає суворий контроль поведінки підлітка, але не приниження його гідності.

  Правила поведінки повинні встановлюватися в ході обговорення з усіма членами сім’ї, в тому числі і з підлітком. Це дає можливість підвищити ступінь самостійності та ініціативності у підлітка, вчить його самоконтролю і дисципліни. У свою чергу, така поведінка батьків допомагає виховати у підлітка впевненість у собі, відповідальність за власну поведінку, а в подальшому і за своє життя.

  В наш час інклюзивна освіта це щось нове та незвичне, а як відомо усе нове лякає  та насторожує. Тому актуальність звернень на Службу «Телефон довіри 15-50» сьогодні зростає. Постають такі запитання від батьків: «Як реагувати на поведінку «особливих» дітей..», «Чи не загрожують вони своїм перебуванням іншим..», «Чому вони навчаються з нами…».

  В  свою черга інша сторона батьків звертаються з протилежними питаннями:  «…Як захистити дитину від образ, насміхань….», «…Як адаптуватись дитині та батькам у соціумі..», «…Що робити, коли дитині важко та немає результату в інклюзивному класі…» тощо.

  Як бачимо, запитання прості та зрозумілі, адже кожен дорослий любить свою дитину, піклується про неї, хвилюється, але головне те, що для усіх батьків їх діти найкращі та найдорожчі, саме тому дорослі інколи не задумуються над тим, що ображаючи інших дітей, ви робите боляче не тільки дітям, але й дорослим. Своєю гіперопікою та бажанням захистити дитину від усього, ви позбавляєте її досвіду від спроб та помилок, від висновків та аналізу дій, від адаптації дитини до життя. Як наслідок, ми отримуємо агресію від дітей та не сприйняття усіх порад.

  Зміни відбуваються тоді коли є усвідомлення проблеми та вирішення її. Керуючись цим, психологи Служби «Телефон Довіри 15-50» намагаються разом допомогти у вирішенні конфліктів, сприйнятті один одного, як особистості, допомагають пережити певні недоліки, невпевненість у собі, міжособистісні стосунки, внутрішньо-особистісні конфлікти, проблеми здоров’я, сексуальні питання, насилля та інше.

  Перелік проблем можна продовжувати, але, наразі, доречними будуть поради та рекомендації саме  під час страхів щодо соціально-психологічної адаптації дитини  з особливими потребами у соціальному середовищі:

• спостерігайте та реагуйте (занижена самооцінка, постійна тривожність, пригнічений настрій, втрата інтересу до навчання та життя ( суїцидальні  ідеї) – це перший фактор звернути увагу та відреагувати на причини та наслідки такого стану, тим самим допомогти дитині, проговорити, що саме відбувається, чому та як діяти на зміни у емоційній та внутрішньо-особистій зміні);
• розмовляйте та пояснюйте (діти, які мають певну особливість комплексують, що ускладнює адаптацію, відчувають себе невдахою, поганим, обділеним, винним. Як наслідок, отримуємо зниження мотивації навчання, втрата сенсу життя, комплекси та інше. Тому дорослим слід постійно пояснювати та розмовляти, навчити дитину спілкуватись, визначати життєві цінності, досягати поставленої мети, отримувати позитивні емоції саме від того життя, яке є;
• реагувати та інформувати (адаптація у школі, однолітками відбувається поступово та проблематично, але коли дитина підготовлена, це відбувається легко. Зміна оточення, самостійність, статеве дозрівання, перше кохання, обмеження прав, насилля та інше приносить за собою багато таємниць, запитань, міркувань, про які  батьки не завжди зможуть встигнути відреагувати чи надати відповідь. Тому необхідно завжди робити крок уперед та за допомогою спілкування інформувати, куди слід звернутись дитині за допомогою  (адже  батьки не завжди в змозі перебувати разом з дітьми).

  Виходячи з вищесказаного, психологами Служби «Телефон Довіри 15-50 розглянуто деякі аспекти поведінки дитини у соціумі та взаємодію батьків та дітей, складено поради згідно проблематики, яка з’явилась під час спільної праці психолога Служби «Телефон Довіри 15- 50» моб.067-133-15-50 та абонентів, які звернулись з обраною проблемою.

  Сподіваємось, що ця інформація стане багатьом корисною та наштовхне на роздуми  та переосмислення свого відношення до дітей з особливими потребами.

  Наші телефони –  15-50 – зі стаціонарного,  067-133-15-50 – з мобільного

За інформацією консультантів-психологів

Служби «Телефон Довіри 15- 50»

  З метою запобігання конфліктних ситуацій в шкільному колективі 29 січня психологом Хмельницького міського Центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді проведено тренінгове заняття на тему: «Навички безконфліктного спілкування учнів», участь у якому взяли учні 10–М (математичного) класу Хмельницького ліцею 2-3 ступенів Хмельницької обласної ради. Захід відбувся спільно зі спеціалістом Хмельницького міського центру зайнятості Семенюк В.І.

  Головною метою тренінгу було розширити знання дітей про конфлікт, стратегії поведінки в конфліктних ситуаціях, а також показати ефективні шляхи вирішення конфлікту.

  В процесі роботи учні висловили свою думку – що таке конфлікт. Ознайомились із стратегіями поведінки конфлікту, обговорили, які ризики та фактори впливають на виникнення конфліктів та що потрібно робити аби його уникнути.

  На завершення кожен учасник написав на стікері свої негативні якості, які, на його думку, заважають йому і призводять до конфліктів та імпровізовано викинули у кошик для сміття.

  Ви зацікавлені в пошуку роботи за кордоном? В такому випадку, вам варто ознайомитись з ключовими порадами людей, які вже мають такий досвід.

1. Оцініть усі переваги та недоліки роботи за кордоном.
2. Знайдіть роботу заздалегідь та оформіть робочу візу.
3. Зберіть інформацію про посередника до того, як скористаєтесь його послугами.
4. Наполягайте на укладенні трудового договору тільки тією мовою, яку ви дуже добре розумієте.
5. Зберіть усі необхідні документи для роботи за кордоном.
6. Зробіть копії усіх документів.
7. Дізнайтеся точну інформацію про місце вашої майбутньої роботи і помешкання та повідомте своїх родичів і друзів про деталі своєї поїздки.
8. Довіряйте свої документи лише уповноваженим посадовим особам (поліції, працівникам прикордонних служб).
9. Дізнайтесь про організації, які допомагають мігрантам у скрутних ситуаціях.
10. Не будьте довірливими.

  23 січня 2019 року набрав чинності Закон України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)” від 18 грудня 2018 р. № 2657-VIII. Даним нормативним актом було внесено зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Закону України “Про освіту”. У пояснювальній записці до законопроекту законотворці з посиланням на опитування Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) вказали, що із булінгом в Україні стикалися близько 67% дітей. Окрім цього, за даними опитувань, 25% українських школярів вважають себе жертвами булінгу. 40% школярів, що зіткнулися зі знущаннями в колах однолітків, не розповідають про випадки цькування батькам, а 44% ніяк не протидіють булінгу через острах теж стати жертвою знущань.

  У сьогоднішній публікації проаналізуємо зміни, які торкнулися Кодексу.

  Кодекс доповнено новою статею 173-4 “Булінг (цькування) учасника освітнього процесу” наступного змісту. Булінг (цькування), тобто діяння учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи або такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого, – тягне за собою накладення штрафу від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від двадцяти до сорока годин. Діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене групою осіб або повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, – тягне за собою накладення штрафу від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (конкретний розмір – від 1700 грн. до 3400 грн.) або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин.

  Діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене малолітніми (до 14 р.) або неповнолітніми особами  (від 14 р. до 16 р.), – тягне за собою накладення штрафу на батьків або осіб, які їх замінюють, від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 850 до 1700 грн.) або громадські роботи на строк від двадцяти до сорока годин. Діяння, передбачене частиною другою цієї статті, вчинене малолітньою або неповнолітньою особою віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років, – тягне за собою накладення штрафу на батьків або осіб, які їх замінюють, від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 1700 грн. до 3400 грн.) або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин. Отже, для групи осіб, які знущаються з інших, і для порушника, який займається цькуванням неодноразово впродовж року, покарання будуть посилені.

  Неповідомлення керівником закладу освіти уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про випадки булінгу (цькування) учасника освітнього процесу – тягне за собою накладення штрафу від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 850 грн. до 1700 грн.) або виправні роботи на строк до одного місяця з відрахуванням до двадцяти процентів заробітку.

  В наступній публікації торкнемося змін, внесених до Закону України “Про освіту”.