Чи доводилось вам чути від дітей фразу «Я боюся», «Мені страшно»?

  І що ви казали у відповідь – «Не бійся!», «Нема чого боятися!», «Ти що, маленький…»

  Однак, практика доводить, що це мало заспокоює, бо, навіть навпаки – підсилює дитячу тривогу. Що ж робити? Як же заспокоїти?

  Про це йшлося в бесіді психолога Віговської Антоніни з хмельничанами під час чергового консульт-пункту під відкритим небом в сквері ім.Тараса Шевченко 12 липня 2018 року.

  Батьки дізналися які 10 підтримуючих фраз можна сказати у відповідь на дитяче «Я боюся..» А також які компліменти можна робити власним дітям. 

  Цією інформацією ми також люб’язно ділимося з нашими друзями.

  Ще трохи компліментів вашим дітям

  Можна лише уявити, як засвітяться посмішками й радістю наші діти, коли почують, як ми робимо їм компліменти з величезною любов’ю та щирістю. Тому у процесі підготовки, навчання й корекції їх поведінки робіть дітям компліменти від усього серця.

  Ось іще десять компліментів для дітей.

1. Робіть компліменти про особистісні якості дітей. «Ти такий дотепний!», «Ти такий спокійний з малюками», «Мені подобається твоє завзяття!». Шукайте ті аспекти особистості дитини, які роблять її особливою й неповторною. Однак не вішайте ярлики: «О, ти у нас товариська дитина» або «У тебе такий серйозний характер».
2. Робіть компліменти про фізичні якості дітей. Намагайтесь не використовувати такі компліменти, як «Ти така гарна» або «Ти такий симпатичний» (хоча діти люблять слухати ці приємні слова). Зосередьтесь на конкретних фізичних рисах дитини: на її щасливих очах, привітній посмішці, сильних руках, швидких ногах. Звісно, не потрібно, щоб зовнішній вигляд дитини слугував основним приводом для компліментів, але це та нива, де кожен відчуває натхнення та підтримку.
3. Робіть компліменти про дитячу доброту. Звертайте увагу на ситуації, коли діти не пошкодували свого часу й доклали до виконання певної справи додаткові зусилля. «Це було так люб’язно із твого боку – принести тарілку своїй сестрі», «Ти обняв тата, коли він прийшов з роботи, і це було дійсно зворушливо», «У тебе найдобріше серце з усіх, що я зустрічала!».
4. Робіть компліменти про ставлення дітей, їх особистісну позицію. «Андрію, мені дуже сподобалось твоє відповідальне ставлення до домашніх обов’язків: ти виніс сміття, хоча сам хотів дивитись телевізор». «Сашко, я знаю, що не просто було зберегти хороший настрій, коли ваша футбольна команда програла, але я ціную те, як ти похвалив гравців іншої команди». Звісно, ваші діти будуть помічати й ваші взаємини, тому намагайтесь показувати їм приклад зразкового ставлення до людей і подій.
5. Робіть компліменти про чесність. Спонукайте дітей бути чесними та хваліть їх за такі прояви. «Семене, мені подобається, що ти не проніс потайки їжу в кінотеатр, як це зробили твої друзі. Твоя чесність вражає». «Оксано, ти молодець, що розповіла мені, що забула виконати домашнє завдання. Ти проявила себе чесною дівчинкою».
6. Робіть компліменти про почуття гумору дитини. Для початку смійтесь над її жартами! Навіть якщо ви не до кінця зрозуміли їх, підтримуйте дитину, отримуйте задоволення від її ентузіазму. Крім того, спробуйте поглянути на речі з допомогою почуття гумору дитини, навіть якщо воно відрізняється від вашого. «Олено, у тебе вийшов дотепний каламбур», «Миколо, ну й смішну ж гримасу ти зробив!».
7. Робіть компліменти про хороші манери, вихованість дітей. Коли ви намагаєтесь навчити свого сина бути джентльменом, висловлюйте йому вдячність за прояв хороших манер за будь-якої слушної нагоди. «Величезне спасибі тобі за те, що притримав мені двері, ти такий джентльмен». «Світлано, ти така молодець, що пропустила цю літню пані вперед» або «Спасибі, діти, що були охайними за столом. Це були дійсно хороші манери!».
8. Робіть компліменти про сміливість дитини. «Ти такий сміливий хлопець. Стати перед усім класом і виголосити промову – це дійсно сміливо!». Звертайте увагу на дрібниці, які лякають вашу дитину, і хваліть її тоді, коли вона долає власні страхи на шляху до своєї мети. «Ти знаєш, Максиме, учитись їздити на роликах було дійсно страшно. Ти виявив справжню сміливість».
9. Робіть компліменти дитині про її самовладання. Самовладання дається не просто… навіть дорослим. Тому коли ваша дитина контролює власні емоції, висловлюйте щире схвалення. «Сину, я знаю, що ти хотів сперечатись зі мною із цього приводу, тому дуже ціную, як ти проявив самовладання», «Я обов’язково розповім таткові, як ти продемонстрував хороше самовладання, коли відклав свій планшет без нагадувань».
10. Робіть компліменти про дитячу винахідливість. «Синку! Я б ніколи не додумався зробити це таким чином! Ти дійсно вмієш придумувати різні нові способи». Замість того, щоб розповідати дитині, як би ви зробили щось або як зробити це «краще» або «швидше», дозвольте їй самій вирішити задачу, а потім висловіть своє захоплення: «Мені дуже сподобалось, як ти знайшов вирішення задачі крок за кроком. Ось це винахідливість!».

За Законом України “Про запобігання та протидію домашньому насильству” до кривдника можуть бути застосовані наступні спеціальні заходи.

  1) Терміновий заборонний припис. Поліція може заборонити перебувати, проживати, контактувати з постраждалою людиною як на підставі її заяви, так і за власною ініціативою у разі існування загрози її життю чи здоров’ю. При цьому заборона перебувати разом кривднику і постраждалій особі не залежить від того, кому належить помешкання — постраждалому, кривднику, їхньою спільною власністю чи власністю третіх осіб. Припис залишити та перебувати у житлі разом із постраждалою особою не застосовується лише до неповнолітніх кривдників. У випадку, якщо людина відмовляється добровільно залишити житло, поліція може застосувати примусове виселення. Строк дії цих заборон — 10 днів. Заборонний припис поліції кривдник може оскаржити у суді.

  2) Обмежувальний припис. Застосовується на підставі судового рішення за заявою постраждалої особи (або її представника). Суд розглядає справу про видачу обмежувального припису в порядку окремого провадження не пізніше 72 годин після надходження до суду заяви про видачу обмежувального припису. Кривдника викликають до суду через розміщення оголошення на офіційному сайті суду. Однак судовий розгляд можуть провести і без виклику та участі кривдника, якщо того вимагає безпека постраждалої особи.

  Таким приписом людині може бути: заборонено перебувати в місці спільного проживання (перебування) з постраждалою особою; зобов’язано усунути перешкоди у користуванні майном; обмежено спілкування з постраждалою дитиною; заборонено наближатися на визначену відстань до місця проживання (перебування), навчання, роботи, інших місць частого відвідування постраждалою особою; заборонено особисто і через третіх осіб розшукувати постраждалу особу, якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому кривднику, переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з нею; заборонено вести листування, телефонні переговори з постраждалою особою або контактувати з нею через інші засоби зв’язку особисто і через третіх осіб. Рішення суду про видачу обмежувального припису підлягає негайному виконанню, а його оскарження не зупиняє його виконання. Обмежувальний припис видається на строк від одного до шести місяців, та може бути продовжений судом ще на шість місяців.

  Крім того, усі факти домашнього насильства, інформація про кривдника (незалежно від його згоди), а також про постраждалих (за їхньою згодою) вносяться до Єдиного державного реєстру випадків домашнього насильства та насильства за ознакою статі.

  Така інформація зберігається у базі: 1 рік у разі відсутності відкритого кримінального провадження, судового рішення про обмежувальний припис або адміністративне стягнення, обвинувального вироку суду; 3 роки, у разі наявності судового рішення про обмежувальний припис або адміністративне стягнення;10 років — у разі наявності обвинувального вироку, який набрав законної сили. Кривдника можуть взяти на профілактичний облік, проводити з ним роботи органами поліції, направити на проходження програми виправних робіт на строк від трьох місяців до одного року. Всі ці заходи — запобіжні, які дозволяють державним органам оперативно зреагувати на факти домашнього насильства, припинити його вчинення та усунути загрозу повторного насильства. Проте застосування таких заходів зовсім не означає, що кривдника не притягнуть до адміністративної або кримінальної відповідальності за наявності підстав.

  Відповідальність кривдника за вчинення домашнього насильства наразі передбачена лише у Кодексі України про адміністративні правопорушення. Ст. 172-3 КУпАП за вчинення домашнього насильства передбачає покарання у вигляді штрафу або громадських робіт на строк 30-40 годин, або адміністративного арешту на строк до 7 діб. Повторне вчинення домашнього насильства протягом року вже загрожує штрафом або громадськими роботами на строк від 40 до 60 годин, або адміністративним арештом на строк до 15 діб.

  Закон, який запроваджує кримінальну відповідальність за домашнє насильство набуде чинності 11 січня 2019 року. Зокрема, почне діяти кримінальна відповідальність за вчинення систематичного домашнього насильства, що передбачатиме покарання у вигляді позбавлення волі строком до 2 років. Тож до того часу домашніх кривдників будуть притягати лише до адміністративної відповідальності та застосовувати спеціальні заходи через поліцію або суд.

  Безумовно, новий закон проти домашнього насильства має певні прогалини, пов’язані із його застосуванням на практиці. Залишається без відповіді питання місця перебування кривдника, якому заборонено перебувати у спільному із сім’єю житлі; невідома доказова база для застосування обмежувальних приписів; процедура захисту осіб, які стали свідками насилля. Але, принаймні, факт того, що наша держава виходить на новий рівень боротьби проти насильства у родині заслуговує на позитивну реакцію.

  10 липня 2018 року темою консультацій психолога міського Центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді в сквері ім.Тараса Шевченко було: «Як привчити дитину до дисципліни».

  Психолог Віговська Антоніна під час спілкування з хмельничанами цікавилась у батьків як вони дають раду бешкетуванням своїх малюків, чи розуміються на дитячих емоціях та тому, як працює дитячий мозок і чому непродуктивно кричати і моралізувати, коли дитина збуджена. Батьки отримали флаєри з інформацією, якою ми також люб’язно ділимося.

  Три складові дисциплінування дітей

  Ми хочемо, щоб наші діти навчалися на власних помилках і не повторювали їх знову. Ми ставимо їх у куток або закриваємо в кімнаті, щоб вони «подумали над своєю поведінкою». Але діти продовжують чинити по-своєму, всупереч покаранням. Як же привчити свою дитину до дисципліни?

  Так, ми часто вважаємо, що покарання необхідне для того, щоб дитина дотримувалася дисципліни. Однак саме слово «дисципліна» походить від латинського «disciplina», що в перекладі означає «навчання». У цьому й полягає секрет того, як можна виправити поведінку дитини – потрібно допомогти їй навчитися поводитися добре.

  Якщо ми караємо дитину, щоб вона спокутувала свою помилку, це не допомагає їй зробити правильний вибір наступного разу. Нікому не подобається, коли ним командують – покарання може призвести до протистояння, а діти можуть продовжувати поводитися погано.

  Привчаючи дитину до дисципліни, ми повинні пам’ятати про три ключових аспекти: приділити дитині увагу, якої вона домагається, навчити її гарної поведінки, встановити межі й дотримуватися їх.

1. Приділіть увагу дитині. Діти потребують багато уваги. Коли її виявляється недостатньо, вони намагаються привернути її всіма можливими способами. Своєю поведінкою вони виводять нас із себе, оскільки вважають, що коли на тебе гніваються – це краще, ніж коли тебе ігнорують. Це не означає, що ви повинні проводити з дитиною цілий день – досить приділяти їй усього кілька хвилин протягом дня, займаючись тим, що їй цікаво, і не відволікаючись на сторонні речі. Ось побачите, це позитивно позначиться на поведінці дитини.

  Приділіть 10 хвилин у день кожній дитині. Пограйте в ігри, які вони виберуть, або почитайте їхню улюблену книгу. Не відволікайтеся на телефонні дзвінки. Коли ви приділите дітям достатньо уваги, вони легше підуть на контакт, менше будуть привертати увагу за допомогою поганої поведінки. Життя сповнене турбот, і можливо, спочатку вам буде важко знайти вільний час. Але пам’ятайте, що ви вкладаєте свій час у взаємини з дитиною та в її хорошу поведінку. Для того, щоб привчити дитину до дисципліни, важливо дати їй те, чого вона хоче, і тим самим уникнути її поганої поведінки.

2. Навчіть дитину гарної поведінки. Як було сказано раніше, слово «дисципліна» походить від слова «навчання». Кращий спосіб привчити дитину до дисципліни – допомогти їй зробити правильний вибір. Ви можете промовляти за дитину фрази, яких хочете її навчити. Спокійним голосом скажіть: «Я хочу пограти трактором, коли ти закінчиш», «Можна мені тістечко?» тощо.

  Поміняйтеся ролями та уявіть себе дитиною. Дозвольте своїй внутрішній дитині проявити себе та зробити правильний вибір. Заохочуйте правильний вибір вашого малюка: «Я бачу, ти добре попрацював і сам прибрав у кімнаті! Ти дуже мені допоміг! Я це дуже ціную!», «Дякую, що поділився книгою з братом. Ти дуже добрий».

3. Установіть кордони й дотримуйтесь їх. Діти добре поводяться, коли знають правила й бачать межу. Не перевантажуйте дитину сотнями правил, сконцентруйтеся на тому, що дійсно важливо для вашої родини. Чітко визначте основні правила й покарання за їх порушення. Переконайтеся, що всі розуміють правила й наслідки у випадку їх порушення. Наприклад, якщо дитина забуде прибрати за собою тарілку після обіду, вона повинна буде помити весь посуд. При цьому важливо бути послідовним, тому змушувати дитину прибирати в кімнаті за те, що вона не зробила уроки вчасно, неефективно.

  Доводьте справу до логічного кінця кожного разу, коли дитина порушує встановлені правила. Нарешті, запам’ятайте, що привчити дитину до дисципліни – означає не карати, а навчити її робити правильний вибір. Будьте послідовні, приділяйте дитині увагу, встановлюйте для неї правила й кордони, і у вас усе вийде.

  05.07.2018 року психолог ХМЦСССДМ спільно з Товариством молодих інвалідів прийняли участь у майстер-класі з плетіння віночків на арт-локації в обласній бібліотеці для юнацтва.

  7 липня – один із найдивовижніших, найзагадковіших свят. З особливим трепетом завжди очікували на це свято юнаки та дівчата. Адже всі вони щиро вірили, що в ніч з 6 на 7 липня можна дізнатися про свою долю, чи будеш наступного року в парі, чи суджено Тобі вийти заміж, одружитися…

  Є ще багато незвичних цікавих купальських традицій. Адже чим як не звичаями та обрядами багатий український народ.

  Учасники дійства мали можливість підготуватися до свята Івана Купала, виготовивши чудовий вінок з живих квітів, пригадати історію виникнення та святкування Івана Купала, послухати обрядових пісень які виконували під час святкування дійства.

  Працівниками відділу мистецтв Хмельницької обласної бібліотеки для юнацтва проведено майстер-клас з плетіння віночків, спочатку з учасниками даного дійства мали можливість познайомитись з переліком квітів та рослин які вплітають у вінок, з їх цілющими властивостями. Усього у вінку могло бути до 12 різних квіток, кожна з яких мала свій символ. Мак вважається не тільки квіткою мрій, але й символом родючості, краси та молодості; ромашка — символом кохання, ніжності та вірності; соняшник — відданості й вірності; волошки у віночку — символ людяності; ружа, мальва і півонію — символи віри, надії, любові; м’ята — оберег дитини та її здоров’я; материнка — символ материнської любові; лілея — дівочі чари, чистота, цнота, див’ясил — корінь дев’яти сил, який зміцнює та повертає здоров’я; безсмертник — символ здоров’я, загоює виразки, і рани; цвіт вишні та яблуні — материнська відданість та любов; калина — краса та дівоча врода; хміль — гнучкість і розум; польовий дзвіночок — вдячність.

  Щоб посилити захисну силу вінка поміж квітів вплітали зілля та листя: полин — «траву над травами», буркун зілля — символ вірності, що може з’єднувати розлучене подружжя; листя дуба — символ сили. Але чи не найсильнішим оберегам вважають барвінок  — символ життя та безсмертя душі людської, оберіг від злих, зілля кохання та дівочої краси, чистого шлюбу. Казали, що варто лише дівчині та юнакові з’їсти листочок барвінку, як між ними спалахне кохання. Кожна пелюстка має певне значення: перша — краса, друга — ніжність, третя — незабутність, четверта — злагода, п’ята — вірність.

  06 липня 2018 року психологом Хмельницького міського центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді Любов’ю Панчук спільно з психологом державної установи «Хмельницький слідчий ізолятор» Олексієм Левчиком проведено з неповнолітніми, які перебувають у СІЗО тренінгове заняття на тему «Сім’я та сімейні цінності».

  У житті кожної людини родина займає особливе місце. У сім’ї росте дитина і з перших років свого життя вона засвоює норми співжиття, людських відносин, вбираючи з сім’ї і добро, і зло, все, чим характерна його сім’я. Ставши дорослими, діти наслідують цінності та традиції своєї сім’ї.

  Присутнім розповіли, що український День родини відносно молоде свято і відзначається 08 липня з 2012 року.

  Здавна відомо, що родина — то невичерпне джерело наснаги, любові та батьківських обов’язків. І кожна сім’я повинна докладати зусиль, аби не всохло родове дерево, бо «Без роду нема народу».

  Метою даного заходу стало поглиблення знань неповнолітніх про сім’ю, про основні обов’язки членів сім’ї, донести інформацію, що кожен член великої родини має дбати про красу, чесність і порядність свого роду та виховувати шанобливе ставлення до старших членів сім’ї.
  Під час заходу неповнолітнім було запропоновано ряд вправ, які сприяють кращому усвідомленню того, що члени їх родини це — найрідніші і найближчі кожному з нас люди. Присутні створювали герби власних сімей, обговорювали сімейні цінності, обряди, звичаї. Також по завершенні заходу всі разом створити спільне дерево родинних цінностей.

  Загалом даний захід пройшов у теплій атмосфері та залишив гарні враження.

  5 червня 2018 року темою консультацій психолога міського Центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді в сквері ім.Тараса Шевченко було: «Рекомендації психолога для батьків на літо».

  Психолог Віговська Антоніна під час спілкування з хмельничанами цікавилась у батьків як маленькі хмельничани проводять канікули і пропонувала флаєри з інформацію.

  Рекомендації психолога для батьків на літо

1. Літні канікули – це найкращий час для того, щоб, нарешті, дати дитині те, що ви давно збиралися, але не встигли протягом навчального року.

2. З широкого спектра можливостей виберіть ті види літнього відпочинку, розваг, занять, які влаштують вашу дитину і вас.

3. Враховуйте схильність дітей до активних видів відпочинку. Дитина не може сидіти дома, тому що ви на роботі, не дозволяєте їй виходити, а про літній відпочинок завчасно не подбали. Вона тоді муситиме себе чимось зайняти сама і це точно буде комп’ютер чи смартфон. Якщо ви позбавите її і цього, а читати вона не навчена чи не любить, тоді дитина почне нервуватися і тривожитися і ваші стосунки можуть зіпсуватися.

4. Використовуйте канікули для того, щоб ваша дитина придбала корисні життєві навички (ремонт автомобіля, благоустрій житла та інші заняття).

5. Спільна діяльність батьків і дорослих дітей під час літнього відпочинку може і повинна стати прекрасною школою спілкування і взаєморозуміння.

6. Літо дає вам можливість оцінити зростання рівня можливостей вашої дитини, подолати старі стереотипи дитячо-батьківських відносин, оцінити дитину як можливого або вже повноцінного помічника.

7. Успішність роботи у видах діяльності, не пов’язаних з навчанням, може стати найважливішим засобом профілактики невпевненості, тривожності, заниженої самооцінки.

8. Канікули – час почуттів. Почуття – це дуже серйозно. Бурхливе і короткочасне захоплення може сприйматися як велике серйозне почуття на все життя. Батьки навряд чи зможуть вберегти дитину, що дорослішає, від помилок, але вони в змозі зробити дитину сильнішою, підтримавши її. Сердитися, засмучуватися – значить “нормально” переживати розчарування. Важливо підтримати дитину, виявляючи співчуття. Можна також поділитися вибірково власним досвідом розчарувань і нових надій. Це зближує і робить стосунки відкритішими.

9. Дозволяйте дитині відчувати себе дорослою і самостійною. Самостійне прийняття рішень і відповідальність за нього – невід’ємна частина дорослішання. Дозволяйте дитині робити помилки. Жодна людина не стала дорослою, не помиляючись. Однак в моменти, коли дитина в розпачі від власних помилок – не критикуйте і не звинувачуйте, не знецінюйте її старання, а просто пожалійте і запропонуйте свою допомогу. Так ви зможете стати для дитини авторитетом  і другом.

10. Друзі вашої дитини – чудовий маркер і  можливість побачити, які її потреби не реалізуються в спілкуванні з вами. Якими б дивними і екзотичними ці друзі не здавалися вам, вони їй чогось потрібні, тому не варто їх різко критикувати. Ефект може бути зворотним. Запросіть у гості, допоможіть організувати спільну діяльність вашої дитини та її друзів. Саме так ви зможете невимушено познайомитися з ними, дізнатися про їхні звички, інтереси, стиль життя.

  Додаткові рекомендації для батьків, чиї діти переходять в середні класи:

  1. У той же час, з огляду на побажання переважної більшості педагогів, залучайте дитину до читання.

• як правило, читати люблять діти читаючих батьків, тому читайте разом, діліться з дитиною думкою про прочитане;
• насолоджуйтеся читанням самі і виробіть у дітей відношення до читання як до задоволення;
• показуйте, що ви цінуєте читання: купуйте книги, даруйте їх самі і отримуйте в якості подарунка;
• на видному місці будинку повісьте список, в якому буде відображений прогрес дитини в читанні (скільки книг прочитано і за який термін);
• збирайте книги за темами, які цікаві дитині;
• нехай діти теж вибирають собі книги і журнали;
• по черзі читайте один одному розповіді або смішні історії;
• заохочуйте читання дітей вголос, щоб розвинути навички і впевненість в собі.

  2. Зараз ваша дитина переживає найважливіший етап у розвитку самосвідомості, формується нове уявлення про “себе реального” і “себе ідеального”. Ваше завдання полягає в тому, щоб допомогти дитині зробити ідеальний образ “Я” реально досяжним. Для цього вам рекомендується в спілкуванні з дитиною використовувати стратегію приймаючої, підтримуючої поведінки. 

  3. Під час літнього відпочинку ви також можете впливати і на інтерес дитини до навчальної діяльності. Для цього:

• підкреслюйте важливу роль доброї освіти в Вашому житті;
• розповідаючи про знайомих (дорослих або дітей), звертайте увагу на якість і рівень їх освіченості. Текст підготовлено на основі інформації із доступних джерел інтернет-медіа.

  Психологічні консультації на свіжому повітрі. Фахівці міського центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді відновили минулорічну традицію роботи у сквері Шевченка. До кінця літа щовівторка та щочетверга з 12:00 до 14:00 психолог саме тут спілкуватиметься з хмельничанами. Першу зустріч присвятили темі літнього відпочинку дітей.

  З розвитком інтернет-технологій і розширенням інтернет-простору збільшується ймовірність зіткнення з шахрайством. Останнього часу популярність набув фішинг – різновид шахрайської діяльності, метою якої є отримання доступу до конфіденціальної інформації користувача (логінів, паролів, даних банківських карт). Фішингові повідомлення спонукають до негайних дій, не залишаючи часу на роздуми. Шахрайські повідомлення найчастіше надходять від імені відомих брендів і впливають на емоційне сприйняття інформації. Вони можуть: викликати тривогу за стан своїх банківських рахунків; обіцяти грошові вигоди з докладанням мінімальних зусиль (лотереї, повідомлення про можливий неочікуваний спадок тощо); пропонувати фінансові угоди з неймовірно вигідними умовами; закликати до пожертв після інформаційних новин про стихійні лиха або звертатися до Вашого милосердя, пропонуючи допомогти хворим дітям. Шахраї використовують не лише розсилку листів на електронні адреси, але й онлайн-оголошення, результати пошукових систем, імітацію спливаючих вікон з системними повідомленнями, розповсюдження інформації у соціальних мережах. За оцінками фахівців 70% фішингових атак в соціальних мережах мають успіх. Це обумовлено тим, що більшість користувачів інтернету не надають належної уваги кібербезпеці.

  Які моменти вказують на те, що це фішингова атака:

• повідомлення на електронну пошту надходять з адрес не внесених до адресної книги;
• фішингові повідомлення можуть містити орфографічні помилки;
• такі повідомлення пропонують перейти за посиланням, щоб уникнути можливих проблем;
• в шахрайських повідомленнях завжди міститься заклик про введення пароля, особистих даних, даних про фінансові рахунки.

  Для того, щоб захистити себе від шахраїв-фішерів:

• заведіть собі декілька поштових адрес, одну з яких використовуйте лише для особистого спілкування, іншу – для публічного доступу;
• візьміть собі за звичку ніколи не відповідати на спам;
• замисліться про наслідки, перш ніж перейти за запропонованим посиланням, воно може вести на фішінгові сайти;
• користуйтеся спам-фільтрами;
• своєчасно оновлюйте свій інтернет-браузер.

  Якщо у Вас виникла підозра, що Ви стали жертвою інтернет-шахрайства, змініть паролі на всіх акаунтах, які могли стати метою шахраїв; зверніться у банк з повідомленням, що Вашими даними можуть скористуватися шахраї, заблокуйте рахунки; ведіть моніторинг банківських виписок і звітів про операції з кредитною карткою. Уважність і обережність в інтернеті захистить Вас від зайвих хвилювань і не дозволить стати жертвою шахраїв.

  25 червня 2018 року курсанти І курсу Національної академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького долучилися до просвітницького заходу “Майбутнє вільне від наркотиків”, який проходив у рамках Міжнародного дня боротьби зі зловживання наркотиками та їх незаконним розповсюдженням.
  Захід проводили працівники міського Центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді: практичний психолог Віговська Антоніна, фахівці із соціальної роботи Шеремета Тетяна та Клепас Оксана. 
  Основна мета заходу – профілактика та попередження виникнення наркотичної залежності у молоді, формування здорового способу життя, запобігання першої проби наркотичної речовини.
  Упродовж зустрічі курсантам розповіли про шкоду та небезпеку, яку несуть наркотики для людини та суспільства. Курсанти переглянули відеоролики на обговорювану тематику.

  Лекція проходила у формі діалогу, під час якого кожний міг отримати відповіді на усі свої запитання.

  Профілактична робота з молоддю є дуже важливою і потребує участі всіх членів суспільства і громадськості. Разом можна захистити нашу молодь від таких небезпечних соціальних проблем.

  Торгівля людьми – це продаж людей і їх використання злочинними елементами з метою одержання прибутку. Це може означати примушення або втягування через обман до проституції, жебракування, або ручної праці.

  Складна економічна ситуація в Україні змушує громадян шукати роботу за кордоном. Під час подорожі, навчання чи роботи за кордоном Ви маєте подбати про власну безпеку. Саме через легковажність та недостатню поінформованість про реалії працевлаштування за кордоном громадяни опиняються в скрутних ситуаціях.

  ПАМ’ЯТАЙТЕ: Ви повинні знати свої права й бути готовими їх захистити. Якщо Ви плануєте їхати на роботу за кордон, Вам необхідно отримати достовірну інформацію про майбутню роботу та умови життя за кордоном.

1. Обережно з паспортом! Ніколи нікому не віддавайте свій паспорт, окрім як працівникам посольств та прикордонних пунктів пропуску. Це Ваш ідентифікаційний документ і він повинен завжди бути у Вас. Якщо Ви загубили свій паспорт або ж його відібрали силою, звертайтеся до посольства або консульства України у відповідній країні.
2. Зробіть ксерокопії всіх важливих документів! Ще до виїзду зробіть ксерокопії паспорта, візи, страхового полісу та будь–яких інших документів, пов’язаних з поїздкою. Тримайте їх у безпечному місці окремо від оригіналів. Крім того, залишіть копії своїм рідним або друзям в Україні.
3. Не виїздіть із країни, доки не отримаєте чіткої контактної інформації про місце, де будете працювати та про безпечне надійне місце проживання. Повідомте рідним або друзям про детальне місце свого перебування за кордоном, а також залишіть їм детальну інформацію про Вашого роботодавця.
4. Будьте готові до надзвичайних ситуацій! Занотуйте контактну інформацію посольства/консульства України в країні, до якої збираєтесь, та негайно зв’яжіться зі співробітниками відповідної установи в скрутній ситуації.

  Пам’ятайте, ніхто не захищений від таких небезпечних ситуацій.

  Якщо Ви стали жертвою торгівлі звертайтесь за телефонами: Національна «Гаряча лінія» з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та гендерної дискримінації Центру «Ла Страда-Україна»: 0-800-500-335 (дзвінки безкоштовно зі стаціонарних телефонів в Україні) та 116 123 (безкоштовно з мобільних телефонів). Також Ви можете звертатися до Урядового контактного центру за номером 1545 — дзвінки на урядову “гарячу лінію” як із стаціонарних, так і з телефонів мобільних операторів (Київстар, Vodafone-МТС, Лафселл) — безкоштовні. У структурі Національної поліції України виокремлено Департамент боротьби із злочинами, пов’язаними з торгівлею людьми, куди можна звертатися за телефонами 063-1950058; 098-4810345; 050-0234678. До Національної поліції України можна звертатися за номером 102 або 0800500202.