Кожна людина мріє про щастя. Але для кожного воно різне. Для когось – це престижна посада, для когось – дорогий автомобіль, на думку інших це власний будинок. І коли раптом людина досягає всього цього, то розуміє, що це ще не щастя. Щастя  – це щось зовсім інше…

  Тільки вони, діти, яка проживають у державних закладах твердо знають, що щастя – це тато і мама, це коли тебе люблять по-справжньому, читають  казки, цілують перед сном… Щастя, це  коли ти маєш сім’ю…

  Таких дітей сотні. Вони залишаються самі зі своїми, поки що дитячими проблемами. І хоча держава дбає про них, проте найголовнішу їх потребу, на жаль, задовольнити вона не в змозі. Це потреба в любові та турботі, яку можуть забезпечити тільки батьки.

  На щастя, є небайдужі люди які мають бажання та можливість здійснити мрію малят: подарувати їм сім’ю. У нашій громаді функціонує три дитячих будинки сімейного типу: Світлани та Леоніда Карбівських, Тетяни та Миколи Савченків, Світлани та Юрія Вітренків та три прийомних сім’ї: Алли та Івана Вараниць, Оксани та Сергія Казмірчуків та Галини Маршалок, у яких виховуються діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування.

  А 2 липня 2020 року наша громада поповнилась на іще одну прийомну сім’ю: Володимира та Альони Таранюк, які  взяли до себе у родину трьох дівчаток Діану, Вікторію та Софійку, які є рідними сестричками. Донечки наповнили веселим дзвінким щебетом оселю подружжя, а Володимир та Альона почули таке щире та радісне „мама” і „тато”.

  Тож хочемо побажати молодим батькам міцного здоров’я, терпіння та витримки, багато радісних яскравих днів, позитиву, нехай повниться дитячим щасливим сміхом домівка та ростуть здоровими і успішними дітки.  

         На Хмельниччині в приміщені  Обласного центру соціальних служб для  сім’ї, дітей та молоді відбувся перший день навчання кандидатів у прийомні батьки, батьки- вихователі, опікуни- піклувальники, потиційні усиновителі.Навчання проводять сертифіковані тренери  Наталія Мельник та Тетяна Яцух. Підготовка кандидатів у прийомні батьки та батьки- вихователі  проводиться за американською програмою ПРАЙД. Методика запровадження програми ПРАЙД розглядає набуття знань і навичок для виховання прийомних дітей як безперервний процес, що розвивається на 4 окремих рівнях та передбачає 60 годин навчання кандидатів у прийомні батьки. В порівняні із статистичними даними по Україні, де усиновлення очікують понад 100 тис. дітей, ситуація в нашій області відносно непогана, адже з 432 дітей-сиріт лише 161 виховується у державних закладах. Решта охоплені сімейними формами виховання, такими як дитячі будинки сімейного типу, опікунство, тощо.  У 2019 році вже 47 дітей знайшли нові родини, 8 з них були усиновлені іноземцями. Пріоритетними формами влаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, є сімейні форми, одна з яких – прийомна сім’я.  В обласному центрі соціальних служб за останні 2 роки навчання пройшли 8  сімей кандидатів у прийомні батьки, батьки-вихователі , 20 осіб на опіку та 31 родина на усиновлення.

      Сьогодні відбулась друга виїзна робоча зустріч керівника Обласного центру соціальних служб Тетяни Власюк та представників «Центру допомоги учасникам АТО» в Хмельницький області в обласний  реабілітаційний  центр соціально-психологічної реабілітації «VIKTORIA» який розташований в селі Вихилівка Ярмоленецького району. Психологічна напруга після повернення до мирного життя для багатьох бійців виявляється значно важчим випробуванням, ніж участь у бойових діях.  

Учасники АТО мають можливість отримати безкоштовну психологічну реабілітацію в реабілітаційних установах України та області. За словами   в.о. керівника  «Центр допомоги учасникам АТО» в Хмельницький області Володимира Шрубковського, роки війни через АТО пройшли близько  18 тисяч чоловіків та жінок на Хмельниччині.   Від того, наскільки швидко вони повернуться звідти не лише фізично, а й психологічно, залежить нормальне функціонування  їхніх родин та суспільства в цілому. Саме з оцією  метою вони оглянули можливості перебування учасників АТО в даному закладі. За словами директора центру Анатолія Федорука Хмельницький обласний центр ресоціалізації наркозалежної молоді” розпочав діяльність у 1999 році як центр „Твоя перемога”. Головним завданням та ціллю роботи всього колективу Хмельницького обласного центру ресоціалізації наркозалежної молоді  – була соціальна реабілітація дезадаптованої молоді, залежної від психо-активних речовин.  передбачало психодіагностику, психотерапію, психокорекцію, трудотерапію, природо терапію, заняття за інтересами, фізіотерапію.    Також здійснювались нові підходи до організації виховання: тестування, психодіагностичні, профорієнтаційні та комунікативні тренінги.  У свою чергу, він зазначив про готовність центру прийняти  для  реабілітації та лікуванні даної категорії  потерпілих. Представники влади разом із громадськими організаціями   намагаються знайти шляхи розв’язання складної проблеми. Розв’язати всі проблеми лікування та реабілітації постраждалих під час воєнних дій буде нелегко, але це стане можливим при повній мобілізації зусиль державних органів, медиків, волонтерів.

Батьки на час: на Хмельниччині шукають патронатних вихователів. Це – європейська форма виховання дітей, якими тимчасово не можуть опікуватися батьки. Суть її доволі проста – дитину беруть у родину буквально на кілька місяців й займаються нею не як батьки, а як тимчасові вихователі. За це держава обіцяє винагороду. Яку саме і що потрібно зробити, аби стати патронатним вихователем?

Замість інтернату – сім’я. В Україні взялися активно впроваджувати європейську модель виховання дітей. У деяких регіонах патронатні сім’ї уже з’явилися. Хмельниччина ж поки в процесі пошуку кандидатів.

Вимоги до претендентів на посаду патронатного вихователя – досить серйозні. Ценз за віком для жінок – від 35-ти до 60-ти. Обов’язкова умова – наявність власних дорослих дітей.

Головною з вимог до кандидатів є все ж таки бажання та стійка психіка. Патронатна сім’я для дитини і дитина в ній – тимчасові. Чужих дітей виховувати доведеться як власних, та, зрештою, доведеться відпустити. Як це зробити безболісно – кандидатів обов’язково навчатимуть. Безкоштовні курси для патронатних вихователів обіцяє держава. Тих, хто закінчить й отримає звання патронатного вихователя чекає державна винагорода.

Наразі бажаючих опанувати, так би мовити, нову професію на Хмельниччині двоє. У соціальній службі розраховують на те, що патронатних родителів буде більше.

https://www.facebook.com/tv7pluskm/videos/2316813565292922/

      На жаль, розлучення рідко буває мирним та безболісним. Надто коли у війни дорослих стають втягнутими діти. Від поведінки батьків у цей непростий період залежить, чи отримає дитина позитивний приклад стосунків між дорослими людьми та пошуку компромісів, абож понесе в собі хибні установки, що зважатимуть їй самій бути щасливою у сімейному житті, змусять боятися болю, свідком якого вона була. Як допомогти дитині пережити розлучення батьків без серйозної психологічної травми? Дитина — не причина проблем дорослих Завжди потрібно пам’ятати, що дитина – це половинка мами і половинка тата, і вона не винна у проблемах дорослих. Потрібно розповісти дитині про розлучення так, щоб у неї не було шоку, безвиході і депресії. Зробіть це спокійно і помірковано, а не після чергового скандалу, коли свого партнера хочеться розірвати на шматки. В такий момент можна наговорити купу гидоти про тата (маму) дитини, і дитина буде думати, що її ніхто не любить, і вона найбільш нещасна в світі. Спокійні відносини Намагайтеся відразу налагодити рівні й спокійні відносини з колись коханою людиною, якою б сильною не була на нього образа. Адже те, якими будуть ваші стосунки на перших порах, задасть тон на багато років вперед. Дотримуйтеся золотого правила: з’ясовувати стосунки, сваритися при дітях, а вже тим більше, ображати один одного категорично заборонено. Будьте чесні Ідеально буде, якщо в серйозній розмові візьмуть участь обидва з подружжя. Обов’язково згадайте про те, що батьки розлучаються один з одним, але не з ним, не з дитиною. Незважаючи на те, що мама і тато більше не будуть жити разом, оскільки вони можуть перешкодити один одному стати щасливими. Не фальшівте під час розмови, дитині теж потрібно розуміти, що бувають в житті такі ситуації, коли людина перебуває в пригніченому стані, і розставання – одна з цих ситуацій. Розлучення — не провина дитини Бувають випадки, коли діти звинувачують себе в тому, що мама з татом більше не разом. Тут важливо не допустити, щоб дитина замкнулася в собі. Залишайтесь для неї авторитетами, друзями. Краще буде, якщо ви поговорите з дитиною разом: поясните, що мамі так буде краще і татові буде краще, а в її житті зміниться хіба тільки те, що один з батьків відтепер не завжди буде поруч територіально. Будьте чесними та відповідальними, коли даєте обіцянки. Якщо сказали: «зустрічатимешся з татом/мамою раз на тиждень», дотримуйтесь обіцянки, бережіть дитячий спокій і довіру. Ваша кровинка має розуміти: батьки розлучаються одне з одним, а не з нею. Не конкуруйте за почуття дитини Запам’ятайте в житті дитини має значення як роль мами, так і роль батька. Дитина любить та поважає вас обох, навіть якщо й не демонструє цього явно. Не забувайте: навіть якщо сім’я розпадається, ваші ролі, основані на доповненні одне одного в житті дитини, залишаються назавжди. Не налаштовуйте дитину проти другого з батьків. Не скаржтесь дитині на її тата/матір, не вживайте образливих слів, коли згадуєте його/її у присутності дитини. Малеча є частинкою кожного з вас, тому частково сприйматиме ваші слова і на свою адресу. «Новий статус» Поясніть дитині її новий статус. Важливі фрази: – Бути дитиною батьків, що розлучилися – не соромно.- Ні в садочку, ні у школі, ні будь-де ніхто не дорікне тобі в цьому.- Ти, як і раніше, маєш у кого попросити поради та допомоги.- Батьки розуміють, що тобі нелегко, тому завжди пояснять, порадять, підтримають. Статистика заспокоює, згідно численних досліджень, близько 50% дітей переживають розлучення батьків без відчутних психологічних втрат. Нехай цей факт надихне вас на порозуміння з партнером, та посилить віру в те, що все закінчиться добре. Ваша чітка задача — сказати дитині: «Так, у нас з твоїм татом не вийшло, але коли ти виростеш, у тебе все буде по-іншому!»

“Дружба” між чоловіком і жінкою – це своєрідний обмін енергією, але без вибуху, що веде за собою каталізацію любовного процесу – цього не трапляється, відносини підтримуються плавно і зворушливо, і їх перехід в любовну стадію часто стає цілковитою несподіванкою для одного з учасників цього тандему, а інший виявляється вже давно був закоханий.

Дружба між чоловіком та жінкою зазвичай  розвивається за досить типовими напрямами. Нерозділене кохання 

Один з «друзів» таємно страждає, а інший цього не помічає. При цьому закоханий боїться розкрити свої почуття, адже це може зіпсувати стосунки, або ж свою любов маскує під звичайні приятельські стосунки. Буває, що закоханий не може розкритися бо один вже має стосунки з іншою людиною. Як правило, така дружба може незабаром припинитися. Тут важливо поговорити один з одним і знайти вихід разом. Якщо ваш друг закоханий у вас, а ви хочете бачити його лише другом, то найкраще закінчити дружбу, щоб не завдавати іншій людині болю і страждання.

Взаємність

Може існувати і взаємність. Обоє «друзів» відчувають однакові почуття, але не наважуються наблизитися, боячись, що це може зруйнувати дружбу. А дарма, адже коли у двох багато спільного: інтереси, смаки, погляди і думки, коли вони відчувають потребу одне в одному, то дружба між такими людьми може стати початком щасливого сімейного життя. Як правило, шлюби між колишніми друзями мають більше шансів пережити сімейні проблеми і не розпастися через сварок і непорозумінь.

Дружба і сім’я 

Один з друзів перебуває у шлюбі. Дружба в цьому випадку може негативно впливати на сім’ю. Сімейні відносини і так бувають складні, а ще є хтось, хто весь час поруч. 

Стара дужба 

Якщо двоє вже давно дружать, знають один про одного практично все і при цьому закохані, то тут може виникнути інша проблема. Вони настільки добре знають партнера, що це просто не дає їм перейти до більш близьких, любовних відносин. Виникає сором’язливість, нерішучість і в цьому випадку дійсно важко перейти від дружби до серйозних стосунків, важко зробити перший крок. 

 Ознака симпатії 

Існує кілька ознак, які говорять про те, що друг вас любить або бажає створити відносини. Багато ознак можуть бути непомітні на перший погляд. Тому потрібно уважно постежити за поведінкою людини. Адже, багато приховано в жестах і словах. Наприклад постійно вас хвалить; дарує коштовні подарунки; ревнує вас до інших; готовий прийти на допомогу в будь-яку хвилину; приділяє вам багато уваги. 

Найчастіше чоловік звертається до жінки, коли він в дитинстві був обділений материнською ласкою і турботою, а є єдину жінку ще не зустрів. Чоловіче середовище є своєрідним і часто йому не має кому розповісти найпотаємніше. Подружившись із жінкою, чоловік занурюється у взаємини, в яких із ним розмовляють як «із людиною», хочуть проникнути у його внутрішній світ, причому не для того, аби навести там порядок по-своєму (як колись, можливо, намагалася зробити його надто владна мама), а щоб краще його зрозуміти й, можливо, допомогти.      Натомість жінці чоловік потрібен завжди, і не тільки як друг. Друг-чоловік нерідко виступає в бажаній для кожної дівчинки ролі «старшого брата» — навіть коли він насправді не старший за віком. Жінки дуже цінують, що їхні друзі-чоловіки показують їм чоловічий погляд на речі. І взагалі, найголовніше, чого очікують і що одержують чоловіки й жінки від дружби з представником протилежної статі, — це погляд «з іншого боку медалі». А чи переросте дружба у щось більше залежить від кожного з друзів. 

  Протягом  червня  2020 року Деражнянським районним центром соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді здійснено виїзди у Божиковецьку, Волоськівську, Городищенську, Гришковецьку, Загінецьку, Згароцьку, Клопотовецьку, Копачівську, Майдан-Чернелівецьку, Мазниківську, Маниковецьку, Нижнянську, Новосілецьку, Пилипівську та Яськовецьку сільські ради. Відвідано 40 сімей, в яких виховується 99 дітей. Виявлено 3 нових сім’ї. які перебувають у складних життєвих обставинах.

  Перевірено використання допомоги при народженні дитини у 9 сім’ях.

  В рамках оперативного реагування на повідомлення про вчинення домашнього насильства, проведено надано  консультації членам  6  сімей,  в яких виховується 10 дітей. Надано консультативну допомогу особам, які постраждали від домашнього насильства. Наголошено про вплив насильства на формування особистості дітей, їх емоційний і фізичний розвиток. Роз’яснено норми діючого законодавства щодо покарання осіб, які вчиняють насильство, та підтримки його жертв.

  З органами місцевого самоврядування обговорено спроможність батьків задовольняти потреби дітей та шляхи мінімізації складних життєвих обставин.

       Сьогодні у приміщені обласного центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді відбулась робоча зустріч за участю директорки центру Тетяни Власюк, директора Хмельницького обласного центру соціально-психологічної реабілітації Анатолія Федорука та  в.о. керівника  «Центр допомоги учасникам АТО» в Хмельницький області Володимира Шрубковського.  Метою  зустрічі було об’єднання та ефективне використання наявних можливостей у забезпеченні соціальних прав, наданню психологічної та реабілітаційної   допомоги учасникам АТО. За словами Тетяни Власюк однією з важливих форм соціальної підтримки ветеранів та інвалідів військових конфліктів є психологічна реабілітація за допомогою спеціалізованих психотерапевтичних послуг. Адже досвід засвідчує, що не розв`язані вчасно психологічні проблеми учасників бойових дій призводять до руйнування міжособистісних контактів, у тому числі в сім`ях; посилюють ступінь толерантності до алкоголю, наркотичних засобів та насилля. Саме тому, ефективне функціонування системи соціально-психологічної реабілітації захисників розглядається одним з пріоритетів соціальної політики в державі.

   На думку в.о. керівника  «Центр допомоги учасникам АТО» Володимира Шрубковського проблема криється також у вкрай низькому ступені довіри українських військових саме до «кабінетних» психологів, які навряд чи до кінця розуміють реалії бойових дій. Досвідчених військових психологів в області поки замало. Станом на сьогодні в області серед учасників АТО існує психологічна, алкогольна, наркотична та суїцидальна  проблема. Тому проходження реабілітації  учасників АТО в реабілітаційному центрі дасть гарний результат.

   Цікавим може видатися досвід Хмельницького обласного центру соціально-психологічної реабілітації VIKTORIA  для українських бійців . За словами директора центру Анатолія Федорука, починаючи с 2014 року тут вже пройшли реабілітацію 14 учасників АТО.

  У процесі  зустрічі  було вирішено днями відвідати центр реабілітації в с.Вихилівка для подальшої співпраці в цьому напрямку.

Участь у ефірі беруть :

Тетяна Власюк – Директорка обласного центру соціальних служб для сім”ї дітей та молоді

Анатолій Федорук – Директор Хмельницькогоцентру соціально-психологічної реабілітації

https://www.facebook.com/tv7pluskm/videos/312132679791829/