Новини

Чому важливо просити вибачення у дитини?

— Додати коментар
5600_ua  Чи потрібно просити вибачення у дитини? Чи батьки завжди праві, і не зобов’язані вибачатися перед дитиною за гнів? Іноді батьки помилково вважають, що якщо вони визнають свою неправоту, дитина втратить довіру до них, буде відчувати себе незахищеною перед великим і страшним світом. Або ж навпаки донька чи син  перестане їх слухатися і сприймати всерйоз. Такі побоюування  зрозумілі, однак невірні.
  Довіра = чесність 
  Діти довіряють батькам, коли вони чесні з ними. Дитяча впевненість в собі буде рости через усвідомлення того, що і тато, і мама можуть робити помилки. Вони будуть бачити емоційно зрілих батьків, які можуть визнавати свої помилки і просити вибачення за них. 
  Напис на екані: Вибачайтеся якщо не праві 
  У яких випадках варто вибачатися перед дітьми? Відповідь на це питання може здатися очевидною, але це не так. Йдеться про справжні вибачення, а не сказані по ходу справи, побутові “вибач”. Наприклад, якщо ви звинуватили дитину в чомусь, чого вона не робила, і потім дізналися правду, ви повинні вибачитися перед нею. А якщо дитина засмучена через те, що її попросили прибрати в своїй кімнаті, але вона цього робити не хоче, то вибачатися не потрібно. Вибачатися за дисципліну в вихованні дитини – це поганий метод. 
  Поведінка оточуючих — це їх відповідальність 
  Не потрібно вибачатися і за поведінку оточуючих. Це не ви обізвали вашу дитину, це зробив її брат. Тому попрацюйте з братом, щоб той загладив свою провину. Вибачившись перед дитиною, замість кривдника, ви не допоможете нікому з двох. 
  Вибачення без емоцій 
  Вибачайтеся лише після того, як ви і дитина охололи і заспокоїлися.
  Висловлюйтеся коротко. Не обов’язково пояснювати всі думки на той момент, коли ви були неправі. Просто дайте дитині зрозуміти, що визнаєте свою неправоту і скажіть, що хочете вибачитися за те, що сказали або зробили тоді. Без «але». Не використовуйте в вибаченнях слово “але”. Це важливо! Не кажіть: “Мені шкода, що я накричала на тебе, але ти повинен був прибрати!”. Ваша дитина не несе відповідальності за ваше погану поведінку – навіть якщо вона було наслідком того, що вона щось зробила не так. Тільки ви несете відповідальність за свої слова і поведінку. Забудьте ситуацію одразу після вибачень і загладжування провини. Не дозволяйте дитині заграватися з цим і тягнути. І самі не дорікайте їй довго за проступки. Після того, як вибачення прийнято, рухаємося далі. 
  Уміння просити вибачення у дитини – це здоровий спосіб підтримувати відносини в родині і навчити дітей вести себе гідно, коли вони зроблять свої помилки. Адже діти беруть приклад з того, що ми робимо, а не з того, що ми говоримо.

Кам’янець-Подільський міський Центр соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді інформує: 4 травня – Міжнародний день протидії булінгу

— Додати коментар

unnamed  В Україні цей день відзначають вдруге.

  За даними ЮНІСЕФ, у 2019 році майже 70% дітей по всьому світу потерпали від цькування з боку однолітків. Водночас Україна посідала 4-е місце серед європейських країн з найвищим рівнем булінгу.

  19 січня 2019 року набув чинності Закон України від 18.12.2019 року №2657-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)». Також відповідним пунктом про булінг (цькування) було доповнено і Закон України «Про освіту».

  З питань протидії булінгу, зверніться за консультацією на Національну дитячу гарячу лінію: 116 111 (з мобільного) або 0 800 500 225 (зі стаціонарних телефонів). Дзвінки безкоштовні та конфіденційні.

  У місті Кам’янці-Подільському безпосередньо можна звернутися до працівників сектору ювенальної превенції міського відділу поліції (102) та до спеціалістів Центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді (03849) 91429).

  До відома.

  Булінг (цькування) — це дії або бездіяльність учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи та (або) такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого (Закон України «Про освіту»).

  Ознаки булінгу:

  • систематичність;
  • наявність сторін — кривдник (булер), потерпілий (жертва булінгу), спостерігачі (за наявності);
  • дії або бездіяльність кривдника, наслідком яких є заподіяння психічної та/або фізичної шкоди, приниження, страх, тривога, підпорядкування потерпілого інтересам кривдника, та/або спричинення соціальної ізоляції потерпілого.

Види булінгу:

  • фізичний – штовхання, бійки, підніжки, нанесення тілесних ушкоджень тощо;
  • економічний – крадіжки, пошкодження чи знищення особистих речей жертви, вимагання грошей тощо;
  • психологічний – поширення образливих чуток, ігнорування, погрози, жарти, шантаж тощо;
  • сексуальний – принизливі погляди, жести, образливі рухи тіла, прізвиська та образи сексуального характеру, зйомка відео у переодягальнях, сексуальні погрози, поширення образиливих чуток тощо;
  • кібербулінг – приниження за допомогою інформаційно-комунікаційних засобів: мобільних телефонів, інтернету тощо (пересилка неоднозначних фото, обзивання телефоном, зйомка на відео бійок чи інших принижень і викладання відео в мережу, цькування через соціальні мережі).

Відповідальність за вчинення булінгу:

  У разі вчинення булінгу (цькування) неповнолітніми до 16 років, відповідатимуть його батьки або особи, що їх заміняють. До них застосовуватимуть покарання у вигляді штрафу від 850 до 1700 грн або громадські роботи на строк від 20 до 40 годин. Окремо передбачена відповідальність за приховування фактів булінгу (цькування).

Забезпечення прав дітей в умовах карантину

— Додати коментар

  На виконання листів Уповноважено Президента України з прав дітей, Міністерства соціальної політики України, Хмельницької обласної адміністрації щодо посилання контролю забезпечення захисту прав дітей та соціальної підтримки сімей з дітьми в умовах карантину, протягом 27-30 квітня 2020 року Деражнянським районним центром соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді спільно із представниками органів місцевого самоврядування відвідано 11 сімей, в яких виховується 30 дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, в тому числі, 4 сім’ї, діти з яких повернулися на період карантину із закладів інституційного догляду та виховання. 

  Перевірено стан задоволення потреб дітей в умовах карантину, а саме наявність запасу продуктів, засобів гігієни, ліків першої необхідності; стан забезпечення батьками участі дітей у навчальному процесі.

  Батькам роз’яснено шляхи передачі коронавірусної інфекції, способи профілактики, обмеження, пов’язані із карантином, і відповідальність за їх порушення. Значну увагу приділено профілактиці зловживання алкоголю. Адже, зловживання алкоголем є чи не головним фактором, який зумовлює виникнення ряду інших порушень функціонування сім’ї.

  Фактів порушень прав дітей чи загрози їх життю та здоров’ю не виявлено. Проте, слід відмітити, що ситуація сім’ях є досить складною. Матеріальне становище сімей на пограничному рівні. Карантин призвів до втрати шляхів заробітку. Більшість сімей живуть за рахунок ведення домашнього господарства та  допомоги,  отриманої  від Деражнянської райдерадміністрації та ГО «Хмельниччина без сиріт». Також не може не турбувати питання забезпечення освітніх потреб дітей, адже більшість батьків відповідно до своїх інтелектуальних можливості нездатні домогти дітям у навчанні. 

  За результатами відвідування сімей, які перебувають у складних життєвих обставних, спільно із органами місцевого самоврядування обговорено шляхи контролю забезпечення прав дітей в умовах карантину та підтримки таких сімей.

IMG_20200429_112301 IMG_20200429_114155 IMG_20200429_114503 IMG_20200429_124941 IMG_20200429_115155IMG_20200429_115439IMG_20200429_132349 IMG_20200429_133921 IMG_20200429_133946 IMG_20200429_134025 IMG_20200429_135523 IMG-6a56f54d465f4f074e8abecaeb155b52-V IMG-668dc7a955ae4b9517549a555756f7ea-V IMG_20200429_095833 IMG_20200429_100758 IMG_20200429_101220IMG_20200429_102933 IMG_20200429_110320

Відбулася on-line free конференція у програмі ZOOM за темою “Самопрезентація як засіб створення позитивного іміджу особистості”.

— Додати коментар
  29 квітня 2020 року відбулася on-line free конференція у програмі ZOOM за темою “Самопрезентація як засіб створення позитивного іміджу особистості”.
  Дякуємо спікеру психологу Хмельницького міського Центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді Любові Кирилюк та учасникам конференції за активну взаємну роботу.
  У разі виникнення запитань за темою конференції звертайтесь за телефоном 068-729-60-29 або 0382-76-29-28

IMG_20200429_155220_594 IMG_20200429_155220_595

29 квітня розпочалася серія навчальних вебінарів «Захист дітей та підтримка сімей в умовах пандемії Covid-19»

— Додати коментар

вебiнар  Це навчальні вебінари Міністерства соціальної політики спільно з Уповноваженим Президента України з прав дитини, Міжнародною благодійною організацією «Партнерство «Кожній дитині» та Міжнародною громадською організацією «Міжнародний центр розвитку і лідерства».

  Захід відбувся за участі Міністра соціальної політики Марини Лазебної та Уповноваженого Президента України з прав дитини Миколи Кулеби.

  Вступний вебінар серії на тему «Забезпечення захисту дітей в умовах карантину» прослухали спеціалісти Кам’янець-Подільського міського Центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді.

  З доповідями перед учасниками виступили Генеральний директор Директорату розвитку соціальних послуг  та захисту прав дітей Міністертва соціальної політики Руслан Колбаса, заступник директора Партнерства «Кожній дитині» Зінаїда Кияниця, програмний директор Міжнародного центру розвитку і лідерства Дар’я Палатна.

  Для працівників Кам’янець-Подільського міського Центру важливими для практичної роботи стали питання надання соціальних послуг, у т.ч. соціального супроводу сім’ї в умовах карантину, процес моніторингу ймовірних ризиків для життя і здоров’я дітей, як захистити себе під час відвідування сімей та ін.

мiнiстркаобговорення

Юрисконсульт інформує

— Додати коментар

Юрисконсульт1  «Чи правомірним є зменшення заробітної плати під час карантину?» – з таким питанням до юрисконсульта Кам’янець-Подільського міського Центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді звернулись під час онлайн консультування громадяни нашого міста.

  Відповідає юрисконсульт Кам’янець-Подільського міського Центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді Яна Арнаутова.

  На період запровадження карантину більшість роботодавців змушені були внести зміни у свій порядок роботи. Переважно шляхом надання працівникам відпусток, організації дистанційної роботи (виконання роботи вдома) або встановлення режиму простою. Надання відпустки без збереження заробітної плати може відбуватися виключно за згодою працівника.

  Водночас, згідно з частиною третьою статті 113 КЗпП, за час простою, коли виникла виробнича ситуація, небезпечна для життя чи здоров’я працівника або для людей, які його оточують, і навколишнього природного середовища не з його вини, за працівником зберігається середній заробіток. Якщо ж роботодавець не оформив простій, тоді підприємство вважають таким, що працює.

  Іншим варіантом може бути переведення працівника на дистанційну роботу, для чого має бути окремий наказ роботодавця. Виконання дистанційної (надомної) роботи не тягне за собою будь-яких обмежень обсягу трудових прав працівників. При цьому, якщо працівник і роботодавець письмово не домовились про інше, дистанційна (надомна) робота передбачає оплату праці в повному обсязі та в строки, визначені діючим трудовим договором.

  Але в усіх цих випадках зарплату повинні виплачувати. Карантин не є юридичною підставою для звільнення роботодавця від сплати заробітної плати.

  Нагадуємо, що у разі появи потреби у консультуванні напишіть нам приватне повідомлення на сторінку «Міський Центр соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді» в Facebook за посиланням https://www.facebook.com/kpmcsssdm/  з зазначеним видом та бажаним часом консультування (з 10.00 по 13.00). Решта деталей наші спеціалісти з вами узгодять у форматі приватних повідомлень.

Також, консультуйтесь за робочим телефоном (03849) 9-14-29.

Полюби своє життя

— Додати коментар
скачанные файлы (1)  Вчіться любити життя, оскільки це один із найважливіших кроків на шляху до щасливого і здорового життя. Це не позбавить вас від труднощів або розчарувань, але любов до свого життя допоможе простіше пережити важкі моменти.
  Це трапляється у кожного в житті: в якийсь момент здається, що все набридло. Але в рутині повсякденності легко забути, що, щоб залишатися цікавою, життя вимагає нашої активної участі. Так що, коли вам здається, що все погано і нудно, є способи які допоможуть знову закохатися в своє життя:
  • Навчіться приймати любов.
  Приймайте допомогу, яку вам пропонують друзі. Приймайте компліменти. Дозвольте собі бути коханим в дрібницях, і побачите, наскільки легше стане любити себе.
  • Будьте вдячні.
  На кожну негативну думку знаходите позитивну відповідь. Життя не завжди райдужна, але вона набагато позитивніше, ніж ми думаємо. Фокусуйтеся на цьому, коли настають важкі часи.
  • Прощайте.
  Відпустіть минулі образи, вибачте людей. Це не означає, що ви повинні дозволити їм повернутися у ваше життя, але просто звільніть своє серце від вантажу образ і негативу. Прощення – важлива частина цього.
  • Залиште минуле в минулому.
  Відпустіть всі помилки, які ви робили, всі невдачі і біди. Щоб йти вперед, потрібно дивитися вперед, а не назад.
  • Намагайтеся бачити в людях найкраще.
  Любити і цінувати інших – це звичка. Замість того, щоб миттєво списувати людини з рахунків через його недоліків, спробуйте знайти в ньому щось хороше і зосередитися на цьому. Це підніме вам настрій і звільнить ту частину вашого розуму, яка зазвичай зберігає осуд і критику.
  • Скрізь шукайте можливості.
  Зважитеся нарешті на те, що ви давно хотіли зробити, ідіть на маленькі ризики, які з кожним днем будуть наближати вас до вашої мети. Світ повний нових можливостей і шансів. Все залежить від вас, скористайтеся ними.
  Проте, якщо Вам важко самостійно справитись зі своїми життєвими труднощами,  дзвоніть на службу «Телефон Довіри» за номером
 
 15-50, або 067 133 15 50 (цілодобово).

Чому виникають сімейні КОНФЛІКТИ?

— Додати коментар
konflikt-1  Більшість людей одружуються і думають, що їх партнер такий самий, як і вони, що вони разом хочуть одного й того самого в житті. Дуже швидко виявляється, що це не так. Жодну пару, що має близькі стосунки, не обійде відкриття істотних відмінностей . Багато хто пробує зробити свого партнера схожими на себе, змінити його. Але ті, кого ми прагнемо змінити, опираються.
  У них є свої переконання, свої уявлення про правила сімейного життя, про життєві цінності.
  І в цьому одна з основних причин виникнення сімейних конфліктів. У відповідь на наші вимоги змінитися, партнер може:
  • поступитися – такий стиль поведінки створює ілюзію щасливого шлюбу;
  • атакувати – виявлення почуттів зосереджені на звинуваченні іншого, на доведенні його неправоти і недосконалості;
  • просто уникати стосунків – піти з дому, змінити тему розмови, коли відносини стають надто напруженими, бо відчуває своє безсилля.
  Ці три способи поведінки в конфліктній накопиченню агресивних почуттів у партнерів.
Що ж робити ?
  Формуйте в собі внутрішні переконання, які закладуть основи розв’язання конфліктів безагресії:
1. Незалежно від того, як складається ситуація, мене ніщо не змусить застосувати силу.
2. Я можу сказати про те, що я хочу, про те, що мені потрібно і про те, що я відчуваю.
3. Я можу змиритися з тим, що не завжди отримуватиму те, що мені хочеться. На цій планеті крім мене, живуть і інші люди.
4. Моє головне завдання досягти взаєморозуміння і розв’язати проблеми, що виникли, а не змагатися і перемагати.
  Ми гадаємо, що із конфлікту не може вийти нічого путнього, тому що в конфлікті хтось перемагає, а хтось програє.
  Несумісність наших точок зору стосується лише приводу для конфлікту. Така несумісність підкріплюється відповідними емоціями. Насправді більшість конфліктів мають декілька причин. І цей факт робить можливими взаємовигідні розв’язки. Для кожного з учасників конфлікту найважливішими можуть бути зовсім різні обставини.
  Ключ до взаємовигідного розв’язку у тому, щоб задовольнити найважливіші для людини бажання, а натомість домогтися поступок в інших, не таких важливих для неї питаннях.
  Всі ми добре знаємо про правила поведінки, що потрібно не підвищувати голос, слухати партнера. Але чомусь, коли нас поглинають емоції, ми такі гарні, добрі, інтелігентні люди, починаємо ричати, перебивати один одного, згадувати гарі, образи і робити все навпаки.
  Насправді, жити з конфліктами і ставитися до них з повагою, як до цінних життєвих уроків, дуже складно. Проте, якщо хочете, почніть експериментувати.
  Ви можете використати деякі ідеї, котрі описані в даному буклеті чи придумати свої індивідуальні способи, як подружитися з конфліктами.
  Головне, що тепер ви вже знаєте і можете спробувати на власному досвіді, що конфлікт може нести в собі не тільки загрозу, але й багато захованих можливостей, які можуть бути несподіваними для вас.

ЩО ТАКЕ КОНФЛІКТ?

— Додати коментар
images (1)  Конфлікт вид спілкування, в основіякого лежать в різній мірі усвідомлені протиріччя, що виникають міжлюдьми і викликані розбіжністю їх поглядів, інтересів, мети, потреб.
Слово «конфлікт» викликає у більшості відверто негативні асоціації.
  Є кілька причин того, щоб уникати конфліктів:
Конфліктувати страшно. Можна зовсім зруйнувати стосунки і втратити близьку і рідну людину.
Конфліктувати погано. Ми боїмося отримати етикетку «сварливої», «істеричної», «агресивної» людини.
Конфлікт це боляче. Нас переслідують спогади про крики, сварки, емоційну напругу, душевний дискомфорт.
  Конфлікт може стати початком розвитку кращих та гармонічніших стосунків, покращання свого життя близьких нам людей, можливістю реально щось змінити.
  Буденність та рутина життя засмоктує нас. Ми можемо замислюватися над тим, що хочеться щось, змінити, але іноді тільки конфлікт змушує нас зробити це.
  Конфлікт часто є лише проявом накопиченого невдоволення та напруги, сигналом того, що в житті потрібно щось змінювати. І замість того, щоб уникати від нього, можна прислухатися і приглядітися до цього сигналу.
  Проблема в тому, що багато хто з нас не припускає навіть думки про те, що з конфлікту може вміти щось добре, так само як і про те, що свої негативні почуття (гнів, невдоволення)
  Саме тому багато людей прагнуть жити без конфліктів. Всі люди різні, і відмінності сприймати дуже важко. Негативні почуття це такі ж самі почуття, як і позитивні, вони потребують вираження та обговорення.