За матеріалами КУ «Центр надання соціальних послуг» Ізяславської міської ради

Шостого  лютого  2023 року  відбулася групова консультація для осіб, які перебувають  на обліку  Шепетівського  районного сектору № 2 філії Державної установи «Центр пробації»  у Хмельницькій області. Участь  у заході взяли старший інспектор  Шепетівського  районного сектору №2 ДУ «Центр пробації у Хмельницькій області» Оксана Ставнійчук,  провідний фахівець із соціальної роботи КУ «Центр надання соціальних послуг» Ізяславської міської ради Юлія Потюк,  юрист сектору «Ізяславського бюро правової допомоги» Шепетівського  місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги Зоя Гонтарук.

Оксана Ставнійчук наголосила на тому, що під час перебування на обліку   Центру Пробації підоблікові особи повинні особливо ретельно та відповідально ставитися до свого способу життя, аби не допустити додаткових адміністративних та кримінальних правоворушень, що можуть призвести по негативних наслідків.

Зоя Гонтарук поінформувала учасників групової консультації про роботу системи бюро правової допомоги, місцезнаходження та контакти «Ізяславського бюро правової допомоги» Шепетівського  місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги. Також вона проконсультувала присутніх про медіацію як спосіб врегулювання конфліктів поза судом. Учасники заходу отримали інформацію про те,  у яких конфліктах (спорах) можлива медіація, як вона відбувається, її переваги тощо. Адже законодавство України передбачає можливість скористатися медіацією на будь-якій стадії судового провадження та досудового розслідування з метою врегулювання будь-яких конфліктів (спорів) та запобігання їх виникненню у майбутньому.

Юлія Потюк під час зустрічі акцентувала увагу на необхідності веденні здорового способу життя, припинення зловживання спиртними напоями, адже переважна більшість вчинених правопорушень здійснюються у стані алкогольного сп’яніння. Також алкоголь руйнує сім’ї, спричиняє збільшення конфліктів у родинах та вчинення домашнього насильства. Вживаючи спиртні напої, людині важко знайти роботу та соціалізуватися у суспільстві. Врешті-решт, людина опиняється на самому життєвому дні.

Сподіваємось, що подібні заходи за участю фахівців допоможуть стати на вірний шлях у житті, виправити допущені помилки та не допустити їх у майбутньому.

За інформацією Хмельницького міського центру соціальних служб

Переважна більшість батьків читають дітям книги від народження до 5 років, але вже менше половини продовжує читати 5-8-річним дітям, і лише п’ята частина батьків читає дітям старшим 9 років. Натомість, дослідження показують, що серед підлітків, понад  60% також дуже люблять слухати, коли їм читають.

Спільне читання вголос непомітно привчає сприймати насичену, яскраву мову, а уявляння сюжетів розвиває не лише фантазію, але й розуміння. Поки діти ще тільки вчаться читати самостійно, це потребує відчутних зусиль, тож, для розуміння прочитаного, ресурсу лишається обмаль. Сприйняття прочитаного самостійно зрівнюється за ефективністю зі сприйняттям на слух тільки ближче до 14 років.

Не менш важливим є емоційний розвиток, який в читанні має кілька складових: це і співпереживання персонажам, і, водночас, емоційне наповнення самого процесу читання, і вибудовування довіри.

Спогади про спільне читання в дитинстві можуть надихати читати далі впродовж усього життя. А обговорення прочитаного дозволяє торкнутись складних тем, на які діти не завжди готові говорити від свого імені: етичні питання, конфлікти, несправедливість чи наслідки власних вчинків. З дітьми можна читати не лише художню літературу, але і підручники зі шкільної програми, наприклад, з історії. Читаючи дітям, ми маємо проговорити не лише фактаж, а й ціннісну і емоційну складову. Допрожити власну історію. Винести з неї можливий досвід. 

Спільне читання не лише дозволяє батькам поділитися своїми цінностями і життєвим досвідом, а й дізнатись багато цікавого про світ дитини. 

7 насолод, які дарує спільне читання

📎естетична насолода

Мова про зовнішній вигляд книги, виразний шрифт, гармонійна верстка та витончені малюнки;

📎ароматична

Це коли під час читання ви відчуваєте духмяний запах нової книги чи терпкий аромат давніх пожовклих аркушів;

📎слухову насолоду формує шурхіт перегортання сторінок і приємний тембр голосу близької людини;

📎тактильна — це шурхотіння перегорнутих сторінок, пружність палітурки, теплі обійми того, хто поруч;

📎креативна — коли разом з дитиною ви уявляєте інші світи, вигадуєте зовнішність персонажів, передчуваєте сюжетні повороти;

📎емоційна — як ви співпереживаєте персонажам, приміряєте на себе нові ролі;

📎когнітивна — відкриття для себе чогось нового про світ, а разом з тим і про себе.

Кожна насолода значно підсилюється, якщо її розділити з тими, кого любиш. Тож спільне читання — це своєрідне хюґе, тільки мова не лише про вас, тут важливо, що це відчуття комфорту, затишку та «повільного» щастя розливається довкола вас з дитиною. Тому практикуйте спільне читання з дитиною якомога частіше.

Програма “У Полі зору”

Про основні напрямки роботи Хмельницького обласного центру соціальних служб: зокрема, результати дії чат-боту «Дитина не сама» у Хмельницькій області, яку психологічну підтримку надають краянам та про онлайн-навчання для спеціалістів соціальної сфери ТГ в умовах війни.

Гості студії:

Тетяна Власюк – директорка Хмельницького обласного центру соціальних служб Наталія Мельник – заступниця директорки Хмельницького обласного центру соціальних служб.

https://www.youtube.com/watch?v=D92WlR8olq4

В Хмельницькому обласному центрі соціальних служб  відбулося онлайн-навчання для фахівців  територіальних громад. Юлія Воробієвська, практичний психолог організації, вела мову на тему надання першої психологічної допомоги (ППД) потребуючим.

Передусім спеціаліст наголосила на основних правилах надання  ППД. Вони допомагають оцінити кризову ситуацію, забезпечити власну безпеку на місці події, знайти підхід до переміщеного населення, зрозуміти його і спрямувати туди, де можна отримати практичну допомогу та інформацію.

Психологиня зауважила, щоб надавати першу психологічну допомогу, не обов’язково  мати кваліфікацію психолога або фахівця з соціальних питань. Однак, при ППД людям в кризових ситуаціях рекомендується працювати через відповідні компетентні організації  або громадські групи. Діючи самостійно, можна піддати себе ризику, дії можуть негативно вплинути на координацію заходів, а переміщені особи можуть не отримати належної допомоги.

Взявши на себе функцію допомоги людям, що переживають трагічну подію, важливо поважати їхню гідність та захищати  їхню безпеку. До речі, ППД можна надавати у будь-якому безпечному місці, до прикладу, в медичних установах, притулках, таборах переселенців…

Юлія Воробієвська акцентувала увагу на тому, що першим чином потрібно вчинити так, щоб люди надати раду собі самостійно, відновивши контроль над ситуацією. Сформувати  відчуття безпеки, сприяти доступу до соціальної, фізичної та емоційної підтримки.

За інформацією Хмельницького міського центру соціальних служб

Поговоривши з дитиною про відношення до свого тіла, Ви вбережете дитину від сексуального насильства. 

Ви можете звернутись до психологинь, психологів та юристки Вектор прав людини для отримання психологічних та юридичних онлайнових консультацій за номером телефону (також Viber, Telegram, WhatsApp): +38050 224-72-36 або заповнивши гугл-форму — https://bit.ly/36ZxDPd, після чого з вами зв’яжеться оператор у обраний вами спосіб.https://hrvector.org/podiyi/22-12-13-newhl

Опитувальник для підготовки публікації про ініціативи, що надають психологічну та/або юридичну допомогу в умовах війни РФ проти України https://bit.ly/3QOQfnw

  Інформація щодо зменшення ризику  насильства та жорстокого поводження. Детальніше інформація за посиланням:

  https://mycloud.coe.int/s/4Js9ykGWKZZZQ3b

Під час війни емоційний стан людини різного віку загострюється. Почуття напруги і тривоги особливо спостерігається й у матусь, які нещодавно народили. Аби зняти цей тиск із породіль, психологиня Хмельницького обласного центру соціальних служб Юлія Воробієвська  відвідала жінку, яка знаходиться у відділенні сумісного перебування  матері та дитини обласного пренатального центру, котра днями отримала статус «МАМИ».

Надавши психоемоційну підтримку жінці, фахівець наголосила, що це надзвичайно відповідальний період життя її і маляти. Тому виконання  материнських обов’язків має бути на належному рівні. Також звернула увагу на харчування, адже збалансована їжа для обох – це міцне фізичне і психічне здоров’я. Розповідала про формування педагогічної культури батьків і сім’ї в цілому.

Юлія Воробієвська спрямувала інформаційний лист-повідомлення про жінку з дитиною за місцем їхнього подальшого проживання, аби спеціалісти територіальних громад забезпечили надання соціальних послуг та, за потреби, здійснили соціальний супровід.

Сьогодні, 25.01.2023 року, в Хмельницькому обласному центрі соціальних служб відбулося онлайн-навчання для спеціалістів соціальної сфери територіальних громад. Вступне слово на занятті в Zoom-форматі мала директорка Центру Тетяна Власюк. Перед обговоренням теми «Оцінка потреб сім’ї/особи під час надання соціальних послуг», керівниця озвучила кількість звернень у цифрах, порівнюючи  2021-2022 роки. Так, виявилось, що порівняно з позаминулим роком роботою надавачами  соціальних послуг торік загальна кількість звернень збільшилася на 55%.

Зауваживши, що у зв’язку з воєнним станом значно збільшились відповідальність  і навантаження на наших фахівців, попросила працювати злагоджено і відповідно до чинного законодавства. Бо, як наголосила заступник директора обласного центру соціальних служб Наталія Мельник, приєднавшись до теми обговорення, оцінка потреб в першу чергу будується на основі ЗУ «Про соціальні послуги».

Наталія Валентинівна представила відповідно до усіх вимог презентацію оцінки потреб сім’ї/особи під час надання соціальних послуг, акцентуючи увагу на тому, що підставою для їх здійснення є повідомлення/інформація про сім’ю, особу, які перебувають або можуть потрапити в складні життєві обставини. Перед прийняттям рішення щодо подальших дій, оцінка потреб має пройти щонайменше три етапи, і лише потім відбувається документування акту оцінки потреб.

Також Наталія Мельник зауважила, що підписуючи документ, обов’язково треба бачити дитину, опираючись на фактори сім’ї та середовища.