Днями у місті Хмельницький відбувся саб-кластер з питань гендерно зумовленого насильства (ГЗН), який провів Дмитро Філіпський, польовий спеціаліст з протидії гендерно зумовленому насильству. Під час зустрічі, у якій взяли участь Тетяна Власюк, директорка  обласного центру соціальних служб, Лілія Остапішина, головний спеціаліст відділу організації надання та забезпечення соціальних послуг, інші фахівці і спеціалісти соціальної роботи, психологи, вели мову про пріоритетні сфери уваги  саб-кластеру.

Присутні розмовляли, зокрема, про  постійну оцінку потреб, а це моніторинг ризиків, збір/аналіз вторинних даних, оцінку ситуації партнерськими організаціями саб-кластера з питань ГЗН,  міжвідомчу аналітику. Також мова йшла  про скоординоване та якісне надання послуг – психологічної підтримки, юридичної допомоги, ініціативи щодо розширення прав  і  можливостей жінок через ведення випадків ГЗН, гарячі лінії, денні центри, притулки, мобільні бригади  ПСП, безпечні місця для жінок, кар’єрні хаби тощо.

До розмови долучились й учасники громадських організацій. Вони запропонували свою допомогу, а також обмінялись досвідом щодо згаданої теми. Також члени зібрання готові долучатись до спільної взаємодії.

У Хмельницькому обласному центрі соціальних служб  відбулося онлайн-начання для фахівців і спеціалістів  ТГ, соціальних партнерів…  Наталія Мельник, заступник директора центру та Лариса Гесь, фахівець соціальної роботи відділу методичного забезпечення соціальної роботи та навчальних заходів вели мову про інформаційну замітку.

Оскільки це  найпростіший і найкоротший  жанр в журналістиці, говорили, як її створювати, опираючись на загальноприйняті правила.

Виявляється, техніка написання інформаційної замітки досить індивідуальна, хоча включає в себе всі класичні компоненти  журналістського пошуку і методи збирання інформації. Окремими питаннями були – заголовок і фотографії.
За допомогою підготовленої презентації, слухачі мали можливість  вибрати і запам’ятати основні тези щодо теми. На завершення онлайн-зустрічі кожен мав можливість поставити запитання і, відповідно, отримати відповідь.

За повідомленням Хмельницького міського центру соціальних служб

Завершено навчання для працівників центру на тему “Перша психологічна допомога, як працювати з наслідками кризових подій” за підтримки міжнародної організації з міграції(МОМ).

Інформацію надав Деражнянський РЦСССДМ

З метою підвищення ефективності надання соціальних послуг сім’ям з дітьми, які перебувають у складних життєвих обставинах, 8 лютого 2023 року проведено робочу оперативну зустріч фахівця із соціальної роботи Деражнянського міського центру надання соціальних послуг, спеціаліста служби у справах дітей та інспектора ювенальної превенції. З матір’ю дітей обговорено причини ситуації, що склалася, її наслідки, ресурси сім’ї та громади. Визначено спільний план дій батьків та відподальних фахівців щодо подолання складних життєвих обставин.

За інформацією Хмельницького міського центру соціальних служб

7 лютого 2023 – День безпеки в Інтернеті

Ця міжнародна календарна подія виникла за сприянням організації Insafe у  2004 році. Вона відзначається щорічно у другий день другого тижня лютого. 

Метою Дня безпеки в Інтернеті – є поширення знань про безпечне, відповідальне і позитивне використання цифрових технологій для дітей та молоді.

За матеріалами КУ «Центр надання соціальних послуг» Ізяславської міської ради

Шостого  лютого  2023 року  відбулася групова консультація для осіб, які перебувають  на обліку  Шепетівського  районного сектору № 2 філії Державної установи «Центр пробації»  у Хмельницькій області. Участь  у заході взяли старший інспектор  Шепетівського  районного сектору №2 ДУ «Центр пробації у Хмельницькій області» Оксана Ставнійчук,  провідний фахівець із соціальної роботи КУ «Центр надання соціальних послуг» Ізяславської міської ради Юлія Потюк,  юрист сектору «Ізяславського бюро правової допомоги» Шепетівського  місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги Зоя Гонтарук.

Оксана Ставнійчук наголосила на тому, що під час перебування на обліку   Центру Пробації підоблікові особи повинні особливо ретельно та відповідально ставитися до свого способу життя, аби не допустити додаткових адміністративних та кримінальних правоворушень, що можуть призвести по негативних наслідків.

Зоя Гонтарук поінформувала учасників групової консультації про роботу системи бюро правової допомоги, місцезнаходження та контакти «Ізяславського бюро правової допомоги» Шепетівського  місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги. Також вона проконсультувала присутніх про медіацію як спосіб врегулювання конфліктів поза судом. Учасники заходу отримали інформацію про те,  у яких конфліктах (спорах) можлива медіація, як вона відбувається, її переваги тощо. Адже законодавство України передбачає можливість скористатися медіацією на будь-якій стадії судового провадження та досудового розслідування з метою врегулювання будь-яких конфліктів (спорів) та запобігання їх виникненню у майбутньому.

Юлія Потюк під час зустрічі акцентувала увагу на необхідності веденні здорового способу життя, припинення зловживання спиртними напоями, адже переважна більшість вчинених правопорушень здійснюються у стані алкогольного сп’яніння. Також алкоголь руйнує сім’ї, спричиняє збільшення конфліктів у родинах та вчинення домашнього насильства. Вживаючи спиртні напої, людині важко знайти роботу та соціалізуватися у суспільстві. Врешті-решт, людина опиняється на самому життєвому дні.

Сподіваємось, що подібні заходи за участю фахівців допоможуть стати на вірний шлях у житті, виправити допущені помилки та не допустити їх у майбутньому.

За інформацією Хмельницького міського центру соціальних служб

Переважна більшість батьків читають дітям книги від народження до 5 років, але вже менше половини продовжує читати 5-8-річним дітям, і лише п’ята частина батьків читає дітям старшим 9 років. Натомість, дослідження показують, що серед підлітків, понад  60% також дуже люблять слухати, коли їм читають.

Спільне читання вголос непомітно привчає сприймати насичену, яскраву мову, а уявляння сюжетів розвиває не лише фантазію, але й розуміння. Поки діти ще тільки вчаться читати самостійно, це потребує відчутних зусиль, тож, для розуміння прочитаного, ресурсу лишається обмаль. Сприйняття прочитаного самостійно зрівнюється за ефективністю зі сприйняттям на слух тільки ближче до 14 років.

Не менш важливим є емоційний розвиток, який в читанні має кілька складових: це і співпереживання персонажам, і, водночас, емоційне наповнення самого процесу читання, і вибудовування довіри.

Спогади про спільне читання в дитинстві можуть надихати читати далі впродовж усього життя. А обговорення прочитаного дозволяє торкнутись складних тем, на які діти не завжди готові говорити від свого імені: етичні питання, конфлікти, несправедливість чи наслідки власних вчинків. З дітьми можна читати не лише художню літературу, але і підручники зі шкільної програми, наприклад, з історії. Читаючи дітям, ми маємо проговорити не лише фактаж, а й ціннісну і емоційну складову. Допрожити власну історію. Винести з неї можливий досвід. 

Спільне читання не лише дозволяє батькам поділитися своїми цінностями і життєвим досвідом, а й дізнатись багато цікавого про світ дитини. 

7 насолод, які дарує спільне читання

📎естетична насолода

Мова про зовнішній вигляд книги, виразний шрифт, гармонійна верстка та витончені малюнки;

📎ароматична

Це коли під час читання ви відчуваєте духмяний запах нової книги чи терпкий аромат давніх пожовклих аркушів;

📎слухову насолоду формує шурхіт перегортання сторінок і приємний тембр голосу близької людини;

📎тактильна — це шурхотіння перегорнутих сторінок, пружність палітурки, теплі обійми того, хто поруч;

📎креативна — коли разом з дитиною ви уявляєте інші світи, вигадуєте зовнішність персонажів, передчуваєте сюжетні повороти;

📎емоційна — як ви співпереживаєте персонажам, приміряєте на себе нові ролі;

📎когнітивна — відкриття для себе чогось нового про світ, а разом з тим і про себе.

Кожна насолода значно підсилюється, якщо її розділити з тими, кого любиш. Тож спільне читання — це своєрідне хюґе, тільки мова не лише про вас, тут важливо, що це відчуття комфорту, затишку та «повільного» щастя розливається довкола вас з дитиною. Тому практикуйте спільне читання з дитиною якомога частіше.

Програма “У Полі зору”

Про основні напрямки роботи Хмельницького обласного центру соціальних служб: зокрема, результати дії чат-боту «Дитина не сама» у Хмельницькій області, яку психологічну підтримку надають краянам та про онлайн-навчання для спеціалістів соціальної сфери ТГ в умовах війни.

Гості студії:

Тетяна Власюк – директорка Хмельницького обласного центру соціальних служб Наталія Мельник – заступниця директорки Хмельницького обласного центру соціальних служб.

https://www.youtube.com/watch?v=D92WlR8olq4

В Хмельницькому обласному центрі соціальних служб  відбулося онлайн-навчання для фахівців  територіальних громад. Юлія Воробієвська, практичний психолог організації, вела мову на тему надання першої психологічної допомоги (ППД) потребуючим.

Передусім спеціаліст наголосила на основних правилах надання  ППД. Вони допомагають оцінити кризову ситуацію, забезпечити власну безпеку на місці події, знайти підхід до переміщеного населення, зрозуміти його і спрямувати туди, де можна отримати практичну допомогу та інформацію.

Психологиня зауважила, щоб надавати першу психологічну допомогу, не обов’язково  мати кваліфікацію психолога або фахівця з соціальних питань. Однак, при ППД людям в кризових ситуаціях рекомендується працювати через відповідні компетентні організації  або громадські групи. Діючи самостійно, можна піддати себе ризику, дії можуть негативно вплинути на координацію заходів, а переміщені особи можуть не отримати належної допомоги.

Взявши на себе функцію допомоги людям, що переживають трагічну подію, важливо поважати їхню гідність та захищати  їхню безпеку. До речі, ППД можна надавати у будь-якому безпечному місці, до прикладу, в медичних установах, притулках, таборах переселенців…

Юлія Воробієвська акцентувала увагу на тому, що першим чином потрібно вчинити так, щоб люди надати раду собі самостійно, відновивши контроль над ситуацією. Сформувати  відчуття безпеки, сприяти доступу до соціальної, фізичної та емоційної підтримки.