Наші предки були настільки мудрими, що знайшли унікальну форму, аби якнайкраще передавати соціальний досвід. Назвали це казкою і заповіли читати дітям, та ще й на ніч, коли вмикається права півкуля мозку, яка відповідає за образне мислення і впливає на підсвідомість.
Моральне виховання
Для дитини казка – перше джерело уявлень про те, що є добро, а що є зло, не в значенні примітивно-побутового «добре-погано» (це дитина засвоює в повсякденному спілкуванні з батьками), а саме в морально-етичному плані. Слухаючи казки, діти глибоко співчувають персонажам, у них з’являється внутрішній імпульс до сприяння, до допомоги, до захисту.
Треба пояснювати
«Коли дитині читають казку, вона підсвідомо ставить себе на місце того чи іншого героя. І одразу уявляє сюжет власного життя. Часто діти «приміряють» на себе ролі негативних казкових героїв. І це не погано. Таким чином малюк вивільняє свою агресію. Дітей необхідно вчити аналізувати дії героїв, а не просто ділити на хороших і поганих. Наприклад, Баба Яга стала лихою через певні життєві обставини. Вона виросла в лісі самотня, серед хижих звірів, не бачила людей, натомість спостерігала, як тварини поїдають інших тварин, тому для Яги є нормальним з’їсти когось. Дітки мають розуміти, звідки береться зло. В жодному разі не потрібно казати малюкові, що той чи інший негативний персонаж може його покарати за нечемну поведінку.
Вибирайте правильний час для читання
Для читання казок варто вибрати «правильний» час, коли дитина буде спокійна і в доброму гуморі. Можна робити це перед сном, коли є час обговорити казку. Читати потрібно із задоволенням і не відволікатися, це принесе більше користі і позитивних емоцій. Казки розширюють пізнання дітей. Роль дитячих казок не обмежується тільки приємним проведенням часу. Діти, яким з раннього дитинства читалися казки, швидше починають говорити, правильно висловлюючись. Казка допомагає формувати основи поведінки і спілкування. Дитячі казки розвивають фантазію і уяву дитини та її творчий потенціал.
Як реагувати на страшні казки Батьків часто хвилює питання, як бути зі страшними казками, читати чи не читати їх дітям. Наші малюки не живуть під скляним ковпаком, вони не весь час знаходяться під рятівним захистом тата і мами. Вони мають зрости сміливими, стійкими і відважними, інакше вони просто не зможуть відстоювати принципи добра і справедливості. Тому, їх треба рано, але поступово і обдумано вчити стійкості і рішучості, вмінню долати власні страхи. Та діти й самі прагнуть до цього – адже люблять складати та переповідати один одному страшні історії.
Казкотерапія
Казка має й лікувальні цілі. Для цього є спеціальна форма роботи – казкотерапія. Це створення особливої казкової атмосфери, яка робить мрії дитини дійсністю, дозволяє вступити у боротьбу зі своїми страхами, комплексами. Казку для казкотерапії слід складати для кожної дитини окремо, з урахуванням її особливостей, відштовхуючись від тих проблем та страхів, які притаманні конкретній дитині. Така казка повинна надати малюку можливість вдатися до самоаналізу. Головний герой переживає ті ж емоції, що і малюк, долає ті ж страхи та комплекси, знаходить виходи із проблемної ситуації. Таким чином, дитина порівнює себе з персонажем, аналізує його поведінку і, як результат, вчиться долати труднощі у реальному житті.
Кожна казка завжди має щасливу розв’язку і показує нам сценарій, який мав би бути в ідеалі. Якщо розгадати ці символи, то можна досягти успіху. Просто треба зрозуміти цей шифр.